Ухвала суду № 34298104, 22.10.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 жовтня 2013 року м. Київ К/9991/50607/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:Суддя-доповідач:Вербицька О.В.Судді: Маринчак Н.Є. Муравйов О.В.розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби

на окрему ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 10.07.2012 р.

у справі № 2а/0270/2013/12

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Максіекобуд»

до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби, Державного реєстратора виконавчого комітету Вінницької міської ради

про визнання дій протиправними, скасування рішення,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Максіекобуд» (далі - позивач, ТОВ «Максіекобуд») звернулось до суду з позовом до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби (далі - відповідач-1, Вінницька ОДПІ) та Державного реєстратора виконавчого комітету Вінницької міської ради (відповідач-2) про визнання дій протиправними, скасування рішення.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 07.06.2012 р. позов задоволено частково. Визнано незаконною реєстраційну дію державного реєстратора виконавчого комітету Вінницької міської ради з внесення в Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців інформації щодо відсутності юридичної особи ТОВ «Максіекобуд» (ідентифікаційний код 35297385) за вказаною адресою, вчинену 18.04.2012 р. за №11741430005005868. Скасовано запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо відсутності юридичної особи ТОВ «Максіекобуд» (ідентифікаційний код 35297385) за вказаною адресою, вчинений державним реєстратором виконавчого комітету Вінницької міської ради 18.04.2012 р. за №11741430005005868. Скасовано рішення Вінницької ОДПІ №2/15-222 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ «Максіекобуд» (ідентифікаційний код 35297385) від 26.04.2011 р. з дати складення. Зобов'язано Вінницьку ОДПІ вчинити дії щодо поновлення реєстрації ТОВ «Максіекобуд» (ідентифікаційний код 35297385) як платника податку на додану вартість з 25.04.2012 р.

Ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 10.07.2012 р. постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 07.06.2012 р. залишено без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 22.10.2013 р. постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 07.06.2012 р. та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 10.07.2012 р. залишено без змін.

10.07.2012 р. Вінницьким апеляційним адміністративним судом постановлено окрему ухвалу про встановленні обставини довести до відома голову Державної податкової служби України для вжиття відповідних заходів спрямованих на усунення причин та умов, що сприяли виникненню виявлених порушень, зазначених в ухвалі.

У касаційній скарзі Вінницька ОДПІ, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального права, просить скасувати окрему ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 10.07.2012 р.

Позивач письмових заперечень на касаційну скаргу відповідача не надав.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку про наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено порушення закону з боку посадових осіб Вінницької ОДПІ, яке полягає у тому, що податковим органом порушено приписи Порядку обліку платників податків і зборів (затверджено наказом ДПА України від 22.12.2010 р. №979, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30.12.2010р. за №1439/18734) (далі - те Порядок №979).

Підпунктом 12.2 розділу XII Порядку №979 передбачено, що підрозділи органу державної податкової служби: стосовно платників податків, якими не подано у встановлені законом терміни податкові декларації (звіти, розрахунки), у порядку, передбаченому законодавством, самостійно визначають суму грошового зобов'язання, проводять роботу з узгодження грошового зобов'язання та інші заходи; стосовно платників податків, які мають податковий борг, у порядку, передбаченому законодавством, здійснюють заходи з погашення податкового боргу.

У рамках проведення цих заходів, а також при призначенні чи проведенні будь-якого виду перевірки платника податків чи при виконанні інших службових обов'язків працівниками органів державної податкової служби здійснюється або може здійснюватись перевірка місцезнаходження (місця проживання) платника податків. За наслідками перевірки складається акт перевірки місцезнаходження платника податків. Якщо встановлено відсутність платника податків за його місцезнаходженням (місцем проживання), то проводиться робота із з'ясування фактичного місця розташування (місцезнаходження, місця проживання) платника податків, відповідальних та пов'язаних осіб.

Водночас, як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, підстав для перевірки місцезнаходження позивача відповідно до п.п.12.2 розділу XII Порядку №979 податковий орган не мав.

Згідно з п.п.12.3 розділу XII Порядку №979 у разі неможливості вручення платнику податків довідки, свідоцтва, листа чи будь-якого іншого документа, направленого органом державної податкової служби, у зв'язку з відсутністю платника податків за місцезнаходженням (місцем проживання), замість акта перевірки місцезнаходження (місця проживання) платника податків оформляється довідка про неможливість вручення документа платнику податків із зазначенням причин та додаванням відповідних документів (за наявності). Заміна акта довідкою не проводиться, якщо іншими нормативно-правовими актами передбачено складання акта. Акт перевірки місцезнаходження платника податків або довідка про неможливість вручення документа платнику податків не складається працівниками органів державної податкової служби, якщо до Єдиного державного реєстру внесено запис про відсутність платника податків за місцезнаходженням.

Відповідно до п.12.4 розділу XII Порядку №979 щодо кожного платника податків, щодо якого виявлена відсутність його за місцезнаходженням (місцем проживання) та не з'ясоване його фактичне місцезнаходження (місце проживання), підрозділ органу державної податкової служби, який з'ясував зазначений факт, готує та передає підрозділам податкової міліції запит на встановлення місцезнаходження (місця проживання) платника податків за формою, що затверджується центральним органом державної податкової служби. До Єдиного банку даних юридичних осіб та Реєстру самозайнятих осіб вносяться дані про подання запиту.

В силу приписів п.12.5 розділу XII Порядку №979, якщо за результатами заходів щодо встановлення фактичного місцезнаходження юридичної особи підрозділами податкової міліції буде підтверджено відсутність такої особи за місцезнаходженням або встановлено, що фактичне місцезнаходження юридичної особи не відповідає зареєстрованому місцезнаходженню, керівник (заступник керівника) органу державної податкової служби приймає рішення про направлення до відповідного державного реєстратора повідомлення про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням за ф. №18-ОПП (додаток 21) для вжиття заходів, передбачених частиною восьмою статті 19 Закону. Копія повідомлення підшивається до реєстраційної частини облікової справи платника податків. Про направлення такого повідомлення вноситься запис до журналу обліку повідомлень про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням за ф. №19-ОПП (додаток 22).

В той же час доказів вжиття підрозділами податкової міліції належних та достатніх заходів на підтвердження відсутності платника податків за місцезнаходженням або виявлення підрозділами податкової міліції невідповідності фактичного місцезнаходження платника податків відомостям Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, податковим органом не було надано, а тому відповідачем-1 безпідставно направлено до державного реєстратора повідомлення за формою №18-ОПП.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції в окремій ухвалі дійшов правильного висновку, що обставини стосовно наявності платника податків за місцезнаходженням були встановлені податковим органом з порушеннями закону, що призвело до вчинення державним реєстратором реєстраційної дії щодо внесення запису до ЄДР про відсутність за місцезнаходженням позивача, та прийняття податковим органом рішення про анулювання реєстрації особи в якості платника податків.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права не допущено, правова оцінка обставин дана вірно.

За таких обставин, касаційна скарга відповідача-1 підлягає відхиленню, а окрема ухвала Вінницького апеляційного адміністративного суду від 10.07.2012 р. залишенню без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210, 214 - 215, 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1.Касаційну скаргу Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби відхилити.

2.Окрему ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 10.07.2012 р. залишити без змін.

3.Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя-доповідач О.В. Вербицька

Судді Н.Є. Маринчак

О.В. Муравйов