Ухвала суду № 34294813, 10.10.2013, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 827/1349/13-а

10.10.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Дудкіної Т.М.,

суддів Омельченка В. А. ,

Іщенко Г.М.

секретар судового засідання Карпова І.І.

за участю сторін:

представник позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод суднової світлотехніки "Маяк"- Дорохова Мар'яна Семенівна, довіреність № 216 від 11.01.13

представник відповідача, Державної податкової інспекції у Гагарінському районі ГУ Міндоходів у м. Севастополі- Гінтєр Крістіна Федорівна, довіреність № 32/9/27-05-10-25 від 30.08.13

представник відповідача, Державної податкової інспекції у Гагарінському районі ГУ Міндоходів у м. Севастополі - Таточенко Інна Віталіївна, довіреність № 21/9/27-05-10-25 від 29.08.13

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Гагарінському районі ГУ Міндоходів у м. Севастополі на постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополь (суддя Кириленко О.О. ) від 16.07.13 у справі № 827/1349/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод суднової світлотехніки "Маяк" (вул. Фіолентовське шосе, буд.1/2,Севастополь,99053)

до Державної податкової інспекції у Гагарінському районі ГУ Міндоходів у м. Севастополі (вул. Пролетарська, 24,Севастополь,99014)

про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2013 року товариство з обмеженою відповідальністю "Завод суднової світлотехніки "Маяк" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Севастополя з адміністративним позовом до державної податкової інспекції у Гагарінському районі міста Севастополя Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень державної податкової інспекції у Гагарінському районі міста Севастополя Державної податкової служби від 21 грудня 2012 року № 0000410221 в частині збільшення податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 407 223 гривень 87 копійок, з яких 344 912 гривень 10 копійок - основний платіж, 62 311 гривень 77 копійок - штрафні санкції, № 0000420221 в частині збільшення податкового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 66 908 гривень 40 копійок, з яких 63 627 гривень 84 копійки - основний платіж, 3 280 гривень 56 копійок - штрафні санкції, № 0000430221 щодо зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток повністю у розмірі 36 511 гривень 00 копійок.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Севастополь від 16.07.13 у справі № 827/1349/13-а позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод суднової світлотехніки "Маяк" - задоволені.

Визнані протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Гагарінському районі м. Севастополя Державної податкової служби від 21 грудня 2012 року № 0000410221, № 0000420221, № 0000430221.

Також судом вирішено питання щодо судових витрат.

Не погодившись з зазначеною постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополь від 16.07.2013 року та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

У судовому засіданні, яке відбулось 10.10.13 заявники апеляційної скарги підтримали скаргу, просили її задовольнити з підстав, викладених у ній.

Представник позивача заперечувала проти задоволення скарги, просила постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополь залишити без змін.

Колегія суддів, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правову оцінку обставин у справі та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що державною податковою інспекцією у Гагарінському районі міста Севастополя Державної податкової служби було проведено документальну планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод суднової світлотехніки "Маяк" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 квітня 2010 року по 30 вересня 2012 року.

За результатами зазначеної перевірки складено акт № 1332/22-108/24025594 від 13.12.2012 р., на підставі якого винесено податкові повідомлення - рішення:

-№0000410221 від 21.12.2012 р. про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 435 632,50 грн., з яких 93 527,84 грн. основного платежу, 67 993,50 грн. - штрафні санкції;

-№0000420221 від 21.12.2012 р. про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток на 96 808,40 грн., у т.ч. 93 527,84 грн. - основний платіж, 3 280,56 грн. - штрафні санкції;

-№0000430221 від 21.12.2012 р. про зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за перший квартал 2011 р. у розмірі 36 511,00 грн.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що податковим органом не доведено відсутність фактичного здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами, в той же час позивач підтвердив правомірність формування податкового кредиту та податкових витрат первинними бухгалтерськими документами та податковими накладними, а також довів використання придбаного у власній господарській діяльності.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції та переглядаючи постанову суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів встановила наступне.

При апеляційному розгляді безперечно встановлено, що у період, який перевірявся, Товариство з обмеженою відповідальністю "Завод суднової світлотехніки "Маяк" мало фінансово-господарські взаємовідносини з TOB "Молочний бріз", ПП "Мастер торг", TOB "ВТК "Окнополь" щодо придбання товару та надання послуг.

