Ухвала суду № 34284535, 21.10.2013, Апеляційний суд Рівненської області

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 жовтня 2013 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Рівненської області в складі: головуючого судді - Боймиструка С.В., суддів: Василевича В.С., Шеремет А.М.,

секретар судового засідання - Пиляй І.С.

з участю сторін та їх представників: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Клеванського професійного ліцею на рішення Рівненського районного суду від 17 липня 2013 року в справі за позовом ОСОБА_3 до Клеванського професійного ліцею, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_2, про визнання незаконним наказу про накладення дисциплінарного стягнення, визнання незаконним наказу про звільнення з посади, поновлення на роботі і стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу,

В С Т А Н О В И Л А:

Рішенням Рівненського районного суду від 17 липня 2013 року позов задоволено частково: скасовано наказ директора Клеванського професійного ліцею №83 від 19.06.2012 року в частині застосування до ОСОБА_3 дисциплінарного стягнення у вигляді догани.

Скасовано наказ директора Клеванського професійного ліцею №110 від 06.07.2012 року в частині звільнення з 06.07.2012 року ОСОБА_3 з посади викладача спеціальних дисциплін Клеванського професійного ліцею за п.3 ст. 40 КЗпП України.

Поновлено ОСОБА_3 на посаді викладача спеціальних дисциплін Клеванського професійного ліцею.

Стягнуто з Клеванського професійного ліцею на користь ОСОБА_3 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу з 07.07.2012 року по 07.07.2013 року в сумі 32 450 грн. та 1500 грн. моральної шкоди.

Стягнуто з Клеванського професійного ліцею на користь держави 324 грн. 50 коп. судового збору за позовну вимогу майнового характеру та 107 грн. 30 коп. - за позовну вимогу немайнового характеру.

У поданій на вказане рішення апеляційній скарзі, Клеванський професійний ліцей покликався на його незаконність та необґрунтованість через порушення судом норм матеріального і процесуального права.

Зазначав, що ОСОБА_3 уже звертався за захистом своїх прав до Територіальної державної інспекції з питань праці у Рівненській області, за результатами якого було складено протокол про адміністративне правопорушення від 14.12.2012 року відносно ОСОБА_2, однак рішенням Рівненського районного суду від 28.09.2012 року встановлено відсутність достатніх доказів, які б підтвердили наявність складу правопорушення в діях ОСОБА_2, а тому провадження було закрито.

Таким чином, при постановленні оскаржуваного рішення судом не було враховано вимог ч.2 ст. 223 ЦПК України, згідно з якою після набрання рішенням суду законної сили сторони та треті особи із самостійними вимогами, а також їх правонаступники не можуть знову заявляти в суді ту саму позовну вимогу з тих самих підстав, а також оспорювати в іншому процесі встановлені судом факти і правовідносини.

__________________

Справа №570/1165/13-ц Головуючий в суді І інст. - Штогун О.С.

Провадження № 22-ц /787/1682/2013р. Суддя-доповідач - Боймиструк С.В.

Доводив, що в судовому засіданні позивач визнав неправильне внесення ним до екзаменаційних карток даних щодо оцінювання учнів та непроведення ним 10 годин навчального плану з предмету „Правила дорожнього руху", а тому ці обставини відповідно до ч.ч.1,3 ст. 61 ЦПК України доказуванню не підлягали.

Стверджував, що дії директора ліцею, в тому числі і оголошення догани ОСОБА_3 відповідали повноваженням, наданим йому Статутом закладу та Кодексом законів про працю України, а тому просив рішення Рівненського районного суду від 17 липня 2013 року скасувати та ухвалити нове рішення про відмову ОСОБА_3 в позові.

В запереченні на апеляційну скаргу ОСОБА_3 зазначив, що рішення суду першої інстанції постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому просив залишити його без змін, а апеляційну скаргу відхилити.

Представник Клеванського професійного ліцею ОСОБА_1 та третя особа ОСОБА_2, в судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримали та просили її задовольнити.

