Постанова № 34277639, 17.10.2013, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" жовтня 2013 р.Справа № 916/875/13Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Ярош А.І.,

Суддів: Савицького Я.Ф., Лавренюк О.Т.,

(склад судової колегії змінено розпорядженням в.о. голови суду №838 від 17.10.2013 р.)

при секретарі судового засідання: Селиверстовій М.В.,

за участю представників сторін:

Від позивача - Каледа А.В., за довіреністю № 47 від 26.02.13;

Від відповідача - Гордієнко М.В., за довіреністю № 14 від 02.01.13; Шевченко Т.Ю., за довіреністю № 267 від 21.01.13;

Від третьої особи - Старчак С.Г., за довіреністю №1305/01 від 13.05.13;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства „Концерн Стирол"

на рішення господарського суду Одеської області від 10 червня 2013 року

у справі № 916/875/13

за позовом Публічного акціонерного товариства „Концерн Стирол"

до Державного підприємства „Одеська залізниця"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Товариства з обмеженою відповідальністю „ТІС-Міндобрива"

про стягнення 60 371,13 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство „Концерн Стирол" звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Державного підприємства "Одеська залізниця", в якій просило суд стягнути з відповідача суму збитків, заподіяних в результаті нестачі вантажу у розмірі 60 371,13 грн.

Рішенням господарського суду Одеської області від 10 червня 2013 року по справі №916/875/13 (суддя Лічман Л.В.) в задоволенні позову відмовлено, з мотивів того, що позивачем не надано належних документальних підтверджень стороннього доступу до вантажу в процесі перевезень, оскільки дослідження, за результатами якого Одеською регіональною торгово-промисловою палатою складено акт експертизи від 02.10.2012 р. № УТЭ-2776, здійснено всупереч п.30 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 р. № 644, а саме абз.2 цього пункту, яким передбачено повідомлення про проведення експертизи начальника станції або іншого працівника, уповноваженого начальником станції, суд зазначив, що момент виникнення недостачі однозначно з матеріалів справи встановити неможливо.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Публічне акціонерне товариство „Концерн Стирол" звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Одеської області від 10 червня 2013 року у справі №916/875/13 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на недоведеність обставин, що мають значення для справи та порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, апелянт зазначає, що господарським судом не прийнято до уваги відсутність претензій з боку залізниці в момент передачі вантажу та приймання вантажу до перевезення, що свідчить про те, що передача вантажу залізниці здійснена в справних вагонах, а отже, недостача вантажу виникла в шляху слідування до станції призначення.

Крім того, апелянт зазначав, що не міг допустити помилку у встановленні ваги до перевезення, оскільки вага мінераловозів до прийняття вантажу до перевезення встановлюється на електронних залізничних вагах фірми ТНПЦ „ТОМ", вага вагону виводиться на монітор без прийомоздавальника.

Таким чином, апелянт вважає, що діюче законодавство чітко встановлює презумпцію вини залізниці, а також обов'язок доказування відсутності вини у недостачі вантажу покладений на відповідача.

Також скаржник мотивував скаргу тим, що начальник вантажного району Дубіна В.В. відмовилась приймати заявку а також лист начальнику ст.Чорноморська з результатами переваження, встановленим фактом недостачі та вимогою видачі комерційного акту, а також проведення комісійної видачі вантажу, однак зі сторони вантажоотримувача були здійснені всі заходи у відповідності з нормами діючого законодавства.

На думку апелянта, результати експертизи встановили, що вказані вагони прибули з ознаками недостачі вантажу, яка перевищує норми природної недостачі та граничної розбіжності встановлення маси, вантаж прибув в пошкодженому вагоні, з відкритими люками

Відповідно до ст.85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи та обставини, на які посилається скаржник, а також перевіривши додержання та правомірність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення представників сторін, апеляційний господарський суд дійшов до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, було правильно встановлено господарським судом та перевірено в ході апеляційного перегляду, 26.09.2012 р. мінераловози з карбамідом, які перевозились на підставі залізничної накладної від 24.09.2012 р. № 52426434, прибули та видані ТОВ „ТІС-Міндобрива" на ст. Чорноморська Одеської залізниці, де при зважуванні вагонів №№ 59257584, 58864273, 59259648, 59256735 одержувачем виявлено масу вантажу нижчу від зазначеної у залізничній закладній.

