Рішення № 34290067, 03.10.2013, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/10943/13-ц

Провадження №2/761/5090/2013

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

03 жовтня 2013 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді Гуменюк А.І.

при секретарі Пироговській-Харітоновій Я.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про стягнення коштів в порядку регрессу, -

В С Т А Н О В И В :

Моторне (транспортне) страхове бюро України (далі - Позивач) 23 квітня 2013 року, в особі свого представника, звернулося до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_1 (далі - Відповідач) про стягнення коштів в порядку регресу.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що в результаті дорожньо-транспортної пригоди за участю автомобіля марки «Opel», державний номерний знак НОМЕР_1, яким керував ОСОБА_2, та автомобіля марки «MERCEDES», державний номерний знак НОМЕР_3, під керуванням Відповідача, яка сталася 05 серпня 2010 року в місті Києві на проспекті Перемоги, і, що ОСОБА_2, як власнику автомобіля марки «Opel», державний номерний знак НОМЕР_1, заподіяно матеріальну шкоду у розмірі 12 337 грн. 25 коп., що підтверджується звітом про оцінку автомобіля від 09 серпня 2010 року. Зауважує, що згідно з постановою Святошинського районного суду м. Києва від 31 серпня 2010 року, ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні даної дорожньо-транспортної пригоди. Крім того, зауважує, що на момент виникнення дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність Відповідача, як власника наземного транспортного засобу, застрахована не була. Вказує, що 06 жовтня 2010 року, на підставі положень Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», Позивач здійснив виплату страхового відшкодування ОСОБА_2 у розмірі 11 375 грн. 89 коп. Крім того, вказує, що він також поніс додаткові витрати на суму 824 грн. за надані послуги аварійними комісарами. Таким чином, вказує, що загальна сума заданих йому збитків становить 12 199 грн. 89 коп. Просить суд ухвалити рішення, яким стягнути на його користь вказану суму із Відповідача в порядку регресу, а також присудити судові витрати, пов'язані із розглядом справи, включаючи витрати на правову допомогу у розмірі 2 000 грн.

У судовому засіданні представник Позивача позов підтримав. Просив суд позовні вимоги задоволити у повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не з'явився. Про місце, день та час судового розгляду повідомлений належним чином. Про причину неявки суд не повідомив. Клопотання про відкладення розгляду справи чи про розгляд справи у його відсутність, як і заперечень на позов, до суду не подавав.

Суд, заслухавши думку представника Позивача, який не заперечував щодо розгляду справи у відсутність Відповідача, вбачає за можливе розглядати справу у відсутність останнього, на підставі наявних у справі доказів.

Заслухавши пояснення представника Позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд знаходить позов таким, що підлягає задоволенню частково, з таких підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 05 серпня 2010 року, керуючи автомобілем марки «MERCEDES», державний номерний знак НОМЕР_3, по проспекту Перемоги в місті Києві, під час зміни напрямку руху ліворуч, не переконавшись, що це буде безпечно, здійснив зіткнення з автомобілем марки «OPEL», державний номерний знак НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_2 (а.с. 9).

Судом також встановлено, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди належному ОСОБА_2 автомобілю марки «OPEL», державний номерний знак НОМЕР_1, завдані механічні пошкодження.

Відповідно до Звіту № 5467 про оцінку автомобіля Opel Vectra 1.8, державний номерний знак НОМЕР_1, складеного 09 серпня 2010 року, вартість відновлювального ремонту вказаного автомобіля, пошкодженого в результаті ДТП, складає 11 808 грн. 34 коп. (а.с., а.с. 12-19).

За змістом частини 4 статті 61 Цивільного процесуального кодексу України, постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкова для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову суду з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Згідно постанови Святошинського районного суду м. Києва від 31 серпня 2010 року, щодо даної дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення (а.с. 9).

Вказане судове рішення є чинним.

Суд встановлено, що на момент настання дорожньо-транспортної пригоди, цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1, як власника наземного транспортного засобу застрахована не була.

