Постанова № 34277193, 22.10.2013, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" жовтня 2013 р. Справа№ 910/13468/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Калатай Н.Ф.

суддів: Баранця О.М.

Пашкіної С.А.

при секретарі Царук І. О.

За участю представників:

від позивача: не з'явились

від відповідача: не з'явились

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Галстяна Ашота Вардановича

на рішення господарського суду міста Києва від 02.09.2013

у справі № 910/13468/13 (суддя Босий В. П.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Эффект»

до Фізичної особи-підприємця Галстяна Ашота Вардановича

про стягнення 41 422,30 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позов заявлено про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 25 888,94 грн. за поставлений за договором поставки № 89 від 01.08.2012, але неоплачений товар та штрафу в сумі 15 533,36 грн.

Рішенням господарського суду міста Києва від 02.09.2013, повний текст якого підписаний 05.09.2013, у справі № 910/13468/13 позов задоволено повністю.

Рішення суду першої інстанцій ґрунтується на тому, що позивачем належним чином доведений факт порушення відповідачем своїх обов'язків по оплаті поставленого позивачем за умовами спірного договору товару.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, Фізична особа-підприємець Галстян Ашот Варданович звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 02.09.2013 у справі № 910/13468/13 та прийняти нове рішення, яким відмовити повністю в задоволенні позовних вимог.

В апеляційній скарзі Фізична особа-підприємець Галстян Ашот Варданович посилається на те, що спірне рішення є незаконним, необґрунтованим та не відповідає фактичним обставинам справи, оскільки справу було розглянуто за відсутності відповідача, який не був повідомлений про час та місце розгляду справи, чим порушені права відповідача, передбачені ст. 55 Конституції України та ст. 22 ГПК України.

Позивач та відповідач в судове засідання представників не направили, про причини неявки представників не повідомили.

Враховуючи належне повідомлення всіх учасників про час і місце судового розгляду апеляційної скарги, а також те, що явка представників сторін в судове засідання не визнана обов'язковою, колегія суддів дійшла висновку про розгляд апеляційної скарги у відсутність представників сторін за наявними матеріалами апеляційного провадження.

Дослідивши матеріали апеляційної скарги, матеріали справи, з урахуванням правил ст. ст. 99, 101 Господарського процесуального кодексу України, згідно яким апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі, колегія суддів встановила таке.

01.08.2012 позивач як Постачальник та відповідач як Покупець уклали договір поставки № 89 (далі Договір), відповідно до умов якого позивач, у відповідності до Договору зобов'язується передати відповідачу товар в асортименті, кількості та за цінами, визначеними в накладних, які є невід'ємними частинами Договору, а відповідач зобов'язується прийняти цей товар та сплатити за нього грошову суму (ціну) на умовах Договору.

Згідно з п. 1.2 Договору право власності на товар переходить з моменту підписання відповідачем накладних, які свідчать про передачу товару.

Відповідно до п. 2.2 Договору зобов'язання по строках передачі товару, асортименту, кількості та якості, вважаються виконаними з моменту підписання накладних представниками відповідача.

Як слідує з матеріалів справи, на виконання Договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 25 888,94 грн., що підтверджується доданими до матеріалів справи належним чином засвідченими копіями підписаних відповідачем видаткових накладних № КИ-647 від 05.02.2013 на суму 8 982,27 грн., № КИ-646 від 05.02.2013 на суму 7 882,61 грн. та № КИ-645 від 05.02.2013 на суму 9 024,06 грн. (а.с. 9-14).

Факт поставки товару за вказаними накладними на зазначену суму відповідачем не заперечується.

Згідно з п. 4.1 Договору грошові кошти за поставлений товар перераховуються на поточний рахунок позивача в національній валюті України протягом 28 календарних днів після підписання накладних відповідачем.

Позивач, звертаючись до суду з даним позовом, посилається на те, що відповідач товар, поставлений за спірними накладними, не оплатив, внаслідок чого заборгованість відповідача за вказаний товар становить 25 888,94 грн.