На підставі даних правовідносин, позивачем було включено до складу податкового кредиту суму ПДВ:

-по взаємовідносинам з TOB "Молочний бріз" - 234 757,00 грн;

-по взаємовідносинам з ПП "Мастер торг" - 13 703,00 грн.;

-по взаємовідносинам з TOB "ВТК "Окнополь" - 96 452,00 грн.

до складу валових витрат:

-по взаємовідносинам з TOB "Молочний бріз" - 112 674,01 грн.;

-по взаємовідносинам з ПП "Мастер торг" - 8 550,00 грн.; по взаємовідносинам з TOB "ВТК "Окнополь" - 173 512,41 грн.

Як вбачається з акту перевірки, податковий орган ставить під сумнів фактичне виконання господарських операцій між позивачем та зазначеними контрагентами з тих підстав, що неможливо провести зустрічну звірку останніх по ланцюгу постачання. На думку податківців, правочини з зазначеними контрагентами є нікчемними, отже правові наслідки за такими правочинами не настають, а тому за господарськими операціями по цих правочинах позивач не має права формувати податкові витрати та податковий кредит.

Перевіряючи ці обставини колегія суддів встановила наступне.

Відповідно до акту від 05.09.2012 р. №156/222/36377665 про неможливість проведення зустрічної звірки TOB "Молочний бріз" встановлено, що за юридичною адресою підприємство не знаходиться, вивіска відсутня.

Інформація щодо використання TOB "Молочний бріз" офісного, складського приміщення наявності виробничих потужностей - відсутня. За результатами аналізу документів, що є в обліковій картці підприємства, даних податкової звітності та інформації з зовнішніх джерел встановлено відсутність виробничого обладнання, транспортних засобів та торгівельного обладнання. Загальна численність працюючих на TOB "Молочний бріз" за І квартал 2012 р. становить 1 особу.

За даними Системи Автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України встановлено, що за жовтень-листопад 2011 р. основним контрагентом TOB "Молочний бріз" було ПП "Техноснаб". Перевіркою встановлено, що за по адресою ПП "Техноснаб" не знаходиться, будь-які первинні бухгалтерські документи, що свідчать про ведення підприємницької діяльності до перевірки надано не було.

Щодо взаємовідносин з TOB "Мастер торг" , відповідно до Акту про неможливість проведення зустрічної звірки з ПП "Мастер торг" встановлено, що платник не знаходиться за адресою. За аналізом податкового органу, сумнівний податковий кредит, отриманий від ПП "Мастер торг" від контрагентів-постачальників фактично не було використано у власній господарській діяльності, - спрямовано на ухилення від сплати податкових зобов'язань інших суб'єктів господарювання.

Щодо взаємовідносин з TOB "ВТК "Окнополь" перевіркою встановлено, що відповідно до Акту про неможливість проведення зустрічної звірки з ТOB "ВТК "Окнополь" платник не знаходиться за своєю адресою.

Проте, як встановлено судом першої інстанції та не спростовано при апеляційному розгляді, за перевіряємий період господарські операції позивача з TOB "ВТК "Окнополь" підтверджуються податковими накладними від 31 січня 2011 року № 59, від 16 лютого 2011 року № 75, від 02 березня 2011 року № 4, від 09 березня 2011 року № 13, від 24 березня 2011 року № 37, актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 59, видатковою накладною від 31 січня 2011 року № 58, актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 16 лютого 2011 року № 73, актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 103.

Правовідносини позивача з приватним підприємством "Мастер торг" підтверджуються податковою накладною від 01 вересня 2011 року № 12, видатковою накладною від 01 вересня 2011 року № РН-0000653.

Правовідносини позивача з товариством обмеженою відповідальністю "Молочний бріз" підтверджуються податковими накладними від 15 листопада 2011 року № 841, від 18 листопада 2011 року № 86, від 29 листопада 2011 року № 88, від 29 листопада 2011 року № 89, від 08 грудня 2011 року № 94, від 27 грудня 2011 року № 98, від 12 січня 2012 року № 4,від 08 грудня 2011 року № 93, від 27 грудня 2011 року № 122.

Відповідно до банківських виписок, отримані товари та послуги оплачені позивачем своїм контрагентам.

Також, податковий орган вважає завищеними витрати у 2-4 кварталах на суму 23790 грн., які були перераховані нерезиденту Алієву за договором на виконання послуг зі створення веб-ресурсу, вважаючи, що вказана послуга відноситься до нематеріальних активів та підлягає амортизації відповідно до ст.ст.144-146 ПК України.

Колегією суддів установлено, що відповідно до видів діяльності позивача та придбаних товарів та послуг, використання таких товарів та послуг у своїй господарській діяльності позивачем доведено.

Таким чином, первинні документи, на підставі яких позивач формував податкові витрати та податковий кредит підтверджують правомірність такого формування, документи складені відповідно до приписів Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України", зауваження до їх складання відсутні.

Згідно з підпунктами 2.1, 2.4 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Колегія суддів зазначає, що визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Колегією суддів досліджено документи, надані позивачем у підтвердження фактичного здійснення господарських операцій та безперечно встановлено, що вони мали реальний характер та спричинили зміни у майновому стані позивача.

Відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат - витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку. Аналогічні приписи містив Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств", чинний у певний період правовідносин позивача з його контрагентами.

Судом першої інстанції та апеляційним розглядом встановлено, що витрати, здійснені позивачем за господарськими операціями, які податковий орган ставить під сумнів, підтверджені первинними бухгалтерськими документами, витрати пов'язані з господарською діяльністю позивача, а тому позивач правомірно визнав їх такими при визначенні об'єкту оподаткування податком на прибуток.

Відповідно до пункту 1.7 статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість", який діяв на час виникнення спірних правовідносин, податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом. Податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податків у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації (підпункт 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону).

Не дозволяється включення до податкового кредиту, відповідно до пункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 цього Закону, будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт.

Аналогічні норми містить Податковий кодекс України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 № 1232 затверджений Порядок проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, пункти 6, 7 якого встановлюють, що у разі отримання від суб'єкта господарювання інформації, необхідної для проведення зустрічної звірки, та її документального підтвердження (протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження суб'єкту господарювання запиту) орган державної податкової служби проводить зустрічну звірку. За результатами проведеної зустрічної звірки складається довідка, яка підписується суб'єктом господарювання (законним чи уповноваженим представником) і посадовими особами органу державної податкової служби та особисто вручається суб'єкту господарювання або його законному чи уповноваженому представникові під розписку або надсилається суб'єкту господарювання за його адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) рекомендованим листом із повідомленням про вручення.

Отже, лише результати проведеної зустрічної звірки, в ході якої співставляються данні первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків, якими є довідка, можуть бути використані податковим органом при перевірці інших платників податків. Проте, довідки про проведення зустрічних звірок контрагентів позивача відсутні.

Крім того, слід зазначити, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення були прийняті на підставі акту перевірки, висновки в якому зроблено, у тому числі, і з посиланням на матеріали кримінальної справи, порушеної за фактами фіктивного підприємництва - створення та придбання суб'єктів підприємницької діяльності. При цьому, відповідачем не враховано, що оцінка доказів, здійснена в стадії досудового слідства, носить лише попередній характер. Вирішення головного питання кримінального судочинства - про винуватість чи невинуватість особи, притягнутої до кримінальної відповідальності, здійснюється тільки судом на основі доказів, досліджених в ході судового розгляду. Так, відповідно до частини 2 статті 2 Кримінального-процесуального кодексу України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком.

Таким чином, лише вирок суду у кримінальні справі, який набрав законної сили, та матеріали кримінальної справи, якими встановлено діяння, що впливають на визначення податкових зобов'язань, можуть бути використані податковим органом при наданні оцінки фінансово-господарським операціям платників податків.

На час проведення перевірки та прийняття оскаржуваних повідомлень-рішень, вирок суду у зазначеній кримінальній справі був відсутній.

Несплата одним з постачальників товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання податкових зобов'язань, порушення ним вимог податкового законодавства та правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування валових витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість.

