Вирок № 34289690, 22.10.2013, Подільський районний суд міста Києва

Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/13342/13-к

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 жовтня 2013 року Подільський районний суд міста Києва

в складі:

головуючого-судді - Швиденко В.А.,

з участю секретаря - Мацюк М.В.,

прокурора - Санака М.Є.,

захисника - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду у місті Києві кримінальне провадження по обвинуваченню

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, громадянина України, маючого дві вищі освіти, одруженого, маючого на утриманні неповнолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_3, працюючого на посаді заступника начальника відділу Державної екологічної інспекції у м. Києві, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2, займаючи посаду заступника начальника відділу природно-заповідного фонду рослинного та тваринного світу Державної екологічної інспекції у м. Києві, маючи одинадцятий ранг державного службовця в межах п'ятої категорії посад, яка відповідно до примітки ст. 368 КК України, займає відповідальне становище, 11 вересня 2013 року приблизно о 10 годині 00 хвилин, знаходячись за адресою: м. Київ, вул. Набережно-Лугова, 4, висунув вимогу представнику ПП «Евар» ОСОБА_3 у передачі неправомірної вигоди в розмірі 1 000 доларів США за складання позитивного висновку про обстеження зелених насаджень, розташованих за адресою: м. Київ, пр-т 40-річчя Жовтня, 87-А, для подальшого погодження Державною екологічною інспекцією у м. Києві акту обстеження зелених насаджень, що підлягають видаленню, необхідного для укладання охоронного договору з метою подовження договору оренди земельної ділянки між ПП «Евар» та КМДА.

Після цього, 19 вересня 2013 року приблизно о 15 годині ОСОБА_2, знаходячись у приміщенні Державної екологічної інспекції у м. Києві, за адресою: м. Київ, вул. Набережно-Лугова, 4, перебуваючи на сходинковому марші між першим та другим поверхами, одержав від ОСОБА_3 неправомірну вигоду у розмірі 8 000 гривень за вчинення в інтересах ПП «Евар» дій, пов'язаних з погодженням протоколу обстеження зелених насаджень, розташованих за адресою: м. Київ, проспект 40-річчя Жовтня, 87-А, для подальшого погодження Державною екологічною інспекцією у м. Києві акту обстеження зелених насаджень, що підлягають видаленню, необхідного для укладання охоронного договору з метою подовження договору оренди земельної ділянки між ПП «Евар» та КМДА. В подальшому, того ж дня приблизно о 15 годині 20 хвилин ОСОБА_2 вручив ОСОБА_3 під розписку в отриманні підписаний акт обстеження зелених насаджень, що підлягають видаленню, розташованих за адресою: м. Київ, проспект 40-річчя Жовтня, 87-А.

Після одержання неправомірної вигоди ОСОБА_2 був затриманий на вул. Набережно-Луговій, 4 в м. Києві.

Суд вважає доведеним, що ОСОБА_2 будучи службовою особою, яка займає відповідальне становище, одержав неправомірну вигоду для себе за вчинення в інтересах третьої особи будь якої дії з використанням наданої їй влади та службового становища, тобто вчинив злочин, передбачений ч. 4 ст. 368 КК України.

15 жовтня 2013 року між підозрюваним ОСОБА_2 та прокурором прокуратури м. Києва Косяченко Тетяною Михайлівною укладено угоду про визнання винуватості, відповідно до вимог ст. 472 КПК України.

Згідно даної угоди, підозрюваний ОСОБА_2 та прокурор прокуратури м. Києва Косяченко Тетяна Михайлівна домовились про те, що підозрюваний ОСОБА_2 зобов'язується беззастережно визнати обвинувачення в обсязі підозри у судовому провадженні.

Також даною угодою визначено покарання, яке повинен понести ОСОБА_2 у виді позбавлення волі стоком на п'ять років з позбавлення пава обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій на підприємствах, установах і організаціях незалежно від форми власності строком на два роки з застосуванням ст. 75 КК України, на підставі якої звільнити ОСОБА_2 від відбування основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням строком на три роки та покладанням, відповідно до вимог ст. 76 КК України, обов'язку не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції та повідомляти кримінальну-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та роботи.

Сторони дійшли згоди про те, що обов'язкове додаткове покарання, передбачене санкцією ч. 4 ст. 368 КК України у виді конфіскації майна не буде застосовуватись до підозрюваного ОСОБА_2, оскільки покарання визначається із застосуванням положень ст. 75 КК України.

Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право затвердити угоду.

Відповідно до положень ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим.

Вимогами ст. 469 КПК України передбачено, що угода про визнання винуватості може бути укладена в провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним та суспільним інтересам.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, який є тяжким злочином.

При цьому, судом з'ясовано, що ОСОБА_2 цілком розуміє права, визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, щодо якого він визнає себе винуватим, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Також судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам Кримінального процесуального Кодексу України та Кримінального Кодексу України.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості між обвинуваченим ОСОБА_2 та прокурором прокуратури м. Києва Косяченко Тетяною Михайлівною і призначення узгодженої сторонами міри покарання.

Підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_2 судові витрати за проведену під час досудового розслідування експертизу на користь держави.

Питання з речовими доказами суд вирішує на підставі ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 314, 373, 374, 475 КПК України, суд, -

З А С У Д И В :

Затвердити укладену 15 жовтня 2013 року угоду про визнання винуватості між ОСОБА_2 та прокурором прокуратури м. Києва Косяченко Тетяною Михайлівною

Визнати винним ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України та призначити узгоджене сторонами цієї угоди покарання у виді п'яти років позбавлення волі з позбавлення пава обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій на підприємствах, установах і організаціях незалежно від форми власності строком на два роки.

Згідно ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання з встановленням іспитового строку в три роки.

Згідно п. 2 та п. 3 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_2 наступні обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та роботи.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави вартість проведеної експертизи в розмірі чотирьох тисяч двохсот восьмидесяти чотирьох гривень.

Речові докази по справі - грошові кошти в розмірі двох тисяч гривень, які зберігаються в УФЗБУ ГУ МВС України в м. Києві - повернути оперативному підрозділу, який використовував їх при документуванні злочинної діяльності ОСОБА_2 за процедурою визначеною відповідною відомчою інструкцією.

Речові докази по справі - службове посвідчення на ім'я ОСОБА_2 - зберігати при матеріалах кримінального провадження.

Речові докази по справі - мобільний телефон «Нокіа-С2» з сім карткою №1 абонента мобільного зв'язку «Київстар» та сім карткою №2 абонента мобільного зв'язку «Лайф», які передані на зберігання ОСОБА_5 - залишити у його користуванні як законного володільця.

Речові докази по справі - змиви з правої та лівої руки ОСОБА_2, з правої кишені його штанів - зберігати при матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав, передбачених статтею 394 КПК України, до Апеляційного суду м. Києва через Подільський районний суду м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги , а у разі її подання, якщо його не скасовано, після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити ОСОБА_2, прокурору, захиснику ОСОБА_1

СуддяВ.А.Швиденко