За змістом частини 3 статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Виходячи зі змісту частини 2 статті 4 Цивільного кодексу України, основним актом цивільного законодавства України є Цивільний кодекс України.

Актами цивільного законодавства є також інші закони України, які приймаються відповідно до Конституції України та цього Кодексу.

За змістом пункту «а» частини 41.1. статті 41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння, у тому числі, транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України, шкода завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

За змістом пункту 3 частини 1 статті 988 Цивільного кодексу України, страховик зобов'язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.

Страхова виплата за договором страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків.

Відповідно до частини 1 статті 1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Судом встановлено, що відповідно до Платіжного доручення № 4086 від 05 жовтня 2010 року, Позивачем було здійснено виплату страхового відшкодування ОСОБА_2 у розмірі 11 375 грн. 89 коп. (а.с. 30).

Крім того, як вбачається із матеріалів справи, Позивачем сплачено на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 824 грн. за послуги аварійних комісарів, що підтверджується Платіжними дорученнями № № 3961, 3962 від 28 вересня 2010 року кожне (а.с., а.с. 31, 32). Вказану суму коштів Позивач також просить стягнути із Відповідача на його користь.

Суд критично оцінює позицію Позивача в цій частині позовних вимог, оскільки вказана сума не є реальними збитками, завданими Відповідачем внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що із Відповідача на користь Позивача підлягає стягненню в порядку регресу 11 375 грн. 89 коп.

Крім того, за змістом частини 1 статті 88 Цивільного процесуального кодексу України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Відповідно до частини 1 та пункту 2) частини 3 статті 79 Цивільного процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних розглядом справи.

До витрат, пов'язаних із розглядом справи, належать, у тому числі, витрати на правову допомогу.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 84 Цивільного процесуального кодексу України, витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги.

Граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом.

За змістом статті 1 Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах», розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, не може перевищувати 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.

Судом встановлено, що 16 жовтня 2012 року між Позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕмВіПартнерс» було укладено Контракт про надання правової допомоги, за умовами якого Позивач доручив, а Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕмВіПартнерс» за винагороду прийняло на себе зобов'язання надавати правову допомогу Позивачеві у питаннях стягнення заборгованості з третіх осіб у справах, пов'язаних з проведенням регламентних виплат, в яких розмір вимог Позивача до третіх осіб дорівнює чи перевищує 7 000 грн.

Відповідно до абзацу 2 статті 1 вказаного Контракту про надання правової допомоги, надання правової допомоги включає в себе, у тому числі, представництво Позивача в судах усіх інстанцій у справах, пов'язаних з проведенням регламентних виплат (а.с., а.с. 37-43).

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов Контракту про надання правової допомоги Позивач перерахував на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕмВіПартнерс» 2 000 грн., що підтверджується Платіжним дорученням № 4132 від 26 жовтня 2012 року (а.с. 46).

За таких обставин, виходячи із вимог статті 88 Цивільного процесуального кодексу України, із Відповідача на користь Позивача підлягають присудженню судовий збір у розмірі 229 грн. 40 коп. та 2 000 грн. витрат на правову допомогу.

А всього із Відповідача на користь Позивача підлягає стягненню 13 605 грн. 29 коп.

З урахування викладеного, на підставі статей 988, 1188, 1191 Цивільного кодексу України, Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах», керуючись статтями 10, 11, 13, 57, 60, 61, 209, 212-215 Цивільного процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про стягнення коштів в порядку регресу - з а д о в о л ь н и т и частково.

Стягнути із ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України (Код ЄДРПОУ 21647131) кошти у розмірі 13 605 (тринадцять тисяч шістсот п'ять) гривень 29 коп.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - в і д м о в и т и.

Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва шляхом подання через Шевченківський районний суд м. Києва апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а у разі, якщо рішення було проголошено без участі особи, яка його оскаржує, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення зазначених вище строків або після розгляду справи в апеляційному порядку Апеляційним судом м. Києва, якщо воно не буде скасоване.

СУДДЯ :