Рішення № 34274169, 21.10.2013, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" жовтня 2013 р.Справа № 922/4026/13

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Лавренюк Т.А.

при секретарі судового засідання Трофименко С.В.

розглянувши справу

за позовом ТОВ "Дніпропетровська трубна компанія", м.Дніпропетровськ до ДП "Завод ім.В.О. Малишева", м. Харків про стягнення 1 992 017,23грн. за участю представників сторін:

позивача - Приходько О.І., свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю № 2105 від 25.01.10р.;

відповідача - Степанишена А.В., дов. № 16/101 від 15.01.13р.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із позовною заявою, в якій просив стягнути з відповідача суму основного боргу в розмірі 1 538 926,64грн., 3% річних в розмірі 62 202,60грн., 0,1% пені в розмірі 283 163,12грн., 7% штрафу від вартості поставленого товару в розмірі 107 724,87грн. за неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором про закупівлю № 971дп від 13.10.11р., а також покласти на відповідача судові витрати, які складаються з витрат на оплату послуг адвоката та судового збору.

21.10.13р. позивач надав суду заяву про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої просив суд стягнути з відповідача суму основного боргу в розмірі 1 538 926,64грн., 3% річних в розмірі 62 202,60грн. за неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором про закупівлю № 971дп від 13.10.11р., а також покласти на відповідача судові витрати, які складаються з витрат на оплату послуг адвоката та судового збору.

Представник позивача в судовому засіданні надав заяву про часткову відмову від позову, якою відмовився від позовних вимог в частині стягнення пені в сумі 283 163,12грн. та штрафу в розмірі 107 724,87грн.

Відповідно до ст.22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову. Приписи частини 4 даної статті не виключають можливості часткової відмови від позову. Така відмова можлива лише у випадках, коли позивачем заявлено дві чи більше вимог, і позивач відмовляється не від усіх цих вимог. У разі такої відмови та її прийняття судом, провадження у справі підлягає припиненню на підставі п.4 ч.1 ст.80 ГПК України у частині тих вимог, стосовно яких заявлено відмову, а решта вимог розглядається судом у загальному порядку.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що часткова відмова позивача від позову не суперечить законодавству та не порушує чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси, дана відмова приймається судом, у зв'язку з чим провадження у справі в частині стягнення з відповідача пені та штрафу підлягає припиненню.

Представник відповідача проти суми основного боргу в розмірі 1 538 926,64грн. не заперечує, однак вважає судові витрати на оплату послуг адвоката в розмірі 59 760,52грн. неспіврозмірними з ціною позову, тому просить суд в задоволенні вимог щодо стягнення з відповідача судових витрат відмовити.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

13.10.11р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровська трубна компанія" (позивача) та Державним підприємством "Завод імені В.О. Малишева" (відповідач) було укладено договір про закупівлю № 971дп (далі договір), відповідно до умов якого позивач зобов'язався надати відповідачу труби сталеві (товар), а відповідач прийняти і оплатити їх вартість. Найменування, (номенклатура, асортимент) та кількість товару за цим договором викладена в специфікації до договору (п.1.2).

За правовою природою укладений між сторонами договір є договором поставки.

В силу ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Частиною першою ст.193 ГК України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 265 ГК України).

Відповідно до ч. 1 ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч.2 ст.712 ЦК України).

Частиною 1 ст. 662 ЦК України передбачено, що продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Пунктом 5.1 договору сторони погодили строк (термін) поставки товару згідно із письмовою заявкою замовника (відповідача.)

На виконання умов договору позивач поставив на адресу відповідача товар на суму 2 642 735,72грн. Факт поставки товару на вказану суму підтверджується видатковими накладними, оформленими належним чином та наявними у справі.

Видаткові накладні відповідають вимогам ст.9 Закону України від 16.07.99р. № 996-ХІV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку. Дані накладні є первинними документами, які фіксують здійснення господарської операції (поставка товару) та факт встановлення договірних відносин.

Відповідно до ст.692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

За умовами п.4.1 договору розрахунки за отриманий товар відповідач здійснює шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача після підписання відповідачем товарно-транспортної/видаткової накладної протягом п'яти банківських днів з моменту отримання товару.

Відповідач взяті на себе зобов'язання за договором належним чином не виконав, за отриманий товар розрахувався частково, перерахувавши на рахунок позивача грошові кошти на загальну суму 1 103 809,08грн., у зв'язку з чим у нього утворилась заборгованість в розмірі 1 538 926,64грн., яка на теперішній час є не сплаченою.

Факт наявності заборгованості підтверджується належними доказами, наявними у справі та визнаний відповідачем.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст.526 ЦК України).

За приписами ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Згідно зі ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вказані обставини та те, що відповідач не надав суду доказів на підтвердження сплати ним заборгованості перед позивачем у сумі 1 538 926,64грн., суд дійшов висновку про правомірність та обґрунтованість позовних вимог в цій частині.

Згідно ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі зазначеної статті позивач нарахував відповідачеві три відсотки річних в розмірі 62 202,60грн.

Дане нарахування не суперечить вимогам чинного законодавства України, воно відповідає наданому розрахунку, тому позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Позивач також просить суд стягнути з відповідача 59 760,52грн. витрат на надання правової допомоги адвокатом.

За приписами ч.1 ст.44 ГПК України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

В контексті цієї норми, судові витрати за участю адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в такому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.

Відповідно до частини 3 статті 48 ГПК України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку встановленому Законом України "Про адвокатуру".

Враховуючи те, що позивачем надано суду належні докази понесених витрат на оплату послуг адвоката, а саме: договір про надання адвокатських послуг № 134 від 09.09.13р., укладений між позивачем та адвокатським об'єднанням "Адвокатська компанія "Нексум", ордер серія ДП № 22/000005 від 20.09.13р. та ордер серія ДП № 22/000006 від 20.09.13р., видані адвокатським об'єднанням "Адвокатська компанія "Нексум", свідоцтво про реєстрацію адвокатського об'єднання № 435 від 01.11.04р., рахунок на оплату № 134-1 від 18.09.13р., платіжне доручення № 1106 від 18.09.13р. на суму 59 760,52грн., копію банківської виписки по рахунку позивача, акт приймання-передачі наданих адвокатських послуг по договору № 134 від 09.09.13р., свідоцтво про право зайняття адвокатською діяльністю № 2105 від 25.01.10р. Приходько О.І., свідоцтво про право зайняття адвокатською діяльністю № 2578 від 16.07.12р. Врона С.В., суд вважає за можливе понесені витрати по сплаті за надання правової допомоги в розмірі 59 760,52грн. покласти на відповідача.

Суд не приймає заперечення відповідача стосовно завищення та необґрунтованості суми гонорару адвоката виходячи з наступного.

Судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті у випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами. При цьому, формою отримання адвокатом винагороди за надання правової допомоги клієнту є гонорар, який повинен бути законним за формою і порядком внесення і розумно обґрунтованим за розміром. Фактори, які можуть бути враховані при визначенні обґрунтованого розміру гонорару визначені, зокрема, ст. 33 Правил адвокатської етики.

Як вбачається із матеріалів справи, правовідносини між позивачем та Адвокатським об'єднанням "Адвокатська компанія "Нексум" (виконавець) підтверджуються договором про надання адвокатських послуг № 134 від 09.09.13р., згідно умов якого виконавець прийняв на себе обов'язки надавати адвокатські послуги позивачу у формі захисту його прав та інтересів по стягненню з Державного підприємства "Завод ім. В.О.Малишева" на користь позивача суми заборгованості за поставлений товар в розмірі 1 538 926,64грн., 3% річних від простроченої суми, штрафних санкцій, а також судових витрат, пов'язаних з веденням справи, а позивач зобов'язався своєчасно прийняти та оплатити, зазначені в п.1.1 даного договору адвокатські послуги.

Згідно п.3.1. договору загальна вартість послуг, зазначених в п.1.1 договору складає 3% від суми розрахованих та заявлених позовних вимог (сума основного боргу, пеня, 3% річних, штрафні санкції).

Позивач, відповідно до п.3.2 договору, зобов'язався перед подачею позову до господарського суду, в термін трьох банківських днів з моменту виставлення рахунку виконавцем, здійснити оплату адвокатських послуг в розмірі 3% від суми розрахованих та заявлених позовних вимог.

Частиною 2 ст.4 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» № 5076-VI від 05.07.12р. передбачено, що адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об'єднання (організаційні форми адвокатської діяльності).

Відповідно до ст.26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Повноваження адвоката як захисника або представника в господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справ про адміністративні правопорушення, а також як уповноваженого за дорученням у конституційному судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом.

Як передбачено ст.27 даного Закону до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права. Зміст договору про надання правової допомоги не може суперечити Конституції України та законам України, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, присязі адвоката України та правилам адвокатської етики.

Отже до договору про надання адвокатських послуг застосовується загальні вимоги договірного права.

Так, за приписами ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч.1 ст.627 ЦК України).

Суд зазначає, що укладання договору про надання адвокатських послуг здійснено сторонами відповідно до приписів ст. ст. 6, 627 ЦК України.

Згідно із ст.З0 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Слід зазначити, що договір між позивачем та адвокатським об'єднанням було укладено 09.09.13р. Позивачем 18.09.13р. здійснено плату за представництво інтересів ТОВ «Дніпропетровська трубна компанія» в господарському суді по зазначеній справі в розмірі 59 760,52грн.

Дослідивши матеріали справи, суд констатує, що згідно акту прийому-передачи наданих адвокатських послуг № 134-1 від 18.09.13р., підписаним між позивачем та Адвокатським об'єднання "Адвокатська компанія "Нексум", останнім були надані послуги у встановлений строк та належної якості, зокрема:

- здійснено правовий аналіз наданих позивачем документів по предмету спору з боржником, вивчена та систематизована судова практика Вищого господарського суду України та Верховного суду України по предмету спору, що виник, розроблена правова позиція по судовому стягненню заборгованості, санкцій та витрат;

- надано консультації правового та інформаційного характеру;

- здійснено розрахунок суми позовних вимог;

- підготовлено позовну заяву та позовні матеріали до господарського суду про стягнення суми заборгованості за поставлений товар, пені, 3% річних від простроченої суми та штрафних санкцій, а також судових витрат, пов'язаних з веденням справи, направлено позовні матеріали боржнику;

- здійснено правове супроводження процедури подачі позову до господарського суду.

Таким чином, суд дійшов висновку про обгрунтованість та розумність витрат на адвокатські послуги в розмірі 3% від первісно заявленої суми позову, що становить 59 760,52грн.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується ст.49 ГПК України, відповідно до якої при частковому задоволенні позову витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 509, 526, 610, 611, 612, 625, 626, 627, 629, 662, 692 712 Цивільного кодексу України, статтями 193, 265 Господарського кодексу України, статтями 4, 26, 27, 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», статтями 1, 4, 12, 22, 32, 33, 43, 44, 48, 49, 75, п.4 ч.1 ст. 80, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства "Завод імені В.О.Малишева", код ЄДРПОУ 14315629 (61001, м. Харків, вул. Плеханівська, 126, р/р 26002000113470 у філії АТ "Укрексімбанк" у м. Харкові, МФО 351618) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровська трубна компанія", код ЄДРПОУ 32905858 (49107, м. Дніпропетровськ, шосе Запорізьке, 25, р/р 26003002301478 у ПАТ "Актабанк" м. Дніпропетровськ, МФО 307394) - 1 538 926,64грн. основного боргу, 62 202,60грн. 3% річних, 59 760,52грн. витрат на оплату послуг адвоката, 32 022,58грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В частині стягнення пені в розмірі 283 163,12грн. та 7% штрафу в розмірі 107 724,87грн. провадження у справі припинити.

Повне рішення складено 22.10.2013 р.

Суддя Лавренюк Т.А.