Рішення № 34273928, 08.10.2013, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. Комінтерну, 16тел. 235-04-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"08" жовтня 2013 р. Справа № 911/3484/13

Господарський суд Київської області у складі судді Черногуза А.Ф., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "ГАРАНТ-АВТО" в особі Центральної філії Публічного акціонерного товариства "УСК "ГАРАНТ-АВТО" до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Провіта" про відшкодування шкоди в порядку регресу,

За участю представників:

позивача : Костенка А.О. (дов. № 47-1-4/37-Ю від 20.12.2012);

відповідача: Боклан А.А. (дов. №249-11/2 від 11.10.2012).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У провадженні господарського суду Київської області знаходиться справа за позовом Публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "ГАРАНТ-АВТО" в особі Центральної філії Публічного акціонерного товариства "УСК "ГАРАНТ-АВТО" до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Провіта" про відшкодування шкоди у розмірі 19445,88 грн. в порядку регресу.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач у зв'язку із здійсненням страхової виплати за страховим випадком отримав право, яке страхувальник має до особи, відповідальної за завдані збитки - в даному випадку до відповідача як особи, що застрахувала цивільну відповідальність.

Ухвалою господарського суду Київської області від 09.09.2013 порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 08.10.2013.

В судовому засіданні 08.10.2013 суд заслухав пояснення представників сторін.

Враховуючи, що реалізація норми статті 38 Господарського процесуального кодексу України щодо витребування господарським судом у сторін документів і матеріалів, необхідних для вирішення спору, безпосередньо залежить від суб'єктивної реалізації сторонами їх диспозитивного права подавати та витребовувати через суд докази, а також враховуючи пункт 4 частини третьої 3 статті 129 Конституції України, який визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, господарський суд вважає, що судом в межах наданих повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та вважає за можливе розглядати справу за наявними у справі документами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

Встановив:

10.05.2011 року між Публічним акціонерним товариством Українська страхова компанія "Гарант-Авто" (страховик) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Нікомед Україна" (страхувальник) було укладено договір добровільного страхування автотранспорту, оформлений полісом №19G-0373818.

За яким Публічним акціонерним товариством Українська страхова компанія "Гарант-Авто" було застраховано майнові інтереси страхувальника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Нікомед Україна", пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням наземним транспортним засобом марки Scoda Fabia Classic 1.4, держаний номер АА6167КО.

Як вбачається з наявної в матеріалах справи копії довідки УДАІ ГУ МВС України в місті Києві №132253, 23.01.2012 сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля Scoda Fabia, що належить ТОВ "Нікомед Україна", держаний номер АА6167КО під керуванням Головчанської Ірини Володимирівни та ВАЗ-21051, державний номер АЕ7468СТ, під керуванням Рісти Володимира Золотоєвича, внаслідок якої автомобілю Scoda Fabia, держаний номер АА6167КО було завдано механічних пошкоджень.

Цивільно-правова відповідальність власника автомобіля ВАЗ-21051, державний номер АЕ7468СТ застрахована за полісом ОСЦПВВНТЗ №АА/7110088, виданого Товариством з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Провіта".

Постановою Ленінського районного суду м. Дніпропетровськ від 30.03.2012 у справі №3/422/371/2012 Рісту Володимира Золотоєвича було визнано винним у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди, що сталася 23.01.2012, та накладено адміністративне стягнення за ч.3 ст.130 КУПаП у вигляді позбавлення права керування всіма видами транспортних засобів строком на 5 (п'ять) років з оплатним вилученням транспортного засобу - автомобіля ВАЗ-21051, державний номер АЕ7468СТ.

У п. 4 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 01.04.1994 року № 02-5/215 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з відшкодуванням шкоди" зазначається, що преюдиціальне значення для господарського суду мають вирок суду з кримінальної справи, що набрав законної сили, щодо певних подій та ким вони вчинені або рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, щодо фактів, які встановлені судом. В інших випадках питання щодо вини конкретних осіб вирішується господарським судом самостійно за результатами дослідження всіх обставин та матеріалів справ, у тому числі матеріалів слідчих органів.

Відтак, проаналізувавши обставини, за яких було заподіяно шкоду власнику автомобілю Scoda Fabia, держаний номер АА6167КО, та наявні матеріали справи, господарський суд дійшов висновку, що саме дії водія Рісти Володимира Золотоєвича, що керував автомобілем ВАЗ-21051, державний номер АЕ7468СТ, знаходяться у причинному зв'язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди, а відтак і в спричиненні матеріальної шкоди Товариству з обмеженою відповідальністю "Нікомед Україна", що підтверджується наявними матеріалами справи, зокрема Постановою Ленінського районного суду м. Дніпропетровськ від 30.03.2012 у справі №3/422/371/2012.

25.01.2012 до позивача звернулася Головчанська Ірина Володимирівна із заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування.

Як вбачається з наявного в матеріалах справи звіту про визначення вартості матеріального збитку автомобіля Scoda Fabia, держаний номер АА6167КО від 07.03.2012, Товариством з обмеженою відповідальністю "КРОК" сертифікат № 12778/11 суб'єкт оціночної діяльності від 16.12.2011, строк дії сертифікату до 16.12.2014 була виконана оцінка Scoda Fabia, держаний номер АА6167КО.

Так, за результатами проведеного дослідження було складено висновок за яким матеріальний збиток завданий внаслідок ДТП власникові автомобіля Scoda Fabia, держаний реєстраційний номер - АА6167КО, складає - 19843,68 грн.

Згідно ч. 2 ст. 8 Закону України "Про страхування" страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і, з настанням якої, виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Таким чином, у результаті дорожньо-транспортної пригоди, що мала місце 23.01.2012 за вини Рісти Володимира Золотоєвича, настав страховий випадок у страхувальника позивача.

Господарським судом встановлено, що відповідно до страхового акту №132253 від 30.03.2012, на виконання своїх договірних зобов'язань позивач сплатив власнику автомобіля Scoda Fabia, держаний номер АА6167КО суму страхового відшкодування шляхом перерахування коштів на рахунок ТОВ "Автоцентр-Україна Плюс" за відновлювальний ремонт, а саме 19445,88 грн, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією платіжного доручення від 25.04.2012 №4229.

Отже, загальний розмір підтверджених фактичних витрат позивача з виплати страхового відшкодування складає 19445,88 грн.

Підставою позову, як зазначає позивач, є те, що виплативши страхове відшкодування страхувальнику, Публічним акціонерним товариством Українська страхова компанія "Гарант-Авто" в особі Центральної філії Публічного акціонерного товариства "УСК "ГАРАНТ-АВТО" набуло право вимоги до особи, відповідальної за заподіяні збитки.

При цьому, позивач вважає, що відповідальною особою за заподіяні збитки є Товариство з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Провіта", оскільки цивільно-правова відповідальність Рісти Володимира Золотоєвича була застрахована у відповідача за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АА/7110088, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією вказаного полісу наданого відповідачем.

Згідно ст. 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Частинами 1, 2 ст. 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: 1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; 2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; 3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Згідно із ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Під джерелом підвищеної небезпеки належить визнавати будь-яку діяльність, здійснення якої створює підвищену імовірність заподіяння шкоди через неможливість контролю за нею людини, а також діяльність по використанню, транспортуванню, зберіганню предметів, речовин і інших об'єктів виробничого, господарського чи іншого призначення, які мають такі ж властивості. Майнова відповідальність за шкоду, заподіяну діями таких джерел, має наставати як при цілеспрямованому їх використанні, так і при мимовільному прояві їх шкідливих властивостей (наприклад, у випадку заподіяння шкоди внаслідок мимовільного руху автомобіля).

Під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки на підставі права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо) (аналогічна правова позиція викладена в п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" від 27.03.1992 року № 6).

Одночасно, згідно ст. 3 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Відповідно до п. 22.1 ст. 22 наведеного вище Закону при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Як визначено абз. 1 п. 36.1 ст. 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом "а" пункту 41.1 статті 41 цього Закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Таким чином, до Публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "ГАРАНТ-АВТО" в особі Центральної філії Публічного акціонерного товариства "УСК "ГАРАНТ-АВТО", як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором добровільного страхування, перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до відповідача, як особи, відповідальної за завдані збитки, відповідно до положень Закону України „Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів".

Так, на виконання вимог ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України "Про страхування" позивач звернувся до відповідача з заявою №132253/22 від 02.04.2013 на виплату (страхового) відшкодування у розмірі 18445,88 грн. в порядку регресу. Вказана заява була залишена відповідачем без задоволення.

Згідно ч. 1 ст. 12.1. Закон України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" Розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих.

Статтею 37 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" передбачено право страховика за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Отже, страхове відшкодування повинно бути зменшено на суму франшизи. Як вбачається з наявної в матеріалах справи копії полісу сума франшизи за полісом №АА/7110088 становить 1000,00 грн.

Статтею 37 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" передбачено право страховика за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

З огляду на викладене, до позивача як страховика, який виплатив страхове відшкодування, перейшло право вимоги, яке потерпіла особа - Вербовой Едуард Вячеславович мала до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Провіта" як особи, на яку законом покладено обов'язок відшкодувати завдані збитки в межах, передбачених полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Матеріалами справи підтверджено, що вартість матеріальної шкоди завданої власнику автомобіля Scoda Fabia, держаний реєстраційний номер - АА6167КО, складає - 19843,68 грн.

Відповідно до ст. 12.1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

З огляду на викладене, страхове відшкодування за полісом №АА/7110088 підлягає зменшенню на 1000,00 грн.

Враховуючи визначені полісом № АА/7110088 розміри лімітів відповідальності, а також встановлений судом розміром шкоди, право на вимогу якої перейшло до позивача, що обмежений розміром відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу, відповідач був зобов'язаний відшкодувати позивачу витрати в розмірі 18843,68 грн. (розмір відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу 19843,68 грн. - 1000,00 грн. франшизи за полісом) у строк до моменту звернення Публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "ГАРАНТ-АВТО" в особі Центральної філії Публічного акціонерного товариства "УСК "ГАРАНТ-АВТО" до суду.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог та стягнення з Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова Компанія "Провіта" на користь Публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "ГАРАНТ-АВТО" в особі Центральної філії Публічного акціонерного товариства "УСК "ГАРАНТ-АВТО" суми страхового відшкодування у розмірі 18845,88 грн.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "ГАРАНТ-АВТО" в особі Центральної філії Публічного акціонерного товариства "УСК "ГАРАНТ-АВТО" задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова Компанія "Провіта" (код ЄДРПОУ 31704186) на користь Публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "ГАРАНТ-АВТО" в особі Центральної філії Публічного акціонерного товариства "УСК "ГАРАНТ-АВТО" (код ЄДРПОУ 25965081) суму страхового відшкодування у розмірі 18843,68 грн. та судовий збір у розмірі 1667,22 грн.

3. В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Черногуз А.Ф.