Ухвала суду № 34301081, 04.09.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2013 р.Справа № 2037/2а-2005/12Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Жигилія С.П.

Суддів: Дюкарєвої С.В. , Перцової Т.С.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення Шевченківської районної державної адміністрації Харківської області на постанову Шевченківського районного суду Харківської області від 15.01.2013р. по справі № 2037/2а-2005/12

за позовом ОСОБА_1

до Управління праці та соціального захисту населення Шевченківської районної державної адміністрації Харківської області

про поновлення пропущеного строку для звернення до суду та визнання неправомірними дій,

ВСТАНОВИЛА:

Позивачка, ОСОБА_1, звернулась до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Шевченківської районної державної адміністрації Харківської області, в якому просила поновити пропущений строк звернення до суду з позовною заявою, визнати дії Управління праці та соціального захисту населення Шевченківської районної державної адміністрації Харківської області пов'язані із взяттям на облік її як матері - одиначки неправомірними, зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Шевченківської районної державної адміністрації Харківської області взяти її на облік як матір-одиначку з подальшим нарахуванням та виплатою соціальної допомоги.

15 січня 2013 року постановою Шевченківського районного суду Харківської області позовну заяву ОСОБА_1 задоволено, поновлено пропущений строк звернення до суду з позовною заявою.

Визнано неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення Шевченківської районної державної адміністрації Харківської області, пов'язані із взяттям ОСОБА_1 на облік як матері одиначки.

Зобов'язано управління праці та соціального захисту населення Шевченківської районної державної адміністрації Харківської області взяти ОСОБА_1 на облік як матір одиначку з подальшим нарахуванням та виплатою соціальної допомоги з 5 грудня 2012 року.

Відповідач, не погодившись з вищезазначеним судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції та винести нову постанову відповідно до вимог чинного законодавства.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що під час відмови позивачці у взятті її на облік як матері-одиначки, управління діяло в межах свої повноважень, відповідно до вимог чинного законодавства.

Крім того, посилається на порушення судом приписів ст.ст. 99, 100 КАС України, зокрема на те, що позивачкою пропущено строк на звернення до суду з зазначеним позовом.

Враховуючи неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 народила дитину, ОСОБА_3, про що в Книзі реєстрації народжень відділу реєстрації актів цивільного стану Петропільської сільської ради Шевченківського району Харківської області 15 квітня 2010 року було зроблено запис № 03 та видано свідоцтво про народження НОМЕР_1 від 15 квітня 2010 року.

При реєстрації народження дитини батьком дитини був записаний ОСОБА_4.

15 березня 2012 року позивачка звернулася до Управління праці та соціального захисту населення Шевченківської районної державної адміністрації Харківської області з заявою про взяття її на облік, як матері-одиначки.

13 квітня 2012 року Управлінням праці та соціального захисту населення Шевченківської районної державної адміністрації Харківської області надано відповідно до якої ОСОБА_1 відмовлено в наданні соціальної допомоги.

28 квітня 2012 року позивачка повторно звернулася до Управління праці та соціального захисту населення Шевченківської районної державної адміністрації Харківської області з заявою про взяття її на облік як матері-одиначки.

В червні 2012 року ОСОБА_1 отримала відповідь Управління праці та соціального захисту населення Шевченківської районної державної адміністрації Харківської області від 16 травня 2012 року.

У відповіді Управління праці та соціального захисту населення Шевченківської районної державної адміністрації Харківської області було зазначено, що представником Управління праці та соціального захисту населення Шевченківської районної державної адміністрації Харківської області були обстежені матеріально-побутові умови сім'ї та встановлено факт проживання позивачки з батьком дитини.

Вважаючи відмову відповідача у взятті на облік як матері-одиначки протиправною, позивачка звернулась до суду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що право позивачки щодо взяття її на облік як матері-одиначки порушене відповідачем та підлягає поновленню.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.18-1 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» право на допомогу на дітей одиноким матерям мають одинокі матері (які не перебувають у шлюбі), одинокі усиновлювачі, якщо у свідоцтві про народження дитини або документі про народження дитини, виданому компетентними органами іноземної держави, за умови його легалізації в установленому законодавством порядку (рішенні про усиновлення дитини), відсутній запис про батька (матір) або запис про батька (матір) проведено в установленому порядку органом державної реєстрації актів цивільного стану за вказівкою матері (батька, усиновлювача) дитини.

