Ухвала суду № 34291923, 10.10.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/11044/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Патратій О.В. Суддя-доповідач: Желтобрюх І.Л.

У Х В А Л А

Іменем України

10 жовтня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючої-судді: Желтобрюх І.Л.,

суддів: Мамчура Я.С.,

Шостака О.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 31 липня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРК» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ТРК» звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві та просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення № 0001332280, №0001342280 від 27 червня 2013 року.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 31 липня 2013 року позов задовлено.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову суду першої інстанції скасувати як таку, що ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на те, що взаємовідносини позивача з ТОВ «БК «Рембудтранс», ТОВ «Група Компаній Еко», ТОВ «СВН «Антарекс» та ПП «Унісон Дизайн» не були спрямовані на реальне настання юридичних наслідків.

Перевіривши доводи апеляційної скарги за наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, у період з 20.05.2013 по 31.05.2013 ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «ТРК» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2009 по 31.12.2012, за результатами якої було складено Акт №1793/22-6/30370381 від 06.06.2013.

Під час перевірки було встановлено, що позивачем всупереч пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п. 138.2 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст. 139 Податкового кодексу України задекларовано податковий кредит на загальну суму 2 942 975,00 грн. за березень 2009 року - липень 2012 року та сформовано валові витрати у загальному розмірі 14 714 882,00 грн. за І квартал 2009 року - ІІІ квартал 2012 року за наслідками операцій з контрагентами - ТОВ «БК «Рембудтранс», ТОВ «Група Компаній Еко», ТОВ «СВН «Антарекс» та ПП «Унісон Дизайн».

На підставі вказаного Акту перевірки ДПІ у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві було прийнято податкове повідомлення-рішення №0001332280, яким позивачу за порушення пп.7.4.5 п.7.4, пп.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», пп.198.6 ст.198, п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України було збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість» у розмірі 937 917,00 грн., з яких основного платежу - 625 868,00 грн., штрафних (фінансових) санкцій - 312 049,00 грн. та податкове повідомлення-рішення №0001342280, яким позивачу, у зв'язку за порушення пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п. 138.2 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст. 139 Податкового кодексу України було збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «податок на прибуток» у розмірі 3 535 658,00 грн., з яких основного платежу - 2 358 462,00 грн., штрафних санкцій - 1 177 196,00 грн.

Висновки відповідача про безпідставне віднесення позивачем до складу валових витрат вартості придбаних у контрагентів робіт та неправомірне формування податкового кредиту з податку на додану вартість ґрунтуються на таких матеріалах, а саме:

Так, в провадженні СВ ДПІ у Подільському районі м. Києва перебуває кримінальна справа 77-00199, порушена за фактом фіктивного підприємництва ТОВ «Фірон», ТОВ «Профісистем-М», ТОВ «Анчоус плюс» за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.205 КК України, за фактом умисного ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах, скоєного службовими особами ПП «Фірма АФА», за ч. 2 ст. 212 КК України, за фактом підроблення документів ТОВ «Прінт-Ком», ТОВ «Сайвік» за ч. 1 ст. 358 КК України.

Проведеними оперативно-розшуковими заходами виявлено низку підприємств, в тому числі ТОВ «БК «Рембудтранс», які задіяні в злочинній схемі, а саме через рахунки вказаних підприємств суб'єкти господарювання (без ознак фіктивності), незаконно переводили безготівкові кошти в готівкові під виглядом легальних фінансово-господарських операцій з придбання товарів та послуг.

Відповідно до довідки старшого слідчого Музичук О.В. в провадженні СВ ДПІ у Подільському районі м. Києва ДПС знаходиться кримінальне провадження №320121100700000003, порушене за ознаками складу злочинів, передбачених ст.ст.191 ч.4, ст. 205 ч.2, ст. 358 ч.1, ст. 200 ч.1 КК України. З пояснень директора ТОВ «БК «Рембудтранс» Левочко Г.Б. вбачається, що останній до ведення фінансово-господарської діяльності даного підприємства не має ніякого відношення.

