Постанова № 34278022, 18.10.2013, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" жовтня 2013 р. Справа № 5023/3713/12

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Фоміна В.О., суддя Білоусова Я.О., суддя Крестьянінов О.О.,

при секретарі Деркач Ю.О.

представники сторін не з'явились

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщення Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Київського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції (вх. №2815 Х/2) на ухвалу господарського суду Харківської області від 30.07.2013 року у справі №5023/3713/12

за позовом Дніпропетровської торгово-промислової палати, м. Дніпропетровськ

до Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "Базис", м. Харків, в особі Дніпропетровського регіонального відділення, м. Дніпропетровськ

про стягнення 1059615,98 грн.

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою господарського суду Харківської області від 30.07.2013 року у справі №5023/3713/12 (суддя Кухар Н.М.) скаргу Приватного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "Базис" задоволено частково. Зобов'язано старшого державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції у Харківській області Золотько Сергія Григоровича усунути порушення шляхом закінчення виконавчого провадження № 356990071 та направити наказ Господарського суду Харківської області № 5023/3713/12, виданий 29.10.2012р., ліквідатору Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "Базис" (код ЄДРПОУ: 19358916) для вирішення питання про подальший порядок виконання рішення. В частині визнання рішення (дії) державного виконавця неправомірними та зобов'язання старшого державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції у Харківській області Золотько Сергія Григоровича усунути порушення шляхом скасування постанови про відкриття виконавчого провадження № 356990071 від 14.12.2012р. - у задоволенні скарги відмовлено.

Київський відділ державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції з ухвалою місцевого господарського суду не погодився та, посилаючись на порушення місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, просить скасувати ухвалу господарського суду Харківської області від 30.07.2013 року у справі №5023/3713/12 за позовом Дніпропетровської торгово-промислової палати до ПАТ "АКБ"Базис". Апелянт зазначає, що згідно Закону України "Про виконавче провадження" підстави для закінчення виконавчого провадження відсутні, а саме не настали обставини, що передбачені ст.49 зазначеного Закону. Також, апелянт вважає, що суд першої інстанції невірно застосував до спірних правовідносин положення Закону України "Про банки і банківську діяльність" в редакції, що діяла на 22.09.2012 року.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 16.09.2013 року прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено її розгляд на 01.10.2013 року.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 01.10.2013 року продовжено строк розгляду апеляційної скарги на п'ятнадцять днів та відкладено розгляд справи на 15.10.2013 року.

01.10.2013 року від Дніпропетровської торгово-промислової палати надійшли відзиви, в яких позивач просив скасувати ухвали господарського суду Харківської області від 30.07.2013 року у справі №5023/3713/12 (вх.№9367).

07.10.2013 року від Київського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції надійшли уточнення до апеляційної скарги в яких відповідач просив скасувати ухвалу господарського суду Харківської області від 30.07.2013 року по справі №5023/3713/12 за позовом Дніпропетровської торгово-промислової палати до ПАТ "АКБ"Базис", в частині зобов'язання старшого державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції у Харківській області Золотько Сергія Григоровича усунути порушення шляхом закінчення виконавчого провадження №356990071 та направити наказ господарського суду Харківської області №5023/3713/12, виданий 29.10.2012 року, ліквідатору ПАТ "АКБ"Базис" (вх.№9525). Також, надав клопотання про розгляд справи за його відсутності (вх.№9526).

14.10.2013 року від Дніпропетровської торгово-промислової палати надійшли відзиви, в яких позивач просив скасувати ухвалу господарського суду Харківської області від 30.07.2013 року у справі №5023/3713/12, в частині задоволених вимог ПАТ "АКБ "Базис", в іншій частині залишити без змін (вх.№9764).

Розпорядженням голови Харківського апеляційного господарського суду від 14.10.2013 року у зв'язку із відпусткою судді Кравець Т.В. для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Фоміна В.О., суддя Білоусова Я.О., суддя Крестьянінов О.О.

У судове засідання представники сторін не з'явились, про причини неявки суд не повідомили.

Колегія суддів, дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи, встановила наступне.

Рішенням господарського суду Харківської області від 11.10.2012 року у справі №5023/3713/12 позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "Базис" на користь Дніпропетровської торгово-промислової палати суму вкладу за Договором банківського депозиту в розмірі 1005000,00 грн.; суму нарахованих процентів за користування грошовими коштами на банківському депозиті у розмірі 51897,54 грн. В частині стягнення суми процентів за прострочення виконання зобов'язання в розмірі 2718,44 грн. у позові відмовлено. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "Базис" в особі Дніпропетровського регіонального відділення на користь Дніпропетровської торгово-промислової палати витрати з оплати судового збору в розмірі 21137,95 грн.

29.10.2012р. на виконання вищевказаного рішення були видані відповідні накази.

13.12.2012 року старшим державним виконавцем Київського відділу ХМУ юстиції Золотько С.Г. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №356990071 про примусове виконання наказу господарського суду Харківської області від 29.10.2012р. про стягнення з Публічного акціонерного товариства "АКБ "Базис" на користь Дніпропетровської торгово-промислової палати витрат по сплаті судового збору в сумі 21137,95 грн.

21.05.2013р. боржник звернувся до господарського суду зі скаргою на рішення (дії) державного виконавця, в якій просить визнати рішення (дії) державного виконавця неправомірними та зобов'язати старшого виконавця Київського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції у Харківській області Золотько Сергія Григоровича усунути порушення шляхом скасування постанови про відкриття виконавчого провадження №356990071 від 14.12.2012р., а також зобов'язати його усунути порушення шляхом закінчення виконавчого провадження та направлення наказу господарського суду Харківської області № 5023/3713/12, виданого 29.10.2012р., ліквідатору ПАТ "АКБ "Базис" для вирішення питання про подальший порядок виконання рішення.

Приймаючи оскаржувану ухвалу та частково задовольняючи скаргу ПАТ "АКБ "Базис" місцевий господарський суд виходив з того, що державним виконавцем правомірно на законних підставах, у відповідності до п.1 ч.1 ст. 19 Закону України "Про виконавче провадження" винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання рішення господарського суду, а тому відсутні підстави для її скасування.

Також, суд першої інстанції посилаючись на те, що боржник перебуває у процедурі ліквідації, яка була розпочата до набрання чинності Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" задовольнив вимогу ПАТ "АКБ "Базис" в частині закінчення виконавчого провадження та направлення наказу господарського суду Харківської області ліквідатору боржника для вирішення питання про подальший порядок виконання рішення.

Колегія судді погоджується з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Статтею 121-2 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

Відповідно до ст. 115 Господарського процесуального кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Статтею 2 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.

Примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці, визначені Законом України "Про державну виконавчу службу".

Державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом (ч. 2 ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження").

Стягувач звернувся до Київського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції із заявою про примусове виконання наказу господарського суду Харківської області від 29.10.2012р. по справі № 5023/3713/12 про стягнення з боржника, ПАТ "АКБ "Базис" витрат з оплати судового збору в сумі 21137,95 грн.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 19 Закону України "Про виконавче провадження" (у редакції від 02.10.2012р., яка діяла на момент звернення стягувача до Відділу ДВС), державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в ст. 17 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що старшим державним виконавцем Київського відділу ХМУ юстиції Золотько С. Г. було правомірно, на законних підставах винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання рішення господарського суду.

Як вбачається з матеріалів справи постановою правління Національного Банку України №357 від 23.08.2012 "Про відкликання банківської ліцензії та призначення ліквідатора ПАТ "Акціонерний комерційний банк "Базис" з 28.08.2012 відкликано банківську ліцензію, ініційовано процедуру ліквідації та призначено ліквідатора.

Закон України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" від 23.02.2012 року набрав законної сили 22.09.2012, у зв'язку з офіційним опублікуванням в газеті "Голос України" від 11.03.2012р. № 51.

Згідно п. 3 розділу X "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" процедура ліквідації банку, ініційована до набрання чинності цим законом, здійснюється у відповідності до законодавства, що діяло до набрання чинності вказаним законом.

Таким чином, оскільки процедуру ліквідації ПАТ "Акціонерний комерційний банк "Базис" було розпочато з 28.08.2012 року, тобто до набрання чинності Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", колегія суддів погоджується з висновком суду, що до процедури ліквідації ПАТ "Акціонерний комерційний банк "Базис" має бути застосовано законодавство, яке діяло до набрання ним чинності, а саме Законом України "Про банки і банківську діяльність".

Посилання апелянта на те, що суд не правомірно прийняв до уваги Закон України "Про банки і банківську діяльність" (в редакції, що діяла на 22.09.2012 року), враховуючи те, що на момент подачі боржником скарги на дії державного виконавця зазначена редакція Закону втратила чинність, є не обґрунтованою, оскільки до спірних правовідносин має застосовуватись саме та редакція закону, яка була чинною на момент їх виникнення, оскільки згідно зі ст. 58 Конституції України закон та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі.

Відповідно до ст. 88 Закону України "Про банки і банківську діяльність", процедура ліквідації банку у зв'язку з його неплатоспроможністю починається з дня відкликання Національним банком України ліцензії і повинна бути завершена не пізніше трьох років з цього дня.

Стаття 91 Закону України "Про банки і банківську діяльність" визначає наслідки призначення ліквідатора, а саме, з дня прийняття рішення про відкликання ліцензії та призначення ліквідатора: припиняються повноваження загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) банку та тимчасового адміністратора, який негайно передає ліквідатору всі справи; банківська діяльність банку завершується закінченням технологічного циклу конкретних операцій у разі, якщо це сприятиме збереженню або збільшенню ліквідаційної маси; строк виконання всіх грошових зобов'язань банку та зобов'язання щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) вважається таким, що настав; припиняється нарахування процентів, неустойки (штрафу, пені) та інших економічних санкцій по всіх видах заборгованості банку; відомості про фінансовий стан банку, боржників, які порушили строки виконання зобов'язань перед банком, вимоги банку до боржників, які порушили строки виконання зобов'язань перед ним, перестають бути конфіденційними чи становити банківську таємницю; укладення угод, пов'язаних з відчуженням майна банку чи передачею його майна третім особам, допускається в порядку, передбаченому цим Законом; скасовуються арешт, накладений на майно (в тому числі на власні кошти банку на його рахунках) банку, чи інші обмеження щодо розпорядження його майном. Накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається; вимоги за зобов'язаннями банку, що виникли під час проведення ліквідації, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури.

Враховуючи те, що наказ про стягнення з боржника витрат по сплаті судового збору був виданий господарським судом 29.10.2012р., у день набрання законної сили рішенням господарського суду Харківської області від 11.10.2012р. по справі № 5023/3713/12, вимоги за зобов'язаннями банку щодо оплати судового збору виникли під час проведення ліквідації боржника, ПАТ "АКБ "Базис", яку було розпочато 28.08.2012р.

Відповідно до ст. 92 Закону України "Про банки і банківську діяльність", ліквідатор з дня свого призначення здійснює, зокрема, такі повноваження: приймає до свого відання майно банку, вживає заходів щодо забезпечення його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банку; реалізує майно банку для задоволення вимог, включених до реєстру вимог кредиторів.

Тобто, за умови приписів Закону України "Про виконавче провадження" та Закону України "Про банки і банківську діяльність" державний виконавець має у зв'язку із наявністю факту відкритої ліквідаційної процедури щодо боржника негайно направити наказ до ліквідатора боржника, або у разі відкритого виконавчого провадження - закінчити його та направити наказ до ліквідатора боржника.

Стаття 67 Закону України "Про виконавче провадження" визначає, що у разі ліквідації боржника - юридичної особи виконавчий документ надсилається ліквідаційній комісії (ліквідатору) для вирішення питання про подальший порядок виконання рішення у встановленому законом порядку.

Відповідно до п.7 ч.1 ст. 49 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження підлягає закінченню, зокрема, у разі визнання боржника банкрутом.

Статтею 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції від 17.05.2012р.) визначено, що банкрутство - це визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані судом вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури; ліквідація - це припинення діяльності суб'єкта підприємницької діяльності, визнаного господарським судом банкрутом, з метою здійснення заходів щодо задоволення визнаних судом вимог кредиторів шляхом продажу його майна.

Однак, ліквідація банку - процедура припинення функціонування банку як юридичної особи, врегульована спеціальною нормою, а саме Законом України "Про банки і банківську діяльність", згідно приписів якого, вимоги за зобов'язаннями банку, що виникли під час проведення ліквідації, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури.

Відповідно до ч.2 ст. 5 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" законодавство про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом при розгляді судом справи про визнання банку неплатоспроможним (банкрутом) застосовується в частині, що не суперечить нормам Закону України "Про банки і банківську діяльність".

Виходячи із системного аналізу норм Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та Закону України "Про банки і банківську діяльність", поняття відкликання банківської ліцензії та відкриття ліквідаційної процедури є тотожним за змістом до поняття визнання боржника банкрутом.

Отже, висновки скаржника, щодо відсутності підстав для закінчення виконавчого провадження, що полягають у порушенні приписів ст. 49 Закону України "Про виконавче провадження", є необґрунтованими.

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з доводами суду першої інстанції, що проведення старшим державним виконавцем Київського відділу виконавчої служби Харківського міського управління юстиції після відкриття виконавчого провадження № 356990071 дій, направлених на примусове виконання рішення господарського суду Харківської області від 11.10.2012р. по справі №5023/3713/12, є неправомірним, оскільки такі дії були вчинені всупереч норм Закону України "Про виконавче провадження" та Закону України "Про банки і банківську діяльність" і перешкоджають здійсненню повноважень ліквідатора Публічного АТ "АКБ "Базис" з питань управління та розпорядження майном банку та задоволення вимог кредиторів.

Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору (ст. 32 Господарського процесуального кодексу України).

Виходячи зі змісту ст. ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює обставини справи у відповідності до свого внутрішнього переконання, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності та приймає рішення за результатами оцінки всіх доказів, які були визнані судом як належні та допустимі.

На підставі викладеного, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду вважає за необхідне відмовити у задоволенні апеляційної скарги Київського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції, а ухвалу господарського суду Харківської області від 30.07.2013 року у справі №5023/3713/12 залишити без змін.

Керуючись статтями 85, 91, 99, 101-106 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Київського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Харківської області від 30.07.2013 року у справі №5023/3713/12 залишити без змін.

Повний текст постанови складено 18.10.2013 року.

Головуючий суддя В.О. Фоміна

Суддя Я.О. Білоусова

Суддя О.О. Крестьянінов