Згідно ч. 4 ст.18-1 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» жінка, яка має дітей від особи, з якою вона не перебувала і не перебуває в зареєстрованому шлюбі, але з якою вона веде спільне господарство, разом проживає і виховує дітей, права на одержання допомоги, встановленої на дітей одиноким матерям, не має. При реєстрації цією жінкою шлюбу з особою, від якої вона має дітей, допомога на дітей, народжених від цієї особи, не призначається.

Положеннями ст. 182-2 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» допомога на дітей одиноким матерям призначається за наявності витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження дитини, виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану, або довідки про народження, виданої виконавчим органом сільської, селищної, міської (крім міст обласного значення) ради, із зазначенням підстави внесення відомостей про батька дитини до актового запису про народження дитини відповідно до абзацу першого частини першої статті 135 Сімейного кодексу України, або документа про народження, виданого компетентним органом іноземної держави, в якому відсутні відомості про батька, за умови його легалізації в установленому законодавством порядку.

Відповідно до ч.1 ст. 135 СК України при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем матері, а ім'я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.

У відповідності до приписів ст. 125 Сімейного кодексу України якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається:

1) за заявою матері та батька дитини;

3) за рішенням суду.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до Управління праці за призначенням їй допомоги на дитину як матері одиначки до заяви було надано довідку Петропільської сільської ради Шевченківського району, в якій зазначено, що відомості про батька записані за заявою матері згідно з ч.1 ст.135 Сімейного Кодексу України.

Як вбачається з матеріалів справи, відмова відповідача у взятті на облік позивачки як матері одиначки ґрунтується на факті спільного проживання останньої з батьком дитини, встановленого актами обстеження матеріально - побутових умов її сім'ї.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що вказані факти не доведені відповідачем належним чином в силу приписів ст. 71 КАС України та не можуть свідчить про спільне проживання позивачки з батьком дитини.

В акті обстеження матеріально-побутових умов сім'ї позивачки від 17.06.2010 року (а.с.20-21), зазначено, що позивачка в шлюбі не перебуває, в момент обстеження позивачка проживає спільно з батьком дитини.

Вказаний акт підписаний працівником відповідача ОСОБА_6 і депутатом сільради ОСОБА_7 на території якої проживає позивачка.

В суді першої інстанції ОСОБА_6 пояснила, що при складанні даного акта вона батька дитини не бачила, депутат сільради ОСОБА_7, це підтвердила і пояснила, що вона взагалі своїм підписом підтверджувала, що в позивачки чоловіка нема і батька малолітньої дитини вона не знає.

Акт обстеження матеріально-побутових умов сім'ї позивачки від 06.03.2012 року (а.с.19), був складений лише з участю працівників відповідача, соціального інспектора ОСОБА_2 і начальника виплат і компенсацій ОСОБА_5 , які в суді також підтвердили при допиті їх в якості свідків, що батька дитини вони взагалі не бачили, зі слів матері позивачки в акті зазначили, що батько дитини проживає з її донькою.

В акті обстеження матеріально-побутових умов сім'ї позивачки від 06.04.2012 року (а.с.18), зазначено, що зі слів матері позивачка з батьком дитини не проживає, а вході співбесіди з сусідами встановлено, що позивачка проживає з батьком дитини. Але в акті не зазначено які саме сусіди на це вказали, що позивачка проживає з батьком дитини, прізвище ім'я батька також не зазначене.

З акту наданого відповідачем від 12.03.2012 року (а.с.33), без участі представників відповідача вбачається, що позивачка не проживає з особою від якої має дитину.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідачем не надано належних та поважних доказів на підтвердження факту спільного проживання ОСОБА_1 з батьком дитини, а тому відмова останній у взятті на облік як матері-одиначки є неправомірною.

Положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 71 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно приписів ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 1 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, колегія суддів підтверджує, що при прийнятті судового рішення у справі суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Шевченківської районної державної адміністрації Харківської області залишити без задоволення.

Постанову Шевченківського районного суду Харківської області від 15.01.2013р. по справі № 2037/2а-2005/12 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Жигилій С.П.Судді(підпис) (підпис) Дюкарєва С.В. Перцова Т.С. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Жигилій С.П.