Постанова № 34276381, 21.10.2013, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" жовтня 2013 р. Справа № 902/1102/13

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючий суддя Мельник О.В.

суддя Грязнов В.В. ,

суддя Розізнана І.В.

секретар судового засідання Ткач Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Ямпільської районної державної адміністрації Вінницької області на рішення господарського суду Вінницької області від 22.08.2013 р. у справі №902/1102/13

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "КМП БЛІЦ"

до Ямпільської районної державної адміністрації

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Управління державної казначейської служби України у м. Вінниці

про стягнення 69451,66 грн. заборгованості

за участю представників сторін:

позивача - Шевчук О.В.,

відповідача - не з"явився,

третьої особи - не з"явився,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "КМП БЛІЦ" звернулось з позовом до Ямпільської районної державної адміністрації Вінницької області про стягнення 69451,66 грн. заборгованості.

Рішенням господарського суду Вінницької області (суддя Говор Н.Д. ) позов задоволено повністю.

Своє рішення суд першої інстанції обґрунтував тим, що у виконання зобов'язань за договором підряду №3526 від 11.01.2013 року, позивачем було виконано підрядні роботи по заміні віконних блоків на суму 69451,66 грн., що підтверджується актом приймання виконаних будівельних робіт на вказану суму, та надіслано претензію про стягнення коштів,однак відповідач свої зобов'язання по оплаті виконаних робіт не виконав, у зв'язку з чим суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та стягнув з відповідача вказану суму боргу.

Відповідач з прийнятим рішенням господарського суду не погодився та подав апеляційну скаргу в якій просить його скасувати та прийняти нову постанову, якою в позові відмовити.

Апеляційна скарга обґрунтована неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права. Апелянт, зокрема, вказує, що віконні блоки в приміщенні райдержадміністрації були замінені в липні 2012 року,а договір укладений лише 11.01.2013 року. Зазначає, що договір підряду не був погоджений та завізований головним бухгалтером та юристом, а також сторонами перед укладенням договору не було погоджено калькуляцію (кошторис).Крім того, вказує, що райдержадміністрація є органом державної влади та фінансується виключно з державного бюджету, а постановою КМУ від 22.10.2008 року № 943 до 01.01.2014 року встановлено мораторій на фінансування видатків для проведення капітального ремонту приміщень.

Позивач надав відзив на апеляційну скаргу в якому просить рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення посилаючись на те, що рішення суду є законним та обґрунтованим, оскільки винесено в повній відповідності з нормами матеріального та процесуального права, при цьому були належним чином з'ясовані та доведені всі обставини, що мають значення для справи.

Розглянувши апеляційну скаргу та відзив на неї, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду Вінницької області від 22.08.2013 року слід залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення, виходячи з наступного.

В силу ст. 875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта. До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Апеляційним судом встановлено, що 11.01.2013 року між Ямпільською районною державною адміністрацією Вінницької області, як замовником та товариством з обмеженою відповідальністю "КМП БЛІЦ", як підрядником було укладено договір № 3526, відповідно до п. 1.1 якого, підрядник в межах договірної ціни виконує власними силами та засобами поточний ремонт приміщення Ямпільської районної державної адміністрації (заміна віконних блоків) згідно замовлення, здає в обумовлені терміни об'єкт в експлуатацію замовнику, ліквідовує недоробки дефекти, що виникли з його вини і виявлені в ході приймання робіт, а замовник приймає та оплачує надані послуги підрядником у відповідності до умов цього договору.

Відповідно до п. 2.1 договору загальна вартість договору складає 69451,66 грн. і є незмінною до повного виконання договору.

Пунктом 4 ст. 882 Цивільного кодексу передбачено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюється актом, підписаним обома сторонами.

Судом першої інстанції на підставі акту приймання виконаних будівельних робіт № 67 (форма КБ-2в) за січень 2013 року вірно встановлено, що у виконання договірних зобов'язань позивач виконав роботи по заміні віконних блоків на суму 69451,66 грн..

За змістом п. 4.1 договору замовник проводить оплату вартості робіт після підписання акту прийому - передачі виконаних робіт, уповноваженими представниками сторін.

Як слідує із вимоги № 73 від 31.05.2013 року про сплату коштів в сумі 69451,66 грн., позивач звертався до відповідача з проханням до 15.06.2013 року перерахувати вказану суму на його розрахунковий рахунок. Вказана вимога була залишена відповідачем без задоволення.

