Постанова № 34277474, 22.10.2013, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" жовтня 2013 р. Справа№ 910/2742/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Сухового В.Г.

суддів: Агрикової О.В.

Чорногуза М.Г.

при секретарі судового засідання: Петренку В.А.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Торговий Дім ,,БТУ - Центр"

на рішення господарського суду м. Києва від 19.08.2013р.

у справі № 910/2742/13 (суддя Домнічева І.О.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Торговий Дім ,,БТУ - Центр"

до Публічного акціонерного товариства ,,Ерде - Банк"

про стягнення 85 941,47 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю ,,Торговий Дім ,,БТУ - Центр" (далі - позивач) звернулося до господарського суду м. Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства ,,Ерде - Банк" про стягнення коштів, у якому просило суд розірвати договір банківського рахунку № 25544 від 13.01.2012р. та зобов'язати банк здійснити перерахування з рахунку товариства, відкритого в ПАТ ,,Ерде Банк", на рахунок в ПАТ ,,Креді Агріколь банк" грошові кошти в сумі 85 941,47 грн.

Рішенням господарського суду м. Києва від 19.08.2013р. у справі № 910/2742/13 в позові відмовлено повністю.

Мотивуючи рішення, суд першої інстанції послався на необґрунтованість позовних вимог, зазначивши, що позивачем належними доказами не підтверджено наявність правових підстав для задоволення позову.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, у якій просить рішення господарського суду м. Києва від 19.08.2013р. у справі № 910/2742/13 скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог. В обґрунтування доводів апеляційної скарги позивач посилається на те, що оскаржуване рішення є незаконним, оскільки суд першої інстанції неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи та неправильно застосував та порушив норми матеріального та процесуального права.

Відзиву на апеляційну скаргу не надходило.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.09.2013р. апеляційну скаргу прийнято до провадження і призначено розгляд скарги на 09.10.2013р.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 09.10.2013р. розгляд апеляційної скарги відкладено на 22.10.2013р. на підставі ст. 77 ГПК України.

В судовому засіданні 22.10.2013р. представник позивача апеляційну скаргу підтримав, представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином у порядку, встановленому ГПК України, клопотань про відкладення розгляду справи від нього не надходило.

За таких обставин колегія суддів не знаходить підстав для відкладення розгляду скарги, передбачених ст. 77 ГПК України, а тому вважає за можливе здійснювати апеляційний перегляд за наявними у справі матеріалами.

Приписами ст. 99 ГПК України визначено, що в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Частиною 2 статті 101 ГПК України передбачено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Колегія суддів, розглянувши матеріали апеляційної скарги, дослідивши наявні докази у справі, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи, 13.01.2012р. між Публічним акціонерним товариством ,,Ерде Банк" (далі - банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю ,,Торговий дім ,,БТУ - Центр" (далі - клієнт) укладено договір банківського рахунку № 2554413, відповідно до пункту 1.1 якого банк відкрив клієнту поточний рахунок у гривні для зберігання коштів та здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та законодавства України, та зобов'язався приймати та зараховувати на рахунок грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунку та проведення інших операцій з рахунком, що передбачені чинним законодавством України (а.с. 9-13).

Згідно з пунктом 2.3.3 договору банківського рахунку відповідач зобов'язався своєчасно здійснювати розрахунково-касове обслуговування клієнта, у відповідності до вимог чинного законодавства України.

У відповідності до п. 8.7 договору даний договір укладений на невизначений строк та набуває чинності з дати його належного оформлення, його дія припиняється за згодою сторін або у випадках, передбачених чинним законодавством України та цим договором (п. 8.8.).

Як стверджує позивач, на підставі вказаного договору, 05.10.2012р. ним була подана заявка на отримання готівки на заробітну плату за вересень 2012р. на 08.10.12р., яка була повернена без виконання згідно п. 1.25 розділу III ,,Положення про виведення неплатоспроможного банку з ринку" (рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 05.07.2012р. № 2, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.09.2012р. за № 15813/21893).