Платник податку не має обов'язку та повноважень здійснювати контроль за дотриманням усіма постачальниками товару у ланцюгу постачання вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, дотримання вимог податкового законодавства тощо і в подальшому зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на валові витрати на податковий кредит за можливу неправомірну діяльність будь-кого з контрагентів. Отже, платник податків, який придбав товар у особи, що порушує вимоги податкового законодавства, не повинен притягуватися до відповідальності в тому випадку, якщо він здійснював реальну господарську операцію та не знав про певні порушення правил ведення господарської діяльності та оподаткування своїм контрагентом.

Лише встановлення в ході судового розгляду факту узгодженості дій платника податків з недобросовісними постачальниками з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями постачальників чи сприяння ухиленню постачальниками товару від виконання податкових зобов'язань може слугувати підставою для відмови у праві на валові витрати та податковий кредит з податку на додану вартість. При цьому такі висновки не можуть ґрунтуватися на припущеннях, а повинні ґрунтуватися лише на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону.

Відповідачем не надано будь-яких доказів, які б могли свідчити про недобросовісність позивача як платника податків або про наявність обставин, що виключають обґрунтованість заявленої позивачем податкової вигоди: належні доказі, які підтверджують безтоварний та/або фіктивний характер здійснених операцій, завідоме придбання товарів у осіб, діяльність яких має ознаки фіктивного підприємництва, протиправний характер укладеного договору, непов'язаність витрат, понесених на отримання послуг, із господарською діяльністю позивача, факту узгодженості дій позивача з таким постачальником з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями чи сприяння ухиленню постачальником товару від виконання податкових зобов'язань, спрямування операцій на одержання прибутку виключно за рахунок податкової вигоди тощо.

В своїх доводах апелянт посилається на відсутність у позивача товарно-транспортних накладних та подорожніх листів, посилаючись на ст.48 "Про автомобільний транспорт, зазначаючи, що відсутність цих документів не свідчить про отримання позивачем товару та як наслідок - безтоварність господарських операцій.

Проте, такі доводи колегія суддів вважає необґрунтованими та зазначає, що вказані документи є необхідними для перевізників для підтвердження правомірності експлуатування транспортного засобу та вантажу, який перевозиться, та поряд з наявністю інших первинних документів не є безпідставною умовою , яка свідчить про "безтоварність" господарської операції.

Стосовно ненадання позивачем до перевірки договорів, укладених в письмовій формі, з деякими контрагентами не вказує на відсутність правовідносин та здійснення господарських операцій, оскільки законодавством для оподаткування передбачено вчинення господарських операцій та наявність первинних документів за цими операціями, які б відображали їх правову природу.

Стосовно безпідставності включення до валових витрат коштів на створення веб-сайту та його розміщення в мережі Інтернет у сумі 3000 дол. США як таких, що відносяться до нематеріальних активів, колегія суддів вважає їх неспроможними.

Так, апелянт посилається на ст.1 ЗУ"Про охорону прав на знаки для товарів і послуг", однак таке посилання є помилковим, оскільки веб-сайт не є знаком ні товару ні послуги, як це визначено у цьому Законі. Даний ресурс створений для збуту товарів та послуг, які здійснює позивач, тобто пов'язаний з реалізацією товарів, виконанням робіт та наданням послуг позивачем, як це передбачено приписами п."г" та "з" пп.138.10.3 п.138.10 ст.138 ПК України.

Крім того, ст.144 регулює відносини щодо амортизації об'єктів, а не витрат(ст.138), тим більше, що перевіркою (а.с.35) встановлено завищення амортизаційних витрат на суму 60,62 грн., по правовідносинам з ТОВ "ВТК "Окнополь".

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку про безпідставність доводів апеляційної скарги в зв'язку з їх спростуванням матеріалами справи і встановленими обставинами, а тому, відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, оскільки судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, отже підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення не вбачається.

Керуючись статтями 195, 196, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Гагарінському районі ГУ Міндоходів у м. Севастополі залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополь від 16.07.13 у справі № 827/1349/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 15 жовтня 2013 р.

Головуючий суддя підпис Т.М. Дудкіна

Судді підпис В.А.Омельченко

підпис Г.М. Іщенко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя Т.М. Дудкіна