Рішення № 34273948, 15.10.2013, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.10.2013 р. Справа №917/1851/13

за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Полтавській області, вул. Леніна, 1/23, м. Полтава, 36014

до Дочірнього підприємства "Скіпетр" приватного багатопрофільного підприємства "Альянс", пров. Спартака, 7-а, м. Карлівка, Полтавської області

про стягнення 1 730,05 грн.

Суддя Сірош Д.М.

Представники:

від позивача: Коробова Л.П., доручення № 103 від 14.10.2013 р.,

Шморгай О.М., доручення № 4 від 02.01.2013 р.

від відповідача: не з'явився

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення у відповідності до вимог ст. 85 ГПК України.

Розглядається позовна заява про стягнення про стягнення з відповідача неустойки за неповернення майна в сумі 1 730,05 грн. відповідно до договору оренди державного майна № 15/11-Н від 12.04.2011 р.

Представники позивача підтримують позов у повному обсязі та наполягають на його задоволенні.

Відповідач не скористався наданими йому ст. 22 ГПК України правами для захисту своїх інтересів, а саме: його представник у судове засідання не з'явився, хоча був повідомлений належним чином про дату, час та місце судового засідання, відзив на позов не надав.

Оскільки, необхідних для вирішення спору доказів наявних в матеріалах справи достатньо, і господарський суд повідомив належним чином позивача та відповідача про час, дату і місце проведення судового засідання, а неявка відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, тому справа розглядається за наявними матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд встановив:

12 квітня 2011 року між регіональним відділенням Фонду державного майна України по Полтавській області (надалі - Позивач) та юридичною особою Дочірнім підприємством "Скіпетр" приватного багатопрофільного підприємства "Альянс" (надалі - Відповідач) було укладено Договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності за №15/11-Н, відповідно до якого позивач виступав Орендодавцем, а відповідач - Орендарем.

Предметом Договору є державне майно, а саме: частина вбудованого нежитлового приміщення площею 19,4 м, розташоване за адресою: вул. Леніна, 107, м. Карлівка, Полтавської області та знаходиться на балансі Полтавської дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта".

Як вбачається з матеріалів справи позивач свої зобов'язання по договору в частині передачі майна, визначеного п.1.1. договору, виконав належним чином і в строк, а саме: передав в оренду майно, що підтверджується Актом приймання-передачі в оренду нерухомого майна, що належить до державної власності від 12 квітня 2011 року, який є невід'ємною частиною договору. (а.с 9).

Згідно з п.п. 2.2, 4.3.10 договору у разі припинення або розірвання договору оренди Орендар зобов'язаний повернути в останній день терміну дії цього договору балансоутримувачу орендоване майно у належному стані, не гіршому ніж на час передачі його в оренду, з урахуванням фізичного зносу.

Відповідно до ч. 2 ст. 782 ЦК України, у разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 782 ЦК України договір оренди державного майна № 15/11-Н від 12.04.2011 р. є розірваним з 11 жовтня 2012 року.

Факт припинення договору оренди та неповернення відповідачем майна з оренди підтверджується рішенням господарського суду Полтавської області від 26.02.2013 р. у справі № 18/2552/12, яким було зобов'язано відповідача повернути з оренди державне майно - частину нежитлового приміщення площею 19,4 м, розташоване за адресою: вул. Леніна, 107, м. Карлівка, Полтавської області, передавши його балансоутримувачу (а.с. 22-23).

Згідно з ч. 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Відповідно до преамбули та статті 6 параграфу 1 Конвенції про захист прав та свобод людини, згідно рішення Європейського суду з прав людини від 25 липня 2002 року у справі за заявою № 48553/99 "Совтрансавто-Холдинг" проти України", а також згідно рішення Європейського суду з прав людини від 28 жовтня 1999 року у справі за заявою №28342/95 "Брумареску проти Румунії" встановлено, що існує встановлена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.

Оскільки, в силу частини 3 статті 4 ГПК України, статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" згадані судові рішення та зміст самої Конвенції про захист прав та свобод людини є пріоритетним джерелом права для національного суду, суд приймає до уваги рішення господарського суду у справі № 18/2552/12 та встановлені у ньому факти, як такі, що усувають необхідність додаткового доведення зазначених обставин, при цьому ці факти не можуть ставитися судом під сумнів.

Таким чином, позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача 1 730,05 грн. неустойки на підставі ст. 785 ЦК України.

Згідно до ст. 785 Цивільного Кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної оплати за користування річчю.

Відповідно до п. 3.10 Договору, у разі невиконання обов'язку щодо повернення об'єкту оренди із закінченням (припиненням) терміну дії договору, орендар сплачує до Державного бюджету України неустойку в розмірі подвійної оплати за користування майном за весь час прострочення - строк фактичного користування майном з моменту припинення договору до факту повернення майна орендодавцеві за актом приймання-передачі.

Як зазначає позивач, Балансоутримувач вказаного орендованого майна - Полтавська дирекція українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" листом № 05-17-197 від 18.04.2013 року повідомив, що об'єкт оренди державного майна загальною площею 19,4 м2 за договором оренди №15/11-Н від 12.04.2011 року повернутий 01.03.2013 року з підписанням Акту приймання-передачі нерухомого майна, що належить до державної власності (а.с. 18).

Відповідно до п. 5.4. Постанови Пленуму ВГСУ № 12 від 29.05.2013 р. "Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна", застосовуючи приписи статті 785 ЦК України у розгляді справ зі спорів про стягнення неустойки за прострочення виконання зобов'язань з повернення об'єкта оренди, господарським судам слід звертати увагу на те, що неустойка, стягнення якої передбачено частиною другою статті 785 ЦК України, є самостійною майновою відповідальністю у сфері орендних правовідносин і визначається як подвійна плата за користування річчю за час прострочення. Ця неустойка не може бути ототожнена з неустойкою (штрафом, пенею).

Враховуючи, що єдиною підставою для користування відповідачем приміщенням був договір оренди, а також те, що з моменту розірвання договору і до дня підписання Акту приймання-передачі державного майна (01.03.2013 року) відповідач безпідставно користувався державним майном, позивачем правомірно нарахована неустойка у розмірі подвійної орендної плати, яка згідно з доданим до позовної заяви розрахунком (а.с. 6) за період з 11 жовтня 2012 року по 01.03.2013 року становить 1 730,05 грн.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими належними та допустимими доказами, тому підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ст. 49 ГПК України сплата судового збору покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст.32-33, 43-44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства "Скіпетр" приватного багатопрофільного підприємства "Альянс", пров. Спартака, 7-а, м. Карлівка, Полтавська область (код ЄДРПОУ 32583443, р/р 26002570187, АБ "Полтава-банк" м. Полтава, МФО 331489) неустойку в розмірі 1730,05 грн. до державного бюджету України (стягувач: Регіональне відділення Фонду державного майна України по Полтавській області, м. Полтава, вул. Леніна, 1/23, 36014, код ЄДРПОУ 22527015) на рахунок 31119094700002 УДКСУ в м. Полтава, код за ЄДРПОУ 38019510, банк одержувача: ГУДКСУ у Полтавській області, МФО 831019, код бюджетної класифікації: 22080300, символу 094.

3. Стягнути з Дочірнього підприємства "Скіпетр" приватного багатопрофільного підприємства "Альянс", пров. Спартака, 7-а, м. Карлівка, Полтавська область (код ЄДРПОУ 32583443, р/р 26002570187, АБ "Полтава-банк" м. Полтава, МФО 331489) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Полтавській області, м. Полтава, вул. Леніна, 1/23, 36014, код ЄДРПОУ 22527015, на рахунок: 35217014000259 ГУДКСУ у м. Полтава, код за ЄДРПОУ 22527015, банк одержувач: ГУДКСУ у Полтавській області, МФО 831019 1720,50 грн. судового збору.

Видати накази після набрання цим рішенням законної сили.

Суддя Сірош Д.М.

Повне рішення складено 21.10.13 р.