Згідно з випискою по особовому рахунку від 30.11.2012р., наданою АТ ,,Ерде Банк" за період з 30.11.2012р. по 30.11.2012р., залишок коштів ТОВ ,,Торговий дім ,,БТУ - Центр" на рахунку складає 85 941,47 грн. (а.с. 18).

Матеріали справи містять лист вих. № 20/12 від 10.10.2012р., адресований керуючому РД Банк, відповідно до якого позивач повідомляє, що 05.10.2012р. ним була подана заявка на отримання готівки на заробітну плату за вересень 2012р., проте, 08.10.2012р., 09.10.2012р., 10.10.2012р. начальник відділення № 23 відмовила у видачі готівки. В зв'язку з викладеним позивач просить сприяти видачі готівки та нарахування на його рахунок пені з банку (а.с. 22).

Відповіді на вказаний лист матеріали справи не містять.

Позивач звернувся до суду з позовом, мотивуючи позовні вимоги неналежним виконанням відповідачем умов договору, а саме неперерахуванням грошових коштів за реквізитами призначення, вказаними у розрахункових документах, поданих позивачем на виконання.

При цьому, позивач просить суд розірвати договір банківського рахунку № 25544 від 13.01.2012р., зобов'язати відповідача здійснити перерахування з рахунку ТОВ ,,Торговий дім ,,БТУ - Центр" № 26000125544001, відкритого в ПАТ ,,Ерде Банк", на інший рахунок позивача № 26003500051145 в ПАТ ,,Креді Агріколь банк" грошові кошти в сумі 85 941,47 грн.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що станом на момент розгляду даного спору Національним банком України у банку відкликано банківську ліцензію, тому виконання спірної операції з перерахування коштів на підставі платіжного доручення № 1 від 20.12.2012 на виконання умов договору банківського рахунку відповідачем стало неможливим.

Колегія суддів, з огляду на встановлені у даній справі обставини та наявні у справі докази, не може погодитися з такими висновками суду першої інстанції та вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на таке.

Згідно зі статтями 525, 526 ЦК України, статтею 193 ГК України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Згідно ч. 5 ст. 341 ГК України установи банків забезпечують розрахунки відповідно до законодавства та вимог клієнта, на умовах договору на розрахункове обслуговування.

Частиною 1 ст. 1066 ЦК України передбачено, що за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Пунктом 1.37 ст.1 Закону України ,,Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" визначено, що розрахунково - касове обслуговування - послуги, що надаються банком клієнту на підставі відповідного договору, укладеного між ними, які пов'язані із переказом коштів з рахунка (на рахунок) цього клієнта, видачею йому коштів у готівковій формі, а також здійсненням інших операцій, передбачених договорами.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 1068 ЦК України банк зобов'язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка. Банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.

Статтею 1073 ЦК України встановлено правові наслідки неналежного виконання банком операцій за рахунком клієнта.

Зокрема, п. 7.3 договору визначено, що клієнт має право порушити питання про закриття рахунку і розірвати договір в разі невиконання банком зобов'язань за цим договором.

Матеріалами справи підтверджується факт порушення відповідачем умов договору, зокрема, невиконання розпорядження позивача про видачу готівки з його рахунку, оскільки відповідач не виконав операцію з видачі готівки на виплату заробітної плати за вересень 2012 р. працівнику позивача.

Відповідно до п. 6.2 договору сторона, яка вважає за необхідне внести зміни чи розірвати договір, надсилає пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона, що одержала пропозицію щодо зміни чи розірвання цього договору, повинна відповісти на неї не пізніше 20 робочих днів після отримання пропозиції. Якщо сторони не досягли згоди щодо розірвання цього договору, а також у разі неотримання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, зацікавлена сторона має право передати спір на вирішення господарського суду.

Водночас, ч. 1 ст. 1075 ЦК України визначено, що договір банківського рахунка розривається за заявою клієнта у будь-який час.

У відповідності до приписів частин 1-4 ст.188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором; сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором; сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду; у разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Відповідно до ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом; у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Матеріали справи не містять відомостей щодо звернення позивача до відповідача з пропозицією достроково розірвати договір, тобто останнім не було дотримано порядку, встановленого ст. 651 ЦК України, ст. 188 ГК України.

