Ухвала суду № 34293740, 17.10.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 жовтня 2013 року Справа № 876/6213/13

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Яворського І.О.,

суддів: Сапіги В.П., Хобор Р.Б.,

з участю секретаря судового засідання Сідельник Г.М.

з участю осіб:

позивача по справі:представника Купельської С.Р.

відповідача по справі: представника Кокіль М.П. представника Микитюк В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Бучацької міжрайонної державної податкової інспекції на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 14 березня 2013 року в справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Бучацький цукровий завод» до Бучацької міжрайонної державної податкової інспекції про скасування податкових повідомлень-рішень №118/0000292300, №119/0000302300, №120/0000322300, №121/0000312300, № 123/0000342300 від 07 грудня 2012 року, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю «Бучацький цукровий завод» звернулося з позовом в суд до Бучацької міжрайонної державної податкової інспекції та просило скасувати податкові повідомлення-рішення №118/0000292300, №119/0000302300, №120/0000322300, №121/0000312300, № 123/0000342300 від 07 грудня 2012 року.

В обґрунтування своїх вимог позивач вказує на те, що 18.06.2009 року між ТзОВ «Бучацький цукровий завод» та ТзОВ «Цукровий завод Бучач» було укладено договір оренди майна. Здійснення даної господарської операції підтверджується належним чином оформленими ТзОВ «Цукровий завод Бучач» та ТзОВ «Бучацький цукровий завод» видатковими та податковими накладними, якими зафіксовано факт здійснення господарських операцій, витрати понесені в межах цієї господарської операції включені до складу валових витрат у перевіряємий період. При цьому за своїм змістом норми Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» передбачають як підставу для не включення до валових витрат лише випадок повної відсутності будь-яких розрахункових, платіжних та інших документів, а тому і неможливість віднесення до складу валових витрат підприємства нереальних сум, непідтверджених будь-якими документами взагалі. Позивач вважає, що витрати за оплату проведеного за змістом поточного ремонту у зв'язку із підготовкою орендованих основних засобів до виробничого сезону, правомірно включені до складу валових витрат товариства, оскільки факт придбання наведених послуг підтверджується належним чином оформленими первинними документами. Також позивач зазначає, що висновки МДПІ про порушення пп. 5.5.1 п. 5.5 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14, пп. 141.1 ст. 141, п. 150.1 ст. 150 Податкового кодексу України внаслідок включення до складу валових витрат відсотків за користування кредитом і сум сплачених додаткових платежів (комісій), які, на думку МДПІ, не пов'язані зі здійсненням господарської діяльності, оскільки спрямовані на придбання корпоративних прав, від володіння якими доходу не отримано і в подальшому продано по ціні придбання з відстрочення оплати, що призвело до завищення валових витрат з податку на прибуток. Позивач зазначає, що наведені операції за своїм економічним змістом є такими, що спрямовані на отримання товариством доходу, та є свідченням наміру товариства щодо зменшення витрат, які виникли у зв'язку із укладенням кредитного договору.

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 14 березня 2013 року в справі №819/279/13а адміністративний позов було задоволено.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням Бучацькою міжрайонною державною податковою інспекцією подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 14 березня 2013 року в справі №819/279/13а та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги, апелянт вказує, що на підтвердження господарської операції по здійсненню ремонту орендованого майна жодного акту понесених витрат з ремонту (наданих послуг), та підтверджуючих документів до цього акту ТзОВ «Бучацький цукровий завод» в ході проведення перевірки перевіряючим не надавалось. Крім того апелянт зазначає те, що ТзОВ «Бучацький цукровий завод» віднесено до складу витрат відсотки за користування кредитом, які не пов'язані із здійсненням господарської діяльності, оскільки кошти, отримані у вигляді кредиту, були спрямовані на операції по яких ділової мети та економічного результату не досягнуто.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу Бучацької міжрайонної державної податкової інспекції слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову без змін. При цьому колегія суддів виходить з наступних міркувань.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів Бучацькою міжрайонною державною податковою інспекцією проведено документальну планову виїзну перевірку ТзОВ «Бучацький цукровий завод» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 07.07.2008 року по 30.06.2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 07.07.2008 року по 30.06.2012 року за результатами, якої складено акт від 29.10.2012 року №488/22/35869406.

