Ухвала суду № 34298308, 15.10.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"15" жовтня 2013 р. м. Київ К/9991/62590/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючий суддя судді за участю секретаря представників сторін: прокурор: від позивача: від відповідача:Муравйов О. В. Вербицька О. В. Маринчак Н. Є. Малюги Ю. В. Чубенко В. В.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуСпеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Одесі Державної податкової служби на постанову та постанову Одеського окружного адміністративного суду від 30.11.2011 року Одеського апеляційного адміністративного суду від 19.09.2012 рокуу справі№ 2а/1570/2590/2011за позовомПублічного акціонерного товариства «Чорномортехфлот»до за участюСпеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Одесі Державної податкової служби Прокуратури Київського району міста Одесипроскасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 30.11.2011 року у справі № 2а/1570/2590/2011 задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Одесі Державної податкової служби від 28.12.2010 року № 0010141520/0, яким позивачу визначене податкове зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у сумі 10 420 179,60 грн. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Одесі Державної податкової служби від 28.12.2010 року № 0010131520/0, яким позивачу визначене податкове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 9 472 914,00 грн. в частині визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 9 004 310,46 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 19.09.2012 року апеляційні скарги начальника Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі та заступника прокурора Київського району м. Одеси залишено без задоволення. Апеляційну скаргу ПАТ «Чорномортехфлот» задоволено. Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 30.11.2011 року у справі № 2а/1570/2590/2011 скасовано. Прийнято нову постанову, якою позовні вимоги задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі від 28.12.2010 року № 0010141520/0 та № 0010131520/0.

Не погоджуючись із судовими рішеннями у справі, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, прийняти нову постанову про відмову в позові. Свої вимоги заявник обґрунтовує порушенням судами норм матеріального та процесуального права, зокрема пп. пп. 7.4.1, 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заступник Прокурора Одеської області надіслав заяву про приєднання до касаційної скарги, в якій підтримав доводи та вимоги скаржника.

Заперечення на касаційну скаргу не надходили, що не перешкоджає її розгляду по суті.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що за результатами проведеної Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у місті Одесі виїзної документальної позапланової перевірки ПАТ «Чорномортехфлот» з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо питань повноти нарахування та сплати податку на додану вартість та податку на прибуток при здійсненні операцій з придбання та реалізації товарів на експорт у період з січня по серпень 2010 року, проведених коригувань операцій з придбання та реалізації товарів (робіт, послуг) у період з січня по серпень 2010 року, правильності формування податкового кредиту у податкових деклараціях з податку на додану вартість за період з січня по серпень 2010 року за рахунок податкових накладних, виписаних в минулих податкових періодах, складено акт від 15.12.2010 року № 730/15-2/01385479/277, яким зафіксовано порушення товариством пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», яке призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 6 295 258,00 грн., а також пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого позивачем занижено податкове зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 6 315 276,00 грн.

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 28.12.2010 року № 0010141520/0, яким ПАТ «Чорномортехфлот» визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток в сумі 6 295 258,00 грн. за основним платежем та 4 124 921,60 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, а всього в сумі 10 420 179,60 грн., а також податкове повідомлення-рішення від 28.12.2010 року № 0010131520/0, за яким визначене податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 9 472 914,00 грн., з яких 6 315 276,00 грн. за основним платежем, а 3 157 638,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», чинного на час виникнення спірних правовідносин, валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону встановлено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Згідно із пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 названого Закону не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Видами діяльності ПАТ «Чорномортехфлот», серед інших, є оптова торгівля зерном, насінням та кормами для тварин, діяльність у сфері інжинірингу та будівництво водних споруд.

В акті перевірки відповідачем зазначено, що товариством необґрунтовано віднесено до складу валових витрат витрати в сумі 14 192 854,09 грн. на придбання сільськогосподарської продукції по 19 угодам, які укладено без фактичної наявності даного товару.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що матеріалами справи підтверджується реальність господарських операцій по виконанню угод, укладених між позивачем та ПП «Агрофортуна», ПП ПКФ «Югдорсервіс», ТОВ «Терфікс», ПП «Мега», ПП «Лесік Т», ПП «ГУТ» (всього 19 договорів), за якими позивач придбав сільгосппродукцію на загальну суму 14 192 854,09 грн., а витрати по вказаним вище угодам безпосередньо пов'язані з основною статутною діяльністю товариства.

Також судами встановлено, що витрати за зазначеними вище угодам включено позивачем до складу валових витрат на підставі наступних документів: договорів поставки (купівлі-продажу), договорів комісії, податкових та видаткових накладних, а також ВМД та біржових контрактів, оформлених відповідно до наведених вимог чинного законодавства України.

Оскільки в порушення ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України податковим органом не доведено фактів безтоварності операцій за спірними угодами, колегія суддів погоджується з висновками судів про правомірність включення до складу валових витрат позивача витрат за названими вище угодами купівлі - продажу та комісії з ПП «Агрофортуна», ПП ПКФ «Югдорсервіс», ТОВ «Терфікс», ПП «Мега», ПП «Лесік Т», ПП «ГУТ» (всього 19 договорів).

