Постанова № 34275787, 15.10.2013, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" жовтня 2013 р.Справа № 916/1623/13Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді О.Т. Лавренюк

суддів Я.Ф. Савицького, Т.Я. Гладишевої

при секретарі судового засідання: Будному О.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Гуцол Н.М., довіреність №380/03-ЦН-13, від 05.06.2013р.

від відповідача: ОСОБА_2, довіреність №1869, від 11.10.2013р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3

на рішення господарського суду Одеської області від 14.08.2013 р.

по справі № 916/1623/13

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фоззі-Фуд"

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3

про розірвання договору , зобов'язання звільнити та передати приміщення

Сторони належним чином повідомлені про час і місце засідання суду.

Повна фіксація судового процесу здійснювалась згідно ст. 129 Конституції України та ст. 4-4 Господарського процесуального Кодексу.

В судовому засіданні 15.10.2013 р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

В С Т А Н О В И В:

Позивач (ТОВ "Фоззі-Фуд") звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до ФОП ОСОБА_3 про розірвання договору суборенди частини нежитлового приміщення та виселення.

В обґрунтування своїх позовних вимог, позивач вказав, що відповідно до договору суборенди частини нежитлового приміщення № 269/2, укладеному між сторонами, позивач передав відповідачу частину нежитлового приміщення площею 0,5 кв.м, розташованого у торгівельному центрі за адресою: АДРЕСА_1 з метою реалізацією відповідачем квитків на концертно - видовищні заходи, поточна плата за суборенду сплачується авансом до 5-го числа поточного місяця за наступний місяць, часткова оплата за користування об'єктом оренди прирівнюється сторонами до несплати платежів за суборенду, однак відповідач порушив умови використання об'єкту оренди - здійснював продаж квитків на залізничне перевезення, несвоєчасно сплачував орендну плату, чим порушив умови договору суборенди, що спричинило фінансові збитки позивачу, які виражаються в несвоєчасному отримуванні очікуваного доходу та неможливості здійснювати своєчасні розрахунки за власними господарськими зобов'язаннями, у зв"язку з чим позивач просив винести рішення про розірвання договору суборенди та виселення відповідача з орендованого приміщення.

Рішенням господарського суду Одеської області від 14.08.2013 року по справі № 916/1623/13 ( суддя Малярчук І.А.) позовні вимоги задоволені повністю, розірвано договір суборенди, зобов'язано ФОП ОСОБА_3 звільнити та передати ТОВ "Фоззі-Фуд" частину нежитлового приміщення площею 5,0 кв. м та стягнуто витрати по сплаті судового збору.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, ФОП ОСОБА_3 звернулась до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, просить рішення суду скасувати, винести нове рішення про відмову в задоволені позову.

Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому вказує, що рішення суду є законним та обґрунтованим та просить в задоволені апеляційної скарги відмовити, рішення суду залишити без змін.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі та просить рішення суду скасувати, в задоволені позову відмовити.

Представник позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечує з підстав, викладених у відзиві.

Розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши представників сторін, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити, рішення суду скасувати з огляду на таке.

Як встановлено матеріалами справи, 15.09.2012 року між Позивачем ( орендар) та відповідачем ( суборендар) було укладено договір № 269/2 та додаткові угоди до договору суборенди частини нежитлового приміщення площею 5, 0 кв.м, розташованого за адресою: АДРЕСА_1.

Пунктом 1.1 Договору передбачено, що Оренда передає, а Суборендар приймає в тимчасове користування частину нежитлового приміщення площею 5, 0 кв.м у торговельному центрі Орендаря згідно із доданою схемою, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, також устаткування , позначене в акті приймання - передачі з метою організації торгівлі товарами ( роботами, послугами), що є власністю суборендаря та вказані в Додатку № 2 до основного договору.

Термін дії договору закінчується 15.07.2015 року ( п.2.1 договору, п. 1 додаткової угоди).

Відповідно до п. 2.2 Договору кожна сторона має право в будь-який час розірвати Договір, письмово попередивши про це іншу сторону за 30 днів, з обов'язковим проведенням взаєморозрахунків, передбачених цим Договором, включаючи день фактичної передачі об'єкта суборенди Орендареві.

Договір може бути розірваний орендарем без дотримання строків, зазначених у п.2.2 Договору при одноразовому порушенні суборендарем умов, викладених у Договорі і додатках до нього , які складають невід'ємну частину договору ( п.2.4).

Договір оренди може бути достроково розірваний Орендарем з повідомленням за 30 днів до дати розірвання в таких випадках: при використанні суборендарем об'єкту оренди не за його цільовим призначенням; у випадку неналежної експлуатації об'єкту суборенди суборендарем, яке може потягнути за собою погіршення його технічного стану, пошкодження; значне знищення його вартості, загибелі, втрати; у випадку повного або часткового пошкодження об'єкту суборенди; у випадку звернення іпотекодержателя на будівлю торгівельного центру, як на предмет іпотеки.

Звертаючись з позовом, позивач вказав, що метою використання об'єкту оренди суборендарем є реалізація квитків на концертно - видовищні заходи, однак відповідач здійснював продаж електронних залізничних та автобусних квитків, несвоєчасно сплачував орендну плату, допускав прострочення в її сплаті, порушував строки оплати експлуатаційних витрат чим порушив умови використання об'єкту суборенди та порушив умови договору, що спричиняє фінансові збитки позивачу, що виражаються в несвоєчасному отримуванні очікуваного доходу та неможливості здійснювати своєчасні розрахунки за власними господарськими зобов'язаннями, тобто істотно порушив умови договору.