На підставі акту перевірки 07.12.2012 року податковою інспекцією прийняті наступні податкові повідомлення-рішення:

№118/0000292300, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на 2 577 720 грн. (в т.ч. 2 277 607 грн. - основний платіж та 300 113 грн. грн. - штрафні (фінансові) санкції);

№119/0000302300, яким зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в розмірі 2 256 306 грн.;

№120/0000322300, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 1 422 071 (в т.ч. 1 312 583 грн. - основний платіж та 109 488 грн. - штрафні (фінансові) санкції);

№121/0000312300, яким зменшено розмір від'ємного значення податку на додану вартість за листопад 2010 року на 3 790 грн., грудень 2010 року на 15 054 грн.;

№123/0000342300, яким застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій в сумі 510 грн.

Вказані податкові повідомлення-рішення винесені на підставі наступних обставин.

Так, судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 18.06.2009 року між TOB «Бучацький цукровий завод» та TOB «Цукровий завод Бучач» було укладено договір оренди майна.

У відповідності до п.п.6.1.1, п.6.3 цього договору орендар - TOB «Цукровий завод Бучач» поточний ремонт об'єкту оренди проводить за власний рахунок, якщо здійснені орендарем за його рахунок і за погодженням орендодавця - TOB «Бучацький цукровий завод» поліпшення об'єкту оренди неможливо виділити від нього без заподіяння йому шкоди, орендодавець компенсує витрати на такі поліпшення.

TOB «Цукровий завод Бучач» у відповідності до умов зазначеного договору проведено поточний ремонт орендованого майна з метою підготовки до виробничого сезону, однак, у зв'язку із укладенням 18.06.2010 року TOB «Бучацький цукровий завод» договору оренди та подальшою передачею майна (основних засобів) в оренду TOB «Бучацький цукровий завод», зазначені витрати, фактично пов'язані із поліпшенням основних засобів, виставлено до відшкодування згідно належним чином оформленого сторонами акту понесених витрат.

Підставою для визначення вартості проведених робіт (капітальних ремонтів) є підписаний сторонами двохсторонній акт понесених витрат з ремонту (наданих послуг) та надання Орендарем усіх підтверджуючих документів до цього акту (пункт 6.1.1 договору).

Згідно акта прийому - передачі об'єкту оренди, ТОВ «Бучацький цукровий завод» передано в оренду ТОВ «Цукровий завод Бучач» наступне майно: - 1219 найменувань, балансовою вартістю 5 335 025,66 грн.; нерухоме майно, яке входить до складу цілісного майнового комплексу, що знаходиться за адресою вул. Павла Тичини, 3 м. Бучач, Тернопільської області.

В подальшому, між ТОВ «Бучацький цукровий завод» та ТОВ «Цукровий завод Бучач» укладено додаткову угоду від 1 січня 2010 року № б/н (далі - Додаткова угода від 1 січня 2010 року) до договору від 18 червня 2009 року про повернення частково майна, що входить до об'єкту оренди в кількості 1127 найменувань. Згідно нової редакції Специфікації від 1 січня 2010 року, до складу об'єкта оренди входить майно в кількості 134 найменувань та балансовою вартість в сумі 429 763,70 грн.

Відповідно до пункту 4 Додаткової угоди від 1 січня 2010 року усі інші положення Договору оренди від 18 червня 2009 року та додатків до нього залишаються без змін та продовжують свою дію. Згідно вказаного пункту, залишається без змін термін дії угоди, який встановлено до 01 вересня 2012 року.

Згідно специфікації від 05 травня 2010 року в рамках договору оренди від 18 червня 2009 року до складу об'єкта оренди входить 1211 найменувань.

Згідно додаткової угоди від 17 серпня 2010 року до Договору оренди від 18 червня 2009 року внесено зміни за якими вирішено частково повернути майно, що складає об'єкт оренди.

