Ухвала суду № 34295006, 17.10.2013, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Ухвала

Іменем України

Справа № 2а-4467/08/2/0170

17.10.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Дудкіної Т.М.,

суддів Дадінської Т.В. ,

Омельченка В. А.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Алушті АР Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Яковлєв С.В. ) від 22.05.13 у справі № 2а-4467/08/2/0170

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Санаторій "Морской уголок" (вул. Набережна, 6,Алушта,Автономна Республіка Крим,98500)

до Державної податкової інспекції у м. Алушті АР Крим Державної податкової служби (вул. Леніна, 22а,Алушта,Автономна Республіка Крим,98500)

про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень - рішень,

ВСТАНОВИВ:

Закрите акціонерне товариство "Санаторій "Морской уголок" звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Алушта АР Крим, уточнивши позовні вимоги, просило скасувати податкові повідомлення - рішення № 0001721501/0 від 08.08.2008 р. та № 0001721501/1 від 07.10.2008р.

Постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 22.05.2013 року позов ТОВ "Санаторій "Морской уголок" задоволено.

Визнані протиправними та скасовані податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції в м. Алушті № 000172150/0 від 08.09.2008 р. та № 0001721501/1 від 07.10.2008р.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, податковий орган звернувся з апеляційною скаргою, просить скасувати постанову суду першої інстанції та відмовити у задоволенні позову, оскільки судове рішення ухвалене з порушенням норм матеріального права при неповному з'ясуванні обставин справи.

Представники сторін у судове засідання не з'явилися, проте, за приписами ч.2 ст.197 КАС України, колегія суддів розглядає апеляційну скаргу у письмовому провадженні.

Колегія суддів, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правову оцінку обставин у справі та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що представниками відповідача проведена невиїзна документальна (камеральна) перевірка Товариства , правонаступником якого є позивач, з питання виявлення методологічних помилок у поданих платником податку Декларації з податку на прибуток за 11 місяців 2006 р., Уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за 11 місяців 2006 р., за результатами якої 28.08.2008 р. складено акт № 1072/1501/24410211.

У зазначеному Акті перевірки зафіксовано необґрунтоване завищення по картці особового рахунку підприємства переплати з податку на прибуток за 11 місяців 2006 р. на 83712 грн.

За висновками акту перевірки відповідачем 08.08.2008 р. прийнято податкове повідомлення-рішення № 00001721501/0, відповідно до якого позивачу донараховане податкове зобов'язання по податку на прибуток у сумі 80832 грн.

Керуючись вимогами Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" Товариство, правонаступником якого є позивач, оскаржило зазначене вище податкове повідомлення - рішення .

За результатами розгляду скарги платника податків відповідачем 07.10.2008р. прийнято рішення № 7884/10/23 про відмову у задоволенні скарги.

Відповідачем 08.08.2008 р. прийнято податкове повідомлення-рішення №00001721501/1, відповідно до якого позивачу донараховане податкове зобов'язання по податку на прибуток у сумі 80832 грн.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що висновки, викладені у акті перевірки №1072/1501/24410211 від 28.08.2008 р. зроблені на підставі припущень, що не відповідає ч.2 ст.19 Конституції України та основним принципам адміністративної процедури.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції та переглядаючи судове рішення в межах доводів апеляційної скарги, встановила таке.

Так, податковий орган при проведенні невиїзної документальної (камеральної) перевірки Товариства, правонаступником якого є позивач, з питання виявлення методологічних помилок у поданій платником податку Декларації з податку на прибуток за 11 місяців 2006 р., встановив, що платником податків порушено п.3 Порядку складання декларації з податку на прибуток підприємств №143 від 08.04.2003р., а саме: необґрунтовано завищено по картці особового рахунку підприємства переплату з податку на прибуток за 11 місяців 2006 р. на суму 56088 грн. та 83712 грн.

Такі висновки перевірки обґрунтовувались, зокрема, і результатами іншої невиїзної документальної (камеральної) перевірки, результати якої відображені у акті перевірки №1071/1501/24410211 від 28.08.2008 р., на підставі якого було прийнято податкове повідомлення -рішення №00017111501/0 від 08.09.2008 р., яке було оскаржене у судовому порядку.

Окружним адміністративним судом АРК по справі № 2а-4468/08/0170/9 22.11. 2012 р. прийнято рішення про задоволення позову, визнані протиправними та скасовані податкові повідомлення - рішення відповідача №00017111501/0 від 08.09.2008р. та №00017111501/1 від 07.10.2008 р. Зазначене рішення залишено без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 19.03.2013 р.

Під час розгляду справи № 2а-4468/08/0170/9 Окружним адміністративним судом АРК встановлено, що з урахуванням уточнюючих розрахунків підприємством за 11 місяців 2006 р. задекларовано від'ємний об'єкт оподаткування у ряд. 8 декларації в сумі - 392 015 грн., у ряд. 13 відображена сума 56088 грн. податку на дивіденди, у ряд. 15 відображена сума нарахованого податку за попередні податкові періоди в сумі 80832грн., яка утворилась в декларації за 9 місяців 2006 р., у ряд. 20 відображена сума авансових платежів на дивіденди 56088 грн. Рядки 13, 14. 15, 20 заповнені відповідно до Наказу Державної податкової адміністрації від 29.03.2003 р. № 143 "Про затвердження форми декларації з податку на прибуток підприємства та Порядку її складання", який діяв на час проведення перевірки Товариства та прийняття податкових повідомлень-рішень. З урахуванням відомостей обліку валових доходів та валових витрат сума об'єкту оподаткування склала від'ємне значення - 276025 грн., рядок 13 склав 56088 грн., рядок 15 нарахованого податку за попередні періоди склав 80832 грн., рядок 20 склав 56088грн.