З огляду на викладені вище обставини та враховуючи той факт, що відповідачем не надано доказів оплати зазначеного товару, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що поставлений позивачем за Договором Товар на суму 25 888,94 грн. відповідачем не оплачений.

Про наявність заборгованості відповідача за Договором на суму 25 888,93 грн. свідчить і наявна в матеріалах справи належним чином засвідчена копія Акту звірки з кореспондентом заборгованість за безготівковим розрахунком за період з 01.05.2012 по 26.05.2013 (а.с. 15), згідно з яким відповідач визнав, заборгованість перед позивачем в сумі 25 888,93 грн.

Згідно з ч. 1 ст. ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу (ч. 2 ст. 11 ЦК України).

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 2 зазначеної статті встановлено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частиною 1 ст. 627 УК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства; Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Матеріали справи не містять доказів виконання відповідачем зобов'язання з оплати поставленого позивачем за Договором товару на суму 25 888,94 грн., тому суд першої інстанції правомірно задовольнив вимоги позивача в частині стягнення основного боргу на зазначену суму. Рішення суду першої інстанції в цій частині залишається без змін.

Щодо вимог про стягнення з відповідача штрафу в сумі 15 533,36 грн. слід зазначити таке.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання, настають наслідки, передбачені договором або законом, в тому числі і сплата неустойки.

В силу ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Дії відповідача є порушенням грошових зобов'язань, тому є підстави для застосування встановленої Договором відповідальності.

Відповідно до ч. 2 п. 7.3 Договору, у випадку не оплати поставленого товару більш ніж на 30 календарних днів понад встановлений в п. 4.1 Договору строк, відповідач оплачує позивачу штраф в розмірі 60 % від суми заборгованості.

Позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача штрафу в сумі 15 533,36 грн. підлягають задоволенню в повному обсязі за розрахунком позивача. Рішення суду першої інстанції в цій частині залишається без змін.

Щодо посилань відповідача на те, що справу судом першої інстанції було розглянуто за відсутності відповідача, який не був повідомлений про час та місце розгляду справи, що є порушенням прав відповідача, передбачених ст. 55 Конституції України та ст. 22 ГПК України, слід зазначити таке.

Як слідує з матеріалів справи, позивачем в позовні заяві зазначено адресу відповідача: 03087, м. Київ, вул. Єреванська, б. 7, кв. 6.

В Договорі, окрім вказаної вище адреси, зазначено й іншу адресу відповідача, а саме: м. Київ, вул. Єреванська, б. 14.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 18.07.2013 порушене провадження у справі, розгляд справи призначено на 02.09.2013.

З відмітки на звороті у лівому нижньому куті даної ухвали слідує, що її було направлено на 2 адреси відповідача, і як свідчать наявні в матеріалах справи рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 4-5), вищезгадану ухвалу суду відповідачем було отримано за обома адресами 01.08.2013.

Отже, посилання відповідача як на підставу для скасування оспореного рішення на те, що його не було повідомлено про час та місце судових засідань, спростовується наявними в матеріалах справи документальними доказами і до уваги колегією суддів не приймаються.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивачем належним чином доведено обставини, на які він посилається як на підставу для задоволення своїх вимог, відповідач вказаних обставин належними та допустимим доказами не спростував, правами, наданими стороні у справі Господарським процесуальним кодексом України не скористався.

Враховуючи вищевикладене, апеляційна скарга Фізичної особи-підприємця Галстяна Ашота Вардановича задоволенню не підлягає, рішення господарського суду міста Києва від 02.09.2013 у справі № 910/13468/13 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи, підстав для його скасування не вбачається.

Судові витрати на подачу апеляційної скарги, відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України, покладаються на Фізичну особу-підприємця Галстяна Ашота Вардановича.

Керуючись ст.ст. 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Галстяна Ашота Вардановича на рішення господарського суду міста Києва від 02.09.2013 у справі № 910/13468/13 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 02.09.2013 у справі №910/13468/13 залишити без змін.

3. Повернути до господарського суду міста Києва матеріали справи №910/13468/13.

Головуючий суддя Калатай Н.Ф.

Судді Баранець О.М.

Пашкіна С.А.