Постанова № 34274651, 15.10.2013, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" жовтня 2013 р. Справа№ 910/2472/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Михальської Ю.Б.

суддів: Отрюха Б.В.

Тищенко А.І.

За участю представників:

від прокуратури: Прядко Р.В.- представник;

від відповідача-1: Сушков Р.О. - за дов.;

Силич О.В. - в.о. директора

від відповідача-2: Артюшенко Дмитро - за дов.;

Кутовой В.В. - за дов.;

від третьої особи на стороні відповідача-1: Осадчий О.М. - за дов.;

Дешко В.К. - за дов.;

від третьої особи-1 на стороні відповідача-2: Гаркуша О.О. - за дов.;

від третьої особи-2 на стороні відповідача-2: Гаркуша О.О. - за дов.;

від третьої особи-3 на стороні відповідача-2: Гаркуша О.О. - за дов.;

від третьої особи-4 на стороні відповідача-2: Гаркуша О.О. - за дов.;

від третьої особи-5 на стороні відповідача-2: Залеський Ю.О. - за дов.;

від третьої особи-6 на стороні відповідача-2: Залеський Ю.О. - за дов.;

від третьої особи-7 на стороні відповідача-2: Залеський Ю.О. - за дов.

розглянувши апеляційні скарги Київського учбово-виробничого підприємства № 3 (УВП-3) Українського товариства сліпих (УТОС) та Заступника прокурора Шевченківського району міста Києва

на рішення Господарського суду міста Києва від 07.05.2013

у справі № 910/2472/13 (суддя Котков О.В.)

за позовом Першого заступника прокурора Шевченківського району міста Києва

до 1) Київського учбово-виробничого підприємства № 3(УВП-3) Українського товариства сліпих (УТОС)

2) Товариства з обмеженою відповідальністю «СОЮЗ-ІНВЕСТ»

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-1: Українське товариство сліпих в особі Центрального правління

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача- 2:

1) Духневич Володимир Іванович

2) Духневич Людмила Василівна

3) Духневич Артем Володимирович

4) Духневич (Загороуйко) Катерина Григорівна

5) Монарх Андрій Олександрович

6) Монарх Юрій Олександрович

7) Монарх Володимир Олександрович

про визнання правочину та додатків до нього недійсними

ВСТАНОВИВ:

07.02.2013 Перший заступник прокурора Шевченківського району міста Києва в інтересах держави звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Київського учбово-виробничого підприємства № 3 (УВП-3) Українського товариства сліпих (УТОС) (далі, відповідач-1) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Союз-Інвест» (далі, відповідач-2) про визнання недійсним з моменту укладення Договору простого товариства про спільну діяльність, укладеного 17.02.2010 між Київським учбово-виробничим підприємством № 3 (УВП-3) Українського товариства сліпих (УТОС) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Союз - Інвест» (далі, Договір, Спірний договір); визнання недійсним з моменту укладення Додаткового договору № 1 від 01.03.2010, укладеного між Київським учбово-виробничим підприємством № 3 (УВП-3) Українського товариства сліпих (УТОС) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Союз - Інвест» до Договору простого товариства про спільну діяльність, укладеного 17.02.2010 між Київським учбово-виробничим підприємством № 3 (УВП-3) Українського товариства сліпих (УТОС) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Союз - Інвест»; визнання недійсним з моменту укладення Додаткового договору № 2 від 11.03.2010, укладеного між Київським учбово-виробничим підприємством № 3 (УВП-3) Українського товариства сліпих (УТОС) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Союз - Інвест» до Договору простого товариства про спільну діяльність, укладеного 17.02.2010 між Київським учбово-виробничим підприємством № 3 (УВП-3) Українського товариства сліпих (УТОС) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Союз - Інвест».

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що зміст Договору суперечить вимогам чинного законодавства України, укладений з порушенням відповідачем-1 господарської компетенції та перевищенням його директором своїх повноважень і за своєю суттю є удаваним правочином, укладеним з метою приховання договору купівлі-продажу нерухомого майна. На думку Першого заступника прокурора Шевченківського району міста Києва укладення Спірного договору та додатків до нього порушило законні права та інтереси громадської організації інвалідів, і, відповідно, інтереси держави, зусилля якої, зокрема, спрямовані на захист прав та свобод інвалідів, піклування про них, як осіб, що потребують підвищеної уваги державних органів усіх рівнів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.03.2013 до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-1 було залучено Українське товариство сліпих в особі Центрального правління (далі, третя особа на стороні відповідача-1; ЦП УТОС).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.04.2013 до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-2 були залучені Духневич Володимир Іванович (далі, третя особа-1 на стороні відповідача-2), Духневич Людмила Василівна (далі, третя особа-2 на стороні відповідача-2), Духневич Артем Володимирович (далі, третя особа-3 на стороні відповідача-2), Духневич (Загороуйко) Катерина Григорівна (далі, третя особа-4 на стороні відповідача-2), Монарх Андрій Олександрович (далі, третя особа-5 на стороні відповідача-2), Монарх Юрій Олександрович (далі, третя особа-6 на стороні відповідача-2), Монарх Володимир Олександрович (далі, третя особа-7 на стороні відповідача-2).

Рішенням Господарського суду міста Києва від 07.05.2013 у задоволенні позову відмовлено повністю.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що за своїм змістом та формою Спірний договір повністю відповідає вимогам чинного законодавства України, а тому підстав для визнання Спірного Договору та додатків до нього недійсними немає.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Київське учбово-виробниче підприємство № 3 (УВП-3) Українського товариства сліпих (УТОС) звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просило скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 07.05.2013 у справі № 910/2472/13 та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги Першого заступника прокурора Шевченківського району міста Києва задовольнити.

Апеляційна скарга відповідача-1 мотивована тим, рішення Господарського суду міста Києва від 07.05.2013 у справі № 910/2472/13 не відповідає вимогам Господарського процесуального кодексу України щодо його законності та обґрунтованості, повноти та об'єктивності аналізу фактичних обставин і зібраних у справі доказів, а тому підлягає скасуванню з підстав, передбачених статтею 104 Господарського процесуального кодексу України.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням суду, Заступник прокурора Шевченківського району міста Києва звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просив скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 07.05.2013 у справі № 910/2472/13 та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги Першого заступника прокурора Шевченківського району міста Києва задовольнити.

Апеляційна скарга Заступника прокурора Шевченківського району міста Києва мотивована тим, що судом першої інстанції невірно встановлено, що оспорюваний договір за своєю природою є договором про спільну діяльність сторін та не надано належної правової оцінки доводам прокуратури району щодо удаваності вказаного правочину.

Відповідно до автоматичного розподілу справ між суддями апеляційні скарги Київського учбово-виробничого підприємства № 3 (УВП-3) Українського товариства сліпих (УТОС) та Заступника прокурора Шевченківського району міста Києва по справі № 910/2472/13 передано на розгляд судді Київського апеляційного господарського суду Михальській Ю.Б.

Розпорядженнями Голови Київського апеляційного господарського суду від 19.06.2013, враховуючи перебування судді Михальської Ю.Б. у відпустці, для розгляду апеляційних скарг по справі № 910/2472/13 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Мартюк А.І., судді: Отрюх Б.В., Тищенко А.І.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 19.06.2013 апеляційні скарги Київського учбово-виробничого підприємства № 3 (УВП-3) Українського товариства сліпих (УТОС) та Заступника прокурора Шевченківського району міста Києва на рішення Господарського суду міста Києва від 07.05.2013 у справі № 910/2472/13 об'єднано в одне апеляційне провадження, розгляд справи призначено на 04.07.2013.

03.07.2013 представник відповідача-2 подав через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду відзив на апеляційні скарги, у якому просив апеляційні скарги Київського учбово-виробничого підприємства № 3 (УВП-3) Українського товариства сліпих (УТОС) та Заступника прокурора Шевченківського району міста Києва у справі № 910/2472/13 залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 07.05.2013 залишити без змін.

У зв'язку з виходом судді Михальської Ю.Б. з відпустки, розпорядженням Секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 04.07.2013 для розгляду апеляційних скарг у справі № 910/2472/13 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Михальська Ю.Б., судді: Отрюх Б.В., Тищенко А.І.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 04.07.2013 апеляційні скарги Київського учбово-виробничого підприємства № 3 (УВП-3) Українського товариства сліпих (УТОС) та Заступника прокурора Шевченківського району міста Києва на рішення Господарського суду міста Києва від 07.05.2013 у справі № 910/2472/13 прийнято до провадження у наступному складі колегії суддів: головуючий суддя Михальська Ю.Б. (доповідач у справі), судді: Отрюх Б.В., Тищенко А.І., справу вирішено розглядати у судовому засіданні, призначеному на 04.07.2013.

04.07.2013 від керівника інформаційного відділу ТРК «Україна», а 04.07.2013 та 25.07.2013 від директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Національні інформаційні системи» через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду надійшли листи з проханням дозволити знімальним групам телеканалу «ТРК Україна» та «Інтер» проводити відеозйомку судових засідань у справі № 910/2472/13.

Відповідно до частини 2 статті 11 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» розгляд справ у судах відбувається відкрито, крім випадків, установлених процесуальним законом. Учасники судового процесу та інші особи, присутні на відкритому судовому засіданні, можуть використовувати портативні аудіотехнічні засоби. Проведення в залі судового засідання фото- і кінозйомки, відеозапису, а також транслювання судового засідання допускається за рішенням суду.

Виходячи з наведеного, судова колегія ухвалила відмовити знімальним групам телеканалів «ТРК Україна» та «Інтер» проводити зйомку судового засідання у справі № 910/2472/13, повідомивши їх про те, що особи, присутні на відкритому судовому засіданні, можуть використовувати портативні аудіотехнічні засоби.

У судовому засіданні, призначеному на 04.07.2013, колегією суддів було оголошено перерву до 18.07.2013.

17.07.2013 представник відповідача-1 подав через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду письмові пояснення із врахуванням заперечень відповідача-2 на апеляційні скарги, у яких просив суд задовольнити апеляційні скарги Київського учбово-виробничого підприємства № 3 (УВП-3) Українського товариства сліпих (УТОС) та Заступника прокурора Шевченківського району міста Києва та скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 07.05.2013 у справі № 910/2472/13.

За клопотанням представника відповідача-1, яке подане через відділ діловодства Київського апеляційного господарського суду 18.07.2013 (вх. № 09-11/11388), здійснено фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Представник відповідача-2 у судовому засіданні надав суду для огляду та долучення до матеріалів справи копію проекту Договору простого товариства про спільну діяльність від 16.02.2010.

Представник відповідача-1 проти долучення проекту Договору простого товариства про спільну діяльність до матеріалів справи заперечив.

У судовому засіданні, призначеному на 18.07.2013, колегією суддів було оголошено перерву до 25.07.2013, ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18.07.2013 зобов'язано відповідача-2 надати суду письмові обґрунтування неможливості подання копії Договору простого товариства про спільну діяльність від 16.02.2010 до суду першої інстанції, копію рішення Господарського суду Київської області від 24.12.2012 у справі № 13/121-12 та копію постанови Київського апеляційного господарського суду від 07.03.2013 у справі № 13/121-12; копію рішення Господарського суду міста Києва від 15.06.2012 у справі № 5011-1/5657-2012, копію постанови Київського апеляційного господарського суду від 26.07.2012 у справі № 5011-1/5657-2012 та копію постанови Вищого господарського суду України від 08.10.2012 у справі № 5011-1/5657-2012.

Вирішення клопотання представника відповідача-2 про долучення до матеріалів справи копії Договору простого товариства про спільну діяльність від 16.02.2010 відкладено до наступного судового засідання у справі № 910/2472/13.

19.07.2013 представник третіх осіб -5, -6, -7 на стороні відповідача-2 подав через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду клопотання про долучення до матеріалів справи копії рішення Господарського суду міста Києва від 16.04.2013 у справі № 910/1803/13; копії рішення Господарського суду Київської області від 24.12.2012 у справі № 13/121-12, копії постанови Київського апеляційного господарського суду від 07.03.2013 у справі № 13/121-12, копії ухвали Вищого господарського суду України від 23.04.2013 у справі № 13/121-12 та копії ухвали Вищого господарського суду України від 18.06.2013 у справі № 13/121-12; копії рішення Господарського суду міста Києва від 15.06.2012 у справі № 5011-1/5657-2012, копії постанови Київського апеляційного господарського суду від 26.07.2012 у справі № 5011-1/5657-2012, копії постанови Вищого господарського суду України від 08.10.2012 у справі № 5011-1/5657-2012 та копії ухвали Вищого господарського суду України від 22.10.2012 у справі № 5011-1/5657-2012; копії неукладеної додаткової угоди № 1 до Спірного договору; копії постанови Обухівського районного суду Київської області від 22.11.2012 у справі № 2-а/148/12; копії ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 16.04.2013 у справі № 2-а/148/12; копії Попереднього договору щодо підготовки до продажу об'єкту нерухомості та укладання договору купівлі-продажу від 27.12.2004 з додатковими угодами.

24.07.2013 представник відповідача-1 подав через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду клопотання про долучення до матеріалів справи копії рішення Господарського суду Київської області від 24.12.2012 у справі № 13/121-12, копії постанови Київського апеляційного господарського суду від 07.03.2013 у справі № 13/121-12; копії рішення Господарського суду міста Києва від 15.06.2012 у справі № 5011-1/5657-2012, копії постанови Київського апеляційного господарського суду від 26.07.2012 у справі № 5011-1/5657-2012, копії постанови Вищого господарського суду України від 08.10.2012 у справі № 5011-1/5657-2012 та копії ухвали Вищого господарського суду України від 22.10.2012 у справі № 5011-1/5657-2012, а також копії Додаткової угоди б/н від 19.02.2010 з додатком.

25.07.2013 представник відповідача-2 надав суду письмові пояснення з приводу неможливості подання копії Договору простого товариства про спільну діяльність від 16.02.2010 до суду першої інстанції, у яких наголосив на тому, що вказаний проект суду не був наданий, оскільки при розгляді справи у Господарському суді міста Києва не виникало питання про неузгодженість тексту проекту Договору про спільну діяльність із текстом підписаного сторонами Спірного договору.

Розглянувши подані представниками учасників судового процесу документи, колегія суддів ухвалила долучити їх до матеріалів справи.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 25.07.2013 розгляд справи було відкладено на 06.08.2013, запропоновано учасникам судового процесу надати суду письмові пояснення із врахуванням документів, наданих суду представниками відповідачів та третіх осіб -5, -6, -7 на стороні відповідача-2.

Представник третьої особи на стороні відповідача-1 подав 05.08.2013 через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду звернення від 02.08.2013 № 16-10/109 (вх. № 09-11/12151 від 05.08.2013), у якому наголосив на тому, що колишній директор Київського УВП № 3 Крамнистий О.О. є інвалідом І групи по зору, сліпим з дитинства, і в момент підписання Договору не міг прочитати текс угоди, а тому помилився щодо обставин цього Договору, які мали істотне значення.

Розпорядженням Голови Київського апеляційного господарського суду від 06.08.2013, враховуючи перебування суддів Михальської Ю.Б., Отрюха Б.В. та Тищенко А.І. у відпустці, для розгляду апеляційних скарг у справі № 910/2472/13 було сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Зубець Л.П., судді: Кропивна Л.В., Новіков М.М.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 06.08.2013 апеляційні скарги Київського учбово-виробничого підприємства № 3 (УВП-3) Українського товариства сліпих (УТОС) та Заступника прокурора Шевченківського району міста Києва на рішення Господарського суду міста Києва від 07.05.2013 у справі № 910/2472/13 прийнято до провадження у наступному складі колегії суддів: головуючий суддя Зубець Л.П., судді: Кропивна Л.В., Новіков М.М., справу вирішено розглядати у судовому засіданні, призначеному на 06.08.2013.

06.08.2013 представник відповідача-2 на вимогу суду подав через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду клопотання про долучення до матеріалів справи копії Проекту будинку відпочинку після реконструкції (пропозиція) для об'єкту від 2010 року на 84 аркушах в одному примірнику та копії передпроектної пропозиції від 2010 року на 19 аркушах в 1 примірнику.

У судовому засіданні, призначеному на 06.08.2013, колегія суддів, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, ухвалила долучити вказані документи до матеріалів справи та оголосила перерву у судовому засіданні до 20.08.2013.

20.08.2013 представник відповідача-1 подав через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду письмові пояснення по справі.

20.08.2013 у судовому засіданні було оголошено перерву до 10.09.2013.

У зв'язку з виходом головуючого судді Михальської Ю.Б., суддів: Отрюха Б.В., Тищенко А.І. з відпустки, розпорядженням Секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 10.09.2013 для розгляду апеляційних скарг у справі № 910/2472/13 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Михальська Ю.Б., судді: Отрюх Б.В., Тищенко А.І.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 10.09.2013 апеляційні скарги Київського учбово-виробничого підприємства № 3 (УВП-3) Українського товариства сліпих (УТОС) та Заступника прокурора Шевченківського району міста Києва на рішення Господарського суду міста Києва від 07.05.2013 у справі № 910/2472/13 прийнято до провадження у наступному складі колегії суддів: головуючий суддя Михальська Ю.Б., судді: Отрюх Б.В., Тищенко А.І., розгляд апеляційних скарг призначено на 24.09.2013.

24.09.2013 колегія суддів, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, оголосила перерву у судовому засіданні до 15.10.2013.

14.10.2013 представник відповідача-1 Крамнистий О.О. подав через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду письмові пояснення по справі (вх. № 09-11/16001 та № 09-11/16002), у яких просив суд задовольнити апеляційні скарги Київського учбово-виробничого підприємства № 3 (УВП-3) Українського товариства сліпих (УТОС) та Заступника прокурора Шевченківського району міста Києва, рішення Господарського суду міста Києва від 07.05.2013 скасувати.

Представник третьої особи на стороні відповідача-1 письмового відзиву на апеляційні скарги Київського учбово-виробничого підприємства № 3 (УВП-3) Українського товариства сліпих (УТОС) та Заступника прокурора Шевченківського району міста Києва не надав, у судових засіданнях просив суд їх задовольнити, рішення суду першої інстанції у справі № 910/2472/13 скасувати, позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Представники третіх осіб на стороні відповідача-2 письмових відзивів на апеляційні скарги Київського учбово-виробничого підприємства № 3 (УВП-3) Українського товариства сліпих (УТОС) та Заступника прокурора Шевченківського району міста Києва не надали, у судових засіданнях просили суд відмовити у їх задоволенні, а рішення Господарського суду міста Києва у справі № 910/2472/13 залишити без змін.

Розглянувши у судових засіданнях апеляційні скарги, відзив на них, письмові пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, судова колегія встановила наступне.

17.02.2010 між Київським учбово-виробничим підприємством № 3 (УВП-3) Українського товариства сліпих (УТОС) (далі, Сторона-1) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Союз - Інвест» (далі, Сторона-2) було укладено договір б/н (далі, Договір або Спірний договір) (том 1, а.с. 124-132), предметом якого відповідно до пункту 2.1. є спільна діяльність сторін без створення юридичної особи на основі об'єднання вкладів сторін з метою відновлення об'єкту та оформлення його у власність в порядку та на умовах, що визначені Договором.

Відповідно до абзацу 3 пункту 1.1. Договору об'єктом у Договорі виступає житловий комплекс з необхідними інженерними мережами, інфраструктурою та під'їзними шляхами, що споруджуватиметься, на відокремленій земельній ділянці, що знаходиться за адресою: Київська область, Обухівський район, смт. Козин, Лугова, 7.

Згідно з абзацом 6 пункту 1.1. Договору, під земельною ділянкою у даному Договорі розуміється відокремлена земельна ділянка, що знаходиться у Київській області, Обухівському районі, смт. Козин, Лугова, 7.

Відповідно до пункту 2.2. Договору для досягнення його мети Сторона-1 за допомогою Сторони-2 якнайшвидше здійснює комплекс юридичних та інших необхідних дій щодо підготовки земельної ділянки для відновлення об'єкту, в тому числі вирішує правові та майнові питання, щодо оформлення існуючих будівель на земельній ділянці у порядку, що не суперечить чинному законодавству; передає у спільну діяльність об'єкти нерухомості, які зазначені в пункті 6.3. Договору, що знаходяться на земельній ділянці, для відновлення об'єкту; передає Стороні-2 функції замовника відновлення об'єкту у порядку, визначеному цим Договором (дані повноваження не можуть бути відізвані до моменту виконання всіх умов та зобов'язань за Договором, крім випадків порушення строною-2 її зобов'язань за Договором; приймає належну їй частину результатів від спільної діяльності в порядку та розмірах, що визначені Договором.

Згідно з пунктом 2.3. Договору, для досягнення мети Договору Сторона-2, у порядку, що не суперечить чинному законодавству України несе всі витрати із збору вихідних даних, витрати на виконання робіт по відновленню об'єкта в т.ч. інженерних мереж, розрахунки з органами місцевого самоврядування та державними органами, витрати, пов'язані із залученням коштів. Сторона-2 несе інші витрати, що пов'язані із реалізацією предмету Договору та дотриманням чинного законодавства України. Окрім того, Сторона-2 приймає у власність частину об'єкту в порядку та розмірах, що визначено Договором та чинним законодавством.

Відповідно до Розділу 6 Договору, вкладом Сторони-1 у спільну діяльність є об'єкти нерухомості, що розміщені на земельній ділянці, а вкладом Сторони-2 є грошові кошти, що відповідають вартості для відновлення об'єкту.

Вклад для здійснення спільної діяльності Стороною-2 здійснюється у кілька етапів, визначених пунктами 6.2.1.1., 6.2.1.2.

Так, відповідно до умов Договору, вклад для здійснення спільної діяльності стороною-2 здійснюється у кілька етапів: в забезпечення виконання умов цього Договору сторона-2 протягом 5 банківських днів з дня підписання цього Договору вносить на поточний рахунок, відкритий стороною-1 відповідно до п. 8.1. суму першого платежу 900 000, 00 грн. Сума другого платежу в розмірі 900 000, 00 грн. підлягає внесенню стороною-2 в період з 46 по 50 банківський день з дня підписання цього Договору на поточний рахунок, відкритий стороною-1 відповідно до п. 8.1. цього Договору. Сторона-2 може вносити додаткові кошти, необхідні для відновлення об'єкту на розрахунковий рахунок, відкритий стороною-2.

Згідно пункту 6.3. Договору для здійснення мети спільної діяльності згідно з п. 2.1. цього Договору сторона-1 передає у власність протягом 5 банківських днів з дня здійснення першого платежу, зазначеного в п. 6.2.1.1. цього Договору стороні-2 об'єкти нерухомості, що розміщені на земельній ділянці.

Відповідно до пункту 7.1.2. Договору Сторона-1 має право після закінчення відновлювальних робіт одержати належну їй частину результатів від спільної діяльності в порядку та розмірах, визначених Договором.

Згідно пункту 7.2.3. Договору Сторона-1 зобов'язується за допомогою Сторони-2 після підписання цього Договору передати Стороні-2 функції замовника відновлення об'єкту, в разі необхідності видати нотаріально посвідчену довіреність.

Пунктом 7.2.4. передбачено обов'язок Сторони-1 передати Стороні-2 земельну ділянку з існуючими об'єктами нерухомості для відновлення об'єкту, згідно з пунктом 6.3. Договору.

Відповідно до пункту 7.3.2. Спірного Договору Сторона-2 має право після завершення відновлювальних робіть одержати у власність частину об'єкту шляхом, передбаченим чинним законодавством України.

У розділі 9 Договору сторони погодили, що в результаті належного виконання умов Договору вони розподіляють результати від спільної діяльності у наступному порядку та розмірах: відповідно до пункту 9.1.1. Договору Стороні-1 належить частина результатів від спільної діяльності, що буде складати 5 % об'єкту, але не менше 1 800 000 гривень 00 копійок. Ця частина результатів від спільної діяльності залишається незмінною незалежно від кількості залучених для участі в будівництві третіх осіб. Результати від спільної діяльності, що належатимуть Стороні-1, Сторона-1 отримує в порядку, передбаченому пунктом 6.2.1. цього Договору.

Результати від спільної діяльності, що належатимуть Стороні-1 можуть виражатися в грошовій формі, або в об'єктах нерухомості.

З врахуванням умов пункту 9.1.1. Договору, Стороні-2 належить інша нерозподілена частина об'єкту, на яку Сторона-2 оформлює право власності у порядку, встановленому чинним законодавством.

Відповідно до пунктів 11.1. та 11.2. Договору, після виконання Стороною-2 своїх зобов'язань, визначених пунктами 6.2.1.1. та 6.2.1.2. на умовах Договору до завершення відновлення об'єкту власником об'єкту стає Сторона-2.

01.03.2010 та 11.03.2010 між відповідачем-1 та відповідачем-2 були укладені Додатковий договір № 1 (том 1, а.с. 133-134) та Додатковий договір № 2 (том 1, а.с. 135-136), відповідно до умов яких Сторона-1 та Сторона-2 домовилися про внесення змін та доповнень до Спірного договору.

Додатковим договором № 1 сторони домовились внести зміни до Договору та викласти в новій редакції деякі його умови, зокрема пункт 6.2.1.1. Так, нова редакція пункту 6.2.1.1 встановлювала, що Сторона-2 протягом 3 (трьох) банківських днів з дня відкриття Стороною-1 відповідно до п.8.1.1 поточного рахунку для ведення спільної діяльності вносить на цей поточний рахунок суму першого платежу 900000,00 грн.

Додатковим договором № 2 сторони Договору внесли зміни та доповнення до Договору, зокрема уточнили, що «Об'єктом» є комплекс для оздоровлення та відпочинку з відповідними спорудами, що потребує відновлення та споруджуватиметься на відокремленій земельній ділянці, що знаходиться за адресою: Київська область, Обухівський район, смт. Козин, вул. Лугова,7.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, заперечення скаржників, викладені у апеляційних скаргах, не приймаються колегією суддів до уваги з огляду на наступне.

У своїх апеляційних скаргах Київське учбово-виробниче підприємство № 3 (УВП-3) Українського товариства сліпих (УТОС) та Заступник прокурора Шевченківського району міста Києва посилаються на те, що сторонами при укладенні Спірного договору не були погоджені необхідні умови щодо його предмету, а саме, не досягнуто згоди щодо кількості, площі, нумерації, адреси будівель та споруд, які за умовами Договору відносились до комплексу для оздоровлення та відпочинку та підлягали оформленню у власність відповідача-2 у результаті їх відновлення.

Зазначені доводи апелянтів не приймаються колегією суддів до уваги з огляду на наступне.

Відповідно до частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

У відповідності до статей 628 Цивільного кодексу України та 180 Господарського кодексу України зміст договору (господарського договору) становлять умови договору. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 627 Цивільного кодексу України визначено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Положенням частини 1 статті 42 Господарського кодексу України передбачено, що підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Частиною 2 статті 67 Господарського кодексу України визначено, що підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських відносин, що не суперечать законодавству України.

Відповідно до наявних матеріалів справи, Київському учбово-виробничому підприємству № 3 Українського товариства сліпих на підставі Державного акту про право користування землею серії Б № 027060, що виданий у 1988, було передано у постійне користування земельну ділянку за адресою: Київська область, Обухівський район, смт. Козин, вул. Лугова, 7 площею 4,3 га. Однак, як вбачається із кадастрового плану, який міститься у матеріалах справи, фактично площа земельної ділянки зараз складає 1,7811га.

Як вбачається зі змісту пункту 6.3. Договору Сторона-1 для здійснення мети спільної діяльності передає у власність Стороні-2 об'єкти нерухомості, розміщені на земельній ділянці, яка, відповідно до пункту 1.1. Спірного договору, знаходиться за адресою: Київська область, Обухівський район, смт. Козин, Лугова, 7. Таким чином, сторони обумовили передачу у спільну діяльність всіх об'єктів нерухомого майна, що розташовані на відокремленій земельній ділянці.

Відповідач-1 у своїх поясненнях наголошував на тому, що предметом Договору були не всі об'єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці за адресою: Київська область, Обухівський район, смт. Козин, Лугова, 7, а лише об'єкти нерухомості, розташовані на земельній ділянці площею 0,4687 га, а саме будівля в літері «А» площею 94,5 кв.м; приміщення складу в літері «Б» площею 46,8 кв.м; гараж в літері «В» площею 153,9 кв.м. та будинок відпочинку в літері «Г-16» площею 70 кв.м. В обгрунтування своїх тверджень апелянт посилався на Додаткову угоду до Договору від 19.02.2010, якою сторони уточнили розміри земельної ділянки, об'єкти нерухомості на якій підлягали передачі, та визначили, що передачі підлягає не вся земельна ділянка, розмір якої становить 1,7811 га, а лише її частина у розмірі 0,4687 га.

З цього приводу колегія суддів зазначає, що постановою Вищого господарського суду України від 08.10.2012 у справі № 5011-1/5657-2012 та ухвалою Вищого господарського суду України від 22.10.2012, якою було роз'яснено зазначену постанову, встановлено, що Додаткова угода від 19.02.2010 є неукладеною і у сторін відсутні будь які взаємні права та обов'язки за нею.

Таким чином, посилання відповідача-1 на Додаткову угоду від 19.02.2010 до Договору є необґрунтованим та безпідставним, а предметом Спірного договору є всі об'єкти нерухомості, розташовані на відокремленій земельній ділянці.

Отже, зі змісту Спірного договору вбачається, що сторонами погоджено таку істотну умову Договору, як його предмет, яким відповідно є об'єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці за адресою: Київська область, Обухівський район, смт. Козин, Лугова, 7.

Слід зазначити, що у матеріалах справи міститься ухвала Господарського суду міста Києва від 23.12.2010, якою затверджено мирову угоду у справі № 9/371, укладену між Товариством з обмеженою відповідальністю «Союз-Інвест» та Київським учбово-виробничимм підприємством № 3 (УВП-3) Українського товариства сліпих (УТОС), пунктом 3 якої підтверджено обов'язок відповідача-1 передати відповідачу-2 об'єкти нерухомості, розташовані на земельній ділянці за адресою: Київська обл., Обухівський район, смт. Козин, вул. Лугова, 7, а пунктом 5 мирової угоди сторони дійшли згоди про передачу у власність відповідача-2 чотирьох об'єктів нерухомості, розташованих на земельній ділянці за адресою: Київська область, Обухівський район, смт. Козин, Лугова, 7 а саме: Будівлі в літері «А» площею 94,5 кв.м., приміщення складу в літері «Б» площею 46,8 кв.м., гаражу в літері «В», площею 153,9 кв.м., будинку відпочинку в літері «Г-16», площею 70 кв.м.

19.07.2011 відповідач-2, на підставі вищевказаної ухвали Господарського суду міста Києва від 23.12.2010 у справі № 9/371, зареєстрував право власності на зазначені об'єкти нерухомості в КП «Обухівське бюро технічної інвентаризації».

06.10.2011, шляхом укладення нотаріально посвідченого Договору купівлі-продажу нежилих приміщень (том 1, а.с. 89-91), вищевказане майно було відчужене відповідачем-2 на користь громадян Духневича В.І., Духневича Л.В., Духневич А.В., Духневич (Загоруйко) К.Г., Монарха А.О., Монарха Ю.О., Монарха В.О.

Також, рішенням Господарського суду міста Києва від 24.12.2012 у справі № 13/121-12, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 07.03.2012 визнано право власності відповідача-2 на нерухоме майно, а саме, лодочну станцію літ. «Д» - 17,2 кв.м., більярдна літ «Е» - 53,0 кв.м., майстерню -літ. «Ж» - 31,6 кв.м., КПП літ. «З» - 12,4 кв.м., вбиральню літ. «Л»- 9,3 кв.м., вбиральню літ. «Т» - 12,0 кв.м., гараж літ. «Н» - 58,8 кв.м., клуб літ. «К» - 68,0 кв.м., літній павільйон для вмивання літ. «М» - 20,7 кв.м., будинок відпочинку літ. «Г2» - 39,5 кв. м., будинок відпочинку літ. «Г3» - 42, 9 кв.м., будинок відпочинку літ. «Г4» - 39, 0 кв.м., будинок відпочинку літ. «Г5» - 39, 5 кв.м., будинок відпочинку літ. «Г6» - 39, 5 кв.м., будинок відпочинку літ. «Г7» - 39,5 кв.м., будинок відпочинку літ. «Г8»- 39, 5 кв.м., будинок відпочинку літ. «Г9» - 39, 5 кв.м., будинок відпочинку літ. «Г10» - 39, 5 кв.м., будинок відпочинку літ. «Г11» - 39, 5 кв.м., будинок відпочинку літ. «Г12» - 39, 5 кв.м., будинок відпочинку літ. «Г132 - 42,7 кв.м., будинок відпочинку літ. «Г14» - 42, 7 кв.м., будинок відпочинку літ. «Г15» - 42, 7 кв.м., які розташовані на земельній ділянці площею 1, 3124 га за адресою: Київська обл., Обухівський район, смт. Козин, вул. Лугова, 6 (колишня Лугова, 7).

Вищезазначене також свідчить про те, що предметом Договору були усі об'єкти нерухомості, розташовані на відокремленій земельній ділянці за адресою: Київська область, Обухівський район, смт. Козин, Лугова, 7, а не лише на її частині.

Окрім того, посилання апелянтів на відсутність у Договорі кадастрового номеру земельної ділянки, а також індивідуалізованого переліку об'єктів нерухомого майна, розміщеного на такій земельній ділянці, не приймається колегією суддів до уваги оскільки Спірний договір не має ознак правочину, на підставі якого набувається право власності на конкретне майно, а є правочином, який визначає взаємовідносини між сторонами щодо порядку здійснення спільної діяльності, предметом якого є діяльність сторін без створення юридичної особи на основі об'єднання їх вкладів.

У своїх апеляційних скаргах Київське учбово-виробниче підприємство № 3 (УВП-3) Українського товариства сліпих (УТОС) та Заступник прокурора Шевченківського району міста Києва посилаються на те, що оспорюваний Договір не відповідає вимогам чинного законодавства України, оскільки є удаваним правочином, укладеним з метою приховання договору купівлі-продажу і за своєю суттю не є договором про спільну діяльність.

Колегія суддів не погоджується із зазначеними доводами апелянтів з огляду на наступне.

Відносини з приводу ведення спільної діяльності між суб'єктами регулюються параграфом 1 та 2 Глави 77 Цивільного кодексу України.

Статтею 1130 Цивільного кодексу України визначено, що за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов'язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові.

Спільна діяльність може здійснюватися на основі об'єднання вкладів учасників (просте товариство) або без об'єднання вкладів учасників.

Відповідно до статті 1131 Цивільного кодексу України договір про спільну діяльність укладається у письмовій формі.

Умови договору про спільну діяльність, у тому числі координація спільних дій учасників або ведення їхніх спільних справ, правовий статус виділеного для спільної діяльності майна, покриття витрат та збитків учасників, їх участь у результатах спільних дій та інші умови визначаються за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом про окремі види спільної діяльності.

Як вбачається зі змісту Спірного договору, сторони погодили його предмет, взаємні обов'язки сторін, договірну вартість об'єкту, розподіл результатів спільної діяльності, відповідальність сторін та термін дії договору, тобто сторонами в належній формі, обсязі і в передбаченому чинним законодавством України та Договором порядку було погоджено зміст (умови) укладеного між ними в 2010 році Договору.

Апелянти, посилаючись на те, що Спірний Договір є удаваним правочином стверджують, що основною та дійсною метою відповідача-2 під час його укладення було отримання у власність об'єктів нерухомості, внесених відповідачем-1 у якості вкладу учасника договору про спільну діяльність, а не досягнення певної мети, яка була б спільною для обох сторін. Про це, як стверджують апелянти, свідчить пункт 6.3. Договору, відповідно до якого для здійснення спільної мети діяльності відповідач-1 передає у власність протягом 5 (п'яти) банківських днів з дня отримання відповідачем-1 першого платежу за Договором, об'єкти нерухомості, що розміщені на земельній ділянці.

На думку апелянтів, будь-яке внесене учасниками простого товариства майно є їх спільною частковою власністю та не може згідно договору про спільну діяльність переходити у власність одного учасника, що і свідчить про удаваність Спірного договору та вказує на те, що за своєю суттю він є договором купівлі-продажу.

Вказані доводи апелянтів є безпідставними та не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства України з огляду на наступне.

Згідно статті 1132 за договором простого товариства сторони (учасники) беруть зобов'язання об'єднати свої вклади та спільно діяти з метою одержання прибутку або досягнення іншої мети.

Як вбачається зі змісту пункту 2.1. Договору метою його укладення є відновлення об'єкту та оформлення його у власність відповідно до умов Договору.

Водночас, як зазначено у розділі 9 Договору Стороні-1, у разі належного виконання умов Договору, буде належати частина результатів від спільної діяльності, що буде складати 5 % об'єкту, але не менше 1 800 000 грн. Зазначене свідчить про те, що укладений Договір враховує інтереси обох сторін та укладений задля досягнення спільної мети - відновлення об'єкту та одержання прибутку від спільної діяльності, а не лише з метою отримання відповідачем-2 у власність об'єктів нерухомості.

Відповідно до статті 1133 Цивільного кодексу України вкладом учасника вважається все те, що він вносить у спільну діяльність (спільне майно), в тому числі грошові кошти, інше майно, професійні та інші знання, навички та вміння, а також ділова репутація та ділові зв'язки.

Вклади учасників вважаються рівними за вартістю, якщо інше не випливає із договору простого товариства або фактичних обставин. Грошова оцінка вкладу учасника провадиться за погодженням між учасниками.

Частиною 1 статті 1134 Цивільного кодексу України визначено, що внесене учасниками майно, яким вони володіли на праві власності, а також вироблена у результаті спільної діяльності продукція та одержані від такої діяльності плоди і доходи є спільною частковою власністю учасників, якщо інше не встановлено договором простого товариства або законом.

Таким чином, зі змісту диспозиції частини 1 статті 1134 Цивільного кодексу України вбачається, що учасники простого товариства вправі самі визначати у договорі простого товариства умови користування або набуття ними у власність майна, яке було внесене в якості частки у спільну діяльність. Зазначеним правом і скористалися сторони Договору, включаючи до нього пункти 2.1., 2.2.2., 6.3., 9.1., 9.1.1., 9.1.2. та 11.1.

Тому, посилання апелянтів на порушення у Договорі режиму майна, що передається у спільну діяльність, є безпідставними та підлягають відхиленню.

Відповідно до частини 1 статті 235 Цивільного кодексу України удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили.

Як зазначено у пункті 25 Постанови Пленуму Верховного суду України від 06.11.2009 № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» за удаваним правочином сторони умисно оформляють один правочин, але між ними насправді встановлюються інші правовідносини. На відміну від фіктивного правочину, за удаваним правочином права та обов'язки сторін виникають, але не ті, що випливають зі змісту правочину.

Однак, як уже зазначалося вище, Спірний Договір по усім істотним умовам відповідає вимогам, визначеним чинним законодавством для договорів про спільну діяльність, що підтверджує факт встановлення між сторонами правовідносин саме щодо спільної діяльності, а не щодо купівлі-продажу. Окрім того, апелянти посилаються на наявність умислу під час укладення договору лише у діях відповідача-2, тоді як однією із обов'язкових умов для визнання правочину удаваним є умисел обох сторін при його укладенні.

Колегія суддів наголошує на тому, що Спірний Договір не є правовстановлюючим документом, або ж правочином з розпорядження майном, оскільки, як вбачається з його змісту, лише визначає вклади сторін у спільну діяльність та їх взаємні зобов'язання, спрямовані на досягнення визначеної Договором мети.

