Рішення № 34304633, 17.10.2013, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №784/3916/13 17.10.2013 17.10.2013 17.10.2013

Провадження №22-ц/784/3160/13

провадження №22-ц/784/3160/2013 Головуючий в першій інстанції Фасій В.В.

Категорія 23 Доповідач в апеляційній інстанції Лівінський І.В.

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

17 жовтня 2013 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючого Данилової О.О.,

суддів: Лівінського І.В., Шаманської Н.О.,

при секретарі судового засідання Шпонарській О.Ю.,

за участю представника відповідача Миронець Л.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу

за апеляційною скаргою

представника позивача - ОСОБА_4

на рішення Врадіївського районного суду Миколаївської області від 5 серпня 2013 року

за позовом

ОСОБА_5 до приватного підприємства «Виробничо-комерційне підприємство «Каро»» (далі - ПП ВКП «Каро») про визнання договору оренди земельної ділянки припиненим та зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и л а:

У квітні 2013 року ОСОБА_5 звернулась з позовом, який неодноразово уточнювала, до ПП ВКП «Каро» про визнання договору оренди земельної ділянки припиненим та зобов'язання вчинити певні дії.

Позивачка зазначала, що їй на підставі державного акту на право власності на землю серії МК № 075289 від 22 жовтня 2003 року належать три земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 5,64 га, розташованих в межах території Доброжанівської сільської ради Врадіївського району Миколаївської області.

11 березня 2006 року між нею та відповідачем було укладено договір оренди вказаних земельних ділянок, строком на сім років, до закінчення сільськогосподарського 2013 року.

Посилаючись на те, що строк дії договору закінчився 11 березня 2013 року, а відповідач відмовляється повернути належні їй земельні ділянки, позивачка просила суд визнати спірний договір оренди земельних ділянок припиненим з 11 березня 2013 року внаслідок закінчення строку дії договору, та зобов'язати відповідача повернути належні їй земельні ділянки після збору урожаю 2013 року.

Рішенням Врадіївського районного суду Миколаївської області від 5 серпня 2013 року в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі представник позивача - ОСОБА_4, посилаючись на незаконність та необґрунтованість рішення, на неповне з'ясування всіх обставин справи, порушення судом норм матеріального права, просив рішення скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позов.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які приймали участь у справі, дослідивши докази по справі в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що строк дії договору оренди не закінчився, оскільки початок цього строку слід відраховувати не з моменту укладання договору (11 березня 2006 року), а з моменту державної реєстрації цього правочину, яка проведена уповноваженим органом 11 травня 2010 року.

Однак такий висновок не відповідає положенням земельного законодавства, умовам спірного договору та правовій позиції Верховного Суду України, викладеної в постанові від 6 березня 2013 року, відповідно до якої, державна реєстрація договору оренди земельної ділянки у період визначеного сторонами строку дії договору свідчить про правомірне, договірне використання земельної ділянки, незалежно від дати проведення такої реєстрації (справа № 6-5цс13).

В зв'язку з чим, рішення підлягає скасуванню на підставі п. 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України.

Ухвалюючи нове рішення колегія виходить з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_5 є власником трьох земельних ділянок загальною площею 5,64 га, розташованих в межах території Доброжанівської сільської ради Врадіївського району Миколаївської області з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с. 5).

11 березня 2006р. ОСОБА_5 уклала з ПП «ВКП «Каро» договір оренди вказаної земельної ділянки строком на сім років до закінчення сільськогосподарського 2013р. (п.5). В цей же день позивачка передала відповідачу земельні ділянки за актом приймання передачі. Договір оренди зареєстровано у Врадіївському реєстраційному відділі МРФ ДП «Центр ДЗК» 11 травня 2010р. за № 041048900014 (а.с.6).

Згідно із ч. 1, 2 ст. 19 Закону України «Про оренду землі» строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років. При передачі в оренду сільськогосподарських угідь для ведення товарного сільськогосподарського виробництва строк дії договору оренди земельних ділянок визначається з урахуванням періоду ротації основної сівозміни згідно з проектами землеустрою.

Відповідно до ч. 1 ст. 31 вказаного Закону договір оренди землі припиняється в разі, зокрема, закінчення строку, на який його було укладено.

Згідно з п. 5 договору оренди землі від 11 березня 2006 року, укладеного ОСОБА_5 з ПП ВКП «Каро» - договір укладено на сім років, до закінчення сільськогосподарського 2013 року (а.с. 6).

Отже, договором оренди землі встановлено строк його припинення - до закінчення сільськогосподарського 2013 року.

Як видно з листа Департаменту агропромислового розвитку Миколаївської обласної державної адміністрації, закінчення сільськогосподарського року пов'язується із збиранням урожаю на орендованих земельних ділянках.

Згідно з положеннями п.п."h" п.1 ст.2 Конвенції про торгівлю зерном 1995 року, сільськогосподарський рік означає період з 1 липня до 30 червня.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що вимоги позивачки про припинення спірного договору з певної дати, а саме з 11 березня 2013 року, а не з моменту закінчення сільськогосподарського 2013 року, є необґрунтованими, оскільки не відповідають умовам цього договору. Також не підлягають задоволенню вимоги позивачки про повернення орендованих земельних ділянок, які є похідними від вимог про припинення спірного договору.

Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_5 про визнання договору оренди земельної ділянки припиненим та зобов'язання повернути земельну ділянку задоволенню не підлягають.

Керуючись статями 303, 309, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу представника позивача - ОСОБА_4 задовольнити частково.

Рішення Врадіївського районного суду Миколаївської області від 5 серпня 2013 року скасувати і ухвалити нове рішення.

В задоволенні позову ОСОБА_5 до приватного підприємства «Виробничо-комерційне підприємство «Каро»» про визнання договору оренди земельної ділянки припиненим та зобов'язання вчинити певні дії відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але протягом двадцяти днів може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий: Судді: