Рішення № 34274151, 14.10.2013, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2013 року справа № 919/899/13

Господарський суд міста Севастополя у складі судді Харченка І.А., розглянувши матеріали справи

за позовом Державного підприємства Міністерства внутрішніх справ України

«Інформ-Ресурси» в особі Севастопольської філії

(99011, м.Севастополь, вул. .Пушкіна,10),

до Севастопольське міське територіальне відділення

Антимонопольного комітету України

(99011, м.Севастополь, вул. Леніна,48)

про визнання недійсним та скасування рішення № 27/25-13-РШ

від 26.06.2013,

за участю представників:

позивача: Антонової В.С., довіреність № 167/03 від 11.03.2013;

відповідача: Дорофєєв Д.А., довіреність № 9/189 від 22.02.2013.

Суть спору:

31.07.2013 Державне підприємство Міністерства внутрішніх справ України «Інформ-Ресурси» в особі Севастопольської філії (далі-Позивач, СФ ДП «Інформ-Ресурси») звернулась до господарського суду міста Севастополя (далі - суд) із позовом до Севастопольського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України (далі -Відповідач) про визнання недійсним та скасування рішення № 27/25-13-РШ від 26.06.2013.

Ухвалою суду від 02.08.2013 порушено провадження у справі розгляд справи призначено на 05.09.2013, в порядку статті 65 Господарського процесуального кодексу України зобов'язано сторін надати докази, необхідні для своєчасного та правильного розгляду справи.

У судовому засіданні 05.09.2013 в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву на 26.09.2013.

Ухвалою суду від 26.09.2013 розгляд справи відкладено на 14.10.2013, відповідно до ч. 3 ст. 69 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи подовжено на п'ятнадцять днів до 15.10.2013.

Відповідач скористався правом, наданим йому статтею 59 Господарського процесуального кодексу України та надав суду відзив на позовну заяву. Позов не визнав у повному обсязі, вважає рішення № 27/25-13-РШ від 26.06.2013 законним та обґрунтованим.

У судовому засіданні представник Позивача позов підтримала у повному обсязі, просила його задовольнити, надала пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві.

Представник Відповідача позов не визнав, надав пояснення, аналогічні викладеним у відзиві на позов (арк.с. 43-45).

На підставі статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Адміністративної колегії Севастопольського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України (Відповідач) від 26.06.2013 № 27/25-13-РШ у справі № 27/23-13 визнано Позивача суб'єктом господарювання, що займав монопольне (домінуюче) становище у період з 01.03.2012 по 31.12.2012 на ринку надання платних послуг з відповідального зберігання тимчасово затриманих транспортних засобів, в межах м. Севастополь із часткою 100 відсотків та визнано дії відповідача порушенням п. 2 ст. 50, п. 1 ч. 2 ст. 13 Закону України «Про захист економічної конкуренції» у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку надання платних послуг з відповідального зберігання тимчасово затриманих транспортних засобів, шляхом встановлення таких цін, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку та накладено штраф у розмірі 10000,00 грн (арк..с.10-14).

Позивач із висновками відповідача не погоджується, вважаючи, що в його діях відсутній склад правопорушення законодавства у сфері захисту економічної конкуренції, передбаченого п. п. 2 ст. 50 і п. 1 ч. 2 ст. 13 Закону України «Про захист економічної конкуренції», а тому просить суд визнати його недійсним.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 1 ст. 3 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» передбачено, що одним з основних завдань Антимонопольного комітету України є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб'єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції.

Пунктами 1, 4, 15 ч. 1 ст. 7 вказаного закону визначено, що у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції Антимонопольний комітет України має повноваження розглядати заяви і справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та проводити розслідування за цими заявами і справами; перевіряти суб'єкти господарювання, об'єднання, органи влади, органи місцевого самоврядування, органи адміністративно-господарського управління та контролю щодо дотримання ними вимог законодавства про захист економічної конкуренції та під час проведення розслідувань за заявами і справами про порушення законодавства про захист економічної конкуренції; звертатися до суду з позовами, заявами і скаргами у зв'язку із застосуванням законодавства про захист економічної конкуренції, а також із запитами щодо надання інформації про судові справи, що розглядаються цими судами відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції.

Відповідно до п. 1 ч.2 ст. 13 Закону України «Про захист економічної конкуренції» зловживанням монопольним (домінуючим) становищем на ринку, зокрема, визнається: встановлення таких цін чи інших умов придбання або реалізації товару, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку;

Порушеннями законодавства про захист економічної конкуренції є: зловживання монопольним (домінуючим) становищем ( п. 2 ст. 50 вказаного закону).

Рішенням Відповідача № 27/25-РШ-13 від 26.06.2013 встановлено, що між Управлінням ДАІ в м. Севастополі та СФ ДП «Інформ-Ресурси» (місцезнаходження: 99011, м. Севастополь, вул. Пушкіна, 10, ідентифікаційний код 36320095, без права юридичної особи) укладений та діє договір про співпрацю від 06.03.2012 №7, предметом якого є передача Управлінням ДАІ в м. Севастополі спеціального майданчику для зберігання тимчасово затриманих транспортних засобів для здійснення СФ ДП «Інформ-Ресурси» господарської діяльності шляхом надання фізичним та юридичним особам платних послуг з тимчасового відповідального зберігання затриманих транспортних засобів на спеціальному майданчику.

Функціонування спеціальних майданчиків і стоянок, зокрема у м. Севастополь, здійснюється на підставі абзацу першого пункту 2 Постанови КМУ від 17.12.2008 №1102, із змінами та доповненнями, у якому зазначено (цитата): «Міністерству внутрішніх справ забезпечити функціонування спеціальних майданчиків і стоянок Державної автомобільної інспекції для зберігання тимчасово затриманих транспортних засобів».

Договір про співпрацю укладений відповідно до абзацу другого пункту 2 Постанови КМУ від 17.12.2008 №1102, із змінами та доповненнями, у якому зазначено (цитата): «Дозволити підрозділам Державної автомобільної інспекції для доставляння та зберігання тимчасово затриманих транспортних засобів укладати договори з державними підприємствами, які належать до сфери управління Міністерства внутрішніх справ…».

СФ ДП «Інформ-Ресурси» в частині здійснення господарської діяльності є суб'єктом господарювання у розумінні абзацу 12 статті 1 Закону України «Про захист економічної конкуренції».

Відповідно до Методики визначення монопольного (домінуючого) становища суб'єктів господарювання на ринку, затвердженої розпорядженням Антимонопольного комітету України від 5 березня 2002 року 349-р, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 1 квітня 2002 року за № 317/6605 (надалі - Методика), встановлено наступне.

Суб'єктом господарювання щодо якого здійснюється визначення монопольного (домінуючого) становища є СФ ДП «Інформ-Ресурси».

Товарними межами ринку визначено надання платних послуг з відповідального зберігання тимчасово затриманих транспортних засобів на спеціальному майданчику.

Порядок тимчасового затримання та зберігання транспортних засобів на спеціальних майданчиках і стоянках (надалі - Порядок), яким визначено процедуру тимчасового затримання, зберігання транспортних засобів на спеціальних майданчиках і стоянках та їх повернення, затверджено Постановою КМУ від 17.12.2008 №1102, із змінами та доповненнями.

За результатами дослідження ринку надання платних послуг з відповідального зберігання тимчасово затриманих транспортних засобів на спеціальному майданчику встановлено, що СФ ДП «Інформ-Ресурси» діє в територіальних межах м. Севастополь.

Часовими межами ринку, який досліджується, визначено період з 01.03.2012 до 31.12.2012.

Споживачами послуг з відповідального зберігання тимчасово затриманих транспортних засобів на спеціальному майданчику є юридичні та фізичні особи м. Севастополь.

Діяльність СФ ДП «Інформ-Ресурси» з надання послуг з відповідального зберігання тимчасово затриманих транспортних засобів на спеціальному майданчику здійснюється на підставі договору про співпрацю від 06.03.2012 №7, укладеного між Управлінням ДАІ у м. Севастополі та СФ ДП «Інформ-Ресурси».

Відповідно до абзацу другого пункту 2 Постанови КМУ від 17.12.2008 №1102, із змінами та доповненнями, підрозділам Державної автомобільної інспекції для доставляння та зберігання тимчасово затриманих транспортних засобів дозволено укладати договори з державними підприємствами, які належать до сфери управління Міністерства внутрішніх справ.

Отже, договором про співпрацю від 06.03.2012 №7 СФ ДП «Інформ-Ресурси» надано виняткове право щодо надання послуг з відповідального зберігання тимчасово затриманих транспортних засобів на спеціальному майданчику.

Таким чином, СФ ДП «Інформ-Ресурси» у період з 01.03.2012 до 31.12.2012 займало монопольне (домінуюче) становище на ринку надання послуг з відповідального зберігання тимчасово затриманих транспортних засобів на спеціальному майданчику в межах м.Севастополь з часткою 100,0 відсотків.

В ході розгляду справи Відповідачем встановлено, що при поверненні транспортного засобу її власнику до загального розрахунку вартості доставлення транспортного засобу та відповідального зберігання його на штрафмайданчику включається додатково вартість комп'ютерних послуг.

Так, за інформацією СФ ДП «Інформ-Ресурси», наданою у листі від 25.07.2012р №197/07, зазначено, що за 46 днів (з 10.04.2012 по 25.05.2012 ) зберігання транспортного засобу г Сичева Г.В. на спеціальному майданчику вартість послуг зі зберігання, за тарифами СФ ДП «Інформ-Ресурси», склала 2430 грн., транспортування - 620 грн., а також комп'ютерні послуги в розмірі 23,50 грн.

Згідно з листом СФ ДП «Інформ-Ресурси» від 11.01.2013 №10/01 надання комп'ютерних послуг при підготовці документів на видачу транспортних засобів на спецмайданчику здійснюється СФ ДП «Інформ-Ресурси» за тарифом, затвердженим Директором СФ ДП «Інформ-Ресурси» 06.03.2012 та погодженим Директором ДП «Інформ-Ресурси» 06.03.2012 Вартість послуги складає 23,50 грн.

На вимогу Відповідача від 03.01.2013 №8/2 щодо кількості заяв від фізичних та юридичних осіб на надання комп'ютерних послуг за період з 06.03.2012 по 31.12.2012 СФ ДП «Інформ-Ресурси» повідомило, що за вищезазначений період надана 341 комп'ютерна послуга на загальну суму 8013,50 грн. Також у вимозі було зазначено надати копії заяв від фізичних та юридичних осіб на надання комп'ютерних послуг за період з 01.11.2012 по 31.12.2012 (пункт 7 вимоги). Проте, у відповіді замість заяв на надання комп'ютерних послуг були надані лише копії заяв від власників на повернення їх транспортних засобів зі штраф майданчику, при тому, що за період з 01.11.2012 по 31.12.2012 СФ ДП «Інформ-Ресурси» було надано 53 комп'ютерні послуги на загальну суму 1245,5 грн. (пункт 2 відповіді СФ ДП «Інформ-Ресурси» від 11.01.2013 №10/01).

Отже, включаючи вартість комп'ютерних послуг без заяв власників транспортних засобів до загального розрахунку вартості доставлення транспортного засобу та відповідального зберігання його на штрафмайданчику, СФ ДП «Інформ-Ресурси» нав'язувала комп'ютерні послуги власникам транспортних засобів при їх поверненні.

Зазначена послуга носить обов'язковий характер для власників авто при їх поверненні, оскільки у разі несплати власники не зможуть повернути свої транспортні засоби зі штрафмайданчику.

Таким чином, дії СФ ДП «Інформ-Ресурси» щодо включення вартості комп'ютерних послуг без заяв власників транспортних засобів до загального розрахунку вартості доставлення транспортного засобу та відповідального зберігання його на штрафмайданчику при поверненні транспортних засобів фізичним та юридичним особам, є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 2 статті 50, пунктом 1 частини другої статті 13 Закону України «Про захист економічної конкуренції» у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку надання платних послуг з відповідального зберігання тимчасово затриманих транспортних засобів, шляхом встановлення таких цін, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку.

У судовому засіданні 14.10.2013 було оглянуто справу Севастопольського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України № 27/23/12, у матеріалах якої є лист №484/1/06 від 14.06.2013 , наданий позивачем, у якому зазначено, що (цитата): «…Крім того, починаючи з 2013 року для отримання комп'ютерних послуг власниками (співвласниками), водіями тимчасово затриманих засобів до ДП МВС України в особі Севастопольської філії подаються відповідні заяви (для прикладу надаємо 4 копії таких заяв)…».

Тобто, вищезазначене підтверджує той факт, що комп'ютерні послуги не є обов'язковими та надаються лише за заявами власників тимчасово затриманих транспортних засобів.

Посилання позивача на той факт, що письмова заява для отримання комп'ютерної послуги не потрібна не може бути прийнята судом до уваги, оскільки позивач сам надав відповідачу до матеріалів справи копії заяв на отримання вказаної послуги.

Пунктом 14 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 15 від 26.12.2011 «Про деякі питання застосування конкурентного законодавства» роз'яснено, що для кваліфікації дій суб'єктів господарювання як зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку, або як антиконкурентних узгоджених дій, або як недобросовісної конкуренції не є обов'язковим з'ясування настання наслідків у формі відповідно недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, ущемлення інтересів інших суб'єктів господарювання (конкурентів, покупців) чи споживачів, зокрема через заподіяння їм шкоди (збитків) або іншого реального порушення їх прав чи інтересів, чи настання інших відповідних наслідків.

Достатнім є встановлення самого факту вчинення дій, визначених законом як зловживання монопольним (домінуючим) становищем (частина друга статті 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції"), або як антиконкурентні узгоджені дії (частина друга статті 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції"), або як недобросовісна конкуренція (статті 5, 7, 9, 11, 13 - 15 і 19 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції"), або можливості настання зазначених наслідків у зв'язку з відповідними діями таких суб'єктів господарювання (частина перша статей 6 і 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції", статті 4, 6, 8, 151, 16, 17 і 18 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції"). В останньому випадку господарським судам необхідно з'ясовувати та відображати в судових рішеннях, в чому конкретно полягають відповідні наслідки, що могли б настати в результаті дій суб'єктів господарювання, які мають ознаки зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку, або антиконкурентних узгоджених дій, або недобросовісної конкуренції.

Відповідачем встановлено факт порушення позивачем п. 2 ст. 50, п. 1 ч. 2 ст. 13 Закону України «Про захист економічної конкуренції» у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку надання платних послуг з відповідального зберігання тимчасово затриманих транспортних засобів, шляхом встановлення таких цін, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку.

Відповідно до частини другої статті 52 Закону України «Про захист економічної конкуренції» за порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене пунктом 2 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», може бути накладений штраф у розмірі до 10 відсотків доходу (виручки) суб'єкта господарювання від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за останній звітний рік, що передував року, в якому накладається штраф.

З матеріалів справи вибачається, що листом від 10.06.2013 №463/06 позивач надав відомості що розмір доходу (виручки) СФ ДП «Інформ-Ресурси» від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за 2012 рік, який склав 9 372 663,46 грн. (дев'ять мільйонів триста сімдесят дві тисячі шістсот шістдесят три гривни).

Таким чином, суд дійшов висновку, що Рішення Відповідача від 26.06.2013 № 27/25-13-РШ у справі № 27/23-13 відносно Позивача прийнято у відповідності до вимог законодавства, а тому підстав для задоволення позову немає.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, у разі відмови в задоволенні позову покладаються на позивача.

Керуючись статтями 46, 49, 82, 82-85 Господарського процесуального кодексу України,

В и р і ш и в :

1. У задоволенні позову відмовити повністю.

Повне рішення складено 21.10.2013

Суддя І.А. Харченко