29.09.2012 р. мінераловози з карбамідом, які перевозились на підставі залізничної накладної від 27.09.2012 р. № 52578671, прибули та видані ТОВ „ТІС-Міндобрива" на ст. Чорноморська Одеської залізниці, де при зважуванні вагонів №№ 59065714, 59256719, 59065300, 58864620 одержувачем виявлено масу вантажу нижчу від зазначеної у залізничній закладній.

Після огляду вагонів ДП „Одеська залізниця" складено акт загальної форми № 5660 від 29.09.2012р.(а.с.38), в якому вказано, що: при огляді вагонів виявлено справні та такі, що відповідають документам, ЗПП; течі вантажу немає.

Представниками ТОВ „Трансінвестсервіс" б/н та б/д складено дві заявки стосовно двох накладних начальнику ст. Чорноморська Одеської залізниці Сливка М.І. з вимогою комісійної видачі вантажу та складання комерційного акта, заявку щодо накладної №52426434 начальник вантажного району Дубіна В.В. відмовилась прийняти, згідно напису в нижній частині заявки, заявку щодо накладної №52578671 прийнято залізницею 29.09.2012р. згідно штемпелю ст.Чорноморська Одеської залізниці (а.с.26,27).

Разом з тим, 28.09.2012р. начальником ЖДЦ подано заявку начальнику ст. Чорноморська Одеської залізниці з проханням направлення приймоздавальника для участі у перевірці маси вантажу та тари вагону на вагах вантажоодержувача в присутності співробітника ТПП України. Начало приймання 01.10.2012р. в період з 10:00-12:00 год. Вказану заявку відмовилась приймати начальник вантажного району Дубіна В.В. згідно напису на заявці.

29.09.2012р. начальником ЖДЦ подано заявку начальнику ст. Чорноморська Одеської залізниці з проханням направлення приймоздавальника для участі у перевірці маси вантажу та тари вагону на вагах вантажоодержувача.

У зв'язку з ігноруванням перевізником викладених вище прохань вантажоодержувачем оформлено скаргу на відмову від складання комерційних актів від 01.10.2012 р. № 0110/04 та здійснено вивантаження карбаміду із мінераловозів без участі представника залізниці, але із запрошенням експерта Одеської торгово-промислової палати, котрим за результатами перевірки кількості вантажу у вагонах №№ 59257584, 58864273, 59259648, 59256735, 59065714, 59065300, 58864620 складено акт експертизи від 02.10.2012 р. № УТЭ-2776, в якому зафіксовано недостачу карбаміду в загальній кількості 21320 кг.

Крім того, експертизою встановлено, що: ЗПП вагонів №№ 59065714, 59065300, 58864620, 59259648 мають сліди деформації тросика та таблички; у вагонах №№ 59065300, 59259649, не порушуючи цілісності ЗПП, шляхом відтягування запірної штанги відкрито вільний доступ до вантажу; у вагонах №№ 58864620, 58864273, 59065714 деформовано запірні штоки люків №№ 1,2,4, мають місце сліди їх згинання та розгинання; запірні штоки завантажувальних люків №№ 1,2,4 на вагоні № 59257584 зламані; на поверхні вантажу наявні нерівності (виборки) та сліди забруднення вантажу.

У відповіді від 02.10.2012 р. № 523 на скаргу на відмову від складання комерційних актів ДП „Одеська залізниця" повідомило, що неоформлення комерційного акту та нездійснення комерційної видачі зумовлені прибуттям вагонів у технічному та комерційному відношеннях справними, з цілісними ЗПП вантажовідправника, що за правилами п.15 Правил видачі вантажів має наслідком видачу вантажу без перевірки його кількості та стану.

Спірні правовідносини регулюються нормами Цивільного кодексу України, Статутом залізниць України та іншими нормами діючого законодавства в сфері перевезення залізничним транспортом.

Відповідно до ч.1 ст. 909 Цивільного кодексу України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. При цьому, в силу вимог ч.3 ст.909 Цивільного кодексу України, ч.2 ст.307 Господарського кодексу України, ст.6 Статуту залізниць України наявна у матеріалах справи залізнична накладна свідчить про укладення між ПАТ "Концерн Стирол" (відправник) і ДП "Одеська залізниця" (перевізник) договору перевезення вантажу на користь ТОВ „ТІС-Міндобрива" (вантажоодержувач).

Накладна, відповідно до ст. 6 Статуту залізниць України, це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення. В силу положень ст.ст. 22, 23 Статуту залізниць України, за договором залізничного перевезення вантажу залізниця зобов'язується доставити ввірений їй вантажовідправником вантаж у пункт призначення в зазначений термін і видати його одержувачу, а відправник зобов'язується сплатити за перевезення встановлену плату. Під час перевезення масових вантажів у випадках, передбачених Правилами, допускається оформлення однієї накладної (комплекту перевізних документів) на перевезення цілого маршруту або групи вагонів чи комплекту контейнерів.

