Рішення № 34273407, 22.10.2013, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

22.10.2013 р. Справа№ 914/488/13

Господарський суд Львівської області у складі судді Р.Матвіїва, при секретарі судового засідання М.Скірі, розглянув заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Пласт» про роз'яснення рішення господарського суду Львівської області від 15.10.2013 року у справі

за позовом: Львівського обласного центру зайнятості, м. Львів;

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Пласт», м. Перемишляни Львівської області;

про: спонукання щодо виконання договірних зобов'язань та стягнення пені в розмірі 94 509 грн. 24 коп.

У судовому засіданні взяли участь представники:

позивача: Коваленко О.М. - начальник юридичного відділу на підставі довіреності № 19-4211/0-12 від 07.12.2012 року;

відповідача: Орихівський П.Й. - директор.

Суд встановив. Господарським судом Львівської області 15.10.2013 року прийнято рішення у справі № 914/488/13-г за позовом Львівського обласного центру зайнятості до Товариства з обмеженою відповідальністю «Пласт» про спонукання щодо виконання договірних зобов'язань та стягнення пені в розмірі 94 509 грн. 24 коп. Вищезазначеним рішенням суд задоволив позовні вимоги частково:

- зобов'язав Товариство з обмеженою відповідальністю "Пласт" (81200, Львівська обл., м. Перемишляни, вул. Липова Алея, 13, ідн. код 20811539) завершити виконання робіт з будівництва міського центру зайнятості в м. Новий Розділ Львівської області, передбачених договором № 219 від 30.11.2010 року.

- стягнув із Товариства з обмеженою відповідальністю "Пласт" (81200, Львівська обл., м. Перемишляни, вул. Липова Алея, 13, код ЄДРПОУ 20811539) на користь Львівського обласного центру зайнятості (79039, Львівська обл., місто Львів, Залізничний район, вул. Бортнянського, будинок 11А, код ЄДРПОУ 03491180) 20 000 грн. пені.

- стягнув із Товариства з обмеженою відповідальністю "Пласт" (81200, Львівська обл., м. Перемишляни, вул. Липова Алея, 13, код ЄДРПОУ 20811539) 2 867 грн. 50 коп. судового збору в дохід державного бюджету.

- відмовив у задоволенні позовних вимог у частині стягнення 74 509 грн. 24 коп. пені та в частині виконання зобов'язань позивачем.

Відповідач звернувся до господарського суду з заявою (вх. № 43696 від 21.10.2013 року) про роз'яснення рішення господарського суду Львівської області у даній справі.

Ухвалою суду від 21.10.2013 року заяву призначено до розгляду в судовому засіданні 22.10.2013 року.

У судове засідання 22.10.2013 року представники сторін з'явились, заявили про те, що рішення суду від 15.10.2013 року ними не оскаржувалось і оскаржуватись не буде.

У процесі розгляду заяви суд дійшов до висновку про задоволення заяви про роз'яснення рішення суду № 914/488/13 від 15.10.2013 року з огляду на наступне.

Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 89 Господарського процесуального кодексу України, суддя за заявою сторони чи державного виконавця роз'яснює рішення, ухвалу, не змінюючи при цьому їх змісту, а також за заявою сторони або за своєю ініціативою виправляє допущені в рішенні, ухвалі описки чи арифметичні помилки, не зачіпаючи суті рішення. Про роз'яснення рішення, ухвали, а також про виправлення описок чи арифметичних помилок виноситься ухвала. Подання заяви про роз'яснення рішення суду допускається, якщо воно ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до примусового виконання.

Згідно з ч. 3 п. 17 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 року № 6 «Про судове рішення», здійснюючи роз'яснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду.

Із заяви відповідача вбачається, що незрозумілим для нього є порядок здійснення оплати виконаних робіт у відповідності з винесеним рішенням, оскільки у задоволенні позовної вимоги в частині виконання зобов'язань позивачем (замовником) судом відмовлено. Заявник просить роз'яснити рішення суду щодо наявності чи відсутності у позивача обов'язку прийняти та оплатити відповідні роботи, оскільки згідно з договором обов'язок Товариства з обмеженою відповідальністю «Пласт» по завершенню виконання робіт з будівництва міського центру зайнятості в м. Новий Розділ кореспондується з обов'язком Львівського обласного центру зайнятості прийняти та оплатити вказані роботи.

Відмовивши у задоволенні вимоги зобов'язати позивача за позовом самого ж позивача виконати передбачені договором обов'язки, суд виходив з положень ст. 15 Цивільного кодексу України та ч. 1 ст. 1 Господарського процесуального кодексу України, яким сформульована позовна вимога не відповідає. Зокрема, згідно з ч. 1 ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Виходячи зі змісту вказаної статті, підставою для захисту цивільного права є його порушення, невизнання або оспорювання. Пред'являючи вимогу про зобов'язання Львівського обласного центру зайнятості виконати договірні зобов'язання, позивач тим самим ставить вимогу до самого себе, що не узгоджується з нормами законодавства і не дає суду права задоволити таку вимогу.

Відповідно до ч. 1 ст. 631 Цивільного кодексу України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Згідно з ч. 4 ст. 631 Цивільного кодексу України закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Станом на 31.12.2012 року строк дії договору № 219 від 30.11.2010 року, згідно з п. 1 додаткового договору від 30.12.2011 року, закінчився. Однак, обумовлені договором роботи вчасно виконані не були, у зв'язку з чим підрядника зобов'язано завершити розпочаті та взяті відповідно до договору обов'язки по виконанню робіт з будівництва міського центру зайнятості. У свою чергу замовник повинен здійснювати оплату за виконані роботи, хоча питання про оплату замовником виконаних робіт і не було предметом розгляду даної справи.

Враховуючи наведені вище норми Цивільного кодексу України, обов'язок прийняти та оплатити виконані роботи зберігається за позивачем, так як і обов'язок по виконанню робіт за відповідачем, до повного виконання умов договору підряду, незважаючи на закінчення строку чинності договору.

Враховуючи вищенаведене, відповідно до ст. ст. 86, 89 Господарського процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В:

Роз'яснити рішення господарського суду Львівської області від 15.10.2013 року у справі № 914/488/13-г у наступний спосіб:

«Позивач у відповідності до умов договору № 219 від 30.11.2010 року, не зважаючи на закінчення строку дії договору та відмову у задоволенні позовних вимог в частині виконання позивачем зобов'язань за договором, зобов'язаний виконувати взяті на себе згідно з договором від 30.11.2010 року № 219 зобов'язання, зокрема, оплачувати відповідачу вартість вже виконаних на підставі рішення господарського суду від 15.10.2013 року у справі № 914/48/13-г робіт, а також оплачувати вартість робіт, щ будуть виконані в майбутньому відповідно до умов договору від 30.11.2010 року № 219».

Ухвала набрала законної сили.

Суддя Р. Матвіїв