Водночас, згідно з постановою Верховного Суду України від 20.11.2012р. у справі № 28/5005/640/2012, яка є обов'язковою в силу приписів ст. 111-28 ГПК України, недотримання стороною договору вимог ч. 2 ст. 188 ГК України не позбавляє права звернутися до суду з відповідним позовом та вирішити спір в судовому порядку.

З огляду на викладене колегія судів вважає, що вимога позивача про розірвання договору банківського рахунку підлягає задоволенню в силу імперативного характеру приписів ч. 1 ст. 1075 ЦК України.

Суд першої інстанції, в порушення вимог ст. 84 ГПК України, не розглянув зазначену позовну вимогу про розірвання договору, що є порушенням норм процесуального права та не зазначив мотивів відмови в позові в цій частині.

Позивачем також заявлено вимогу про зобов'язання здійснити перерахування з рахунку ТОВ ,,Торговий дім ,,БТУ-Центр" № 26000125544001, відкритого в ПАТ ,,Ерде Банк", на рахунок № 26003500051145 в ПАТ ,,Креді Агріколь банк" (який належить позивачу) грошових коштів в сумі 85 941,47 грн.

Згідно з ст. 1074 ЦК України обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, передбачених законом.

Положеннями ст. 1075 ЦК України, яка регулює розірвання договору банківського рахунка, встановлено у ч. 3 наслідки такого розірвання, де зазначено, що залишок грошових коштів на рахунку видається клієнтові або за його вказівкою перераховується на інший рахунок в строки і в порядку, встановлені банківськими правилами.

За наданою позивачем інформацією, ним відкрито розрахунковий рахунок в ПАТ ,,Креді Агріколь Банк", на який він просить у позові перерахувати належні йому кошти з рахунку, відкритого у відповідача.

Враховуючи наведене, у зв'язку з розірванням договору банківського рахунка у банка виникає обов'язок перерахувати залишок грошових коштів на рахунку клієнта за його вказівкою на інший рахунок в строки і в порядку, встановлені банківськими правилами.

Зазначений обов'язок банку виникає як наслідок розірвання договору банківського рахунка (ст. 1075 ЦК України), а не як зобов'язання щодо надання послуг клієнту про переказ коштів за вказаним договором, як помилково зазначив суд першої інстанції.

У зв'язку з наведеним, відкликання банківської ліцензії у відповідача не може унеможливлювати перерахування банком залишку коштів з рахунку позивача на інший його рахунок в іншому банку у зв'язку з розірванням договору, оскільки спірні кошти, що знаходяться на банківському рахунку, є власністю клієнта, а не банку.

Водночас, посилання суду першої інстанції в оскаржуваному рішенні на відкликання банківської ліцензії відповідача не можна вважати обгрунтованим, оскільки в матеріалах справи відсутня постанова правління НБУ від 09.01.2013р. № 4, про яку у якості доказу зазначив суд. Так само названа постанова відсутня й в інформаційно - аналітичній системі ,,Ліга".

З огляду на викладене слід дійти висновку, що позов в частині вимог про перерахування грошових коштів в розмірі 85 941,47 грн. підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, враховуючи, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача, позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, як встановлено статтею 34 ГПК України. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Суд першої інстанції наведеного вище не врахував і дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для задоволення позову, оскільки неповно встановив обставини, що мають значення для вирішення даної справи та неправильно застосував норми матеріального та процесуального права до спірних правовідносин, що призвело до прийняття неправильного рішення. Зазначене, відповідно до ст. 104 ГПК України, є підставою для скасування рішення господарського суду м. Києва від 19.08.2013р. у справі № 910/2742/13 та прийняття нового рішення про задоволення позовних вимог повністю. У зв'язку з цим апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Водночас, як вбачається з матеріалів справи, при зверненні з позовом до господарського суду м. Києва позивачем сплачено судовий збір в розмірі 1 720,50 грн. (а.с. 8). Як вже було зазначено вище, позивачем заявлено дві позовні вимоги, а саме: про розірвання договору банківського рахунку, яка є вимогою немайнового характеру, та зобов'язання здійснити перерахування коштів - вимога майнового характеру.