Також, відповідно до витягу з кримінального провадження №220120000000000002 до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20.11.2012р. внесено інформацію стосовно створення та придбання ТОВ «Група Компаній Еко» з метою прикриття незаконної діяльності, що кваліфікується за ч. 2 ст.205 КК України.

Висновки відповідача про безпідставне віднесення позивачем до складу валових витрат вартості придбаних у ТОВ «СВН Антарекс» та ПП «Унісон-Дизайн» робіт та неправомірне формування податкового кредиту з податку на додану вартість ґрунтуються на матеріалах, отриманих від ДПІ у Шевченківському районі міста Києва ДПС, а саме: Акті про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «СВН-Антарекс» щодо документального підтвердження господарських відносин з контрагентами, якими за рахунок ТОВ «СВН-Антарекс» сформовано податкові зобов'язання та податковий кредит за червень 2012 року від 03.09.2012 року №1282/2240/36124253; та Акті про неможливість проведення зустрічної звірки з питань дотримання вимог податкового законодавства ПП «Унісон-Дизайн» від 26.12.2012р. №2341/22-20/34795572.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем надано первинні документи, що стосуються господарських операцій за участю ТОВ «Група Компаній Еко», ТОВ «СВН Антарес», ПП «Унісон Дизайн» та ТОВ «БК Рембудтранс», які фактично підтверджують реальне здійснення правочинів і досягнення позивачем законної мети їх здійснення, висновки відповідача про безтоварність господарських операцій, вчинених за участю ТОВ «Група Компаній Еко», ТОВ «СВН Антарес», ПП «Унісон Дизайн» та ТОВ «БК Рембудтранс» з мотивів неспрямованості правочинів на реальне настання наслідків є надуманими та такими, що ґрунтуються на припущеннях. В Акті перевірки та в судовому засіданні відповідачем не наведено належних допустимих та достатніх доказів на підтвердження висновку про порушення позивачем податкового законодавства.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з такого:

Порядок та підстави формування платником податку податкового кредиту та валових витрат у період виникнення спірних правовідносин (до 01 січня 2011 року) регламентувалися Законом України «Про податок на додану вартість» та Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Так, відповідно до п.1.7 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом

Підпунктами 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту будь-які витрати зі сплати податку, які не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а у разі імпорту робіт (послуг) -актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

При цьому в пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів із банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків із використанням кредитних дебетових карток чи комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Пунктом 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» визначено, що валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до п.п.5.3.9. п.5.3. ст.5 цього ж Закону, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Також обов'язковою передумовою для формування валових витрат з наведених норм, за виключенням обмежень, установлених пунктами 5.3.-5.7. ст.5 Закону «Про оподаткування прибутку підприємств», є фактичне подальше використання таких витрат у власній господарській діяльності позивача та документальне підтвердження належності таких витрат до складу валових витрат.

Отже, виходячи зі змісту пункту 7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», п. 5.1., 5.2.1., 5.3.9. Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на податковий кредит можуть мати лише реально вчинені господарські операції з придбання товарів (робіт, послуг) чи основних фондів з метою використання в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності.

Аналогічні норми містяться також у Розділах ІІІ, V Податкового кодексу України, який, з урахуванням Прикінцевих та перехідних положень, визначає правила оподаткування податком прибуток з 01 квітня 2011 року та податком на додану вартість з 01 січня 2011 року.

Відповідно до ч. 1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо, - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

На підтвердження фактичного здійснення господарських операцій з ТОВ «СВН-Антарекс» позивачем були надано суду договір субпідряду №04.12-1 від 12 квітня 2012 року, актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 31.07.2012, від 31.08.2012, від 28.09.2012 та від 31.10.2012, податкову накладну від 12.06.2012 та платіжним дорученням №9897 від 12.06.2012.

На підтвердження фактичного здійснення господарських операцій з ПП «Унісон Дизайн» позивачем було надано суду договір підряду № УД030712-1 від 03.07.2012, акт виконаних робіт, податкову накладну № 25 від 12.07.2012 та платіжні доручення №10193 від 12.07.2012, №10783 від 12.09.2012 та №10998 від 27.09.2012.

На підтвердження фактичного здійснення господарських операцій з ТОВ «Група компаній Еко» позивачем було надано суду договір підряду №4-0106 від 01.06.2011, акт здачі - приймання робіт №ЄК-0000021 від 09.08.2011, податкові накладні №21 від 09.08.2011, №55 від 23.06.2011 платіжні доручення №5662 від 23.06.2011, №7470 від 30.11.2011 та №7482 від 01.12.2011.

Вищеозначені документи не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості.

Стосовно ТОВ «БК «Рембудтранс», з матеріалів справи вбачається та не заперечувалось відповідачем, що первинна бухгалтерська документація за взаємовідносинами позивача з ТОВ «БК «Рембудтранс» 08.06.2012 була вилучена УПМ ДПС у місті Києві згідно протоколу обшуку. Так, згідно наданого протоколу обшуку, вилучено документи фінансово-господарського характеру, що засвідчують взаємовідносини позивача з ТОВ «БК «Рембудтранс», а саме: договори за період з 01.01.2009 по 31.08.2010; платіжні доручення, наведені у додатку до протоколу обшуку від 08.06.2012; кошториси, перелік яких наведений у реєстрі договорів за період з 01.01.2009 по 31.08.2010; акти виконаних робіт, перелік яких наведений у реєстрі актів виконаних робіт за період з 01.01.2009 по 31.08.2010, та податкові накладні за період з 01.01.2009 по 31.08.2010.

Для вирішення спору важливе значення має факт реєстрації та перебування контрагентів позивача в стані, власне, платників податку на додану вартість, що надає право таким платникам видавати податкові накладні, які є підставою для формування податкового кредиту. Дана правова позиція викладена також у Листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 року № 742/11/13-11, відповідно до якого підлягає встановленню статус постачальника товарів (послуг), придбання яких є підставою для формування податкового кредиту та/або сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість. Особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник податку на додану вартість на момент вчинення відповідної господарської операції.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, на момент складання податкових накладних, контрагенти позивача - ТОВ «БК Рембудтранс», ТОВ «Група Компаній Еко», ТОВ «СВН Антарекс», ПП «Унісон Дизайн» були зареєстровані як платники податку на додану вартість у встановленому законодавством порядку згідно свідоцтв за №100196684, №38848620, № 100141478, №100009970 відповідно.

Відповідно до статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», згідно з якою відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, були внесені до нього, вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до цього реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні, за винятком випадків, коли вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Наявні в матеріалах справи витяги з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців підтверджують, що ТОВ «БК Рембудтранс», ТОВ «Група Компаній Еко», ТОВ «СВН Антарекс», ПП «Унісон Дизайн» зареєстровані як юридичні особи, станом на момент здійснення господарських операцій були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та продовжують перебувати в такому реєстрі також на момент розгляду даної справи, записи про відсутність підприємств за їх місцезнаходженням до ЄДР не вносились.

Крім того, матеріалами справи в повній мірі підтверджується використання позивачем робіт, виконаних ОВ «СВН Антарекс», ПП «Унісон Дизайн», ТОВ «Група Компаній Еко» та ТОВ «БК Рембудтранс» у власній господарській діяльності, що є додатковим свідченням добросовісності позивача при здійсненні вказаних операцій.

Стосовно доводів відповідача про наявність кримінальних проваджень, внесених до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22012000000000002, №32012110070000003, порушених за ознаками злочинів, передбачених ст.119 ч.4, ст.205, ч.1 ст.358 та ч.1 ст.200 КК України та за ч.2 ст.28, ч.2 ст.205 та ч.3 ст.364 КК України, а саме - створення та придбання суб'єктів господарювання, в тому числі ТОВ «Група компаній Еко» та ТОВ «БК Рембудтранс», - колегія суддів зазначає наступне:

За приписами ч.4 ст.72 КАС України преюдиційним, тобто обов'язковим для урахування є лише такий, що набрав законної сили вирок у кримінальній справі.

Сам факт наявності кримінального провадження не є підставою для висновків податкового органу про нереальність господарських операцій між ТОВ «ТРК» і ТОВ «Група компаній Еко», а встановлені під час розслідування кримінальної справи обставини, згідно ч. 1 ст. 71 КАС України, підлягають доведенню в межах даної справи в загальному порядку.

Відповідачем не було надано суду вироку суду, яким би було встановлено, що ТОВ «Група компаній Еко» та ТОВ «БК Рембудтранс» були зареєстровані в державних органах влади з метою прикриття незаконної діяльності, а не з метою здійснення господарської діяльності, передбаченої чинним законодавством України; що між позивачем і вказаними юридичними особами укладались фіктивні господарські угоди, в тому числі з метою, що суперечить інтересам держави і суспільства, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо, підроблялись первинні документи або що послуги від вказаних контрагентів позивачу фактично не надавались. Жодних інших належних і допустимих доказів на підтвердження цих обставин суду теж не надано.

Свідчення особи, яким не надано правової оцінки, як доказу, судом під час розгляду і вирішення справи по суті, теж не є належним та допустимим доказом, а тому відхиляється колегією суддів.

Відносно посилання відповідача на акти ДПІ у Шевченківському районі м. Києва «Про неможливість проведення зустрічної звірки з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість ПП «Унісон Дизайн» та №2341/22-20/34795572 від 26.12.2012 року та «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «СВН-Антарекс» від 03.09.2012 року №1282/2240/36124253, якими, зокрема, встановлено відсутність у вказаних підприємств найманих працівників, матеріальних ресурсів, необхідних для виконання господарських зобов'язань, колегія суддів вважає їх недостатніми доказами фіктивності спірних операцій, оскільки викладені у них висновки було зроблено у зв'язку з відсутністю підприємств за їх місцезнаходженням та ненаданням на вимогу податкових органів документів стосовно здійснення фінансово-господарських операцій. Тобто первинні документи, якими б підтверджувались чи спростовувались господарські відносини між ТОВ «ТРК» та ПП «Унісон Дизайн» і ТОВ «СВН-Антарекс» податковими органами фактично не досліджувались, перевірка зазначених обставин фактично проведена не була.

Підсумовуючи вищевикладене колегія суддів наголошує, що податкове законодавство не ставить в залежність податковий облік (стан) певного платника податку від інших осіб, від фактичної сплати контрагентами податку до бюджету, від перебування постачальників за юридичною адресою, а також від їх господарських та виробничих можливостей. Аналогічна правова позиція вказана в постанові Вищого адміністративного суду України від 19.02.13 по справі № 2а-6067/11/1470.

Податковий орган не надав жодних доказів на підтвердження того, що позивач, як платник податку, діяв без належної обачності й обережності і йому було відомо про можливі порушення, які допускали його контрагенти, або що самостійною діловою метою здійснення господарських операцій з даними підприємствами було одержання позивачем податкової вигоди.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що

доводи, викладені відповідачем у акті перевірки та апеляційній скарзі, не містять правового підґрунтя та спростовуються матеріалами справи, - а тому оскаржувані податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню.

Допущення судом першої інстанції порушень норм матеріального та процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи колегією суддів не виявлено, суд повно і правильно встановив фактичні обставини справи, правильно визначив правовідносини, що склалися між сторонами, і дав їм належну правову оцінку, - з огляду на що підстави до скасування судового рішення відсутні.

Керуючись ст.ст.160, 167, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 31 липня 2013 року, - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуюча:

Судді:

Головуючий суддя Желтобрюх І.Л.

Судді: Мамчур Я.С

Шостак О.О.