Згідно Акту часткового повернення об'єкту оренди від 17 серпня 2010 року ТзОВ «Бучацький цукровий завод» повернено 1177 найменувань.

Згідно Специфікації до договору оренди від 18 червня 2009 року до складу об'єкта оренди входить 35 найменувань (а.с. 18).

Факт відшкодування ТзОВ «Бучацький цукровий завод» у січні - жовтні 2010 року ТзОВ «Цукровий завод Бучач» витрат по поліпшенню орендованого обладнання, пов'язаного з підготовкою цього обладнання до виробничого сезону, яке полягає у здійсненні поточного ремонту, у розмірі 7 988 559,43 грн., у т.ч. ПДВ 1 331 426,57 грн. підтверджуються: Протоколом погодження суми відшкодування витрат на поточні ремонти та підготовку об'єкту оренди до виробничого сезону у зв'язку з поверненням об'єкту з оренди до початку виробничого сезону від 31 жовтня 2010 року (т.2, а.с. 19), звітом витрат щодо використаних матеріалів та МШП щодо виконаних робіт, наданих послуг ТзОВ «Бучацький цукровий завод» (т.2, а.с. 20 -28), звітом витрат на оплату праці працівників щодо виконаних робіт, наданих послуг ТзОВ «Бучацький цукровий завод», звітом щодо суми витрат по нарахуваннях на фонд оплати праці щодо виконаних робі, наданих послуг ТзОВ «Бучацький цукровий завод» (т.2 а.с. 30), звітом витрат щодо виконаних робіт, наданих послуг сторонніми виконавцями щодо виконаних робіт, наданих послуг ТзОВ «Бучацький цукровий завод» (т.2 а.с. 31-32), звітом витрат щодо виконання робіт, наданих послуг сторонніми виконавцями щодо отримання дозвільних документів на експлуатацію окремих елементів об'єкту, страхування об'єкту ТзОВ «Бучацький цукровий завод» (т.2 а.с.33), звітом витрат щодо виконаних робіт, наданих інших послуг ТзОВ «Бучацький цукровий завод» (т.2 а.с. 34) податковими накладними від 31.10.2010 року №№ 204, 205, 206, 207, 208, 209, 210, 211, 212, 213, (а.с.35 - 44), податковою накладною від 30.11.2010 року № 228, (т.2 а.с. 45), податковими накладними від 31.12.2010 року №№241, 242, 243, 244, 245(т.2 а.с. 46- 50), зведеним актом надання робіт (послуг) №1 від 31 жовтня 2010 року, технічною специфікацією щодо робіт по технічному обслуговуванню об'єкту оренди від 31.10.2010 року.

Згідно умов договору оренди від 18 червня 2009 року, а саме підпункту 6.4. розділу 6, у разі дострокового повернення Об'єктів оренди на підставі двосторонньої домовленості сторін, Орендодавець зобов'язаний відшкодувати вартість понесених витрат у зв'язку із поліпшенням Об'єкту оренди проведеними Орендарем за власний рахунок, за умови, що такі поліпшення здійснювались за його письмовою згодою.

Відповідно до п.5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (далі - Закон) валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно п.5.2.1 п.5.2 ст. 5 Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Згідно із абз. 4 пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

У відповідності до п. 5.11 ст. 5 Закону установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється.

Статтею 1 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 6 липня 1999 року № 996-Х1У визначено, що первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Порядком складання декларації з податку на прибуток підприємства, затвердженого Наказом ДПА України від 29.03.03р. №143 визначено, що дані, наведені в декларації, повинні підтверджуватись первинними документами обліку та відповідати податковому обліку (звітності).

Відповідно до п. 2.1 ст. 2 Положення про документальне забезпечення записів бухгалтерського обліку затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №8 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95р. за №168/704 (надалі - Положення), первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Згідно п. 2.4 Положення первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п.2.15 та п.2.16 Положення забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим і нормативним актам.