Позивач ОСОБА_3 та його представник ОСОБА_4 просили апеляційну скаргу відхилити, а рішення місцевого суду залишити без змін.

За результатами апеляційного розгляду колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Задовольняючи частково позов, скасовуючи наказ про оголошення догани та поновлюючи на роботі позивача, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не надано доказів порушення позивачем правил проведення атестації учнів ліцею та відповідно відсутності систематичного невиконання ним посадових обов'язків викладача, що й було підставою для його звільнення з роботи.

Такий висновок відповідає обставинам справи та вимогам закону.

Відповідно до п.3 ст.40 КЗпП України, трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках:

систематичного невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення.

До звільнення з роботи, згідно наказу № 83 від 19 червня 2012 року до ОСОБА_3 було застосовано дисциплінарне стягнення в виді догани, за виявлене порушення правил проведення атестації учнів з предмету „Правила дорожнього руху " та зобов'язано надати письмові пояснення (а.с.14).

Суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про недоведеність дисциплінарного проступку та порушення адміністрацією ліцею вимог ст.149 КЗпП України при застосуванні дисциплінарного стягнення.

Відповідно до Положення Про державну підсумкову атестацію учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти затвердженого наказом міністерства освіти і науки України № 94 від 18.02.2008 року, відповідальність за об'єктивність проведення атестації та дотримання порядку її проведення покладена на голову атестаційної комісії, яким був директор ліцею ОСОБА_2, а не позивач ОСОБА_3.

До застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_3, власник або уповноважений ним орган не зажадав від нього письмові пояснення з приводу виявленого порушення, що підтверджується п.2 згаданого наказу та не спростовується наданим до справи відповідачем актом (а.с.76).

Відповідно до роз'яснень даних в п.22 та 23 Постанови Пленуму верховного Суду України „Про практику розгляду судами трудових спорів " № 9 від 6 листопада 1992 року, у справах про поновлення на роботі осіб, звільнених за порушення трудової дисципліни, судам необхідно з'ясувати, в чому конкретно проявилось порушення, що стало приводом до звільнення, чи могло воно бути підставою для розірвання трудового договору за пунктами 3, 4, 7, 8 ст.40 п.1 ст.41 КЗпП, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147(1), 148, 149 КЗпП правила і порядок застосування дисциплінарних стягнень.

За передбаченими п.3 ст.40 КЗпП підставами працівник може бути звільнений лише за проступок на роботі, вчинений після застосування до нього дисциплінарного або громадського стягнення за невиконання без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку і з дня накладення якого до видання наказу про звільнення минулого не більше одного року.

Отже, місцевий суд прийшов до обґрунтованого висновку про безпідставне притягнення ОСОБА_3 до дисциплінарної відповідальності в виді догани згідно наказу № 83 від 19 червня 2012 року та скасував його.

Крім того, як вбачається з тексту наказу № 110 від 6 липня 2012 року про звільнення з посади ОСОБА_3, він був звільнений за систематичне невиконання посадових обов'язків викладача спеціальних дисциплін.

Передумовою звільнення в цьому наказі зазначено попереднє притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_3 в виді догани відповідно до наказу № 69 від 28 травня 2012 року (а.с.15).

Однак, з матеріалів справи вбачається, що цей наказ № 69 був відмінений, а догана знята наказом № 82 від 19 червня 2012 року (а.с.19).

Отже, як слідує з наведеного, дисциплінарний проступок (невиконання навчальних планів та програм в кількості 10 навчальних годин), за який позивач був звільнений з роботи не мав характеру систематичності, а тому згідно тексту самого наказу № 110 підстав для звільнення ОСОБА_3 за п.3 ст.40 КЗпП України не було.

Враховуючи, що рішення місцевого суду постановлене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, наведених у ньому, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст. ст. 303, п.1 ч.1 ст.307, 308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Клеванського професійного ліцею відхилити.

Рішення Рівненського районного суду від 17 липня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з набрання нею законної сили.

Головуючий :

Судді: