Рішення № 34273987, 18.10.2013, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" жовтня 2013 р. Справа № 911/3341/13

Господарський суд Київської області у складі судді Рябцевої О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», м. Київ

до Вишгородського районного комунального підприємства «Вишгородтепломережа», Київська обл., м. Вишгород

про стягнення 56594,91 грн.

за участю представників:

від позивача: Сіндряков О.В. (дов. № 14-151 від 22.08.2013 р.);

від відповідача: Дяченко Л.Л. (дов. № 541/08 від 24.04.2013 р.);

Обставини справи:

публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (далі - позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовною заявою до Вишгородського районного комунального підприємства «Вишгородтепломережа» (далі - відповідач) про стягнення 56594,91 грн., з яких 18582,70 грн. пені, 26858,43 грн. 3% річних та 11153,78 грн. інфляційних втрат.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що за договором № 12-297/1 від 30.11.2012 р. про відступлення права вимоги до публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» перейшли всі права за договором на постачання природного газу № 900900013-ТКЕ-БО/12 від 02.02.2012 р., укладеним між публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації «Київоблгаз» та Вишгородським районним комунальним підприємством «Вишгородтепломережа». В зв'язку з неналежним виконанням Вишгородським районним комунальним підприємством «Вишгородтепломережа» умов договору про постачання природного газу № 900900013-ТКЕ-БО/12 від 02.02.2012 р. в частині оплати отриманого природного газу, позивачем на підставі п. 6.2.2. договору нараховано відповідачу 18582,70 грн. пені та на підставі ст. 625 ЦК України - 26858,43 грн. 3% річних та 11153,78 грн. інфляційних втрат.

17.09.2013 р. до господарського суду Київської області від позивача надійшли заперечення щодо зменшення неустойки, з огляду на те, що відповідачем не надано жодних доказів, які б вказували на наявність виняткових обставин, що є підставою для зменшення розміру неустойки, та те, що нараховані штрафні санкції не є надмірно великими в порівнянні з невиконаним зобов'язанням за договором купівлі-продажу природного газу.

30.09.2013 р. до господарського суду Київської області від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він заперечив проти позовних вимог, посилаючись на те, що пеня нарахована позивачем з порушенням строку позовної давності, а інфляційні втрати нараховані на одну й ту ж суму заборгованості та за періоди, в яких у відповідача відсутнє прострочене зобов'язання. Крім того, позивач заявив про сплив позовної давності щодо вимог про стягнення пені та просив суд застосувати до вказаних вимог встановлену ст. 258 ЦК України спеціальну позовну давність в один рік та відмовити позивачу у стягненні пені у розмірі 18582,70 грн., яка нарахована за зобов'язаннями березня та квітня 2012 р.

В судових засіданнях 10.09.2013 р. та 04.10.2013 р. було оголошено перерву до 04.10.2013 р. та 18.10.2013 р. відповідно.

Представники позивача в судових засіданнях 10.09.2013 р., 04.10.2013 р. та 18.10.2013 р. позовні вимоги підтримали з підстав, викладених в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні 10.09.2013 р., 04.10.2013 р. та 18.10.2013 р. заперечував проти позовних вимог з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, а в судових засіданнях 04.10.2013 р. та 18.10.2013 р., крім того підтримав заяву про застосування позовної давності.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

02.02.2012 р. між публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації «Київоблгаз» (Постачальник) та Вишгородським районним комунальним підприємством «Вишгородтепломережа» (Споживач) було укладено договір № 900900013-ТКЕ-БО/12 на постачання природного газу за регульованим тарифом (договір 1).

Відповідно до п. 1.1. договору 1 постачальник постачає природний газ споживачу в обсягах і порядку, передбачених договором для забезпечення потреб споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість газу і наданих послуг у розмірах, строках, порядку та на умовах, передбачених договором.

Згідно з п. 2.1. договору 1 договірні обсяги постачання газу споживачу наводяться в додатку 2 до договору.

Відповідно до п. 2.6. договору 1 послуги з постачання газу підтверджуються підписаним сторонами актом приймання-передачі газу, що оформлюється за даними вузлів обліку, визначених у додатку 1 до договору.

Постачальник до 5-го числа, наступного за звітним місяцем, направляє споживачу два примірники акта приймання-передачі газу за звітний місяць, підписані уповноваженим представником та скріплені печаткою постачальника (п. 2.7. договору 1).

Пунктом 2.8. договору 1 встановлено, що споживач протягом двох днів з дати одержання акта приймання-передачі газу зобов'язується повернути постачальнику один примірник оригіналу акта приймання-передачі газу, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою споживача.

Відповідно до п. 2.9. договору 1 акти приймання-передачі газу є підставою для остаточних розрахунків споживача з постачальником.

Розрахунки за реалізований споживачеві газ здійснюються за цінами, що встановлюються національною комісією, яка здійснює державне регулювання у сфері енергетики (п. 4.1. договору 1).

Згідно з п. 4.2.1. договору 1 з 01.01.2012 р. сума до сплати за 1000 куб.м. природного газу складає 3994,26 грн.

Пунктом 4.6. договору 1 встановлено, що оплата вартості послуг з постачання газу здійснюється споживачем авансовими та/або плановими платежами із розрахунку договірного обсягу постачання газу протягом періоду оплати відповідно до додатка 2 до договору. Оплата за газ, послуги з його постачання та транспортування, проводиться виключно грошовими коштами в такому порядку: оплата в розмірі 34% від вартості запланованих місячних обсягів проводиться не пізніше 10 числа місяця поставки; оплата в розмірі 33% від вартості запланованих місячних обсягів проводиться до 20 та 30 (31) числа місяця поставки.

У випадку недоплати вартості послуг з постачання газу за розрахунковий період споживач проводить остаточний розрахунок не пізніше 7 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Відповідно до п. 10.1. договору 1 цей договір набирає чинності з дати його підписання та поширює дію на відносини, що фактично склалися між сторонами з 01.01.2012 р., та укладається на строк до 31.12.2012 р.

На виконання умов договору за період з січня 2012 р. по квітень 2012 р. постачальник передав, а відповідач прийняв у власність природний газ на загальну суму 6082942,43 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи актами приймання-передачі природного газу № 900900013 за січень 2012 р. на суму 1682274,47 грн., № 900900013 за лютий 2012 р. від 29.02.2012 р. на суму 2535344,55 грн., № 900900013 за березень 2012 р. від 31.03.2012 р. на суму 1372032,30 грн. та № 900900013 за квітень 2012 р. від 27.04.2012 р. на суму 493291,11 грн.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 ст. 691 ЦК України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як вбачається зі змісту наявного в матеріалах справи акта звірки взаєморозрахунків від 31.10.2012 р., підписаного представниками публічного акціонерного товариства «Київоблгаз» та ВРКП «Вишгородтепломережа», станом на 31.10.2012 р. заборгованість відповідача за договором № 900900013-ТКЕ-БО/12 від 02.02.2012 р. становила 282824,79 грн.

30.11.2012 р. між публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації «Київоблгаз» (первісний кредитор) та публічним акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (новий кредитор) було укладено договір № 12-297/1 про відступлення права вимоги (договір 2).

Відповідно до п.п. 1.1., 1.2. договору 2 первісний кредитор передає, а новий кредитор (позивач) приймає на себе право вимоги до боржника первісного кредитора ВРКП «Вишгородтепломережа» за договором на постачання природного газу № 900900013-ТКЕ-БО/12 у сумі 282824,79 грн. Крім передачі права вимоги оплати спожитого природного газу за зобов'язанням, зазначеним в п. 1.1. договору, до нового кредитора переходять права вимоги стягнення всіх штрафних санкцій, інфляційних втрат та відсотків, пов'язаних з невиконанням або неналежним виконанням боржником своїх зобов'язань за зазначеним вище договором.

Відповідно до п. 2.2. договору 2 право вимоги вважається переданим після фактичної передачі документів, зазначених в п. 2.1. цього договору. Передача документів оформлюється актом приймання-передачі з зазначенням переліку переданих документів.

27.11.2012 р. сторонами було підписано акт приймання-передачі документів, відповідно до якого первісний кредитор передав, а новий кредитор прийняв документи, зазначені в п. 2.1 договору про відступлення права вимоги.

Частиною 1 статті 516 ЦК України передбачено, що заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 517 ЦК України первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Відповідно до ч. 1 ст. 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Таким чином, право вимоги первісного кредитора до відповідача було передано позивачеві 30.11.2012 р., тобто з дати укладення та підписання сторонами договору № 12-297/1 про відступлення права вимоги.

Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як вбачається зі змісту договору № 12-297/1 від 30.11.2012 р. сторонами встановлено, що до нового кредитора (позивача) переходить право вимоги стягнення всіх штрафних санкцій, інфляційних втрат та відсотків, пов'язаних з невиконанням або неналежним виконанням боржником своїх зобов'язань за договором на постачання природного газу № 900900013-ТКЕ-БО/12.

На підставі укладеного договору та акта приймання-передачі первісний кредитор повідомив відповідача про уступку права вимоги листом № 12-4483 від 12.12.2012 р., що підтверджується наявним в матеріалах справи листом з відміткою про його передачу та прийняття за допомогою засобу факсимільного зв'язку.

24.12.2012 р. позивач направив на адресу відповідача вимогу № 26/2-539-12 від 24.12.2012 р. у зв'язку із заміною кредитора у зобов'язанні, в якій повідомив про відступлення права вимоги та вимагав негайного перерахування грошових коштів в рахунок погашення заборгованості у сумі 282824,79 грн., що підтверджується списками згрупованих поштових відправлень від 24.12.2012 р. з відбитками поштового штемпеля.

З наявної в матеріалах справи довідки позивача по операціям ВРКП «Вишгородтепломережа» за договором № 12-297/1 від 30.11.2012 р. вбачається, що за період з 29.12.2012 р. по 23.01.2013 р. відповідач повністю розрахувався з позивачем за отриманий природний газ на загальну суму 282824,79 грн. (29.12.2012 р. - 100000,00 грн., 15.01.2013 р. - 30000,00 грн., 16.01.2013 р. - 20000,00 грн., 17.01.2013 р. - 10000,00 грн., 18.01.2013 р. - 35000,00 грн., 22.01.2013 р. - 17000,00 грн. та 23.01.2013 р. - 70824,79 грн.)

Враховуючи те, що погашення заборгованості було здійснено відповідачем з порушенням встановлених п. 4.6. договору-1 строків, позивачем заявлено позовну вимогу про стягнення з відповідача 11153,78 грн. інфляційних втрат та 26858,43 грн. 3% річних, нарахованих на заборгованість по кожному простроченому платежу з урахуванням часткових проплат.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач просить суд стягнути з відповідача 11153,78 грн. інфляційних втрат, з яких 3547,75 грн. інфляційних, нарахованих на заборгованість за січень у сумі 1682274,47 грн. за період з 16.01.2012 р. по 15.02.2012 р. та на заборгованість у сумі 61065,84 грн. за період з 16.02.2012 р. по 15.03.2012 р. та 7606,03 грн. інфляційних, нарахованих на заборгованість відповідача за лютий 2012 р. у сумі 2535344,55 грн. за період з 16.02.2012 р. по 15.03.2012 р.

Індекс інфляції (індекс споживчих цін) - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, який визначається виключно Держкомстатом і його найменший період визначення становить місяць, а тому прострочка платежу за менший період не тягне за собою нарахування інфляційних втрат, а розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що мала місце на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Держкомстатом, за період прострочки. Розрахунки індексу інфляції за квартал, період з початку року і т. п. проводяться "ланцюговим" методом, тобто шляхом множення місячних (квартальних і т. д.) індексів (наказ Держкомстату від 27.07.2007, № 265 "Про затвердження Методики розрахунку базового індексу споживчих цін").

З наданого позивачем розрахунку вбачається, що інфляційні втрати нараховано позивачем на прострочену заборгованість за січень 2012 р. у сумі 1682274,47 грн. та 61065,84 грн. за період з 16.01.2012 р. по 15.02.2012 р. та з 16.02.2012 р. по 15.03.2012 р. відповідно.

Проте, позивачем невірно зазначено дату початку нарахування інфляційних втрат, а саме 16.01.2012 р., оскільки відповідно до умов договору заборгованість за січень 2012 р. виникла 07.02.2012 р., а частина заявлених до стягнення інфляційних втрат нарахована позивачем за періоди, менші ніж місяць, в зв'язку з чим наданий позивачем розрахунок є невірним.

Таким чином, задоволенню підлягають інфляційні втрати, нараховані позивачем на заборгованість відповідача за січень 2012 р., що існувала в лютому 2012 р., в межах заявлених позивачем періодів.

Відповідно до вірного розрахунку інфляційних втрат, здійсненого судом на заборгованість у сумі 61065,84 грн. (вказана сума входить до заборгованості відповідача у сумі 1682274,47 грн. на яку позивачем нараховано інфляційні втрати за період з 16.01.2012 р. по 15.02.2012 р.) за лютий 2012 р., інфляційні втрати становлять 122,50 грн., які підлягають стягненню з відповідача.

Що стосується позовних вимог про стягнення інфляційних втрат у сумі 7606,03 грн., нарахованих за період з 16.02.2012 р. по 15.03.2012 р. на прострочену заборгованість за лютий 2012 р. у сумі 2535344,55 грн., вони також не підлягають задоволенню, оскільки вказані інфляційні втрати нараховано позивачем за період, менший ніж місяць, враховуючи те, що заборгованість за лютий 2012 р. виникла 07.03.2012 р., тоді як позивач визначив кінцевою датою розрахунку 15.03.2012 р.

Таким чином, враховуючи викладене, позовні вимоги про стягнення з відповідача інфляційних втрат у сумі 11153,78 грн. підлягають частковому задоволенню у сумі 122,50 грн.

Позивач просить суд стягнути з відповідача 26858,43 грн. 3% річних, нарахованих за період з 08.02.2012 р. по 20.03.2012 р. на заборгованість за січень 2012 р., за період з 08.03.2012 р. по 22.05.2012 р. на заборгованість за лютий 2012 р., за період з 08.04.2012 р. по 27.08.2012 р. на заборгованість за березень 2012 р. та за період з 08.05.2012 р. по 23.01.2013 р. на заборгованість за квітень 2012 р.

Враховуючи те, що наданий позивачем розрахунок 3% річних, є вірним, вказані позовні вимоги підлягають задоволенню.

Позивачем також заявлено вимогу про стягнення з відповідача 18582,70 грн. пені за прострочення оплати природного газу, нарахованої по кожному простроченому платежу окремо з урахуванням часткових проплат за загальний період з 24.07.2012 р. по 07.11.2012 р.

Згідно з п. 6.2.2. договору 1, у разі порушення споживачем строків оплати, передбачених розділом 4 договору, із споживача стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

У відзиві на позовну заяву відповідач просить застосувати позовну давність до вимог щодо стягнення пені.

Частиною 1 ст. 256 ЦК України встановлено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 258 ЦК України для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Згідно з ст. 262 ЦК України заміна сторін у зобов'язанні не змінює порядку обчислення та перебігу позовної давності.

Відповідно до ч. 3 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у справі, зробленою до винесення ним рішення.

З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся до суду з даною позовною заявою, в якій міститься вимога про стягнення пені за прострочення виконання відповідачем зобов'язань з оплати отриманого природного газу, 21.08.2013 р., що підтверджується штампом поштового відділення на конверті, в якому надійшли до суду позовні матеріали.

Таким чином, позивачем пропущено строк позовної давності щодо вимог про стягнення пені, нарахованої за період з 24.07.2012 р. по 20.08.2012 р. включно.

В силу ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Отже, на підставі викладеного, позовна вимога в частині стягнення пені за прострочення виконання відповідачем зобов'язань з оплати отриманого природного газу, нарахованої з 24.07.2012 р. по 20.08.2012 р. включно, не підлягає задоволенню.

Відповідно до вірного розрахунку, здійсненого господарським судом за загальний період з 21.08.2012 р. по 07.11.2012 р. на заборгованість за кожний місяць поставки окремо з урахуванням часткових проплат, сума пені становить 11130,58 грн. і підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Відповідно до статті 49 ГПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 33, 34, 44, 49, статтями, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

Стягнути з Вишгородського районного комунального підприємства «Вишгородтепломережа» (07300, Київська обл., Вишгородський р-н, м. Вишгород, вул. Кургузова, 3-В, код 13713569) на користь публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (01001, м. Київ, Шевченківський р-н, вул. Богдана Хмельницького, 6, код 20077720) 122,50 грн. (сто двадцять дві грн. 50 коп.) інфляційних втрат, 26858,43 грн. (двадцять шість тисяч вісімсот п'ятдесят вісім грн. 43 коп.) 3% річних, 11130,58 грн. (одинадцять тисяч сто тридцять грн. 58 коп.) пені та 1158,60 грн. (одну тисячу сто п'ятдесят вісім грн. 60 коп.) судового збору.

2. В іншій частині позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Рябцева О.О.

Рішення підписано 23.10.2013 р.