Як вказувалось вище для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

В матеріалах справи містяться зведені облікові документи, які фіксують великий обсяг дій вчинених при здійсненні господарської операції, а саме поточного ремонту об'єкта оренди з метою уникнення зайвого навантаження в бухгалтерському обліку.

Здійснення господарської операції з проведення поточного ремонту об'єкта оренди підтверджується первинними документами, які містять всі необхідні реквізити, що до них ставляться та наведені вище.

Отже, колегія суддів вважає висновок податкового органу про порушення правил формування валових витрат та податкового кредиту з підстав не підтвердження здійснення господарської операції по проведенню поточного ремонту об'єкта оренди, таким, що не ґрунтується на фактичних обставинах справи.

Встановленим обставинам суд першої інстанції надав правильну юридичну оцінку, та зробив такий, який відповідає фактичним обставинам справи юридично правильний висновок про правомірність віднесення позивачем в податковому обліку сум з податку на додану вартість

ТзOB «Бучацький цукровий завод» було придбано корпоративні права TзOB «Цукровий завод Бучач», загальна вартість яких становила 19 269 548,33 грн. при номінальній вартості 19 057 869,08 грн., у наступних юридичних осіб: TOB «Цукорінвест», згідно попереднього та основного договору купівлі-продажу від 02.10.2008 року, - 99,999760% корпоративних прав у статутному капіталі; TOB «Цукровий завод Бучач» згідно договору купівлі-продажу від 02.10.2008 року, - 0,00024% корпоративних прав у статутному капіталі, за рахунок грошових коштів, отриманих в кредит, згідно кредитного договору, укладеного із ВАТ «Державний експортно-імпортний банк України» від 30.09.2008 року № 1512208К49 (далі - кредитний договір).

В подальшому, 20.10.2008 року згідно договору купівлі-продажу (відступлення) частки у статутному капіталі TзOB «Цукровий завод Бучач», укладеного «Бучацький цукровий завод» із TзOB «Інвест Сервіс», 100% корпоративних прав реалізовано по ціні придбання -19 269 548,33 грн.

Згідно умов кредитного договору та додатків до нього відсоткова ставка за користування отриманими в кредит коштами становила 20% річних.

Повернення отриманих коштів, в загальній сумі 27 999 954,35 грн., за кредитним договором відбулось 28.02.2011 року та 18.03.2011 року за рахунок отриманих грошових коштів від TOB «Компанія з управління активами «Пріоритет Фінанс», на підставі договору відсоткової позики №АП(П)-15/03/3 від 15.03.2011 року, зокрема, в сумі 20893350 грн. та 7 106 604,35 грн. - прибутку від операцій щодо реалізації ТМЦ, надання послуг оренди TOB «Донагро».

Решту ж частину грошових коштів, отриманих у кредит від ВАТ «Державний експортно-імпортний банк України», в сумі 8 730 451,67 грн. використано Товариством на придбання 02.10.2008 року майна. Придбане майно з 2008 року активно використовується в господарській діяльності товариства шляхом здавання в оренду. Так, протягом 2008 року, у зв'язку зі здаванням майна в оренду, було отримано дохід в сумі 1 703 871 грн., в т.ч. ПДВ - 283 979 грн.; в 2009 році - 5 147 021 грн., в т.ч. ПДВ - 857 837 грн.; в 2010 році - 5 643 484 грн., в т.ч. ПДВ - 940 581 грн.; в 2011 році - 9 792 968 грн., в т.ч. ПДВ - 1 632 161 грн.; в І півріччі 2012 року - 424 695 грн., в т.ч. ПДВ -70 783 грн.

Спірні правовідносини на час їх виникнення регулювалися нормами Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та Податкового кодексу України.

Згідно з пунктом 1.32 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Пунктом 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» передбачено, що валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності, а в підпункті 5.5.1 пункту 5.5 статті 5 Закону визначено, що до складу валових витрат відносяться будь-які витрати, пов'язані з виплатою або нарахуванням процентів за борговими зобов'язаннями (у тому числі за будь-якими кредитами, депозитами) протягом звітного періоду, якщо такі виплати або нарахування здійснюються у зв'язку з веденням господарської діяльності платника податку.

