Постанова № 34293703, 16.10.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2013 року Справа № 10592/12/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Дяковича В.П.,

суддів: Носа С.П., Рибачука А.І.,

з участю секретаря судового засідання: Микитин І.В.

розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Хемкостав-УА» на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 23 листопада 2011 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Хемкостав-УА» до Державної податкової інспекції в м. Ужгороді Закарпатської області про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

30.06.2010 року представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Хемкостав-УА» звернувся з позовом до Державної податкової інспекції в м. Ужгороді Закарпатської області про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що Державною податковою інспекцією в м. Ужгороді Закарпатської області проведено планову виїзну перевірку фінансово-господарської діяльності з питань дотримання ТОВ «Хемкостав-УА» вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2008 року по 31.12.2009 року, за результатом якої складено акт № 1286/23-1/31072321 від 08.06.2010 року. Перевіркою встановлено, що відповідно до наданих документів для виконання будівельних робіт ТОВ «Хемкостав-УА» залучало приватного підприємця ОСОБА_1 (м. Ужгород,). За період з 01.10.2008 по 31.12.2009 року ТОВ «Хемкостав-УА» відображено у складі валових витрат за отримані послуги від вказаного приватного підприємця на суму 254 364,50 грн. Однак, при перевірці первинних документів в окремих випадках встановлено наступне: ОСОБА_1 працював за основним місцем роботи на ТОВ «Хемкостав-УА» на посаді інженера - будівельника (за період з 01.10.2008 року по 28.02.2009 року (8-годинний робочий день) та згідно посадової інструкції виконував роботи начальника кошторисно - договірного відділу. Позивач вважає, що відповідач прийшов до помилкового висновку про те, що під час перевірки підприємством не надано документів, що підтверджують зв'язок даних витрат із господарською діяльністю підприємства, як наслідок оспорювані податкові повідомлення-рішення є незаконними та підлягають скасуванню.

Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 23 листопада 2011 року у задоволенні позову відмовлено.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Хемкостав-УА» постанову суду першої інстанції оскаржив, подав апеляційну скаргу, зазначивши, що оскаржувана постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, не відповідає фактичним обставинам справи, просить її скасувати та прийняти нову, якою позов задоволити повністю.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що приватний підприємець ОСОБА_1 виконав згідно умов укладеного з ним договору об'єм робіт у передбачені договором строки. Виконані роботи були ними прийняті згідно оформлених актів виконаних робіт. В зв'язку з цим, виконуючи договірні зобов'язання ними були здійснені розрахунки за виконані підприємцем ОСОБА_1 роботи на суму 67823.8 грн. Підстав для відмови в оплаті робіт у них не було. За роботи та послуги, які надавались приватним підприємцем ОСОБА_1, проводилась оплата згідно умов договору після їх фактичного та якісного виконання, що підтверджувалось як фактом наявності об'єму виконаних робіт, так і актом, що документально підтверджував таке виконання. Це стосується і надання ОСОБА_1 послуг інжинірингу. Що стосується сумніву відповідача про те, чи міг приватний підприємець ОСОБА_1 виконати власноручно об'єм робіт, вказаний в актах, то слід зазначити, що оскільки вони являлись замовником цих робіт, в договорах умови про обов'язкове власноручне виконання виконавцем обумовлених робіт не ставили, то правомірно оплатили об'єм робіт, які прийняли. Згідно із ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

В судовому засіданні представник позивача надав пояснення та підтримав доводи апеляційної скарги, а представник відповідача заперечив проти них.

Суд, дослідивши матеріали цієї справи, перевіривши доводи апелянта у їх сукупності, приходить до переконання, що апеляційну скаргу необхідно задоволити з наступних підстав.

Відповідно до ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні постанови судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглянув справу.

З матеріалів справи вбачається, що Державною податковою інспекцією в м. Ужгороді Закарпатської області проведено планову виїзну перевірку фінансово-господарської діяльності з питань дотримання ТОВ «Хемкостав-УА» вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2008 року по 31.12.2009 року, за результатом якої складено акт № 1286/23-1/31072321 від 08.06.2010 року.

Перевіркою встановлено, що відповідно до наданих документів для виконання будівельних робіт ТОВ «Хемкостав-УА» залучало приватного підприємця ОСОБА_1 (м. Ужгород, платник єдиного податку, не платник ПДВ). За період з 01.10.2008 по 31.12.2009 року ТОВ «Хемкостав-УА» відображено у складі валових витрат за отримані послуги від вказаного приватного підприємця на суму 254364,50 грн. В акті перевірки відповідач зазначив , що позивачем допущено порушення п.5.1, пп.,5.2.1, п.5.2,пп5.3.9 п. 5.3,пп.. 5.4.8. п.5.4 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", а тому визначено податкове зобов'язання по сплаті податку на прибуток в сумі 43776 грн. та штрафні санкції в сумі 12887 грн.., а всього 56663грн.

Дане донарахування було зроблено відповідачем в зв'язку з наявністю сумніву щодо факту виконання приватним підприємцем ОСОБА_1, будівельно - монтажних робіт в період з 01.10.2008р. по 28.02.2009р.. на об'єкті в с. Пилипець Міжгірського району; виконання ним у 2 кварталі 2009 р. та в подальший період будівельних робіт на інших об'єктах, а також надання вказаним підприємцем послуг інжиніринга для їх товариства в період з 31.03.2009р. до 31.12.2009р.