Частиною 3 ст. 6 Закону України ,,Про судовий збір" встановлено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

У відповідності до п.п. 2.10 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013р. № 7 ,,Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" у випадках об'єднання в одній заяві вимог як майнового, так і немайнового характеру судовий збір згідно з пунктом 3 статті 6 Закону підлягає сплаті як за ставками, встановленими для позовів майнового характеру, так і за ставками, встановленими для розгляду позовних заяв зі спорів немайнового характеру.

Підпунктом 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України ,,Про судовий збір" встановлено, що за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру судовий збір встановлений в розмірі 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Згідно п.п. 2 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України ,,Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру судовий збір встановлений в розмірі 1 розмір мінімальної заробітної плати.

Частиною 1 ст. 4 Закону України ,,Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до ст. 8 Закону України ,,Про Державний бюджет України на 2013 рік" встановлено мінімальну заробітну плату з 1 січня у розмірі 1147,00 грн.

Відповідно до п.п. 4 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України ,,Про судовий збір" за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду судовий збір встановлений в розмірі 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а у разі подання позовної заяви майнового характеру - 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.

Отже, позивачем сплачено судовий збір лише за подання позову з вимогою майнового характеру, при цьому з нього підлягає стягненню судовий збір за вимогою немайнового характеру в розмірі 1147,00 грн.

Також, враховуючи положення п.п. 4 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України ,,Про судовий збір", колегія суддів встановила, що позивачем сплачено 860,25 грн. (а.с. 88) судового збору за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду, при цьому не сплачено судовий збір за вимогою немайнового характеру, яка становить 573,50 грн.

Враховуючи вищевикладене, з позивача належить стягнути недоплачену суму судового збору за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру в розмірі 1 147,00 грн. та недоплачену суму судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду в розмірі 573,50 грн.

Судові витрати за подання позовної заяви та апеляційної скарги у даній справі відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 49, 99, 101, 103-105 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Торговий Дім ,,БТУ - Центр" - задовольнити повністю.

2. Рішення господарського суду м. Києва від 19.08.2013р. у справі № 910/2742/13 скасувати повністю.

3. Прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

4. Розірвати Договір банківського рахунку № 25544 від 13.01.2012р. укладений між Публічним акціонерним товариством ,,Ерде Банк" та Товариством з обмеженою відповідальністю ,,Торговий Дім ,,БТУ - Центр".

5. Зобов'язати Публічне акціонерне товариство ,,Ерде Банк" (код 34817907) перерахувати з рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Торговий дім ,,БТУ - Центр" № 26000125544001, відкритого в ПАТ ,,Ерде Банк", на інший рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Торговий дім ,,БТУ - Центр" (код 38010942) № 26003500051145 в ПАТ ,,Креді Агріколь банк" грошові кошти в сумі 85 941,47 грн.

6. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Торговий Дім ,,БТУ - Центр" (код 38010942) в дохід Державного бюджету України 1 147,00 грн. судових витрат з оплати судового збору за подання позову до господарського суду.

7. Стягнути з Публічного акціонерного товариства ,,Ерде Банк" (код 34817907) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Торговий Дім ,,БТУ - Центр" (код 38010942) 2 867,50 грн. судових витрат з оплати судового збору за подання позову до господарського суду.

8. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Торговий Дім ,,БТУ - Центр" (код 38010942) в дохід Державного бюджету України 573,50 грн. судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду.

9. Стягнути з Публічного акціонерного товариства ,,Ерде Банк" (код

34817907) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю

,,Торговий Дім ,,БТУ - Центр" (код 38010942) 1 443,75 грн. судових

витрат з оплати судового збору за подання апеляційної скарги.

10. Доручити господарському суду м. Києва видати відповідні накази.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Головуючий суддя Суховий В.Г.

Судді Агрикова О.В.

Чорногуз М.Г.

Повний текст складено та підписано 23.10.2013р.