Ухвала суду № 34284496, 08.10.2013, Апеляційний суд Рівненської області

Апеляційний суд Рівненської області

______________

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2013 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Апеляційного суду Рівненської області у складі:

головуючого - Гладкого С.В.

суддів Збитковської Т.І., Іващука В.Я.

з участю прокурора Ковальчука С.А.

захисника-адвоката ОСОБА_1

засудженого ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі апеляційного суду кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_2 на вирок Рівненського міського суду Рівненської області від 21 листопада 2012 року,

в с т а н о в и л а :

Цим вироком ОСОБА_2, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1

року в м.Рівному, де проживає АДРЕСА_1,

громадянин України, з середньою технічною освітою, одружений,

має на утриманні неповнолітню дитину, працюючий на посаді

директора товариства з обмеженою відповідальністю

„Інвестжитлобуд", раніше не судимий,

засуджений за ч.5 ст.191 КК України із застосуванням ст.69 цього Кодексу на п'ять років позбавлення волі з позбавленням права займатись підприємницькою діяльністю строком на три роки без конфіскації майна за ч.2 ст.366 КК - на три роки позбавлення волі з позбавленням права займатися підприємницькою діяльністю строком два роки.

На підставі ст.70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначено п'ять років позбавленням волі з позбавленням права займатись підприємницькою діяльністю на строк три роки без конфіскації майна. На підставі ст.75 КК України звільнений від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком три роки і покладенням підставі ст.76 КК України покладено обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, періодично з'являтись в ці органи для реєстрації та повідомляти їх про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Додаткове покарання у виді позбавлення права займатись підприємницькою діяльністю - виконувати самостійно.

Постановлено стягнуто з ОСОБА_2 на користь Державного підприємства УМВС „Спецсервіс" 3 000 000 грн.

Згідно з вироком суду ОСОБА_2 визнаний винним в тому, що він

- працюючи на посаді директора товариства з обмеженою відповідальністю компанія „Інвестжитлобуд", код ЄДРПОУ 30841150, що по вул.Погоринській, 82, в м.Рівне, у 2002 році зловживаючи своїм службовим становищем, заволодів та розпорядився грошовими коштами Міністерства надзвичайних ситуацій України (далі - МНС) в сумі 3 000 000 грн., що у понад 600 разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, чим спричинив матеріальну шкоду державі в особливо великих розмірах;

- протягом 2002 року підробив разом з ОСОБА_3 довідки про вартість виконаних робіт і витрат станом на 01.08.2002 р. і 01.04.2001 р. та надав їх в МНС, зазначивши в кожній, що вказана вартість становить 3 000 000 грн. та 814 396 грн. 79 коп. (відповідно), чим заподіяв МНС матеріальні збитки, які у понад 250 разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

В апеляції засуджений ОСОБА_2 просить скасувати вирок та повернути справу на новий розгляд. В обґрунтування цього послався на те, що висновок суду щодо розтрати чужого майна в особливо великих розмірах не відповідає фактичним обставинам справи та ґрунтується на доказах, які не дослідженні належним чином. Зазначає, що суд не послався на жодні докази, які б підтверджували факт існування договірних відносин між ТОВ компанія „Інвестжитлобуд" та МНС України. Судом залишено без уваги постанову військового прокурора Київського гарнізону від 18 січня 2010 р. про закриття кримінальної справи, порушеної за фактом службового підроблення посадовими особами ДП МВС „Спецсервіс", за відсутністю в їх діях складу злочину, передбаченого ст.366 КК України. Також покликається на те, що з моменту складання довідок і до дня ухвалення вироку пройшло більше 10 років, а тому закінчилися строки давності щодо притягнення до кримінальної відповідальності, передбачені п.3 ч.1 ст.49 КК України. Крім того вважає, що незаконним вирок в частині вирішення цивільного позову, оскільки судом не наведені мотиви прийнятого рішення, в матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували факт існування заборгованості ТОВ компанія „Інвестжитлобуд" перед Державним підприємством МВС України „Спецсервіс".

Заслухавши суддю-доповідача, засудженого ОСОБА_2 та його захисника ОСОБА_1, які підтримали апеляцію і просили вирок скасувати, а справу закрити, думку прокурора Ковальчука С.А. про залишення вироку без зміни, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що вона підлягає до задоволення з таких підстав.