Посилання відповідача-1 на те, що ухвала Господарського суду міста Києва від 23.12.2010 у справі № 9/371 доводить факт купівлі-продажу майна за Договором простого товариства про спільну діяльність також не приймається колегією суддів до уваги, оскільки вказана ухвала є процесуальною формою затвердження мирової угоди між сторонами та не має жодного правового відношення до укладення договору купівлі-продажу.

Окрім того, колегія суддів зазначає, що право власності на нерухоме майно, розташоване на території спірної земельної ділянки, як вбачається за матеріалів справи, було набуте відповідачем-2 не на підставі Договору, а відповідно до судових рішень, які набрали законної сили і які суд апеляційної інстанції у даній справі не може ставити під сумнів.

У зв'язку з вищевикладеним, колегія суддів вважає, що Спірний договір є договором простого товариства про спільну діяльність, не є жодним удаваним правочином у розумінні статті 235 Цивільного кодексу України та відхиляє необґрунтовані посилання апелянтів на те, що сторонами було укладено договір купівлі-продажу.

У своїх апеляційних скаргах апелянти посилаються також на те, що Спірний договір укладений з порушенням Стороною-1 своєї господарської компетенції та перевищенням його директором своїх повноважень, що суперечить частині 1 статті 207 Господарського кодексу України, а також приписам частини 1 статті 92, 203, 241 Цивільного кодексу України, а відтак, за переконаннями апелянтів, Договір та додатки до нього, як невід'ємні його частини, мають бути визнані судом недійсними.

Апелянти стверджують, що Українське товариство сліпих в особі Центрального правління не давало погодження на укладення Договору щодо усіх об'єктів нерухомості, розташованих на земельній ділянці, а погоджувало передачу лише чотирьох об'єктів (двох житлових будиночків, гаража та складу), розташованих на земельній ділянці площею 0,4687 га, що, на їх думку підтверджується Постановою президії Центрального правління Українського товариства сліпих від 26.01.2010 № 1-14р «Про надання дозволу Київському УВП № 3 УТОС на укладення угоди про спільну діяльність по реконструкції бази відпочину «Івушка»» (том 1, а.с.156).

Вищезазначені твердження апелянта не приймаються колегією суддів до уваги з огляду на наступне.

Відповідно до частини 1 статті 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Згідно з пунктом 85 Статуту Українського товариства сліпих (далі, Статут) (том 1, а.с.144-146) власністю Українського товариства сліпих є створені ним підприємства, організації, установи та відображені у балансах цих підприємств, організацій, установ матеріальні та нематеріальні активи, кошти, цінні папери.

Пунктом 94 Статуту визначено, що кошти та інше майно, призначене для виконання основних завдань діяльності УТОС, житлові будинки, гуртожитки, санаторії, будинки і бази відпочинку, палаци та будинки культури, підсобні господарства, будівлі та споруди, акції та інші цінні папери (основні та обігові кошти), придбані за рахунок УТОС за період його існування, є його власністю.

УТОС в особі Центрального правління належить виключне право володіння, користування та розпорядження цими засобами та майном.

Як вбачається зі змісту Статуту Київського УВП № 3 УТОС (том 1, а.с.147-152) та витягу з переліку основних засобів, переданих ЦП УТОС в оперативне управління (володіння) Київському УВП № 3 УТОС (том 1, а.с. 153), Київське УВП № 3 УТОС не є власником майна, яке ЦП УТОС передає йому та володіє зазначеним майном на праві оперативного управління.

Згідно частини 1 статті 137 Господарського кодексу України правом оперативного управління визнається речове право суб'єкта господарювання, який володіє, користується та розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом) для здійснення некомерційної господарської діяльності, у межах, встановленим Господарським кодексом України та іншими законами, а також власником майна (уповноваженим ним органом).

Відповідно до частини 2 статті 137 Господарського кодексу України на власника майна, закріпленого на праві оперативного управління за суб'єктом господарювання, покладено обов'язок здійснювати контроль за використанням і збереженням переданого в оперативне управління майна.

Як вбачається із матеріалів справи, Постановою президії ЦП УТОС від 15.12.2009 № 12-2р «Про надання дозволу Київському УВП № 3 УТОС на передачу окремих будівель бази відпочинку» директору Київського УВП № 3 УТОС було дозволено розпочати роботу по опрацюванню питання щодо передачі двох садових будиночків з підсобними приміщеннями бази відпочинку «Івушка» Київського УВП № 3 УТОС.

Зі змісту Постанови президії ЦП УТОС від 26.01.2010 № 1-14р «Про надання дозволу Київському УВП № 3 УТОС на укладення угоди про спільну діяльність по реконструкції бази відпочинку «Івушка» вбачається, що на виконання Постанови президії ЦП УТОС від 15.12.2009 № 12-2р «Про надання дозволу Київському УВП № 3 УТОС на передачу окремих будівель бази відпочинку» Київським УВП № 3 разом з інвестором був доопрацьований і представлений в ЦП УТОС проект угоди про спільну діяльність між Київським УВП № 3 та ТОВ «Союз-Інвест» та план розташування земельної ділянки, на якій будуть проводитися роботи.

Постановою президії ЦП УТОС від 26.01.2010 № 1-14р «Про надання дозволу Київському УВП № 3 УТОС на укладення угоди про спільну діяльність по реконструкції бази відпочинку «Івушка» директору Київського УВП № 3 було дозволено укласти угоду про спільну діяльність по будівництву на земельній ділянці розміром 0,4867 га, яка входить до складу бази відпочинку «Івушка» Київського УВП № 3, об'єкту. Крім того, директора Київського УВП № 3 Крамнистого О.О. було зобов'язано щоквартально надавати центральному правлінню УТОС інформацію про виконання цієї постанови, а також, при отриманні авансу від відповідача-2 в розмірі 1,8 млн. грн. перерахувати в Централізований фонд УТОС 50 % коштів від зазначеної суми (по 450 тис. грн. від кожного з авансів), які будуть в подальшому використані на потреби Київського УВП № 3 за погодженням з президією Центрального правління УТОС.

Як зазначено у пункті 9.2. Роз'яснення Вищого господарського суду України № 02-5/111 від 12.03.1999 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними», чинного на момент укладення між сторонами Спірного договору, наступне схвалення юридичною особою угоди, укладеної від її імені представником, який не мав належних повноважень, робить її дійсною з моменту укладення. Доказами такого схвалення можуть бути відповідне письмове звернення до другої сторони угоди чи до її представника (лист, телеграма, телетайпограма тощо) або вчинення дій, які свідчать про схвалення угоди (прийняття її виконання, здійснення платежу другій стороні і т.ін.). У такому випадку вимога про визнання угоди недійсною з мотивів відсутності належних повноважень представника на укладення угоди задоволенню не підлягає.

Схвалення правочину особою, яку представляють, свідчить про чинність правочину з моменту його укладення і, відповідно, про поширення на неї усіх прав та обов'язків як сторони за правочином з цього моменту.

Як вбачається із наявного у матеріалах справи платіжного доручення № 1 від 30.03.2010 (том 1, а.с. 217), Сторона-2 перерахувала на користь Сторони-1 300 000 грн. грошових коштів в оплату Додаткового договору № 2, що свідчить про часткове виконання відповідачем-2 своїх зобов'язань в частині оплати за Договором.

Вказані кошти були прийняті відповідачем-1 у рахунок виконання відповідачем-2 своїх зобов'язань за Договором.

Окрім того, слід зазначити, що у матеріалах справи міститься лист Центрального правління Українського товариства сліпих від 04.03.2010 № 9-1 (том 1, а.с. 208), яким останнє повідомило Державну податкову адміністрацію Шевченківського району міста Києва про те, що угода про спільну діяльність щодо відновлення об'єкту на відокремленій ділянці бази відпочинку Київського УВП № 3 УТОС, що знаходиться за адресою: смт. Козин, Обухівського району, Київської області, вул. Лугова, 7, була погоджена з Центральним правлінням УТОС та підписана сторонами від 17.02.2010. З огляду на зазначене, колегія суддів приходить до висновку, що принаймі на момент подання даного листа, ЦП УТОС було ознайомлено зі змістом Спірного договору та схвалило його.

При цьому, доводи відповідача-1 про те, що вказаний лист не є схваленням Договору, а є лише формальним документом для органу ДПА, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки направлення такого листа до державного органу є юридичною дією, яка має конкретну юридичну мету та наслідки у вигляді податкової реєстрації правочину у встановленому законом порядку.

Відповідно до частини 3 статті 92 Цивільного кодексу України орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень. У відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.

Зокрема, про відсутність обмежень щодо укладення правочинів директором Київського УВП № 3 свідчать відомості з ЄДРЮОФОП (витяг міститься у матеріалах справи, том 1, а.с. 78-19), які відповідно до положень статті 18 Закону «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Будь-яких доказів того, що відповідач-2 був обізнаний про наявність обмежень щодо повноважень директора відповідача-1 на підписання Спірного договору матеріали справи не містять.

Отже, враховуючи те, що відповідачем-1 було вчинено певні дії щодо прийняття до виконання Спірного договору, у тому числі отримання платежів, а також те, що Українське товариство сліпих в особі Центрального правління погодило Договір про спільну діяльність від 17.02.2010 саме у редакції, яка була підписана сторонами, посилання апелянтів на те, що Спірний договір укладений з порушенням відповідачем-1 своєї господарської компетенції та перевищенням його директором своїх повноважень є необґрунтованими та безпідставними, а спірний правочин є чинним з моменту його укладення.

Окрім того, після погодження Спірного договору Українським товариством сліпих в особі Центрального правління останнім не висувались будь-яких заперечень щодо його змісту або відносно повноважень відповідача-1 на його укладення.

Представник третьої особи на стороні відповідача-1 у своєму зверненні від 02.08.2013 № 16-10/109 (вх. № 09-11/12151 від 05.08.2013) наголошував на тому, що колишній директор Київського УВП № 3 Крамнистий О.О. є інвалідом І групи по зору, сліпим з дитинства, і в момент підписання Договору не міг прочитати текст угоди, а тому помилився щодо обставин цього Договору, які мали істотне значення.

Дані твердження суд не приймає до уваги, оскільки на вказані обставини апелянти не посилалися у апеляційних скаргах, також вони не були предметом розгляду при вирішенні справи у суді першої інстанції.

Окрім того, у матеріалах справи відсутні будь-які належні та допустимі докази з даного приводу, у зв'язку з чим суд апеляційної інстанції не приймає до уваги зазначені у зверненні доводи третьої особи на стороні відповідача-1 про вади зору у Крамнистого О.О. в момент підписання Договору, які б не давали йому можливості дослідити умови Договору та підписати його власноруч.

Твердження представників Київського УВП № 3 УТОС про невиконання іншою стороною вимог про розроблення проектно-кошторисної документації до договору про спільну діяльність, спростовано наданням представниками відповідача-2 вказаної проектно-кошторисної документації (том 3, а.с. 116-197) на вимогу суду. Зазначена проектно-кошторисна документація розроблена Товариством з обмеженою відповідальністю «Експрес-проект» у 2010 році, на замовлення відповідача-2, предметом якої є «Реконструкція та відновлення комплексу відпочинку та оздоровлення в с.м.т. Козин по вул. Лугова 7, в Обухівському р-ні Київської обл., що відповідає предмету, зазначеному у Договорі.

Таким чином, суд приходить до висновку, що укладення Договору про спільну діяльність між Київським УВП № 3 УТОС та Товаристовм з обмеженою відповідальністю «Союз-Інвест» дійсно мало на меті досягнення визначених у вказаному договорі результатів, а дії вчинені сторонами на виконання даного договору підтверджують ці обставини.

Згідно частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 статті 203 цього кодексу.

Частинами 1-3, 5 та 6 статті 203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до пункту 2.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 № 11 «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними» вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Колегія суддів, дослідивши матеріали справи, погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що зміст Спірного договору повністю відповідає вимогам чинного законодавства України та укладений без порушення сторонами їх господарської компетенції, у зв'язку з чим позовні вимоги Першого заступника прокурора Шевченківського району міста Києва про визнання недійсним Спірного договору та додатків до нього, які є його невід'ємною частиною, задоволенню не підлягають.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, а господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до частини 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на вищевикладене, заперечення скаржників, викладені у апеляційних скаргах, не приймаються колегією суддів до уваги, оскільки не підтверджуються матеріалами справи та не спростовують висновків, наведених у рішенні суду першої інстанції.

Враховуючи наведене, колегія суддів не вбачає підстав для скасування чи зміни рішення Господарського суду міста Києва від 07.05.2013. Апеляційні скарги Київського учбово-виробничого підприємства № 3 (УВП-3) Українського товариства сліпих (УТОС) та Заступника прокурора Шевченківського району міста Києва є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Керуючись статтями 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги Київського учбово-виробничого підприємства № 3 (УВП-3) Українського товариства сліпих (УТОС) та Заступника прокурора Шевченківського району міста Києва на рішення Господарського суду міста Києва від 07.05.2013 у справі № 910/2472/13 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду міста Києва від 07.05.2013 у справі № 910/2472/13 залишити без змін.

Матеріали справи № 910/2472/13 повернути Господарському суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя Михальська Ю.Б.

Судді Отрюх Б.В.

Тищенко А.І.