Рішення № 34273132, 10.10.2013, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

10.10.2013р. Справа №905/5771/13

Господарський суд Донецької області у складі судді Шилової О.М.,

при секретарі судового засідання Табачнікові В.Г.

розглянув матеріали справи

за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування», м.Київ

до Приватного акціонерного товариства «УКРАЇНСЬКА АКЦІОНЕРНА СТРАХОВА КОМПАНІЯ АСКА», м.Донецьк

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, на стороні

відповідача: ОСОБА_2, м.Горлівка

про стягнення 27365,97грн. матеріальної шкоди

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_3 - за дов. №3883/18 від 17.12.2012р.,

від відповідача: Єфімова Ю.Ю. - за дов. №248/17 від 23.07.2013р.,

від третьої особи: не викликався.

Суд перебував у нарадчій кімнаті

10.10.2013р. з 11-35год. до 11-40год.

СУТЬ СПОРУ:

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АХА Страхування», м.Київ звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Приватного акціонерного товариства «УКРАЇНСЬКА АКЦІОНЕРНА СТРАХОВА КОМПАНІЯ АСКА», м.Донецьк про стягнення 27365,97грн. матеріальної шкоди.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 12.08.2013р. до участі у справі залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: ОСОБА_2 (а.с.1).

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на: Договір добровільного страхування наземного транспорту №52827Га/11д від 04.11.2011р.; Довідку ДАІ; постанову Калінінського районного суду м.Горлівки від 21.06.2012р. у справі №3/0521/555/12 (0521/5618/12); страховий акт №2012/V/MOD03271/VESKO/10605 від 15.05.2012р. з розрахунком суми страхового відшкодування; заяву про настання події, що має ознаки страхового випадку №2012/V/MOD03271 від 23.04.2012р.; Звіт №562 про оцінку транспортного засобу від 17.05.2012р. з додатками; рахунок-наряд №27850/01 від 26.04.2012р.; платіжне доручення №21407 від 17.05.2012р.; претензію про відшкодування у порядку регресу шкоди, заподіяної в результаті ДТП вих.№7985/26/ЦВ від 26.11.2012р. тощо.

Протягом розгляду справи відповідач з супровідним листом №5627/26/ЦВ від 30.09.2013р. надав витребувані судом письмові пояснення та документи (а.с.121-124).

Протягом розгляду справи відповідач надав відзив №990/17 від 23.09.2013р. з додатками, в якому просив у задоволенні позовних вимог відмовити (а.с.88-111).

04.09.2013р. на адресу суду від Калінінського районного суду м.Горлівки з супровідним листом №18317/13 від 21.08.2013р. надійшли матеріали адміністративної справи №3/0521/555/2012 відносно ОСОБА_2 З адміністративної справи №3/0521/555/2012 судом зроблені копії та долучені до матеріалів даної справи (а.с.50-81).

13.09.2013р. на адресу суду від третьої особи надійшли пояснення про обставини ДТП (з додатками). До пояснень, зокрема, додано копію Полісу АВ№2265578, яким забезпечено транспортний засіб SKODA FABIA COMBI, д.н.з. НОМЕР_1 (а.с.83-86).

Розглянувши наявні у матеріалах справи документи, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням докази, які мають значення для вирішення спору, суд

ВСТАНОВИВ:

04.11.2011р. між АТ «СК «АХА Страхування» (позивач) та ОСОБА_5 (Страхувальник) укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту №52827Га/11д (далі - Договір страхування, а.с.9-13). Згідно з п.5 Договору страхування позивачем застрахований транспортний засіб марки Renault Logan MCV, реєстраційний номер НОМЕР_3 (надалі - застрахований автомобіль), зокрема, за страховим ризиком «збитки внаслідок ДТП»; за вказаним ризиком встановлена безумовна франшиза 729,63грн., що складає 0,5% від страхової суми (п.7, п.10.2.Договору). Договором страхування вигодонабувачем визначено ПАТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» (п.4.). Датою початку дії Договору є 05.11.2011р., датою закінчення - 04.11.2012р. (п.п.14.1-14.2. Договору).