Матеріали справи № 2а-4468/08/0170/9 свідчать про те, що згідно з висновком № 66 судово-економічної експертизи по адміністративній справі № 2а-4468/08/9/0170 від 04.09.2012р.у в результаті проведеного дослідження виникнення об'єкту оподаткування з податку на прибуток по ЗАТ "Санаторій "Морской уголок" порушень не встановлено. Наданими документами бухгалтерського та податкового обліку ЗАТ "Санаторій "Морской уголок" висновки ДПІ в м. Алушті, викладені в акті №1071/1501/24410211 від 28.08.2008 р. про результати невиїзної документальної (камеральної) перевірки податкової звітності з податку на прибуток про наявність методологічної помилки при складанні Декларації з податку на прибуток за 11 місяців 2006 р. реєстраційний № 27374 від 20.12.2006 р., уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за 11 місяців 2006 р. реєстраційний номер 286 від 25.06.2007 р., за рахунок якої необґрунтовано завищена по картці особового рахунку підприємства переплата податку на прибуток за 11 місяців 2006 року на 56 088 грн. , не підтверджується. Розбіжність з даними акту - 56088 грн. в сторону зменшення утворилась за рахунок того, що в при складанні акту податковим органом не прийняті до уваги уточнюючий розрахунок за 11 місяців 2006 р. від 25.06.2007 р. та дані бухгалтерського обліку Товариства по прибуткам та видаткам.

Таким чином, враховуючи висновки, зроблені Окружним адміністративним судом АРК під час розгляду справи № 2а-4468/08/0170/9, рішення по якій набрало законної сили, слід визнати, що знайшов підтвердження факт вірного складання Товариством, правонаступником якого є позивач, податкової звітності по податку на прибуток за 11 місяців 2006 р. (з урахуванням уточнюючого розрахунку), відповідно до якої з урахуванням відомостей обліку валових доходів та валових витрат сума об'єкту оподаткування склала 276025 грн., ряд. 13 склав 56088 грн., ряд. 15 нарахованого податку за попередні періоди склав 80832 грн., ряд. 20 склав 56088 грн.

Пунктом 3.1 ст.3 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", який діяв на час проведення перевірки Товариства, було визначено, що об'єктом оподаткування був прибуток, який визначався шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону, на суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Згідно з п.4.1. ст. 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" під валовим доходом визначалась загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду. До складу валового доходу включались , зокрема, загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг) , доходи від операцій, передбачених ст.7 зазначеного закону ( п.п. 4.1.1 та п. 4.1.3) .

Стаття 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" встановлювала, що валовими витратами виробництва та обігу була сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбавалися (виготовлювалися) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до п.5.2.1 п. 5.2. ст.5 Закону до складу валових витрат включались суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

Підпункт 5.3.9 п.5.3. ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" визначав, що не належали до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення та зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку. Уразі знищення або зіпсування зазначених документів платник податку має право письмово заявити про це податковому органу та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів.

У п. 11.1 ст. 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" було зазначено, що для цілей цього Закону використовувались такі податкові періоди: календарні квартал, півріччя, три квартали, рік.

Відповідно до п. 16.4 ст. 16 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" податок за звітний період сплачувався його платником до відповідного бюджету у строк, визначений законом для квартального податкового періоду. Платники податку у строки, визначені законом, подавали до податкового органу податкову декларацію про прибуток за звітний період, розраховану наростаючим підсумком з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових періодів у разі його наявності відповідно до пункту 6.1 статті 6 цього Закону. При цьому за звітні квартал, півріччя та три квартали платники податку подавали спрощену декларацію, а за результатами звітного року - повну. Форми декларацій з цього податку встановлювались центральним податковим органом за узгодженням з комітетом Верховної Ради України, що відповідав за проведення податкової політики.

У ст. 16 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" був встановлений порядок нарахування та строки сплати податку на прибуток. Платники податку мали самостійно визначати його суму,що підлягала сплаті (п.16.1 ст. 16 Закону).

Згідно з п. 1.2 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом ДПА України від 10.08.2005 р. № 327 невиїзною документальною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів), незалежно від способу їх подачі.

Аналіз зазначених податкових норм та встановлених обставин дають підстави колегії суддів дійти висновку про те, що судом першої інстанції обґрунтовано задоволені позовні вимоги ЗАТ "Санаторій "Морской уголок", оскільки вірно встановлено, що висновки відповідача, викладені у акті перевірки №1072/1501/24410211 від 28.08.2008 р. зроблені на підставі припущень.

Доводи апеляційної скарги були предметом дослідження суду першої інстанції, з цього приводу судом призначалася судова економічна експертиза, за висновками якої порушень податкового законодавства, про яке вказує у своєму акті податковий орган, з боку позивача не встановлено. Не знайшли свого підтвердження ці доводи і при апеляційному розгляді справи.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку про безпідставність доводів апеляційної скарги в зв'язку з їх спростуванням матеріалами справи і встановленими обставинами, а тому, відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, оскільки судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, отже підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення не вбачається.

Керуючись ст. 195; ст. 197; п.1 ч.1 ст. 198; ст. 200; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206; ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Алушті АР Крим Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 22.05.2013 у справі № 2а-4467/08/2/0170 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Ухвалу може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя підпис Т.М. Дудкіна

Судді підпис Т.В. Дадінська

підпис В.А.Омельченко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя Т.М. Дудкіна