Ухвала суду № 34294960, 10.10.2013, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Ухвала

Іменем України

Справа № 801/2913/13-а

10.10.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Дудкіної Т.М.,

суддів Іщенко Г.М. ,

Омельченка В. А.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Панов О.І. ) від 21.05.13 у справі № 801/2913/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Тесс тур Крим" (вул. Шполянської, буд.7/9,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95034)

до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим (вул. М. Залки, 1/9,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95053)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 21.05.13 у справі № 801/2913/13-а позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Тесс тур Крим" до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, - задоволені.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим від 13.03.2013 р. № 0004961502.

Також судом вирішено питання щодо судових витрат.

Не погодившись з зазначеною постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 21.05.13 року та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального права.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

У судове засідання 10.10.2013 сторони, їх представники не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені в встановленому законом порядку.

Суд, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнав за можливе перейти до письмового провадження по справі.

Колегія суддів, заслухавши представників сторін, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правову оцінку обставин у справі та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що посадовими особами Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби була проведена позапланова невиїзна документальна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства при визначенні податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинам з ПП "Ротонда Торг" за квітень 2011 - червень 2011 та ПП "Визит Торг" за липень 2011 р., за наслідками перевірки складено акт від 28 лютого 2013 року №1263/15.2/36228443.

За висновками даного акту встановлені такі порушення позивачем:

- п. 185.1 ст. 185, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 Податкового Кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI (зі змінами та доповненнями), в результаті чого встановлено завищення податкового кредиту та заниження ПДВ до сплати в бюджет всього у сумі 36333,00 грн., в тому числі: квітень 2011 р. -11667,00 грн., травень 2011 р. - 8333,00 грн., червень 2011 р. - 8000,00 грн.

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення від 13 березня 2013 року №0004961502 про визначення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем - 36333,00 грн.; за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 2001,00 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з помилковості висновків податкового органу за наслідками проведеної перевірки, які покладено в основу оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Перевіривши постанову суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що у періоді, що перевірявся, ТОВ "Тесс тур Крим" мав господарські відносини з ПП "Ротонда Торг" на підставі договору про надання послуг №04/01 від 05.01.2011 р. Відповідно до умов договору ПП "Ротонда Торг" були виписані позивачу акт прийомки виконаних послуг №04/1 від 28.04.2011 р. на суму 70000,00 грн., звіти про виконану роботу по договору 04/1 від 05.01.2011р., акт виконаних робіт до договору №04/1 від 05.01.2011р. на суму 100000,00 грн., акт виконаних робіт до договору №04/1 від 05.01.2011р. на суму 50000,00 грн.

Матеріалами справи підтверджується, що згідно фіскальних чеків №1585 від 27.05.2011р., №1580 від 26.05.2011р., №1577 від 25.05.2011 р., №1576 від 24.0.2011р., №1572 від 23.05.2011 р., №1569 від 20.05.2011 р., №1550 від 19.05.2011 р., №1546 від 18.05.2011 р., №1538 від 17.05.2011 р., № 6528 від 17.06.2011 р., №6486 від 10.06.2011р., №6258 від 12.05.2011 р., №6196 від 06.05.2011р., №6520 від 16.06.2011 р., №6500 від 14.06.2011 р., №6241 від 11.05.2011 р., №6176 від 05.05.2011 р., №6272 від 16.05.2011 р., №6510 від 15.06.2011 р., №6219 від 10.05.2011 р., №6162 від 29.04.2011 р., №1538 від 17.05.2011 р. на загальну суму 220000,00 грн. у т.ч. ПДВ - 36666,74 грн., позивачем було сплачено за зазначені послуги.

З вищезазначеного вбачається, що сума податку на додану вартість були сплачена ТОВ "Тесс тур Крим", зазначена сума увійшла до складу ціни придбаних послуг та була перерахована на розрахунковий рахунок продавця - ПП "Ротонда Торг".

Судом першої інстанції встановлено, що позивачем від ПП "Ротонда Торг" були отримані податкові накладні №241 від 31.05.2011 р. на суму 100000,00 грн. у т.ч. ПДВ - 16666,67 грн., №208 від 28.04.2011 р. на суму 70000,00 грн. у т.ч. ПДВ - 11666,67 грн., №212 від 27.05.2011 р. на суму 50000,00 грн. у т. ч. ПДВ - 50000,00 грн. у т.ч. ПДВ - 8333,33 грн., отже загалом на суму 220000,00 грн. у т.ч. ПДВ - 36666,74 грн.

Вказана сума податку на додану вартість у розмірі 36666,67 грн. була включена до складу податкового кредиту у звітному періоді квітень - липень 2011 року.

Матеріали справи свідчать, що документами первинного бухгалтерського обліку позивача підтверджується здійснення господарської операції з придбання послуг у ПП "Ротонда Торг" в квітні - липні 2011 року.