Відповідно до підпункту 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами (підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).

До складу витрат, згідно із підпунктом 141.1 статті 141 Податкового кодексу України, включаються будь-які витрати, пов'язані з нарахуванням процентів за борговими зобов'язаннями (в тому числі за будь-якими кредитами, позиками, депозитами, крім фінансових витрат, включених до собівартості кваліфікаційних активів відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку) протягом звітного періоду, якщо такі нарахування здійснюються у зв'язку з провадженням господарської діяльності платника податку.

До складу інших витрат, відповідно до підпункту 138.10.5 пункту 138.10 статті 138 Податкового кодексу України, включаються фінансові витрати, до яких належать витрати на нарахування процентів (за користування кредитами та позиками, за випущеними облігаціями та фінансовою орендою) та інші витрати підприємства в межах норм, встановлених цим Кодексом, пов'язані із запозиченнями (крім фінансових витрат, які включені до собівартості кваліфікаційних активів відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку).

Господарюючий суб'єкт, який за своїми ознаками є підприємством, як зазначено в статті 62 Господарського кодексу України, самостійно здійснює будь-які види господарської діяльності, якщо вони не заборонені законодавством України і відповідають цілям, передбаченим статутом підприємства.

Так, згідно із статтею 42 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Чинне законодавство України гарантує суб'єктам господарювання вільне здійснення господарської діяльності на власний ризик та надає можливість самостійно визначати вартість продукції що передбачається до продажу.

При цьому, законодавчо закріплена заборона втручання державних органів в господарську діяльність підприємств, крім випадків, передбачених законодавчими актами.

Суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку, що недосягнення мети, як то отримання прибутку, не може вважатися порушенням вимог чинного законодавства за умови, що судами була перевірена економічна доцільність зазначених дій.

В аналогічній справі №21-13а11 Верховний Суд України від 28.02.2011 року вказав, що підприємство при укладенні договору купівлі-продажу з нерезидентом мало на меті отримання прибутку і здійснювало свою діяльність у відповідності з визначеними цілями, однак його діяльність не дала очікуваного результату з незалежних від підприємства причин, що спростовує висновки Інспекції про здійснення підприємством негосподарської діяльності, тобто такої, що не передбачає мети отримання прибутку. Збитковість господарської діяльності не може бути підставою для визначення такої діяльності, як негосподарської. Неотримання підприємством доходу від окремої господарської операції не свідчить про те, що така операція не пов'язана з господарською діяльністю підприємства, оскільки при здійсненні господарських операцій існує звичайний комерційний ризик не отримати дохід від конкретної операції.

Таким чином, отримання кредиту для купівлі корпоративних прав, віднесення відсотків за кредитом до валових витрат, продаж придбаних корпоративних прав за ціною купівлі не свідчить про відсутність мети здійснення господарської операції отримання прибутку.

Як обґрунтовано вказав позивач, продаж корпоративних прав 20.10.2008 року (ТзОВ «Інвест Сервіс») за ціною купівлі 02.10.2008 року в сумі - 19 269 548, 33 грн. зумовлений відсутністю економічного сенсу, неможливістю прогнозувати подальші підприємницькі ризики та через складну економічну ситуацію, яка склалась у 2009 - 2010 роках.

Згідно ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду першої інстанції без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на наведене апеляційні вимоги Бучацької міжрайонної державної податкової інспекції є неаргументованими та в їх задоволенні слід відмовити.

Керуючись ч. 3 ст. 160, ст.195, ст.196, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.206, ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Бучацької міжрайонної державної податкової інспекції залишити без задоволення, а постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 14 березня 2013 року в справі №819/279/13а - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили, а у разі складення ухвали в повному обсязі, відповідно до ч.3 ст. 160 КАС України - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий І.О. Яворський

Судді В.П. Сапіга

Р.Б. Хобор

Повний текст

виготовлено та підписано 21.10.2013 року