Ухвала суду № 34284797, 16.10.2013, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 11-кп/793/265/13Головуючий по 1 інстанціїКатегорія : ч. 2 ст. 286 КК України Кіхтенко Н.І. Доповідач в апеляційній інстанції Торопенко М. В. УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2013 року Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючогоТоропенка М.В.суддівГончарука І. М., Соломки І. А.при секретарях Шамовій Ю. О., Бєлан О. В.з участю прокурораЗаболотнього В. М.обвинуваченогоОСОБА_8захисникаОСОБА_9потерпілихОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12законних представників потерпілих ОСОБА_13, ОСОБА_14

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси кримінальне провадження за апеляційними скаргами прокурора Заболотнього В. М. та захисника ОСОБА_9 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 на вирок Корсунь - Шевченківського районного суду Черкаської області від 08 липня 2013 року, яким:

ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця, зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_4, громадянина України, з середньою освітою, розлученого, не працюючого, раніше не судимого,

засуджено за ч. 2 ст. 286 КК України та призначено покарання у виді 4 років позбавлення волі, без позбавлення права керування транспортними засобами.

На підставі ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_8 від відбування призначеного йому основного покарання з випробуванням, з іспитовим строком в 1 рік 6 місяців, який рахувати з часу проголошення вироку, а також покладено обов'язки передбачені ст. 76 КК України.

Цивільний позов прокурора відділу прокуратури Черкаської області в інтересах Корсунь -Шевченківської центральної районної лікарні про відшкодування із ОСОБА_8 витрат на лікування потерпілих: ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_15, ОСОБА_14, ОСОБА_12 - задоволено.

Стягнуто зі ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця, зареєстрованого та жителя АДРЕСА_4, громадянина України, паспорт серії НОМЕР_2, виданий Смілянським МРВ УМВС України в Черкаській області 01.12.1999 року, тимчасово непрацюючого, інші дані про особу суду невідомі, на відшкодування коштів, які затрачено на лікування потерпілих в сумі 7780 грн. 05 коп. ( ОСОБА_10 в сумі 1787,96 грн., ОСОБА_11 в сумі 2882,54 грн., ОСОБА_15 в сумі 982,84 грн., ОСОБА_14 в сумі 982,84 грн., ОСОБА_12 в сумі 1143,87 грн.), до Корсунь-Шевченківського районного бюджету до статті « Відновлення витрат на лікування в рахунок інших надходжень», р./р 3149544700239, одержувач УДКСУ в Корсунь-Шевченківському районі, код 36777264 в ГУДКСУ в Черкаській області, МФО 854018, призначення: * ; 101.

Стягнуто зі ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця, зареєстрованого та жителя АДРЕСА_4, громадянина України, паспорт серії НОМЕР_2, виданий Смілянським МРВ УМВС України в Черкаській області 01.12.1999 року, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, тимчасово непрацюючого, на користь потерпілих:

- ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця с. Виграїв Корсунь -Шевченківського району Черкаської області, а жителя АДРЕСА_1 три тисячі грн. моральної шкоди;

- ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_7, уродженки с. Драбівка Корсунь -Шевченківського району Черкаської області, а жительки АДРЕСА_1,- десять тисяч грн. моральної шкоди;

- ОСОБА_16, ІНФОРМАЦІЯ_9, уродженки м. Біла Церква Київської області, а жительки АДРЕСА_3,- три тисячі грн. моральної шкоди;

- ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_11, уродженця та жителя АДРЕСА_3, який діє в інтересах малолітніх дітей:

ОСОБА_14, ІНФОРМАЦІЯ_12, уродженця та жителя АДРЕСА_3, три тисячі грн., моральної шкодита ОСОБА_15, ІНФОРМАЦІЯ_13, уродженки та жительки АДРЕСА_3, п»ять тисяч грн. моральної шкоди.

Цивільний позов до ПрАТ «СК» Провідна» про стягнення на користь потерпілих ОСОБА_10, ОСОБА_11 та ОСОБА_12 матеріальної шкоди в сумі 49400,36 грн., - залишено без розгляду.

Стягнуто зі ОСОБА_8 1240,00 грн. процесуальних витрат за проведення експертиз, на користь держави.

Долю речових доказів вирішено відповідно до ст.. 100 КПК України.