Судом першої інстанції також встановлено, що постачальник товарів (послуг), придбання яких є для позивача підставою для формування витрат і податкового кредиту з ПДВ, на момент вчинення відповідної господарської операції (квітень-липень 2011 р.) був зареєстрований платником податку на додану вартість та мав право видавати податкові накладні. Податковий кредит за цією операцією складається з суми податку на додану вартість, сплаченої позивачем за встановленою ставкою протягом квітня - липня 2011 р. у зв'язку з придбанням товарів, виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів.

Таким чином, із врахуванням вищезазначених обставин, на момент складання податкової накладної контрагент (ПП "Ротонда Торг") позивача був юридичною особою, зареєстрованою як платник податку на додану вартість і тому відповідно до вимог Податкового кодексу України мав право на нарахування податку на додану вартість та складання податкових накладних.

Колегія суддів зазначає, що згідно положень пункту 198.2. статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається, зокрема, дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Отже, право на податковий кредит виникає у платника податків лише після одержання податкової накладної, оскільки це єдиний документ первинного бухгалтерського та податкового обліку, який містить в собі суму ПДВ, яку можливо відобразити в податкових деклараціях з ПДВ.

Позивачем суми ПДВ були включені у склад податкового кредиту у тому звітному періоді, у якому були отримані товари, що підтверджено податковою накладною, оскільки включення таких даних позивачем без наявності податкових накладних було б безпідставним.

Твердження відповідача про порушення позивачем правил формування податкового кредиту пов'язується із висновком про безтоварність проведених господарських операцій і нікчемністю укладених угод, укладених між позивачем та його контрагентом - ПП "Ротонда Торг", оскільки останній має ознаку фіктивного підприємства.

Однак ці доводи відповідача не мають жодного відношення до спірних правовідносин. Товарність господарських операцій підтверджується первинними бухгалтерськими документами.

З цього приводу колегія суддів зазначає.

Під господарською діяльністю у статті 3 Господарському кодексі України розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями.

Так, позивач та його контрагент - ПП "Ротонда Торг" є суб'єктами господарювання, які з положень Конституції України та ст. 6 Господарського Кодексу, знаходяться під охороною держави, яка забороняє незаконне втручання органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб у господарські відносини, визнаючи свободу підприємницької діяльності у межах, визначених законом та вільний рух капіталів, товарів та послуг на території України.

Податкова політика, визнана державою відповідно до ст. 10 Господарського кодексу України, спрямована на забезпечення економічно обґрунтованого податкового навантаження на суб'єктів господарювання, стимулювання суспільно необхідної економічної діяльності суб'єктів, а також дотримання принципу соціальної справедливості та конституційних гарантій прав громадян при оподаткуванні їх доходів.

Відповідно до ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Ч. 1 ст. 215 ЦК України визначає, що недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою ст. 203 ЦК України є лише підставою для визнання правочинів недійсними. При чому, відповідно до ч. 3 ст. 215 ЦК України, правочин дійсність якого заперечується, або стороною, або іншою заінтересованою особою може бути визнаний недійсним тільки судом.

В силу ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, відповідач позбавлений права самостійно визнавати договори недійсними з підстав недотримання під час їх укладення вимог, що встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою ст. 203 ЦК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 215 ЦК України, недійсним є правочин, якщо недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним (нікчемним) судом не вимагається.

Відповідач, всупереч вимогам ч.ч.1, 2 ст. 72 КАС України, не надав суду доказів того, що правочин між позивачем та ПП "Ротонда Торг", був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини та громадянина, знищення майна фізичної або юридичної особи, держави, АРК, територіальної громади, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Разом з тим, відповідач, визнаючи існування договірних відносин, вважає, що правочин порушує публічний порядок і на цій підставі, керуючись ст. 228 ЦК України, визнав його недійсним (нікчемним).

Твердження відповідача про фактичну відсутність господарських операцій за договорами укладеними між ПП "Ротонда Торг" і позивачем спростовуються матеріалами справи, які свідчать про фактичне виконання правочину, фактичну наявність його результатів та використання отриманих за цим правочином ТМЦ у господарській діяльності позивача.

Правочин з наданням товарів (послуг) ПП "Ротонда Торг" позивачу підтверджується платіжними дорученнями та податковими накладними, ці первинні документи підтверджують фактичне придбання позивачем товару.

Отже, з наведених законодавчих приписів випливає, що надання податковому органу всіх належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою формування податкового кредиту є підставою для його формування та відображення у податковій звітності з податку на додану вартість, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладання нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних яких установлена судом.

Відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Апеляційна скарга не містить доводів, які б спростували висновки суду першої інстанції, ці доводи були предметом дослідження та не знайшли свого правового підтвердження.

З огляду на зазначене, судова колегія дійшла висновку про те, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення не вбачається.

Керуючись статтями 195, 197, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим

залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 21.05.13 у справі № 801/2913/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Ухвалу може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя підпис Т.М. Дудкіна

Судді підпис Г.М. Іщенко

підпис В.А.Омельченко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя Т.М. Дудкіна