Постанова № 34282770, 28.05.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" травня 2013 р. справа № 2а-6129/11

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Чепурнова Д.В.

суддів: Поплавського В.Ю. Сафронової С.В.

за участю секретаря судового засідання: Антіпової В.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 17 листопада 2011 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Павлоградської міської ради Дніпропетровської області про зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2011 року позивачка звернулася до суду з позовом, в якому просила визнати дії відповідача неправомірними; стягнути з відповідача суму недоотриманої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за 01 серпня 2009 року; зобов'язати відповідача призначити, зробити перерахунок та сплачувати відповідно ст.43 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" - допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, у розмірі прожиткового мінімуму встановленого законом для працездатних осіб на час її виплати, до закінчення строку передбаченої законом виплати.

Постановою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 17 листопада 2011 року відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Павлоградської міської ради Дніпропетровської області про зобов'язання вчинити певні дії.

Не погодившись з постановою суду, позивачка подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в межах, викладених в позовній заяві.

Сторони в судове засідання не з'явились, у зв'язку з чим відповідно до ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового процесу не здійснювалось.

Перевіривши законність і обгрунтованість постанови суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що позивачка має малолітнього сина - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, у зв'язку з чим знаходиться на обліку у відповідача та отримує від нього виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, як особа, що застрахована у системі соціального загальнообов'язкового державного соціального страхування, у розмірі 130 грн. на місяць, що підтверджується довідкою відповідача від 12.10.2011 року № 3863, яка міститься в матеріалах справи (а.с.11).

Суд апеляційної інстанції не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови в задоволенні адміністративного позову з наступних підстав.

Як слідує із правових норм, що регулюють спірні правовідносини, до 1 січня 2008 року, тобто, до набрання чинності Законом України від 28 грудня 2007 № 107-УІ "Про

Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (далі - Закон № 107-VI) - правовідносини щодо виплати допомоги регулювалися як Законом України " Про державну допомогу сім'ям з дітьми " № 2811-XII від 21 листопада 1992 (далі: Закон № 2811-ХІІ), дія якого поширювалася на осіб, не застрахованих в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (стаття 13) так і Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" (даль Закон № 2240-ІІІ), який поширював свою дію на застрахованих у зазначеній системі осіб. Розмір допомоги також визначався цими Законами (статтями 15 та 43 відповідно).

Зокрема, статтею 43 Закону № 2240-ІП було передбачено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом. При цьому, будь-яких обмежень щодо розміру вказаної допомоги норма Закону не містила, та не визначала будь-якого іншого порядку щодо призначення вказаної допомоги.

Однак, пунктами 23, 25 розділу II Закону № 107-УІ були внесені відповідні зміни до Закону № 2811-XII та Закону № 2240-ІП, а саме: дію статті 13 Закону № 2811-XII з 01 січня 2008 року поширено і на застрахованих осіб, а із Закону № 2240-ІІІ виключено статті 40-44.

В той же час, рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 визнано неконституційними положення пункт 25 розділу II Закону № 107-УІ щодо виключення статей 40-44 Закону № 2240-ІП.

Крім того, пунктом 2 розділу III Закону № 107-VI було передбачено, що розділ II цього Закону діє до 31 грудня 2008 року.

Аналіз вказаних правових норм свідчить про те, що 01 січня 2009 року відновлено дію вищезазначених положень Закону № 2240-ПІ, у тому числі, і статті 43 цього Закону, приписи якої мали б бути застосовані Відповідачем при нарахуванні у 2011 році допомоги по догляду за дитиною до досягнення трирічного віку, адже даною нормою Закону чітко визначено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, але не менше розміру прожиткового мінімуму.

Правлінням Фонду у 2011, 2012 роках будь-яких рішень щодо визначення розміру указаної допомоги не приймалось.

Закони України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» № 2857 від 23.10.2010 га « Про Державний бюджет України на 2012 рік» № 4282 від 22.12.2011 року не містять будь-яких положень щодо розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону № 2240-ІП або делегування повноважень по визначенню такого розміру Кабінету Міністрів України.

За таких обставин допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку має надаватися застрахованій особі у розмірі, визначеному статтею 43 Закону № 2240- ІП, а саме - у розмірі прожиткового мінімуму.

Таким чином, враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що відповідач при нарахуванні та виплаті допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі, меншому, ніж визначено статтею 43 Закону України від 18 січня 2001 року № 2240-ІП "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" діяв неправомірно та з порушенням норм матеріального права.

Враховуючи дату звернення позивача до суду першої інстанції з даним позовом колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Так, з матеріалів справи вбачається, що позивачка з даним позовом звернулася до суду 20 жовтня 2011 року, тобто, після внесення змін Законом України «Про судоустрій і статус суддів» змін до КАС України, якими змінено строки звернення до адміністративного суду за захистом порушених прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до частини першої статті 99 КАС України адміністративний позов адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Частиною другою вказаної статті визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно ч. 1 ст. 100 КАС України, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Практика Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права, також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду за захистом порушених прав (наприклад, справа «Стаббігс та інш. Проти Великобританії» рішення від 22.10.1996р., «Девеер проти Бельгії» рішення від 27.02.1980р.).

Необізнаність позивачки про порушення її прав не може бути визнано колегією суддів поважною причиною пропуску звернення до суду.

Тому, враховуючи дату звернення позивачки до суду першої інстанції з адміністративним позовом, колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги за період з 01 серпня 2009 року по 19 квітня 2011 року слід залишити без розгляду.

За таких обставин суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню, з прийняттям нового судового рішення.

Керуючись ст. ст. 198, 202, 205, 207 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Постанову Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 17 листопада 2011 року - скасувати.

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати дії Управління праці та соціального захисту населення Павлоградської міської ради Дніпропетровської області щодо нарахування та виплати на користь ОСОБА_1 допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі, меншому, ніж визначено статтею 43 Закону України від 18 січня 2001 року № 2240-ІІІ "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" з 20.04.2011 року - неправомірними.

Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Павлоградської міської ради Дніпропетровської області здійснити перерахунок та забезпечити виплату на користь ОСОБА_1 допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до ст.43 Закону України від 18 січня 2001 року № 2240-ІП "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" у розмірі прожиткового мінімуму, встановленого законом на момент виплати, починаючи з 20.04.2011 року з урахуванням виплачених сум.

Позовні вимоги ОСОБА_1 за період з 01 серпня 2009 року по 19 квітня 2011 року - залишити без розгляду.

Постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної з моменту проголошення, оскарженню не підлягає.

Головуючий: Д.В. Чепурнов

Суддя: В.Ю. Поплавський

Суддя: С.В. Сафронова