Із залізничної накладної вбачається, що завантаження вантажу у вагони здійснювалося відправником, а відповідно до вимог ч.3 ст.308 Господарського кодексу України, які кореспондуються з вимогами ч.2 ст.917 Цивільного кодексу України, вантажовідправник зобов'язаний підготувати вантаж до перевезення з урахуванням необхідності забезпечення транспортабельності та збереження його в процесі перевезення. Аналогічні вимоги щодо обов'язку вантажовідправника підготувати вантаж до перевезення містяться і у п.4 Правил приймання вантажів до перевезення, затверджених Наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000р. №644 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000р. за №861/5082.

При цьому, в силу вимог ч.1 ст.918 Цивільного кодексу України, завантаження вантажу здійснюється відправником у порядку, встановленому договором, із додержанням правил, встановлених транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Відповідно до ст.32 Статуту залізниць України, відправник зобов'язаний підготувати вантаж з урахуванням його схоронності під час транспортування і здійснювати навантаження з виконанням Технічних умов.

Статтею 52 Статуту залізниць України визначено, що на станціях призначення залізниця зобов'язана перевірити масу, кількість місць і стан вантажу у разі: прибуття вантажу у пошкодженому вагон і (контейнері), а також у вагоні (контейнері) з пошкодженими пломбами відправника або пломбами попутних станцій; прибуття вантажу з ознаками недостачі, псування або пошкодження під час перевезення на відкритому рухомому складі або у критих вагонах без пломб, якщо таке перевезення передбачене Правилами; прибуття швидкопсувного вантажу з порушенням граничного терміну його перевезення або з порушенням температурного режиму перевезення в рефрижераторних вагонах (контейнерах); прибуття вантажу, який був завантажений залізницею; видачі з місць загального користування вантажів, вивантажених залізницею; прибуття вантажів у вагонах навалом і насипом за вимогою одержувача у розмірах, передбачених Правилами.

Відповідно до ст. 129 Статуту залізниць України, обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для покладення відповідальності на перевізника - Одеську залізниці, виходячи з наступного.

Як встановлено господарським судом, згідно акту загальної форми № 5660 від 29.09.2012р., в присутності комерційного агенту Кошуцької, прийомоздавальника Іщенко О.С. та працівника ВОХР Ярошенко Г.Ж. було проведено огляд вагонів №№ 59065714, 59256719, 59065300, 58864620 за залізничною накладною від 27.09.2012 р. № 52578671, та встановлено, що ЗПП відправника відповідають перевізному документу, виконує свої функції, течі вантажу немає.

Акт загальної форми підписано комерційним агентом Кошуцькою та працівником ВОХР Ярошенко Г.Ж.

Згідно листів ТОВ „Трансінвестсервіс" б/н та б/д на ім'я начальника станції Чорноморська Сливка М.І., за ознаками недостачі вантажу у вагонах було проведено повторне переважування вагонів та виявлено нестачу вантажу. У зазначених листах викладено вимогу комісійної видачі вантажу та видачі комерційного акту по даній відправці.

Пунктом 16 Правил складання актів, затверджених наказом Мінтрансу від 28.05.2002 р. № 334, зареєстрованим в Міністерстві юстиції 08.07.2002 за № 567/6855, встановлено, що у разі відмови начальника станції від складання комерційного акта (акта загальної форми) або оформлення акта з порушенням цих Правил, одержувач має право до вивезення вантажу зі станції, а при вивантаженні на місцях не загального користування - протягом 24 годин з моменту прийняття від залізниці вагону з вантажем подати про це письмову скаргу начальнику Дирекції залізничних перевезень.

Згідно ст.129 Статуту залізниць України, обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Комерційний акт складається для засвідчення таких обставин:

а) невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах;

б) у разі виявлення вантажу, багажу чи вантажобагажу без документів або документів без вантажу, багажу чи вантажобагажу;

в) псування, пошкодження вантажу, багажу і вантажобагажу;

г) повернення залізниці вкраденого вантажу, багажу або вантажобагажу.

Залізниця зобов'язана скласти комерційний акт, якщо вона сама виявила зазначені вище обставини або якщо про існування хоча б однієї з них заявив одержувач або відправник вантажу, багажу чи вантажобагажу.