Проаналізувавши вищевказані обставини справи та вимоги чинного законодавства, колегія апеляційного господарського суду приходить до висновку, що при вирішенні даного спору, окрім наведеного вище слід врахувати положення ст.ст. 173, 193 ГК України, ст.ст. 509, 525, 526, 527 ЦК України щодо законодавчого визначення поняття зобов'язання, його порушення відповідачем та недопустимості односторонньої відмови від виконання зобов'язання.

Доводи апелянта про те, що виконання робіт позивачем відбулось у липні 2012 року, а договір було укладено 11.01.2013 року, який до того ж не було погоджено та завізовано юристом і головним бухгалтером райдержадміністрації не спростовують факт виконання робіт позивачем, не можуть нівелювати визначений ст. 875 ЦК України обов'язок відповідача по їх оплаті та не узгоджуються з положеннями глави 20 ГПК України щодо загальних умов і порядку укладення господарських договорів.

Будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об'єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" (ч. 1 ст. 9 Закону України "Про архітектурну діяльність").

Отже, лише в разі проведення капітального, а не поточного ремонту, діюче на час проведення будівельних робіт законодавство визначало обов'язок розробки та затвердження проектно-кошторисної документації.

Проте, ні під час розгляду справи в суді першої, ні в апеляційній інстанції не було встановлено доказів затвердження проектної документації для проведення підрядних робіт за договором від 11.01.2013 року.

Відповідно до листа Державного комітету України з будівництва та архітектури від 30.04.2003 р. № 7/7- 401 "Щодо віднесення ремонтно-будівельних робіт до капітального та поточного ремонтів", "капітальний ремонт - це комплекс ремонтно-будівельних робіт, який передбачає заміну, відновлювання та модернізацію конструкцій і обладнання будівель в зв'язку із їх фізичною зношеністю та руйнуванням, поліпшення експлуатаційних показників, а також покращання планування будівель і благоустрою території без зміни будівельних габаритів об'єкта. Капітальний ремонт передбачає призупинення на час виконання робіт експлуатації будівлі в цілому або її частин (за умови їх автономності)" і "якщо будівля в цілому не підлягає капітальному ремонту, комплекс робіт поточного ремонту може враховувати окремі роботи, які класифікуються як такі, що відносяться до капітального ремонту".

Позивачем за первинним позовом не надано доказів у підтвердження зміни функціонального призначення будівлі внаслідок проведеного ремонту, як не надано доказів призупинення на час виконання робіт експлуатації будівлі райдержадміністрації.

Крім того, колегія суддів апеляційного суду в цьому ж контексті не може прийняти до уваги доводи апелянта про віднесення підрядних робіт до капітальних робіт на підставі наказу Держкомжитлостату №150 від 10.08.2004 року, оскільки вказаний нормативний акт прийнятий на виконання положень Закону України "Про житлово-комунальні послуги", який не регулює спірні правовідносини.

Суд апеляційної інстанції враховує правову позицію ВГСУ, викладену в п. 5 оглядового листа від 18.02.2013 року №01-06/374/2013, згідно з якою відсутність бюджетних коштів не виправдовує бездіяльність замовника і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення договірного зобов'язання.

Щодо відсутності калькуляції (кошторису) робіт, суд враховує те, що п.2.1. договору №3526 від 11.01.2013 року визначено загальну його вартість, яка становить 69451,66 грн., та є незмінною до повного виконання договору. Як вірно встановив місцевий господарський суд, договір підряду сторони виконали, ціна договору, визначена в п. 2.1.змінена не була, роботи на вказану суму виконані повністю, що не дає підстав вважати його неукладеним. Зазначена обставина також виключає можливість застосування до спірних правовідносин ч. 8 ст. 181 ГК, відповідно до приписів якої визначення договору як неукладеного (такого, що не відбувся) може мати місце на стадії укладання господарського договору у разі, якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних його умов, а не за наслідками виконання цього договору сторонами.

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно з'ясував обставини справи і дав їм правильну юридичну оцінку. Порушень чи неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права при розгляді спору судом першої інстанції, судовою колегією не встановлено, тому мотиви, з яких подана апеляційна скарга не можуть бути підставою для скасування прийнятого у справі рішення, а наведені в ній доводи не спростовують висновків суду.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, Рівненський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду Вінницької області від 22.08.2013 р. у справі №902/1102/13 залишити без змін, апеляційну скаргу Ямпільської районної державної адміністрації Вінницької області - без задоволення.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.

3. Справу №902/1102/13 повернути до господарського суду Вінницької області.

Головуючий суддя Мельник О.В.

Суддя Грязнов В.В.

Суддя Розізнана І.В.