Ухвала суду № 34274253, 16.10.2013, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

УХВАЛА

"16" жовтня 2013 р.Справа № 5/2/4/285-Б

Господарський суд Хмельницької області у складі:

суддя Грамчук І.В., розглянувши матеріали справи

За заявою суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи підприємця

ОСОБА_1 м. Дніпропетровськ

і Управління Пенсійного фонду України в м. Шепетівці та Шепетівському районі

Хмельницької області

про визнання банкрутом Відкритого акціонерного товариства "Шепетівський завод культиваторів"

(розгляд скарги гр. ОСОБА_2 м. Шепетівка (вх. № 05-06/983/13 від 27.09.2013р.) про визнання дій арбітражного керуючого (ліквідатора) Грицая Леоніда Миколайовича неправомірними, а також зобов'язання віднести ОСОБА_2 м. Шепетівка до 1-ої черги реєстру вимог кредиторів та виплатити заборгованість по заробітній платі в сумі 24214,74 грн. у справі № 5/2/4/285-Б про банкрутство відкритого акціонерного товариства "Шепетівський завод культиваторів" м. Шепетівка, вул.Тітова, 1-а, ід.код ЄДРПОУ 00236056)

За участі представників :

скаржника : ОСОБА_4 - представник за довіреністю від 10.10.2013р.

Грицай Л.М. -арбітражний керуючий - ліквідатор

За наслідками розгляду скарги в судовому засіданні 16 жовтня 2013р. проголошено вступну та резолютивні частини ухвали, тоді як виготовлення повного тексту ухвали завершено 21 жовтня 2013.

Ухвалою господарського суду від 10 грудня 2003р. порушено провадження у справі № 4/285-Б про визнання банкрутом ВАТ „Шепетівський завод культиваторів" м. Шепетівка, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, процедуру розпорядження майном і призначено розпорядника майна.

З метою виявлення кредиторів та можливих інвесторів у газеті „Голос України" № 1 за 06.01.2004р. опубліковано оголошення.

В межах провадження у справі ухвалами суду неодноразово проводилась заміна арбітражних керуючих - розпорядників майна боржника, із відповідним продовженням терміну розпорядження майном (ухвали суду від 22.09.2004р., від 28.12.2004р., від 28.04.2005р., від 13.12.2005р., від 17.07.2006р., від 21.02.2007р., від 30.08.2007р., від 13.02.2008р., від 04.09.2008р., від 02.02.2009р., від 23.12.2009р.).

Окрім того ухвалою від 02.02.2009р. суд затвердив реєстр вимог кредиторів з грошовими вимогами до боржника.

В послідуючому суд ухвалою від 23.12.2010р. продовжив строк розпорядження майном ВАТ „Шепетівський завод культиваторів" та повноваження розпорядника майна арбітражного керуючого Грицая Л.М. до 1 березня 2011р., відмовивши в затвердженні мирової угоди у справі № 2/4/285-Б від 21.08.2009р., укладеної комітетом кредиторів і боржником, із перенесенням судового засідання на 17.01.2011р. та зобов'язанням розпорядника майна організувати проведення засідання комітету кредиторів для вирішення питання щодо подальшої судової процедури боржника. Оскільки протокол засідання комітету кредиторів від 11.01.2011р. було надано безпосередньо в судовому засіданні 17.01.2011р., судом оголошено перерву до 31.01.2011р.

ТОВ „Фірма „Восток" м. Харків подано апеляційну скаргу на ухвалу від 23.12.2010р., проте Рівненським апеляційним господарським судом ухвалою від 10.02.2011р. зазначену апеляційну скаргу повернуто заявнику.