Колегія суддів не приймає до уваги вищезазначені листи, оскільки вони підписані ТОВ «Трансінвестсервіс», який не є ані одержувачем, ані відправником вантажу за накладними №52426434 та №52578671, а отже доказів про подання вимоги про перевірку маси вантажу, як і належних доказів про комісійну видачу вантажу та складання комерційного акту, від одержувача або відправника вантажу не має.

Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції щодо неналежного повідомлення начальника станції про проведення експертизи, оскільки відповідний напис на заявці не може сприйматись як об'єктивне підтвердження з огляду на його пряму зацікавленість у вирішенні спору на користь позивача.

Разом з тим, судова колегія зауважує, що акт експертизи від 02.10.2012 р. №УТЭ-2776 не може прийматись до уваги судом в якості належного доказу, оскільки згідно накладних 52426434 та №52578671, вантаж вантажоодержувачу було видано 26.09.2012 р. та 29.09.2012 р., що підтверджено штемпелем у накладних. Проведення експертизи щодо нестачі вантажу здійснювалось 01.10.2012р. та 02.12.2012р.

Позивачем доказів, підтверджуючих неможливість втрати вантажу під час перебування вагонів на залізничній колії ТОВ "Трансінвестсервіс" (місце проведення експертних дій) не надано.

Таким чином, судова колегія вважає вірними посилання суду першої інстанції не можливу несхоронність вантажу за період між видачею вантажу вантажоодержувачу та проведенням експертизи.

Відповідно до ст.110 Статуту залізниць України, залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу. Разом з тим у ст.111 Статуту залізниць України наведено перелік обставин, наявність яких звільняє залізницю від відповідальності, зокрема, якщо вантаж надійшов у непошкодженому вагоні (контейнері) з непошкодженими пломбами відправника чи без пломб, коли таке перевезення дозволено Правилами, а також якщо вантаж прибув у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника, якщо немає ознак втрати, псування або пошкодження вантажу під час перевезення.

В Постановах ВГСУ по справах №5017/919/2012 від 30 серпня 2012 року та №5017/739/2012 від 30 серпня 2012 року між ПАТ „Стирол" та Одеська залізниця" про стягнення сум нестач є посилання на вирішення спорів відповідно до ст.111 Статуту залізниць України.

У відповідності до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Судом встановлено, що вагони №№ 59257584, 58864273, 59259648, 59256735, №№59065714, 59256719, 59065300, 58864620 до станції призначення Чорноморська Одеської залізниці прибули 26.09.2012р. та 29.09.2012р. в технічно справному стані, зі справними ЗПП вантажовідправника, що підтверджується актом загальної форми № 5660 від 29.09.2012р.

Підсумовуючи вищевикладене, судова колегія дійшла наступних висновків:

- вимогу щодо складання комерційного акту надано з порушенням ст.129 Статуту залізниць, оскільки заявку надав ТОВ „Трансінвестсервіс", який не є вантажоодержувачем за залізничною накладною;

- позивачем не надано доказів, підтверджуючих неможливість втрати вантажу під час перебування вагонів на залізничній колії ТОВ "Трансінвестсервіс" в період з 29.09.2012 р. по 01.10.2012р.

Отже, апелянтом, в порушення вищевказаних норм, не доведено належним чином наявності обставин вини перевізника у втраті вантажу як і наявності самої втрати.

Аналогічну правову позицію викладено у постановах Вищого господарського суду України від 10 липня 2013 року у справі №5017/3236/2012, від 20 червня 2013 року у справі №5017/3419/2012, від 17 квітня 2013 року у справі №5017/2866/2012, від 06 червня 2013 року у справі №5017/2934/2012.

Отже судова колегія доходить до висновку, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції про відсутність доказів, якими підтверджується вина перевізника у втраті вантажу, в процесі розгляду справи апелянтом не було доведено належним чином своєї правової позиції, а тому колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції вірними, суд першої інстанції дав оцінку наданим доказам у відповідності до діючих норм матеріального та процесуального права і тому підстав для скасування рішення немає, отже апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення господарського суду слід залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103-105 ГПК України, апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства „Концерн Стирол" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Одеської області від 10 червня 2013 року у справі №916/875/13 залишити без змін.

Постанова набирає чинності з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до ВГСУ.

Повний текст постанови підписаний 22.10.2013 року

Головуючий суддя А.І. Ярош

Суддя Я.Ф.Савицький

Суддя О.Т.Лавренюк