Суд першої інстанції дійшов до хибного висновку, що відповідачем правомірно донараховано позивачу податку на прибуток в сумі 43776грн., і застосовано штрафну санкцію в розмірі, передбаченому п.п.17.1.3. ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Судом першої інстанції при прийнятті рішення не було враховано наступне.

Приватний підприємець ОСОБА_1 виконав згідно умов укладеного з ним договору об'єм робіт у передбачені договором строки. Виконані роботи були прийняті позивачем згідно оформлених актів виконаних робіт. Об'єми вказаних робіт фактично виконані, що не заперечується відповідачем. Об'єкт зданий в експлуатацію.

В зв'язку з цим, виконуючи договірні зобов'язання позивачем були здійснені розрахунки за виконані підприємцем ОСОБА_1 роботи на суму 67823.8 грн.

За роботи та послуги, які надавались приватним підприємцем ОСОБА_1, проводилась оплата згідно умов договору після їх фактичного виконання, що підтверджувалось як фактом наявності об'єму виконаних робіт, так і актом, що документально підтверджував таке виконання. Це стосується і надання ОСОБА_1 послуг інжинірингу.

Щодо того, чи міг приватний підприємець ОСОБА_1 виконати власноручно об'єм робіт, суд першої інстанції не врахував те, що оскільки замовник робіт, в договорах умови про обов'язкове власноручне виконання виконавцем обумовлених робіт не ставив, то правомірно оплатив об'єм робіт , який прийняв.

Згідно із ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ст.526ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору. Крім того, в ст.42 ГК України дається поняття підприємництва за яким підприємництво - це самостійна, ініціативна, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. Згідно ст.43 ГК України підприємці мають право без обмежень самостійно здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, яку не заборонено законом.

При прийнятті рішення у справі слід врахувати те, що об'єм будівельних робіт, які пред'явлені приватним підприємцем ОСОБА_1 та прийняті Товариством "Хемкостав - УА" згідно актів виконаних робіт, за період з листопада 2008 - до грудня 2009р., виконані і є в наявності, відповідач цього не заперечує. Його сумніви щодо цього повинні адресуватися до приватного підприємця, але не до позивача.

Крім того, факт виконання зазначених в актах приймання передачі будівельних робіт підтверджується фактичною наявністю зведених об'єктів. За таких обставин у ТОВ «Хемкостав-УА» не було жодних правових підстав для перевірки щодо суб'єктності виконання приватним підприємцем ОСОБА_1 передбачених договором робіт чи відмовити йому в оплаті за виконані роботи.

Донарахування податкового зобов'язання пов'язано також із виключенням із валових витрат позивача суми в розмірі 21000,00 грн. сплаченої приватному підприємцю ОСОБА_1 згідно акту виконаних робіт за квітень 2009р. за послуги по організації перевезення та монтажу крану РДК. Підставою такого виключення відповідач вказує відсутність потреби підприємства в таких послугах. При цьому, відповідач не посилається на жодний нормативний акт, який дає йому право вимагати обґрунтування господарської необхідності для підприємства в роботах, послугах, тощо. Крім того, перевезення та монтаж крану РДК із-за його специфічних та складних конструктивних складових дійсно потребує спеціальних знань та контролю.

Однак, як правильно вказує апелянт його не цікавило, як це зробив ОСОБА_1 Головне, що договір був виконаний, кран доставлений і використовувався в господарській діяльності. Сумніви ДПІ нічим об'єктивно не підтверджені.

Із валових витрат позивача було також виключена сума, сплачена ПП ОСОБА_1 за надання послуг у сфері інжинірингу. Підставою для такого виключення відповідач вказав на порушення нами вимог ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», в частині неповного відображення в актах виконаних робіт по наданню ПП ОСОБА_1 послуг у сфері інжинірингу. Однак такий висновок відповідача є безпідставний, оскільки в додатку до договору про надання послуг інжинірингу, укладеному з даним підприємцем, визначений чіткий перелік таких послуг, а тому в повторному їх фіксуванні потреби не було.

В зв'язку з наведеним колегія суддів приходить до висновку, що ТОВ "Хемкостав -УА" не допустило порушень п.5.2.1 та п.5.3.9 ЗУ " Про оподаткування прибутку підприємств", оскільки ним було підставно віднесено до валових витрат суми витрат, сплачених в зв'язку з виконаними роботами та послугами. ПП ОСОБА_1, що підтверджено належними платіжними документами, передбаченими правилами ведення податкового та бухгалтерського обліку.

Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади, до яких належать органи державної податкової служби та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дір бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, колегія суддів приходить до переконання, що суд першої інстанції дійшов до хибних висновків, приймаючи рішення по суті спірних правовідносин, доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції, відтак вона підлягає до задоволення.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, п. 3 ч. 1 ст. 198. ст. 202, ч. 2 ст. 205, ст. ст. 207, 254 КАС України,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Хемкостав-УА» - задоволити.

Постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 23 листопада 2011 року у справі № 2а-2602/10/0770 - скасувати та прийняти нову, якою позов позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Хемкостав-УА» до Державної податкової інспекції в м. Ужгороді Закарпатської області про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення - задоволити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення за № 0001612341/0 від 18 червня 2010 року.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя В.П. Дякович

Судді С.П. Нос

А.І. Рибачук