в с т а н о в и л а :

Вироком суду першої інстанції ОСОБА_8 засуджений за те, що 24 листопада 2012 року близько 9 години, керуючи автомобілем марки «Geely MR 7151А», д.н.з НОМЕР_3, та рухаючись по автодорозі «Київ - Знам'янка» у напрямку м. Корсуня - Шевченківського Черкаської області, на 137 км. + 96 м. автодороги допустив порушення вимог п. 2.3 «б» Правил дорожнього руху України, не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою та відповідно не реагував на її зміну, а тому під час руху по слизькій ділянці дороги, що була вкрита інеєм, будучи заздалегідь проінформованим про негативні дорожні умови попереджувальним дорожнім знаком 1.13 «Слизька дорога» з табличками до цього дорожнього знаку 7.12 «Ожеледиця» та 7.2.1 «Зона дії 2 км», не врахував дорожню обстановку, що склалася, не вибрав безпечну швидкість руху, щоб мати змогу постійно контролювати рух керованого ним транспортного засобу, чим грубо порушив вимоги п. 12.1 ПДР України, внаслідок чого не справився з керуванням, допустив занос свого автомобіля, який виїхав на смугу зустрічного руху і скоїв зіткнення з автомобілем марки «ВАЗ - 21104», д.н.з. НОМЕР_4, під керуванням потерпілого ОСОБА_10, що рухався у зустрічному напрямку в сторону м. Києва. В результаті даної ДТП пасажир автомобіля марки «Geely MR 7151А», д.н.з НОМЕР_3 ОСОБА_17 отримала легкі та тяжкі тілесні ушкодження, від яких померла на місці ДТП.

Пасажир автомобіля марки «ВАЗ - 21104» д.н.з. НОМЕР_4, потерпіла ОСОБА_11 отримала тяжкі тілесні ушкодження як такі, що небезпечні для життя, пасажир цього ж автомобіля, малолітня потерпіла ОСОБА_15, отримала тілесні ушкодження середньої тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров'я.

Не погоджуючись з вироком суду прокурор та захисник обвинуваченого ОСОБА_9 подали апеляційні скарги на вирок суду, в яких:

- прокурор не оспорюючи доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_8 порушує питання про скасування вказаного вироку у зв'язку з невідповідністю призначеного обвинуваченому покарання тяжкості злочину та особі обвинуваченого внаслідок м'якості та просить постановити новий вирок, яким засудити ОСОБА_8 за вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України і призначити йому покарання у вигляді 5 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 роки.

На думку прокурора судом першої інстанції при призначенні покарання обвинуваченому не в достатній мірі враховано вимоги Постанови № 7 Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», щодо призначення покарання необхідного та достатнього для виправлення особи та попередження нових злочинів. Судом при призначенні покарання не враховано ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_8 злочину та його наслідків: настання смерті потерпілої ОСОБА_17, одержання потерпілою ОСОБА_15 тілесних ушкоджень середньої тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров'я та одержання потерпілими ОСОБА_10, ОСОБА_12 та ОСОБА_14 легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я. Також не враховано ту обставину, що після вчинення ДТП ОСОБА_8 не відшкодовано потерпілим моральної та матеріальної шкоди завданої кримінальним правопорушенням.

- захисник ОСОБА_9, який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8, не погоджуючись з вироком суду першої інстанції в частині вирішення цивільних позовів, просить вирок суду змінити. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що оскільки ОСОБА_8 не пред'являлося обвинувачення щодо спричинення ОСОБА_10, ОСОБА_12 та ОСОБА_14 легких тілесних ушкоджень внаслідок даної ДТП, то цивільні позови не підлягають до розгляду в даній кримінальній справі, а що стосується стягнення з ОСОБА_8 моральної шкоди на користь ОСОБА_10, ОСОБА_12 та ОСОБА_12 в інтересах малолітнього ОСОБА_14 то вказані відносини є цивільно-правовими і підлягають до вирішення в порядку цивільного судочинства. Також з посиланням на висновки автотехнічної експертизи № 4/31 від 21.02.2013 року, згідно яких водій автомобіля ВАЗ 21104 д. н. НОМЕР_4 ОСОБА_10, з моменту виникнення небезпеки для руху, повинен був негайно зменшити швидкість руху керованого ним автомобіля аж до повної його зупинки та вжити заходів для безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди, вважає винними у виникненні даної ДТП обох водіїв - ОСОБА_8 та ОСОБА_10. У зв'язку із цим зазначає, що ступінь вини ОСОБА_8 становить близько 55 %, а ступінь вини ОСОБА_10 становить близько 45 %, тому цивільний позов ОСОБА_11, законного представника ОСОБА_12, який діє в інтересах малолітньої ОСОБА_15 до ОСОБА_8 та цивільні позови прокурора в інтересах Корсунь - Шевченківської ЦРЛ до ОСОБА_8 про відшкодування витрат на лікування потерпілих підлягають зменшенню на 45 % від заявлених.