Ухвалою суду від 11.05.2011р. справу № 2/4/285-Б призначено до розгляду в судовому засіданні на 24.05.2011р., за наслідками якого Постановою господарського суду Хмельницької області від цієї ж дати відкрите акціонерне товариство „Шепетівський завод культиваторів" м.Шепетівка, вул.Тітова, 1-а, ід.код ЄДРПОУ 00236056, визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру строком на дванадцять місяців до 24 травня 2012 року. Ліквідатором ВАТ „Шепетівський завод культиваторів" призначено арбітражного керуючого Грицая Леоніда Миколайовича (ліцензія на діяльність арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) серія НОМЕР_1 від 09.11.2009р., адреса : АДРЕСА_1). Підприємницьку діяльність банкрута завершено, строк виконання всіх грошових зобов'язань банкрута вважати таким, що настав 24.05.2011р., а також припинено нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій по всіх видах заборгованості банкрута. Припинено з 24.05.2011р. повноваження керівника банкрута щодо управління підприємством та розпорядження його майном зі скасуванням обмежень щодо майна банкрута та забороною накладення арешту на майно або інших обмежень розпорядження майном банкрута. Додатково суд зобов'язав ліквідатора подати оголошення до офіційного друкованого органу у п'ятиденний строк з дня прийняття постанови про визнання банкрутом ВАТ „Шепетівський завод культиваторів" і відкриття ліквідаційної процедури, надавши докази публікації даного оголошення даного суду. Цією ж постановою суд зобов'язав ліквідатора провести ліквідаційну процедуру банкрута, скласти звіт і ліквідаційний баланс та надати на розгляд суду.

Не погоджуючись із вищезгаданою постановою у справі, кредитором товариством з обмеженою відповідальністю "Фірма"Восток" м. Харків було подано апеляційну скаргу, проте постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 27.07.11р. постанову господарського суду Хмельницької області від 27.07.11р. у справі № 2/4/285-Б залишено без змін.

Надалі ТОВ "Фірма"Восток" м. Харків подано касаційну скаргу на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 27.07.11р. і постановою Вищого господарського суду України від 27.10.11р. касаційну скаргу ТОВ "Фірма"Восток" м. Харків задоволено зі скасуванням постанови Рівненського апеляційного господарського суду від 27.07.11р. та постанови господарського суду Хмельницької області від 24.05.11р. та направленням справи до господарського суду Хмельницької області.

У згаданій постанові Вищим господарським судом відмічено, що судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами аналізу фінансового стану боржника, комітетом кредиторів 11.01.2011р. прийнято рішення звернутись до місцевого господарського суду з клопотанням про відкриття ліквідаційної процедури ВАТ "Шепетівський завод культиваторів" і призначення ліквідатором арбітражного керуючого Грицая Леоніда Миколайовича. Рішення прийнято кількістю голосів: за - 5071; проти - 0. (п.3 протоколу засідання комітету кредиторів від 11.01.2011р.).

Розглянувши в судовому засіданні клопотання арбітражного керуючого Грицая Л.М., суд першої інстанції прийняв постанову про визнання боржника банкрутом, встановивши нездатність боржника відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані судом вимоги кредиторів не інакше, як через застосування визначеної судом ліквідаційної процедури.

Апеляційний господарський суд, погодився з постановою суду першої інстанції, встановивши, що кількісний склад комітету кредиторів, на якому приймалось рішення про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, є правомочним, а рішення, прийняте цим комітетом кредиторів - є законним.

Тож, Рівненським апеляційним господарським судом встановлено, що господарський суд Хмельницької області дійшов вірного висновку про нестійкий фінансовий стан ВАТ "Шепетівський завод культиваторів", який характеризується ознаками критичної неплатоспроможності, а тому, в даному випадку, задоволення визнаних судом кредиторських вимог та боргів підприємства можливе лише через застосування ліквідаційної процедури. Проте вказані висновки судів попередніх інстанцій є передчасними і не відповідають нормам права.

Відповідно до ч. 8 ст. 16 Закону, зокрема, до компетенції комітету кредиторів належить прийняття рішення про звернення до господарського суду з клопотанням про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Пунктом 2. ч. 5 ст. 16 Закону визначено, що комітет кредиторів може прийняти одне з таких рішень схвалити план санації та подати його на затвердження господарського суду; відхилити план санації і звернутися до господарського суду з клопотанням про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури. Таким чином, саме комітет кредиторів визначає подальший напрямок провадження у справі про банкрутство боржника.

Судом розглянуто клопотання арбітражного керуючого про відкриття ліквідаційної процедури та винесено постанову про визнання боржника банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури, призначення ліквідатора.

В обґрунтування постанови про визнання боржника банкрутом місцевий господарський суд прийняв до уваги рішення комітету кредиторів про звернення до суду з клопотанням про відкриття ліквідаційної процедури,

Проте, як вбачається з матеріалів справи, місцевий господарський суд в обґрунтування постанови про визнання боржника банкрутом прийняв до уваги клопотання арбітражного керуючого, а не рішення комітету кредиторів про звернення до суду з клопотанням про відкриття ліквідаційної процедури.

Колегія суддів із вказаним вище висновком судів не погоджується і вважає за необхідне зазначити про те, що лише факт прийняття комітетом кредиторів рішення про звернення до суду із таким клопотанням не є достатнім для відкриття судом ліквідаційної процедури та визнання боржника банкрутом, оскільки Законом передбачено, що комітет кредиторів, як колегіальний орган, наділений правом на подання до господарського суду клопотання про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

Розпорядженням № 663/11 від 17.11.11р. керівником апарату суду Комарніцьким В.В. було призначено проведення повторного автоматичного розподілу справи відповідно до п. 3.1.13, 3.8 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, згідно якого справу передано на розгляд судді Грамчуку І.В., а тому справу прийнято до провадження зі зміною порядкового номера на № 5/2/4/285-Б та призначенням до розгляду у судовому засіданні.

Постановою господарського суду Хмельницької області у справі № 5/2/4/285-Б від 01.12.2011р. ВАТ «Шепетівський завод культиваторів» визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру строком до 24 травня 2012 року з призначенням ліквідатором арбітражного керуючого Грицая Л.М. В послідуючому термін ліквідаційної процедури у справі неодноразово продовжувався, востаннє - до 24 вересня 2013р.

Окрім того до господарського суду надійшла Заява (вх. № 05-06/949/13 від 20.09.2013р.) із клопотанням про призначення до розгляду Звіту ліквідатора - арбітражного керуючого Грицая Л.М. та ліквідаційного балансу по завершенню ліквідаційної процедури у справі № 5/2/4/285-Б про банкрутство відкритого акціонерного товариства "Шепетівський завод культиваторів" м. Шепетівка, вул.Тітова, 1-а, ід.код ЄДРПОУ 00236056, складеного станом на 18 вересня 2013 року, які призначено до розгляду в судовому засіданні із викликом повноважних представників кредиторів та ліквідатора.

27 вересня 2013р. до господарського суду надійшла скарга гр. ОСОБА_2 м. Шепетівка (вх. № 05-06/983/13 від 27.09.2013р.) на дії арбітражного керуючого (ліквідатора) в порядку ст. 28 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", яку призначено до розгляду в судовому засіданні.

В судове засідання 16.10.2013р. прибув повноважний представник скаржниці, підтримавши викладені у заяві аргументи та наполягаючи на задоволенні скарги у відповідності до наявних в матеріалах справи доказів, яких на думку представника достатньо для прийняття рішення по суті скарги.

На підтвердження скарги заявник відзначила, що 21.02.2011р. рішенням Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області по цивільній справі № 2-146/2011, за позовом гр. ОСОБА_2 м. Шепетівка до ВАТ «Шепетівський завод культиваторів», - позовні вимоги були задоволені частково, а саме стягнуто на користь заявника 24214,74 грн. середнього заробітку за час затримки розрахунку та 500 грн. моральної шкоди, що загалом складає 24714,74 грн.

Рішення суду набрало чинності 04 квітня 2011 року.

У відповідності до скарги, зважаючи на відкриття ліквідаційної процедури в справі № 5/2/4/285-Б про банкрутство відкритого акціонерного товариства "Шепетівський завод культиваторів" м. Шепетівка на неодноразові звернення скаржниці ліквідатор Грицай Л.М. повідомив, що грошові кошти в розмірі 24214,74 грн. відносяться до вимог четвертої черги Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", тоді як на думку скаржниці, її вимоги відносяться до 1-ї черги (вимоги щодо виплати заборгованості із заробітної плати), оскільки середній заробіток це є лише економічний показник заробітної плати і не може відноситись до 4-ї черги вимог кредиторів. Середній заробіток - це економічний показник, який характеризує розмір нарахованої заробітної плати, яка припадає на одного працівника підприємства, організації та визначається поділом загальної суми нарахованої заробітної плати на середню чисельність працівників. До складу середнього заробітку включаються виплати за фактично відпрацьований час і виконану роботу у наймача, з яким укладено трудовий договір. До них відносяться всі види основної і додаткової заробітної плати, що носять постійний характер, а тому враховуючи викладене, заявник просила суд визнати дії арбітражного керуючого (ліквідатора) Грицая Леоніда Миколайовича неправомірними, а також зобов'язати віднести ОСОБА_2 м. Шепетівка до 1-ої черги реєстру вимог кредиторів та виплатити заборгованість по заробітній платі в сумі 24214,74 грн.

В додатках до скарги заявник надіслала господарському суду копії супровідного листа, рішення суду від 21.02.2011р., виконавчого листа, рішення суду про банкрутство, відповіді ліквідатора від 20.02.2012р., звернення до ліквідатора від 15.08.2013р., відповіді ліквідатора від 15.08.2013р., а також докази направлення скарги з додатками стороні.

В отриманих судом письмових поясненнях по суті скарги (вх. № 05-22/10141/13 від 16.10.2013р.) повноважний представник заявника відмітив, що грошові вимоги кредитора (ОСОБА_2) виникли на підставі рішення Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області по цивільній справі № 2-146/2011 від 21 лютого 2011 року (про стягнення 24 214, 74 грн. середнього заробітку за час затримки розрахунку по день винесення рішення без урахувань обов'язкових платежів до бюджету та 500 грн. моральної шкоди).

Згідно із ч. 1 ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.

Відповідно до ч. 1 ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Аналізуючи норми ст. 2 Закону України «Про оплату праці» та ст. 11 гл. VII «Оплата праці» КЗпП України, слід дійти висновку про те, що відносини стосовно виплати заробітної плати за своєю природою є трудовими.

За структурою КЗпП України ст. 113 цього Кодексу, якою передбачені підстави та порядок виплат за час простою, і ст. 117 Кодексу, якою визначено підстави виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, відносяться до розділу VII «Оплата праці» вказаного Кодексу, а тому представник дійшов висновку, що виплати за час простою та затримки розрахунку при звільненні, пов'язані з трудовими правовідносинами, є оплатою праці та їх слід віднести до структури заробітної плати, надавши в якості додатків для врахування ухвалу Верховного суду України від 03.03.2010р. та постанову Верховного суду України від 10.10.2012р.

Безпосередньо в судовому засіданні 16 жовтня 2013р. ліквідатор ВАТ "Шепетівський завод культиваторів" Грицай Л.М. категорично заперечив проти можливого задоволення скарги та можливості господарським судом встановлювати черговість погашення грошових вимог кредиторів ВАТ «Шепетівський завод культиваторів», так як остання в установленому порядку закріплена в ст. 31 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", додатково звернувши увагу суду на відсутність належних та допустимих доказів звернення скаржниці в якості поточного кредитора у межах справи № 5/2/4/285-Б про визнання її грошових вимог до підприємства на суму 24214,74 грн.

Вислухавши прибулого до суду ліквідатора та дослідивши додані до заяви докази, суд вважає за належне відзначити наступне :

У відповідності до ч. 3 п. 1-1 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 22.12.2011р. № 4212-VI положення цього Закону, що регулюють ліквідаційну процедуру, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності цим Законом, якщо на момент набрання ним чинності господарським судом не було прийнято постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури".

Оскільки постанову у справі винесено до набрання чинності нової редакції Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в межах справи про банкрутство ВАТ "Шепетівський завод культиваторів" м. Шепетівка, застосовуються положення Закону, в редакції, що мала місце на час винесення постанови у справі.

Зокрема, згідно ст.41 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Постановою Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009р. N 15 «Про судову практику в справах про банкрутство» (п.1) передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється Законом України від 14 травня 1992 р. N 2343-XII ( 2343-12 ) "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції Закону від 30 червня 1999 р. N 784-XIV ( 784-14 ), далі - Закон), Господарським процесуальним кодексом України ( 1798-12 ) (далі - ГПК), іншими законодавчими актами України.

Закон ( 2343-12 ) містить спеціальні норми, які мають пріоритет у застосуванні при розгляді справ про банкрутство щодо інших законодавчих актів України.

Пунктом 16 постанови визначено, що вимоги кредиторів щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника випливають із трудових правовідносин сторін. Кредиторами за цим видом вимог є особи, з якими боржник уклав трудовий договір, а підставою для цих вимог є порушення працедавцем своїх зобов'язань за трудовим договором щодо оплати праці. Згідно зі статтею 28 Закону України від 24 березня 1995 р. N 108/95-ВР ( 108/95-ВР ) "Про оплату праці" у разі банкрутства підприємства зобов'язання перед працівниками такого підприємства щодо заробітної плати, яку вони повинні одержати за працю (роботу, послуги), виконану в період, що передував банкрутству, виконуються відповідно до Закону ( 2343-12 ).

Склад та розмір вимог за заробітною платою у справі про банкрутство мають визначатися відповідно до положень Закону України "Про оплату праці" ( 108/95-ВР ). Вимоги за заробітною платою мають бути визначені кредиторами виключно у грошовому виразі незалежно від форми виплати заробітної плати.

У відповідності до статті 28 Закону України «Про оплату праці», якою регламентовано захист прав працівників у разі банкрутства підприємства, визначено, що у разі банкрутства підприємства чи ліквідації його у судовому порядку зобов'язання перед працівниками такого підприємства щодо заробітної плати, яку вони повинні одержати за працю (роботу, послуги), виконану у період, що передував банкрутству чи ліквідації підприємства, виконуються відповідно до Закону України "Про банкрутство".

Згідно ст. 1 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", поточними кредиторами є кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство.

Провадження у справі № 4/285-Б про визнання банкрутом ВАТ "Шепетівський завод культиваторів" порушено ухвалою господарського суду Хмельницької області від 10 грудня 2003р.

При цьому оскільки грошові вимоги гр. ОСОБА_2 м. Шепетівка на підставі рішення Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області по цивільній справі № 2-146/2011 від 21 лютого 2011 року (про стягнення 24214, 74 грн. середнього заробітку за час затримки розрахунку по день винесення рішення без урахувань обов'язкових платежів до бюджету та 500 грн. моральної шкоди) виникли після порушення провадження у справі № 4/285-Б, заявник в разі звернення до суду в установленому порядку могла бути визнана поточним кредитором ВАТ «Шепетівський завод культиваторів».

Вищезгаданим рішенням Шепетівського міськрайонного суду встановлено, що ОСОБА_2 з 05.08.1976р. по 26.08.2008р. працювала на посаді бухгалтера в ВАТ«Шепетівський завод культиваторів». Наказом № 126-К від 26.08.2008р. звільнена з роботи з даного ВАТ у зв'язку з виходом на пенсію. В день звільнення ОСОБА_2 відповідач, в порушення вимог чинного законодавства, не провів розрахунку при звільненні в повному обсязі, заборгованість якого на день звільнення склала 6160,77 грн.

Судовим наказом Шепетівського міськрайонного суду від 26.08:2008 року з відповідача на користь ОСОБА_2 стягнуто заборгованість по заробітній платі у сумі 6160,77 грн. Разом з тим, до даного часу заборгованість по заробітній платі позивачці не виплачена. У зв'язку з цим, вона просить стягнути середній заробіток за весь час затримки виплати заробітної плати.

Суд вважає, що є всі підстави для задоволення таких вимог на підстав ст.117 КЗпП України, оскільки до даного часу заборгованість по заробітній платі позивачці не виплачена.

Визначаючи розмір, середньомісячного заробітку, який підлягає стягненню, суд виходить з того, що відповідно до довідки, наявної в матеріалах справи, виданої ВАТ «Шепетівський завод культиваторів» 14.02.2011р. за № 048 розмір заробітної плати ОСОБА_2 за останні два місяці перед звільненням становив : у червні 2008 року грн., у липні 2008 року - 802 грн. 17 коп. Отже середньоденний заробіток позивачки за останні два місяці становив 38 грн. 62 коп. ((820 грн. 00 коп. + 802 грн. 17 коп.) : 42 робочих дні у червні-липні 2008 року = 38 грн. 62 коп.) Враховуючи вказане, середньомісячний заробіток за весь час затримки виплати заробітної плати позивачки за період з 26.08.2008 року 21.02.2011 року включно буде становити 24214 грн. 74 коп. (38 грн. 62 коп. х 627 робочих дні за вказаний період = 24214 грн. 74 коп.

Крім того, відповідно до ст.ст. 2, 4 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» від 19.10.2000 року (далі Закон) компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки за один і більше календарних місяціввиплати доходів,нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць. Аналогічна норма міститься і у п. 5 Порядку.

Як встановлено в суді, 26 вересня 2008 року судовим наказом Шепетівського міськрайсуду Хмельницької області стягнуто з ВАТ «Шепетівський завод культиваторів" на користь ОСОБА_2 6160 грн. 77 коп. заборгованості по заробітній платі. У дану заборгованість увійшла і компенсація втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати.

На підставі вищевказаного судового наказу 11 листопада 2008 року відділом ДВС Шепетівського МРУЮ відкрито виконавче провадження за № 2-н-322. На даний час борг не погашений. Отже, відповідачем вже нарахована на дану заборгованість компенсація згідно вищевказаного Закону та Порядку.

Разом з тим, позивачка просить стягнути дану компенсацію повторно. В даному випадку може йти мова лише про несвоєчасне виконання рішення суду та про індексацію суми заробітної плати, яка не виплачена.

Отже, враховуючи вищевикладене, суд вважає в частині стягнення компенсації за невчасно виплачену заробітну плату відмовити.

Визначаючи розмір моральної шкоди, суд виходить із засад розумності, виваженості. справедливості і враховує характер та обсяг страждань, які зазнала позивачка через невиплату заробітної плати. Зокрема, судом враховано, що заробітна плата позивачки була єдиним джерелом доходу її сім'ї, а невчасна виплата заробітної плати призвела до моральних переживань, необхідності докладання додаткових зусиль щодо організації життя. Також, судом прийнято до уваги, що саме з вини відповідача порушено законне право позивача на оплачу праці. Поряд з цим суд враховує строк заборгованості, матеріальне становище підприємства, а тому, приходить до висновку, що вимоги позивача в цій частині підлягають задоволенню частково в сумі 500 грн.

Статтею 23 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", якою регламентовано наслідки визнання боржника банкрутом, з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури поряд з іншим закріплено, що вимоги за зобов'язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури.

У відповідності до ч. 8 п. 1 ст. 23, ч. 4 п. 1 та п. 3 ст. 31 вказаного Закону, вимоги за зобов'язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури і у четверту чергу задовольняються вимоги кредиторів, не забезпечені заставою, у тому числі і вимоги кредиторів, що виникли із зобов'язань у процедурі розпорядження майном боржника чи в процедурі санації боржника.

У разі недостатності коштів, одержаних від продажу майна банкрута, для повного задоволення всіх вимог однієї черги вимоги задовольняються пропорційно сумі вимог, що належить кожному кредиторові однієї черги.

При цьому черговість задоволення вимог кредиторів регламентована статтею 31 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а тому не може визначатись/змінюватись господарським судом.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ( 2343-12 ) кредитором є, зокрема, фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника.

Відповідно до ч. 4 ст. 12 Закону ( 2343-12 ) мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. У межах справи № 5/2/4/285-Б відповідний мораторій на задоволення вимог кредиторів введено з порушенням провадження у справі 10 грудня 2003р.

Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів: не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).

Згідно абз. 3 ч. 6 ст. 14 Закону ( 2343-12 ), розпорядник майна зобов'язаний окремо внести до реєстру відомості про вимоги щодо виплати заробітної плати, авторської винагороди, аліментів, а також про вимоги щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю громадян, згідно із заявами таких кредиторів та даними обліку боржника.

Згідно п. 2 ст. 31 Закону ( 2343-12 ) кошти, одержані від продажу майна банкрута, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів у порядку, встановленому цією статтею, зокрема, в другу чергу задовольняються вимоги, що виникли із зобов'язань банкрута перед працівниками підприємства-банкрута.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що середній заробіток за час затримки розрахунку є санкцію в розумінні Закону ( 2343-12 ) з усіма наслідками, що випливають з правового статусу цієї суми, і застосовуються до цієї санкції протягом процедур банкрутства.

Відтак, застосування до боржника такої санкцій під час дії мораторію на задоволення вимог кредиторів є неможливим.

Аналогічну правову позицію зайнято Вищим господарським судом України при винесенні постанови від 13 березня 2007р. у справі № Б-19/230-02 за заявою ВАТ по газопостачанню та газифікації «Харківміськгаз» про банкрутство ВАТ «Харківський завод тракторних самохідних шасі, якою залишено без змін постанову Харківського апеляційного господарського суду у справі від 06.12.2006р.

При цьому ухвалою Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 10.05.2007р. відмовлено у порушенні провадження з перегляду вищезгаданої постанови Вищого господарського суду України у справі № Б-19/230-02 від 13 березня 2007р.

Підсумовуючи викладене, в задоволенні скарги гр. ОСОБА_2 м. Шепетівка (вх. № 05-06/983/13 від 27.09.2013р.) про визнання дій арбітражного керуючого (ліквідатора) Грицая Леоніда Миколайовича неправомірними, а також зобов'язання віднести ОСОБА_2 м. Шепетівка до 1-ої черги реєстру вимог кредиторів та виплатити заборгованість по заробітній платі в сумі 24214,74 грн. у справі № 5/2/4/285-Б слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 1, 3-1, 4, 5, 23, п. 4 ст.ст. 24, 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст.ст. 65, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні скарги гр. ОСОБА_2 м. Шепетівка (вх. № 05-06/983/13 від 27.09.2013р.) про визнання дій арбітражного керуючого (ліквідатора) Грицая Леоніда Миколайовича неправомірними, а також зобов'язання віднести ОСОБА_2 м. Шепетівка до 1-ої черги реєстру вимог кредиторів та виплатити заборгованість по заробітній платі в сумі 24214,74 грн. у справі № 5/2/4/285-Б про банкрутство відкритого акціонерного товариства "Шепетівський завод культиваторів" м. Шепетівка, вул.Тітова, 1-а, ід.код ЄДРПОУ 00236056.

Примірники даної ухвали надіслати зацікавленим сторонам : скаржниці та ліквідатору.

Суддя І.В. Грамчук