Підпунктом 25.22. Договору страхування передбачено, що у випадку, коли страхове відшкодування сплачується Страхувальнику шляхом перерахування на рахунок СТО, сума податку на додану вартість відшкодовується в складі страхового відшкодування, за умови, що СТО є платником вказаного податку.

Додатковою угодою №1 від 28.03.2012р. сторони внесли зміни до пункту 5 Договору страхування, зазначивши реєстраційний номер застрахованого автомобіля: НОМЕР_2» (а.с.121, 124).

23.04.2012р. на 502 км+760м а/д Знам'янка - Луганськ - Ізваріно відбулась дорожньо-транспортна пригода (надалі - ДТП) за участю застрахованого автомобіля під керуванням ОСОБА_8, автомобіля Ford, д.н.з. НОМЕР_4, під керуванням ОСОБА_9, та автомобіля Skoda Fabia Combi, д.н.з. НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_2 Не вибравши безпечну швидкість руху, ОСОБА_2 скоїв зіткнення з зупинившимся попереду автомобілем Ford, після чого автомобіль Ford відкинуло на застрахований автомобіль, який також не рухався. В результаті ДТП всі автомобілі отримали механічні пошкодження (а.с.53, 55-58).

Наявність вини ОСОБА_2 у порушенні Правил дорожнього руху України, що спричинило пошкодження автомобілів, підтверджена постановою Калініського районного суду м.Горлівки від 21.06.2012р. у справі №3/0521/555/12 (0521/5618/12). В суді ОСОБА_2 вину у скоєнні правопорушення визнав повністю (а.с.61).

На замовлення позивача було складено Звіт №562 про оцінку транспортного засобу від 17.05.2012р. (а.с.21-35), згідно з яким на момент проведення дослідження вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу на деталі та вузли застрахованого автомобіля, що замінюються, склала 29963,47грн. (а.с.24, зворотній бік).

Повна дійсна вартість відновлювального ремонту застрахованого автомобіля склала 28605,60грн. (в тому числі ПДВ 4767,60грн.), що підтверджується виставленим ТОВ «РОДНО» рахунком-нарядом №27850/01 від 26.04.2012р. (а.с.36).

Позивач на підставі Договору страхування, заяви Страхувальника про настання події, що має ознаки страхового випадку №2012/V/MOD03271 від 23.04.2012р. (а.с.14-15) та листа вигодонабувача №12608/3303БТ від 14.05.2012р. (а.с.16) склав Страховий акт №2012/V/MOD03271/VESKO/10605 від 15.05.2012р. (а.с.7), з розрахунку до якого (а.с.8) вбачається, що страхове відшкодування дорівнює 27875,97грн. та фактично є вартістю відновлювального ремонту за рахунком-нарядом №27850/01 від 26.04.2012р. в сумі 28605,60грн. (а.с.36) за вирахуванням 729,63грн. франшизи позивача.

Платіжним дорученням №21407 від 17.05.2012р. позивач сплатив 27875,97грн. на зазначений у рахунку-наряді №27850/01 від 26.04.2012р. розрахунковий рахунок ТОВ «РОДНО», помилково зазначивши при цьому найменування отримувача коштів як ТОВ «РОНДО», що не могло вплинути на факт отримання коштів саме ТОВ «РОДНО», оскільки всі інші платіжні реквізити були зазначені вірно та платіжне доручення виконане банком платника того ж дня (а.с.18, 36).

Аналіз Договору страхування, положень ст.ст.22, 1192 Цивільного кодексу (далі - ЦК) України та ст.ст.9, 20, 25 Закону України „Про страхування", ст.42 та абз.5 ч.1 ст.44 Господарського кодексу України дозволяє зробити висновок, що страхову виплату було здійснено позивачем правомірно.

Відповідно до ст.1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

За приписами ст.228 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який відшкодував збитки, має право стягнути збитки з третіх осіб у порядку регресу.

Стаття 993 ЦК України передбачає, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, яка отримала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за спричинені збитки. Аналогічне положення встановлене ст.27 Закону України "Про страхування".

