Ухвала суду № 34295009, 10.10.2013, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Ухвала

Іменем України

Справа № 801/5781/13-а

10.10.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Дудкіної Т.М.,

суддів Іщенко Г.М. ,

Омельченка В. А.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Автономної Республіки Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Яковлєв С.В. ) від 08.07.13 у справі № 801/5781/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейд-Ойл" (вул. Приморська, 47,с.Берегове,Феодосія, Автономна Республіка Крим,98100)

до Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби (вул.Кримська, 82-В,Феодосія,Автономна Республіка Крим,98100)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Трейд-Ойл» до Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби про визнання протиправним та скасуванню податкового повідомлення - рішення відповідача від 27.05.2013 р. №0000932203.

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 08.07.13 у справі № 801/5781/13-а позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейд-Ойл" до Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, - задоволені.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби від 27.05.2013 р. № 0000932203 .

Також судом вирішено питання щодо судових витрат.

Не погодившись з зазначеною постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 08.07.13 року та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального права.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

У судове засідання 10.10.2013 сторони, їх представники не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені в встановленому законом порядку.

Суд, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнав за можливе перейти до письмового провадження по справі.

Колегія суддів, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правову оцінку обставин у справі та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Автономної Республіки Крим була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка позивача з питань правових відносин з ТОВ « Базисстандарт» за квітень, травень, червень 2012 р. , за результатами якої 16.05.2013 р. був складений акт №1045//22.3/35536841.

У зазначеному Акті перевірки зафіксовано порушення позивачем п.198.2, п. 198.3, п. 198.6, ст.198, п.200.1, ст. 200 , п. 201.4 ст.201 ПК України, що призвело до заниження податкових зобов'язань за період часу, що перевірявся, на 551588 грн.

За результатами вивчення матеріалів зазначеної перевірки відповідачем 27.05.2013р. прийнято податкове повідомлення-рішення №0000932203, відповідно до якого позивачу донараховане податкове зобов'язання по податку на додану вартість у сумі 551588 грн. , застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 275794 грн.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що відповідач при проведенні документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Трейд-Ойл" зробив помилкові висновки про порушення ним вимог чинного законодавства, внаслідок чого безпідставно нарахував податкові зобов'язання та протиправно застосував до нього штрафні санкції.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на таке.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України (далі ПК України).

Об'єктом оподаткування податком на додану вартість є, зокрема, операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, ( п.п.а) п. 185.1 ст. 185 ПК України).

У п.187.1. ст. 187 ПК України зазначено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до п. 198.1.ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення, зокрема, операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.2 ст.198 ПК України).

Згідно з п. 198.3. ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 ст.193 цього Кодексу.

Відповідно до п.200.1. ст.200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

У п. 200.2 ст. 200 ПК України встановлено, що при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (п.200.3. ст.200 ПК України).

Працівники відповідача в акті №1045//22.3/35536841 від 16.05.2013 р. зазначили, що перевіркою встановлено взаємовідносини позивача з ТОВ «Базисстандарт», які врегульовані договором постачання №2414 від 24.04.2012 р., на виконання умов якого ним у період часу, що перевірявся, був отриманий газовий конденсат, який нібито перероблений в ПММ для подальшої реалізації . Відповідно до висновків акту перевірки Кіровоградської ОДПІ операції ТОВ «Базисстандарт» , яке не знаходиться за місцем реєстрації, щодо придбання товарів не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій по реалізації товару, укладені ним договори мають ознаки фіктивності, його діяльність, спрямована на проведення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам, правочини, укладені з ним є нікчемними, у зв'язку з чим при формуванні позивачем податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ «Базисстандарт» у період часу, що перевірявся, встановлено завищення податкового кредиту у сумі 410764,84 грн.

З цього приводу, колегія суддів зазначає наступне.

Матеріали справи свідчать про те, що між позивачем та ТОВ «Базисстандарт» 24.04.2012 р. був укладений договір постачання №2414 , предметом якого було придбання першим товару - газового конденсати, нафто-газової суміші-, перевезення якого здійснювалось транспортом продавця (покупця) за домовленістю сторін.