В акті перевірки відповідачем також зазначено про необґрунтоване віднесення до складу валових витрат у 3 кварталі 2010 року ПАТ «Чорномортехфлот» витрат в сумі 10 988 178,35 грн. на придбання паливно-мастильних матеріалів у ТОВ «Аріда Інвест» з посиланням на відсутність зв'язку вказаних господарських операцій з господарською діяльністю ПАТ «Чорномортехфлот».

ПАТ «Чорномортехфлот» укладено з ТОВ «Аріада Інвест» договір купівлі-продажу від 01.04.2010 року № ДГ-0000002, предметом якого є придбання паливно-мастильних матеріалів, на виконання умов якого позивачем придбано паливно-мастильні матеріали у травні, червні, липні, серпні та вересні 2010 року, що відображено в бухгалтерському та податковому обліку підприємства, що підтверджується відповідними первинними бухгалтерськими документи.

Посилання податкового органу на відсутність зв'язку вказаних господарських операцій з господарською діяльністю позивача підлягають відхиленню, оскільки судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що на балансі підприємства знаходяться судна «Дунай», «Б. Федоренко», «Кинбурнський», «Северодвинський» та інші, для забезпечення роботи яких потрібні паливно-мастильні матеріали. Кожне судно щомісяця складає та здає теплотехнічний звіт, у якому відображає вид ПММ, їх витрати та залишок.

Отже, висновок податкового органу про відсутність підстав для віднесення витрат, пов'язаних з придбанням позивачем у травні - вересні 2010 року паливно-мастильних матеріалів, до складу валових спростовується наявними в матеріалах справи документами, а тому ПАТ «Чорномортехфлот» правомірно сформувало валові витрати у 3 кварталі 2010 року у відповідності до пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Податкове зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 5 036 206 грн. визначено позивачу у зв'язку зі зменшенням відповідачем підприємству суми валових витрат по угодам з ПП «Агрофортуна», ПП ПКФ «Югдорсервіс», ТОВ «Терфікс», ПП «Мега», ПП «Лесік Т», ПП «ГУТ» (всього 19 договорів) на суму 14 192 854,09 грн. та договору купівлі-продажу з ТОВ «Аріада Інвест» на загальну суму 10 988 178,35 грн.

Враховуючи положення пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та те, що витрати по вказаним угодам правомірно віднесені позивачем до складу валових витрат, колегія суддів погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанцій про правомірне формування податкового кредиту у розмірі 5 036 206,00 грн.

В акті перевірки зазначено, що ПАТ «Чорномортехфлот» укладено з ТОВ «Підприємство «Маст-буд» договір на здійснення днопоглиблювальних робіт, згідно з умовами якого ТОВ «Підприємство «Маст-буд» у квітні 2010 року перерахувало на користь позивача авансовий платіж у сумі 6 000 000,00 грн., по якому ПАТ «Чорномортехфлот» складено податкову накладну від 29.04.2010 року № 75 та враховано в реєстрі виданих податкових накладних і відображено в складі податкових зобов'язань в декларації з ПДВ за квітень 2010 року.

Відповідно до наданих податковому органу розрахунків коригування сум ПДВ до податкової декларації з ПДВ за червень, липень та серпень 2010 року, ПАТ «Чорномортехфлот» зменшує суму ПДВ по вказаній податковій накладній на 233 333,33 грн., 233 333,33 грн. та 500 000,00 грн., у зв'язку з чим відповідачем зроблено висновок, що в порушення вимог п. 4.1, пп. 4.5.1 п. 4.5 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість» позивач у квітні 2010 року занизив суму податкових зобов'язань на 966 666,66 грн.

Судами встановлено, що в акті перевірки відсутні посилання на дослідження первинних документів щодо господарських взаємовідносин позивача з ТОВ «Підприємство «Маст-буд», що є порушенням вимог чинного на момент проведення перевірки Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 10.08.2005 року № 327 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25.08.2005 року за № 925/11205).

Пунктом 1.7 розділу І Порядку визначено, що факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Згідно з п.п. 2.3.2 п. 2.3 розділу ІІ Порядку за кожним відображеним в акті фактом порушення податкового законодавства необхідно: висвітлити показники, які відображаються суб'єктом господарювання у податковій та іншій звітності, та фактичні показники, виявлені у ході перевірки на підставі первинних документів податкового та бухгалтерського обліку суб'єкта господарювання у розрізі періодів у грошових одиницях, передбачених звітністю; у разі виявлення розбіжностей чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті нормативно-правових актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків, в якому дане порушення здійснено, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб суб'єкта господарювання щодо встановлених порушень; зазначити первинний документ, на підставі якого вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку (навести кореспонденцію рахунків операцій), та інші докази, що достовірно підтверджують наявність факту порушення.