В запереченні на апеляційну скаргу прокурора, захисник ОСОБА_9 вважає доводи прокурора, щодо м'якості призначеного покарання такими, що не ґрунтуються на доказах по справі та не узгоджуються з думкою потерпілих, а покарання призначене ОСОБА_8 вважає таким, що призначене з урахуванням всіх обставин справи, характеру та ступеню суспільної небезпеки вчиненого кримінального правопорушення, його наслідків, характеризуючі дані про особу обвинуваченого, його ставлення до вчиненого, відсутність обтяжуючих та наявність кількох пом'якшуючих покарання обставин, які істотно знижують ступінь його суспільної небезпеки, і саме таке покарання відповідає вимогам ст. 65 КК України. З огляду на зазначене вважає, що апеляційна скарга прокурора не підлягає до задоволення.

До закінчення апеляційного розгляду захисник обвинуваченого за згодою останнього відмовився від апеляційної скарги та погоджуючись з вироком суду першої інстанції просить апеляційне провадження за його апеляційною закрити.

Цивільний відповідач представник ПрАТ СК «Провідна» просить апеляційний розгляд справи проводити в їх відсутність, вирок суду вважає законним і обґрунтованим, а тому просить залишити його без змін.

Заслухавши суддю доповідача, пояснення прокурора, який підтримав подану ним апеляційну скаргу та просив вирок суду скасувати з направленням справи на новий судовий розгляд, пояснення захисника ОСОБА_9 та обвинуваченого ОСОБА_8., які заперечили проти задоволення скарги прокурора та просили залишити вирок суду без змін, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вислухавши останнє слово обвинуваченого, колегія суддів вважає, що апеляція прокурора не підлягає до задоволення, виходячи з наступних підстав.

Оскільки захисник ОСОБА_9, який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8, за згодою останнього, в період апеляційного розгляду, відмовився від апеляційної скарги на вирок суду, то колегія суддів вважає за можливе, відповідно до вимог ст. 403 КПК України, апеляційне провадження закрити.

Висновок суду про доведеність винності ОСОБА_8 у вчиненні злочину, за який його засуджено, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується наявними у справі, дослідженими у судовому засіданні та наведеними у вироку доказами в їх сукупності і не оспорюється у апеляційних скаргах.

Доводи прокурора про призначення обвинуваченому ОСОБА_8 надмірно м'якого покарання є безпідставними, оскільки ухвалюючи рішення про звільнення ОСОБА_8 від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. ст. 75, 76 КК України, суд послався на його щире каяття, часткове відшкодування завданих збитків потерпілим, стан його здоров'я, думку потерпілих щодо пом'якшення призначеного йому покарання, особу обвинуваченого, який раніше до кримінальної відповідальності не притягувався.

Наведені обставини, за переконанням суду, свідчать про можливість виправлення засудженого без відбування покарання пов'язаного з позбавленням волі.

З таким висновком суду першої інстанції колегія суддів погоджується, оскільки він ґрунтується на загальних засадах призначення покарання, визначених у ст. 65 КК України, згідно з якими при призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_8, суд дотримався цих вимог закону і врахував характер, ступінь тяжкості вчиненого злочину, ставлення обвинуваченого до вчиненого, дані про його особу, стан його здоров'я, позитивні характеристики останнього по місцю проживання та роботи, обставини, що пом'якшують відповідальність та відсутність обтяжуючих обставин, думку потерпілих щодо пом'якшення призначеного покарання обвинуваченому.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що призначене ОСОБА_8 покарання як за видом так і за розміром відповідає вимогам ст. 65 КК України і підстав вважати його несправедливим внаслідок м'якості, як про це йдеться у апеляційній скарзі прокурора, немає.

За вищевказаних обставин апеляційна скарга прокурора не підлягає до задоволення.

Керуючись ст. ст. 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційне провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_9 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 на вирок Корсунь - Шевченківського районного суду Черкаської області від 08 липня 2013 року - закрити.

Апеляційну скаргу прокурора Заболотнього В. М. - залишити без задоволення.

Вирок Корсунь - Шевченківського районного суду Черкаської області від 08 липня 2013 року щодо ОСОБА_8 - залишити без змін.

Головуючий:

Судді: