Постанова № 34295093, 17.10.2013, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Постанова

Іменем України

Справа № 801/6408/13-а

17.10.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Дудкіної Т.М.,

суддів Дадінської Т.В. ,

Омельченка В. А.

секретар судового засідання Карпова І.І.

за участю сторін:

представник позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Ердель-Енерго"- Шабакаєв Тімур Маратович, довіреність № б/н від 01.04.13

представник відповідача, Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби- не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ердель-Енерго" на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Яковлєв С.В. ) від 05.08.13 у справі № 801/6408/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ердель-Енерго" (вул. Лінейна, буд.2,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95000)

до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби (вул. М. Залки, 1/9,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95053)

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 05.08.13 у справі № 801/6408/13-а позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Ердель-Енерго" до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, - задоволені частково.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби №0000591504 від 21.03.2013р.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби №0003891501 від 21.03.2013р. в частині нарахування податкового зобов'язння у сумі 22533грн. та застосування штрафних санкцій в розмірі 804.04 грн.

В іншій частині позовних вимог - у позові відмовлено.

Також судом вирішено питання щодо судових витрат.

Не погодившись з зазначеною постановою суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 05.08.13 року та ухвалити нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

У судовому засіданні представник позивача скаргу підтримав, просив задовольнити, постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 05.08.13 року скасувати, прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час та місце апеляційного розгляду повідомлений в встановленому законом порядку.

Колегія суддів, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правову оцінку обставин у справі та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що податківцями проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства при визначенні податку на прибуток та ПДВ по взаємовідносинам з ПП "Пан Буд" за квітень, травень, червень, березень, лютий 2011р., ТОВ БВП "Строитель Плюс" за грудень, листопад, жовтень, вересень, серпень, липень, червень, травень 2011р., січень 2012р., за результатами якої 04.03.2013р. був складений акт № 1406/15.4/37133101.

У зазначеному Акті перевірки зафіксовано порушення позивачем п.5.1, п.п.5.2.1. п. 5.2., п.п. 5.3.9 п.5.3. ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств ", п.44.1, ст.44, п.138.1, п.138.2., п.138.6., п.п.138.8.1 п. 138.8 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток в період, що перевірявся, на суму 48533 грн., порушення п. 185.1, ст.185, п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст. 198, п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижене податкове зобов'язання по податку на додану вартість на суму 41984 грн.

За висновками акту перевірки відповідачем 21.03.2013р. прийняті податкові повідомлення-рішення №0003891501, відповідно до якого позивачу донараховане податкове зобов'язання по податку на прибуток у сумі 48553 грн., застосовані штрафні санкції у розмірі 1730,35 грн., та № 0000591504, згідно з яким позивачу нараховане податкове зобов'язання по податку на додану вартість у сумі 41984 грн., застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 5315,25 грн.

Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції виходив з того, що матеріалами справи не підтверджено необхідність укладення позивачем договорів з ТОВ БВП "Строитель Плюс" та ПП "Пан БУД" на надання послуг. На думку суду, позивачем не доведено, що у нього були відсутні можливості для прийняття на роботу кваліфікованих працівників с метою забезпечення виконання умов договорів про надання послуг з технічного обслуговування та ремонту техніки, укладених з Представництвом ВАТ НПІМЕ "Микрон" , ДП України "Міжнародний дитячий центр "Артек" , Санаторієм "Узбекистан" , а такі спеціалісти були тільки у ТОВ БВП "Строитель Плюс" і у ПП "Пан БУД", та, як наслідок, позивач безпідставно зависив собівартість виконаних робіт по правочинам, укладеним з вказаними особами, що призвело до необґрунтованого завищення його валових витрат на суму 113127,38 грн.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції та переглядаючи судове рішення в межах доводів апеляційної скарги зазначає наступне.

Як встановлено судом першої інстанції та при апеляційному розгляді, основними видами діяльності позивача є ремонт і технічне обслуговування електронного, електричного й оптичного устаткування, установлення та монтаж машин і устаткування, оптова торгівля іншими машинами й устаткуванням, неспеціалізована оптова торгівля.

Як вбачається з матеріалів справи, у період, що перевірявся, позивач придбавав у ПП "Пан Буд" та ТОВ БВП"Строитель Плюс" електронне, електричне устаткування (далі товар), для його подальшої реалізації своїм контрагентам.

Так, у ПП "Пан БУД" товару на суму 91397,87 грн. (в тому числі ПДВ), у ТОВ БВП "Строитель Плюс" - на суму 97655,98 грн. ( в тому числі ПДВ), оплачена його вартість ( в тому числі перерахований ПДВ). Більша частина цього товару реалізована в подальшому іншим суб'єктам господарювання.

Матеріали справи свідчать про те, що в період часу, що перевірявся, ТОВ БВП "Строитель Плюс" надавались позивачу послуги по транспортуванню придбаного ним товару його контрагентам на суму 3220 грн. ( в тому числі ПДВ). Позивачем надані докази транспортування товару , його отримання контрагентами.

З Представництвом ВАТ НПІМЕ "Микрон" 13.05.2011р. , ДП України "Міжнародний дитячий центр "Артек" 11.01.2011р., Санаторієм "Узбекистан" 03.06.2011р. позивачем були укладені договори про надання послуг з технічного обслуговування та ремонту техніки відповідно №3, №09, № 24/17, предметом яких було надання послуг з технічного ремонту кухонного, технологічного та холодильного устаткування.

Позивачем надані докази того, що ним надавались послуги, визначені в наведених вище договорах , роботи прийняті замовниками , проведена оплата їх вартості.

Як встановлено судом першої інстанції, з причин браку кадрів, позивач був вимушений укласти в період часу, що перевірявся, з ТОВ БВП"Строитель Плюс" та ПП "Пан БУД" договори на надання послуг відповідно № 605 від 04.05.2011р. та №152 від 12.07.2011р., предметом яких було проведення технічного обслуговування та ремонту кухонного, технологічного та холодильного устаткування. Договори були виконані контрагентами платника податків, роботи прийняти останнім та ним оплачена їх вартість. За вказаний період часу було надано послуг на суму 113127,38грн. ( в тому числі ПДВ).

Також, судом першої інстанції на підставі первинних бухгалтерських документів та відповідно до видів діяльності позивача, встановлено, що факт виконання БВП "Строитель Плюс" та ПП "Пан БУД" зазначених вище робіт, оплати їх вартості (в тому числі перерахування ПДВ), подальше їх використання в господарській діяльності позивача, знайшов своє підтвердження, внаслідок чого у платника податків були правові підстави для віднесення сум сплаченого ПДВ до податкового кредиту за відповідні звітні періоди. Матеріалами справи також підтверджено отримання позивачем від БВП "Строитель Плюс" та ПП "Пан БУД" товару в наведених вище обсягах, оплата його вартості (в тому числі перерахування ПДВ) , подальша його реалізація іншим суб'єктам господарювання.

В той же час, як вбачається з матеріалів справи, послуги по договору №152 від 12.07.2011р. не надавалися, а лише по договору № 605 від 04.05.2011р. на суму 65148,90 грн. (в тому числі ПДВ).

З огляду на зазначене, суд першої інстанції, не в повній мірі встановив обставини справи, та дійшов хибного висновку щодо необґрунтованого віднесення позивачем до складу валових витрат коштів, витрачених на оплату вартості робіт, виконаних БВП "Строитель Плюс" та ПП "Пан БУД" та помилково вказав на неправомірність позивача при визначенні податкового зобов'язання по податку - його заниження на суму 26020 грн.

З цього приводу колегія суддів вказує на таке.

Спірні господарські операції по виконанню робіт БВП "Строитель Плюс" та ПП "Пан БУД" для позивача, витрати по яких позивач визначив як валові, виконувалися в період дії Податкового кодексу України та його нормами слід керуватися при визначенні об'єкту оподаткування.

За приписами пп.134.1.1. п.134.1 ст.134 ПК України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Відповідно до п.135.1. ст..135 ПК України доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті.

Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу (п.138.2. ст.138 ПК).

Згідно з пп.139.1.1. п.139.1 ст. 139 ПК не включаються до складу витрат: витрати, не пов'язані з провадженням господарської діяльності та витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку(пп.139.1.9. п.139.1 ст.139 ПК України).

З аналізу зазначених норм вбачається, що при визначенні об'єкту оподаткування податком на прибуток, можливість або відсутність можливості укладення трудового договору з фізичними особами для виконання певних робіт за угодами про надання послуг, не враховується. Укладення субпідрядних договорів законодавством не забороняється, як і здійснення діяльності суб'єктом господарювання на свій ризик.

Судом першої інстанції та при апеляційному розгляді безперечно встановлено, що витрати позивача, пов'язані з виконанням договору №605 від 04.05.2011 року підтверджені документами бухгалтерського та податкового обліку, також ці витрати пов'язані з провадженням господарської діяльності, а тому позивач підставно включив їх при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток.

З огляду на зазначене, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі як такі, що знайшли своє підтвердження при апеляційному розгляді справи.

Враховуючи, що судове рішення ухвалене не на користь суб'єкта владних повноважень, витрати позивача, сплачені як судовий збір, на підставі ст. 94 КАС України мають бути стягнуті на його користь.

Керуючись статтями 195, 196, 198, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ердель-Енерго" задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 05.08.13 у справі № 801/6408/13-а скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби №0000591504 та №0003891501 від 21.03.2013р.

Стягнути з Державного бюджету України шляхом безспірного списання із рахунку коштів, призначених на утримання Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ердель-Енерго" (м. Сімферополь, вул. Лінєйна 2, код ЄДРПОУ 31133101) 706,36 грн. (сімсот шість грн. 36 коп.) судового збору.

Постанова набирає законну силу з моменту проголошення.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання постанови в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 22 жовтня 2013 р.

Головуючий суддя підпис Т.М. Дудкіна

Судді підпис Т.В. Дадінська

підпис В.А.Омельченко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя Т.М. Дудкіна