Аналіз приписів ч.ч.1, 2 ст.1166, ч.ч.2, 5 ст.1187, п.1 ч.1 ст.1188 ЦК України дозволяє дійти висновку про те, що у випадку заподіяння шкоди внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки обов'язок з її повного відшкодування покладається на винну особу - тобто у даному випадку на ОСОБА_2

З наданого відповідачем та третьою особою Полісу №АВ/2265578 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (далі - Поліс №АВ/2265578, а.с.84, 91) вбачається, що на дату ДТП (23.04.2012р.) ПрАТ «Українська акціонерна страхова компанія АСКА» застрахувало цивільно-правову відповідальність ОСОБА_2 щодо автомобіля Skoda Fabia Combi, д.н.з. НОМЕР_1 (надалі - забезпечений автомобіль) з лімітом відшкодування за майнову шкоду 50000грн та франшизою 1000грн. Період дії полісу: з 00-00 25.12.2011р. до 24.12.2012р. включно.

Таким чином, з урахуванням приписів ст.993 Цивільного кодексу України, ч.3 ст.18, ст.27 Закону України „Про страхування", ст.ст.22, 28, 29 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (далі - Закон) особою, відповідальною за завдані позивачу виплатою ним страхового відшкодування збитки, є ПрАТ «Українська акціонерна страхова компанія АСКА» (в межах Полісу №АВ/2265578).

Отже, позивач отримав право вимоги до ПрАТ «Українська акціонерна страхова компанія АСКА» саме в межах умов Полісу №АВ/2265578, який і є підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

Матеріали справи не містять доказів відшкодування відповідачем сплаченого позивачем страхового відшкодування на час розгляду даної справи.

Позивач заявив до стягнення 27365,97грн. матеріальної шкоди, розрахованої наступним чином: з вартості відновлювального ремонту в сумі 28605,60грн. з врахуванням 4767,60грн. ПДВ (рахунок-наряд №27850/01 від 26.04.2012р., а.с.36), позивач вирахував 729,63грн. власної франшизи та 510грн. франшизи відповідача (а.с.2 (зворотній бік), 40).

Заявлена до стягнення сума не перевищує ліміт відповідальності ПрАТ «Українська акціонерна страхова компанія АСКА», проте позивачем не обґрунтовано належним чином правомірність покладення на відповідача ПДВ, сплаченого позивачем у складі суми страхового відшкодування на підставі умов підп.25.22 власного Договору страхування.

Суд виходить з того, що сплачуючи за таких умов ПДВ у складі страхового відшкодування, позивач діяв за принципом власного комерційного ризику (абз.5 ч.1 ст.44 Господарського кодексу України).

Суд зазначає, що сам по собі рахунок СТО не може бути підставою для виникнення податкових зобов'язань, пов'язаних з наданням послуг з відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу. Зазначені зобов'язання виникають лише внаслідок фактичного надання послуги з проведення такого ремонту за умови, що виконавець цієї послуги є платником ПДВ. Як наслідок, у випадку непроведення фактичного ремонту транспортного засобу податкові зобов'язання не виникають.

Оскільки позивачем не доведено факт реального надання ТОВ «РОДНО» послуг з ремонту застрахованого автомобіля як на момент виплати ним страхового відшкодування, так і на момент розгляду даної справи (а.с.121), то у суду відсутні підстави для стягнення з відповідача в порядку регресу суми ПДВ (4767,60грн.), зазначеної у рахунку-наряді №27850/01 від 26.04.2012р.

Крім того, відповідно до приписів п.12.1 ст.12 Закону розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цієї норми.

Враховуючи, що укладеним відповідачем з ОСОБА_2 Полісом №АВ/2265578 встановлена безумовна франшиза у розмірі 1000грн., а позивач під час розрахунку ціни позову вирахував лише 510грн. франшизи відповідача, скориставшись помилково внесеною до бази даних МТСБУ інформацією, то недоврахована сума франшизи в розмірі 490грн. не підлягає стягненню з відповідача.

Отже, позовна вимога підлягає задоволенню частково, в сумі 22108,37грн., розрахованій наступним чином:

27365,97грн. (заявлена до стягнення сума матеріальної шкоди) - 490грн. (недоврахована сума безумовної франшизи відповідача) - 4767,60грн. (ПДВ, нарахований у складі послуг СТО) = 22108,37грн.

Викладені у відзиві №990/17 від 23.09.2013р. (а.с.88-90) заперечення щодо направлення позивачем відповідачеві претензії на іншу суму, ніж ціна позову, суд до уваги не приймає з огляду на положення ч.1 ст.55, ч.ч.1, 2 ст.124 Конституції України, а також на наступне.

Конституційний суд України в абз.3 п.3 Рішення №15-рп/2002 від 09.07.2002р. зазначив, що зі змісту частини другої статті 124 Конституції України щодо поширення юрисдикції судів на всі правовідносини, що виникають у державі, випливає, що кожен із суб'єктів правовідносин у разі виникнення спору може звернутися до суду за його вирішенням. Суб'єктами таких правовідносин можуть бути, зокрема, юридичні особи. Зазначена норма, як і інші положення Конституції України, не містить застереження щодо допустимості судового захисту тільки після досудового врегулювання спору та неприпустимості здійснення правосуддя без його застосування.

В абз.3, 4 п.6.2. Рішення Конституційного суду України №17-рп/2011 від 13.12.2011р. зазначено, що у рішенні від 21.02.1975р. у справі "Голдер проти Великої Британії" Європейський суд з прав людини закріпив правило, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод стосується невід'ємного права особи на доступ до суду. Прямим порушенням права на доступ до суду є необхідність отримання спеціальних дозволів на звернення до суду. Таким чином, у практиці Європейського суду з прав людини право на звернення до суду також пов'язується лише з волевиявленням особи. Особа може відмовитися від реалізації права на звернення до суду, однак не від самого права як такого.

Крім того, ані Господарський, ані Цивільний, ані Господарський процесуальний кодекси України не обмежують права юридичної особи на звернення до суду за захистом порушеного права.

На момент звернення до господарського суду з даним позовом позивач зазнав збитків, а отже, його право було порушене та підлягало захисту.

З наведеного випливає, що спір у даній справі підлягає розгляду господарським судом по суті на загальних підставах.

Викладене у відзиві №990/17 від 23.09.2013р. (а.с.90) твердження відповідача про те, що на підставі ст.993 ЦК України та ст.27 Закону України „Про страхування" виникає лише право суброгації і у позивача немає підстав для подання позову в порядку регресу, не відповідає дійсності з огляду на таке.

На підставі аналізу приписів ст.27 Закону України «Про страхування» та ст.ст.993, 1191 ЦК України суд дійшов висновку, що право вимоги страхувальника до особи, відповідальної за завдані збитки, яке переходить до страховика, що виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування та обмежене розміром фактичних витрат, має характер саме зворотної вимоги, тобто регресу. Отже, позивач після виплати страхового відшкодування отримав право зворотної (регресної) вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду.

Таким чином, позивач вірно визначився зі способом захисту своїх порушених прав.

Інші викладені у відзиві заперечення відповідача спростовуються матеріалами справи.

Судові витрати розподіляються на підставі приписів абз.3 ч.1 ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, згідно зі ст. ст.55, 124 Конституції України; ст.ст.22, 993, 1166, 1187, 1188, 1191, 1192 Цивільного кодексу України; ст.ст.42, 44 (абз.5 ч.1), 228 Господарського кодексу України; ст.ст.9, 18, 20, 25, 27 Закону України „Про страхування" №85/96-ВР від 07.03.1996р.; ст.ст.12, 22, 28, 29 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" №1961-IV від 01.07.2004р.; керуючись ст.ст.4-2, 4-3, 22, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування», м.Київ до Приватного акціонерного товариства «УКРАЇНСЬКА АКЦІОНЕРНА СТРАХОВА КОМПАНІЯ АСКА», м.Донецьк про стягнення 27365,97грн. матеріальної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська акціонерна страхова компанія АСКА» (83052, м.Донецьк, пр-т Ілліча, буд.100; код ЄДРПОУ 13490997) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» (04070, м.Київ, вул.Іллінська, 8; р/р №26503253730311, Банк АТ «УкрСиббанк» м.Харків, МФО 351005, ЄДРПОУ 20474912) 22108,37грн. матеріальної шкоди, 1389,99грн. судового збору.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 10.10.2013р. оголошено і підписано вступну та резолютивну частини рішення.

Повне рішення складене та підписане 15.10.2013р.

Суддя О.М. Шилова

надруковано 4 примірники:

1 - до справи, 2 - сторонам

1 - третій особі