У відповідності до вимог п. 4.5 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість» якщо після поставки товарів (послуг) здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за поставкою перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів особі, яка їх надала, суми податкового зобов'язання та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено що первинні документи, які наявні у позивача щодо його взаємовідносин з ТОВ «Підприємство «Маст-буд» свідчать, що по взаємовідносинам з ТОВ «Підприємство «Маст-буд» дотримано вищенаведені вимоги законодавства.

Крім того, апеляційним судом встановлено, що після проведення виїзної позапланової перевірки ПАТ «Чорномортехфлот», за результатами якої складено акт від 15.12.2010 року за № 730/15-2/01385479/277, який став підставою для прийняття оскаржених по даній справі податкових повідомлень-рішень, відповідачем з 17.12.2010 року по 31.01.2011 року проведено виїзну документальну позапланову перевірку позивача, за результатами якої складено акт від 07.02.2011 року № 32/15-2/0138579/8 «Про результати документальної позапланової перевірки ПАТ «Чорномортехфлот» з питань достовірності даних декларації з податку на прибуток підприємств за 9 місяців 2010 року у зв'язку з встановленням розбіжностей між даними декларації по податку на прибуток за 9 місяців 2010 року та даними декларації по ПДВ за січень - вересень 2010 року».

В процесі оскарження в адміністративному порядку податкових повідомлень-рішень, прийнятих на підставі акта перевірки від 07.02.2011 року, Державна податкова адміністрація України листом від 13.07.2011 року доручила Державній податковій адміністрації в Одеській області забезпечити проведення повторної перевірки ПАТ «Чорномортехфлот» із зазначених питань, оскільки позивачу не були повернуті правоохоронними органами всі первинні документи, вилучені на підставі протоколу обшуку від 16.11.2010 року, у зв'язку з чим позивач відновлював їх за допомогою контрагентів.

На підставі п. 78.1.5 п. 78.1 ст. 77 Податкового кодексу України та відповідно до наказу Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси від 18.07.2011 року № 2343 проведено виїзну позапланову документальну перевірку ПАТ «Чорномортехфлот», за результатами якої складено довідку від 20.07.2011 року за № 4802/23-4/01385479, в якій зроблено висновок, що перевіркою згідно з наданими ПАТ «Чорномортехфлот» документами з питань достовірності даних декларації з податку на прибуток підприємств за 9 місяців 2010 року та даних декларацій по ПДВ за січень - вересень 2010 року розбіжностей не встановлено. Перевіркою питань достовірності даних декларації з податку на прибуток підприємств за 9 місяців 2010 року та даних декларацій з ПДВ за січень - вересень 2010 не встановлено завищення або заниження податку на прибуток підприємств та ПДВ.

З урахуванням висновків зазначеної довідки, Державною податковою адміністрацією України прийнято рішення від 21.07.2011 року № 13265/6/25-0115 про результати розгляду повторної скарги, яким повністю задоволено скаргу ПАТ «Чорномортехфлот».

При цьому в рішенні Державної податкової адміністрації України щодо господарських взаємовідносин позивача з ТОВ «Підприємство «Маст-буд» встановлено правомірність дій позивача щодо коригування ПДВ на підставі розрахунків. Також встановлено правомірність господарських операцій позивача по придбанню сільгосппродукції, а також придбанню ним паливно-мастильних матеріалів у ТОВ «Аріада-Інвест», та підтвердження цих операцій первинними документами, даними бухгалтерського та податкового обліку.

В акті перевірки податковим органом також зазначено, що ПАТ «Чорномортехфлот» безпідставно віднесено до податкового кредиту 312 402,93 грн. по податковим накладним, виписаним у минулих податкових періодах.

Відповідно до пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Судом апеляційної інстанції встановлено, що податковий кредит за січень - серпень 2010 року позивач, серед іншого, формував на підставі податкових накладних, виданих його контрагентами у попередні податкові періоди, а саме: протягом 2009 року. При цьому податковим органом під час перевірки не встановлено фактів порушення чинного податкового законодавства при складанні та видачі контрагентами позивача зазначених податкових накладних.

Оскільки положення Закону України «Про податок на додану вартість» не містить будь-якої заборони щодо включення сум податку на додану вартість, сплачених платником податку у минулих звітних періодах, до складу податкового кредиту майбутніх звітних періодів у разі отримання від постачальника, зареєстрованого платником податку на додану вартість, належним чином оформлених податкових накладних, з боку позивача відсутні порушення пп. пп. 7.2.3, 7.2.6 п. 7.2, пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а отже відсутні підстави для визначення позивачу суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 312 402,93 грн. за основним платежем. Враховуючи, що визначення позивачу податкового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем є необґрунтованим, то і застосування штрафних (фінансових) санкцій, передбачених Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», є неправомірним.

Доводи касаційної скарги викладеного не спростовують, а зводяться до переоцінки обставин, встановлених судом апеляційної інстанції, що у відповідності до ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України не віднесено до повноважень суду касаційної інстанції.

За таких обставин підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.

Керуючись ст. ст. 220, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Одесі Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 19.09.2012 року у справі № 2а/1570/2590/2011 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя О. В. Муравйов

Судді О. В. Вербицька

Н. Є. Маринчак