На виконання умов зазначеного договору позивач придбав у ТОВ «Базисстандарт» газовий конденсат у квітні 2012 р. у кількості 50тон на суму 464531,76 грн. ( в тому числі ПДВ), у травні 2012 р. - у кількості 160,93 тон на суму 1393595,30 грн. (в тому числі ПДВ) , у червні 2012 р. - у кількості 84,231 тони на суму 606462 грн. ( в тому числі ПДВ). Факт реалізації цього товару позивачу підтверджений оформленими ТОВ «Базисстандарт» видатковими накладними № 55 та № 56 від 23.04.2013р., № 76 та №77 від 03.05.2012р, №110 від 08.05.2012р., № 109 від 08.05.2012р., №411 та №412 від 25.05.2012 р., № 526, №527 та №528 від 07.06.2012 р. , податковими накладними №528 від 07.06.2012 р., №527від 07.06.2012р, №526 від 07.06.2012р., №412 від 25.05.2012р., №411 від 25.05.2012р., № 110 від 08.05.2012р, №109 від 08.05.2012р., №77 від 03.05.2012р., №76 від 03.05.2012р. ,№ 56 від 24.04.2012р., №55 від 24.04.2012р. (копії яких залучені до матеріалів справи).

Надані позивачем документи свідчать про те, що ним перераховано ТОВ «Базисстандарт» вартість придбаного товару в період часу, що перевірявся, у розмірі 2464589,04 грн. (в тому числі перерахований ПДВ).

Між позивачем та ТОВ «Мішель Плюс» 03.01.2012р. укладений договір про постачання сировини та подальшої переробки №3 , предметом якого було надання послуг щодо переробки газового конденсату, некондеційної нафти, палива нафтяного у товарну продукцію (паливно мастильні матеріали).

Позивачем надані документи, які свідчать , що в період часу, що перевірявся, ТОВ «Мішель Плюс» був отриманий газовий конденсат у квітні 2012 р. у кількості 50тон,у травні 2012 р. - у кількості 160,93 тон, у червні 2012 р. - у кількості 84,231тони, здійснена його переробка відповідно до умов договору від 03.01.2012 р. у товарну продукцію (паливно мастильні матеріали), в подальшому була реалізована іншим суб'єктам господарювання на виконання укладених з ними договорів.

Відповідачем в порядку, передбаченому ст.71 КАС України, не спростовані наведені твердження позивача.

Колегією суддів безперечно встановлено, що факт придбання позивачем у період часу, що перевірявся, у ТОВ «Базисстандарт» газового конденсату у квітні 2012 р. у кількості 50тон на суму 464531,76 грн. ( в тому числі ПДВ), у травні 2012 р. - у кількості 160,93 тон на суму 1393595,30 грн. (в тому числі ПДВ) , у червні 2012 р. - у кількості 84,231 тони на суму 606462 грн. ( в тому числі ПДВ), передача його на переробку ТОВ «Мішель Плюс» знайшов своє підтвердження.

Надані позивачем документи свідчать про те, що ним оплачена вартість придбаного у ТОВ «Базисстандарт» товару ( в тому числі перерахування ПДВ), використання його в господарській діяльності підприємства.

З огляду на зазначене, колегія суддів зазначає, що за перевіряємий період позивачем укладено з вищенаведеними контрагентами договори, договори виконані, по взаємовідносинам настали правові наслідки. При оформленні накладних на виконання договорів з позивачем дотримано законодавчо встановлених умов, податкові накладні складено належним чином, вони містять всі необхідні реквізити, підписані уповноваженими особами та скріплені печаткою. Отже у позивача були правові підстави для формування податкового кредиту на спірну суму.

Апеляційна скарга не містить доводів, які б спростували висновки суду першої інстанції, ці доводи були предметом дослідження та не знайшли свого правового підтвердження.

З огляду на зазначене, судова колегія дійшла висновку про те, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення не вбачається.

Керуючись статтями 195, 197, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Автономної Республіки Крим залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 08.07.13 у справі № 801/5781/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Ухвалу може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя підпис Т.М. Дудкіна

Судді підпис Г.М. Іщенко

підпис В.А.Омельченко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя Т.М. Дудкіна