Суд першої інстанції, приймаючи оскаржуване рішення, вказав, що матеріалами справи доведено порушення відповідачем умов договору щодо нецільового використання об'єкту оренди, невиконання умов договору щодо своєчасною оплати орендної плати, несвоєчасного компенсування вартості спожитих комунальних та експлуатаційних витрат та посилаючись на приписи ст.ст. 763, 530, 525, 526, 773 783, 651, 653 ЦК України дійшов висновку щодо обґрунтованості заявлених вимог та прийняв рішення про розірвання договору оренди та зобов'язання відповідача звільнити частину нежитлового приміщення площею 5,0 кв.м.

Судова колегія не може погодитись з таким висновком суду на підставі наступного:

Відповідно до ч. 3 ст. 291 ГК України договір може бути розірвано достроково на вимоги однієї із сторін з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму в порядку, встановленому ст. 188 цього Кодексу.

Частиною 2 ст.651 ЦК України передбачено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданою цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Право наймодавця відмовитися від договору найму передбачено ст. 782 ЦК України, розірвання договору найму на вимогу наймодавця передбачено ст. 783 ЦК України. Так, відповідно до ст.783 ЦК України наймодавець має право вимагати розірвання договору найму, якщо:

1) наймач користується річчю всупереч договору або призначенню речі;

2) наймач без дозволу наймодавця передав річ у користування іншій особі;

3) наймач своєю недбалою поведінкою створює загрозу пошкодження речі;

4) наймач не приступив до проведення капітального ремонту речі, якщо обов'язок проведення капітального ремонту був покладений на наймача.

Позивач, в якості доказу використання відповідачем орендованого приміщення не за цільовим призначенням посилається на акти, складені 18.06.2013 р. та 08.07.2013 р. за участю ОСОБА_4 ( за твердженням позивача співробітника відповідача), однак судова колегія не може їх прийняти до уваги, оскільки будь яких належних доказів в розумінні ст.ст. 33, 34 ГПК України того, що ОСОБА_4 є співробітником відповідача ( трудовий договір, контракт, податкові відомості, тощо) суду не надано.

Посилання позивача на лист відповідача від 02.10,2013 р. та на апеляційну скаргу відповідача, як на доказ того, що ОСОБА_4 є співробітником відповідача, судовою колегією до уваги не приймається з огляду на відсутність допустимих та належних доказів, які вказано вище.

Надане позивачем фото взагалі не може бути взято до уваги, оскільки будь-які докази того, що воно зроблено на місці роботи відповідача відсутні.

Статтею 782 ЦК України передбачено право наймодавця на односторонню від мову від договору у разі невнесення відповідачем плати за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

Як вбачається з матеріалів справи, на час подання позову , заборгованість з орендної плати відсутня.

Позичав вказує, що відповідач несвоєчасно сплачував орендну плату, тобто порушив умови договору, що завдало фінансових збитків позивачу, які виражаються в несвоєчасному отримування очікуваного доходу та неможливості здійснювати своєчасні розрахунки за власними господарськими зобов'язаннями.

Вказане твердження ( завдання фінансових збитків) судовою колегією до уваги також не приймається, оскільки не підтверджено будь - якими належними доказами ( претензіями, направленими на адресу позивача, позовними заявами, тощо).

Відсутність належних доказів спростовує твердження позивача щодо наявності фінансових збитків.

Незначні затримки по сплаті орендної плати не можуть бути підставою для визнання спричинення фінансових збитків позивачу.

Крім того, слід зазначити, що відповідно до умов Договору ( п.5.3) передбачене сповіщення відповідача за 30 календарних днів до бажаної дати розірвання договору.

16.05.2013 р. позивачем направлено на адресу відповідача повідомлення про припинення договору оренди з 10.06.2013 року, тобто за строк менше 30 календарних днів, який відповідачем отримано не було, а наявність лише самого факту відправлення листа без наявності доказів його отримання відповідачем ( які в матеріалах справи відсутні) не може бути доказом того, що позивач виявив бажання припинити дію договору.

За таких обставин судова колегія вважає, що позивач не довів належними та допустимими доказами позовні вимоги і тому підстави для задоволення позову про розірвання договору оренди та виселення відсутні.

Суд першої інстанції, розглядаючи вказану справу, вищевказане до уваги не взяв і дійшов помилкового висновку щодо задоволення позову про розірвання договору оренди та зобов'язання відповідача звільнити орендоване нежитлове приміщення.

За таких обставин судова колегія вважає, що позивач не довів належними та допустимими доказами свої позовні вимоги і тому в задоволенні позову слід відмовити

Враховуючи викладене, судова колегія вважає, що господарський суд першої інстанції, приймаючи оскаржуване рішення, не в повній мірі дослідив матеріали справи, надав невірну юридичну оцінку обставинам справи та наданим доказам, і тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення суду скасуванню , з прийняттям рішення про відмову в задоволені позову.

Керуючись ст.ст.44, 49, 99, 101- 105 Господарського процесуального Кодексу України, колегія суддів -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ФОП ОСОБА_3 задовольнити.

Рішення господарського суду Одеської області від 14.08.2013 р. по справі № 916/1623/13- скасувати.

В задоволені позову відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фоззі-Фуд" на користь ФОП ОСОБА_3 витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 1147, 00 грн.

Господарському суду Одеської області видати відповідний наказ із зазначенням реквізитів сторін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Повний текс постанови складено та підписано 21.10 .2013 р.

Головуючий суддя О.Т. Лавренюк

Суддя Я.Ф. Савицький

Суддя Т.Я. Гладишева