Відповідно до вимог ст.323 КПК вирок суду має бути законним і обґрунтованим. Суд обґрунтовує вирок тими доказами, які були розглянуті в судовому засіданні, і оцінює їх за своїм внутрішнім переконання, що ґрунтується на повному, всебічному й об'єктивному розгляді всіх обставин справи, керуючись законом. Законним є вирок, постановлений за умови правильного застосування кримінального закону і дотримання при провадженні справи кримінально-процесуального закону.

Однак цих вимог закону міський суд не дотримав - обставини справи досліджені поверхово, докази належним чином не досліджені, частину їх дослідив із порушенням встановленого кримінально-процесуального законом порядку.

Цей суд також порушив вимоги кримінально-процесуального закону щодо складання вироку, зокрема його мотивувальної частини.

Відповідно до вимог ст.334 КПК мотивувальна частина має містити формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, із зазначенням, місця, часу, способу вчинення та наслідків злочину, форми вини і його мотивів. У цій частині вироку наводяться обставини, які визначають ступінь тяжкості вчиненого злочину та докази, на яких ґрунтується вирок щодо засудженого, із зазначенням мотивів, з яких суд відкидає інші докази. В обвинувальній частині вироку мають бути точно описані обставини справи із зазначенням ознак об'єктивної сторони складу злочину, визнаного судом доведеним, та його кваліфікуючих ознак. У цій частині вироку необхідно викласти весь обсяг обвинувачення, обставини, які визначають ступінь винності підсудного, його роль у вчиненні злочинів, а потім навести докази, на яких ґрунтується висновок суду щодо винності.

Як вбачається з вироку суду, обвинувачення ОСОБА_2, визнане судом доведеним, сформульовано нечітко і неконкретно, юридично не вмотивовано.

Зокрема суд визнав, що векселі на 250 тис. грн. було передано ТОВ „Оптим", на 900 000 грн. - ТОВ „Фондова компанія „Нафтогазінвест", а грошові кошти на суму 1 850 000 грн. перераховано товариствам і підприємствам України. При цьому не зазначено яким саме товариствам, підприємствам та скільки кожному з них.

За змістом ст.334 КПК суд у вироку має навести джерело доказів, фактичні дані, що стосуються доказуваної обставини, а також зазначити, які обставини цим доказами спростовуються або підтверджуються. Остаточну оцінку доказам суд дає з точки зору їх допустимості, достовірності та достатності для вирішення питань, зазначених у ст.324 КПК, а висновки щодо оцінки доказів він викладає в точних і категоричних судженнях.

Викладені у вироку висновки суду суперечать фактичним обставинам справи. Так з протоколу судового засідання та вироку вбачається, що ОСОБА_2 свою вину в інкримінованих злочинах не визнав. Разом з цим суд визнав як пом'якшуючі покарання обставини щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину (т.12 арк.248, 286-293).

Крім того, відповідно до ст.257 КПК суд першої інстанції при розгляді справи повинен безпосередньо дослідити всі докази у справі: допитати підсудних, потерпілих, свідків, заслухати висновки експертів, оглянути речові докази, оголосити протоколи та інші документи. Лише після безпосереднього дослідження доказів суд може послатися на них у вироку на обґрунтування своїх висновків.

У вироку щодо ОСОБА_2 міський суд навів докази, які не досліджував. Зокрема суд послався на показання свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, однак даних про оголошення протоколів допиту вказаних осіб протокол судового засідання по справі не містить (т.12 арк. 207-287).

Передчасним є висновок суду про те, що ОСОБА_2 за співучасті ОСОБА_3 підробив довідки про вартість виконаних робіт і витрат, оскільки матеріали цієї справи таких даних щодо ОСОБА_3 не містять.

Зазначені вище порушення є істотними, такими, що ставить під сумнів законність та обґрунтованість постановленого у справі вироку.

Відповідно до ч.2 ст.374 КПК за наявності таких істотних порушень вимог кримінально-процесуального законодавства вирок підлягає скасуванню з поверненням справи на новий судовий розгляд.

У ході нового судового розгляду слід, врахувавши наведене, розглянути справу з суворим дотримання вимог кримінально-процесуального законодавства та прийняти по ній законне, обгрунтоване і справедливе рішення.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.365, 366 КПК України 1960 р., п.11 перехідних положень КПК України 2012 р., колегія суддів,

у х в а л и л а :

Апеляцію засудженого ОСОБА_2 задовольнити.

Вирок Рівненського міського суду Рівненської області від 21 листопада 2012 року стосовно ОСОБА_2 скасувати, кримінальну справу повернути на новий судовий розгляд в цей же суд.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_2 залишити попередній - підписку про невиїзд.

С у д д і

С.В.Гладкий Т.І.Збитковська В.Я.Іващук