Рішення № 34273086, 17.10.2013, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел./факс 55-17-32, inbox@lg.arbitr.gov.ua ___________________________ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

17 жовтня 2013 року Справа № 913/2232/13

Провадження №2/913/2232/13

За позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об'єднання»,

м. Луганськ

до Державного підприємства «Луганськвугілля» в особі Державного відкритого акціонерного товариства "Шахта ім. Артема" ДП ДХК "Луганськвугілля", м. Артемівськ Луганської області

про стягнення 121944 грн. 17 коп.

Суддя Седляр О.О.

Секретар судового засідання Колпакова Г.О.,

у засіданні брали участь:

від позивача: Борунова О.П., довіреність № 616 від 01.01.2012,

від відповідача: Гребеньова С.П., довіреність № 03/5-696 від 28.12.2012,

відповідно до вимог ст. 77 Господарського процесуального кодексу України у засіданні суду було оголошено перерву з 10.10.2013 до 11 год. 10 хвил. 17.10.2013,

В С Т А Н О В И В:

Обставини справи: позивачем заявлена вимоги про стягнення з відповідача заборгованість за активну електроенергію у сумі 97211 грн. 03 коп., пеню у сумі 6212 грн. 74 коп., 3% річних у сумі 1731 грн. 54 коп., інфляційні нарахування у сумі 96 грн. 87 коп. та заборгованість за перевищення договірних величин споживання електричної енергії у сумі 16691 грн. 59 коп. за договором про постачання електричної енергії № А 5014 від 01.01.2004 року.

Листом від 17.10.2013 позивач просить суд уточнити назву відповідача у справі , яка ним помилково була зазначена у вступній частині позовної заяви та замість - Державного підприємства «Луганськвугілля» в особі Державного відкритого акціонерного товариства "Шахта ім. Артема" ДП ДХК "Луганськвугілля" відповідачем за даною справою вважати - Державне підприємство «Луганськвугілля» в особі Відокремленого підрозділу "Шахта імені Артема" , м. Артемівськ Луганської області.

Враховуючи дану заяву позивача належною назвою відповідача вважати - Державне підприємство «Луганськвугілля» в особі Відокремленого підрозділу "Шахта імені Артема" , м. Артемівськ Луганської області.

Відповідач відзив на позовну заяву не надав, проте у судовому засіданні 17.10.2013 подав клопотання про зменшення розміру пені у відповідності до вимог п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з тим, що підприємство знаходиться у тяжкому фінансовому стані, внаслідок аварії, яка сталась на ньому , а тому він не має можливості здійснити оплату санкцій у повному обсязі.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, заслухавши представників сторін під час судового розгляду справи, суд встановив наступне.

01.01.2004, між ТОВ "Луганське енергетичне об'єднання" в особі директора Серговської філії Головченко О.Є. та ДВАТ "Шахта імені Артема" ДХК "Луганськвугілля" (правонаступником якого є відповідач у справі) в особі керуючого санацією Шевченко С.А., укладено договір про постачання електричної енергії № А 5014, у відповідності з умовами пункту 1.1 якого, Постачальник (позивач у справі) продає електричну енергію Споживачу (відповідач у справі) для забезпечення потреб електричних установок Споживача, а останній, в свою чергу зобов'язався оплачувати позивачеві вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснювати інші платежі згідно з умовами договору та додатками до договору, що є його невід'ємною частиною.

Згідно з умовами пункту 2.2.2 договору для визначення величини спожитої електричної енергії щомісячно 1-го числа відповідач зобов'язаний згідно з Додатком «Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії» знімати покази розрахункових засобів обліку, оформляти результати відповідно до Додатку «Форма «Акт про зняття показів розрахункових засобів обліку електричної енергії» та направляти уповноваженого представника до відділу збуту Серговської філії Постачальника за адресою: м. Зорінськ, вул. Ізвесткова,11 для подання звіту про спожиту електроенергію за розрахунковий період (місяць) і отримання рахунків для здійснення остаточного розрахунку за спожиту електричну енергію та інших платежів, передбачених договором.

Відповідно до умов договору, позивачем на підставі актів про використану електричну енергію протягом травня 2012 - лютого 2013 років відповідачеві надавалися рахунки для оплати спожитої активної електричної енергії на загальну суму 127243 грн. 05 коп.

Вказані рахунки були отримані повноважним представником відповідача у справі, що підтверджується відповідними розписками. Факт отримання рахунків відповідачем не оспорюється.

Згідно з пунктом 9 додатку до договору «Порядок розрахунків» розрахунок за фактично спожиту у розрахунковому періоді активну електроенергію; за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності; за перетікання реактивної електричної енергії; оплату сум на відшкодування збитків та пені за порушення строків розрахунків Споживач здійснювати на підставі наданих Постачальником рахунків протягом 10-ти операційних днів, починаючи з наступного дня після їх отримання.

Виставлені позивачем рахунки відповідачем сплачені частково, у зв'язку з чим протягом травня 2012 - лютого 2013 років за відповідачем утворилася заборгованість за активну електроенергію в сумі 97211 грн. 03 коп., яка заявлена до стягнення позивачем за даним позовом.

Про факт надання позивачем у повному обсязі обумовлених договором послуг свідчать наявні у матеріалах справи звіти про використану електричну енергію, складені, підписані та засвідчені відповідачем у справі.

Крім того, згідно з умовами договору (п.5.1 договору), позивачем для відповідача було встановлено договірні величини споживання електричної енергії, а саме відповідачу на лютий 2013 року була встановлена договірна величина споживання електричної енергії у розмірі 15 000 кВТ/год, однак фактичне споживання, яке зафіксоване приладами обліку, становить 32458 кВт/год, що підтверджено звітом про зняття показів розрахункових приладів обліку за лютий 2013 року.

Відповідач у відповідності до вимог п. 5.1, п. 5.2 договору не звертався до Позивача щодо коригувань договірних величин споживання на лютий 2013 року.

А тому, у відповідності до п.4.4.2 договору за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, позивач нарахував відповідачеві двократну вартість різниці між фактично спожитою та договірною величиною за лютий 2013 року, що склало 16691 грн. 59 коп.

Повідомлення про перевищення договірних величин, були вручені відповідачеві разом з рахунками на сплату перевищення договірних величин, що останнім не заперечується.

У відповідності з умовами пункту 4.4.1 договору у разі порушення Споживачем строку розрахунку за активну електричну енергію, строку внесення плат за перетікання реактивної електричної енергії та строків оплати за перевищення договірних величин споживання електричної енергії, за не обліковану електричну енергію та на відшкодування збитків Споживачу нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, діючої в період, за який сплачується пеня.

На підставі вищезазначеної умови договору, позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача пеня за порушення строків оплати поставленої активної електроенергії з урахуванням дат виникнення боргу за активну електроенергію за період 10.04.2012 по 30.06.2013 , з врахуванням дат виникнення боргу за перевищення договірних величин за період з 07.06.2013 по 30.06.2013 у загальній сумі 6212 грн. 74 коп., що підтверджено відповідними розрахунками, доданими позивачем до позовної заяви.

На підставі приписів ст. 625 Цивільного кодексу України позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 3 % річних за період з 10.04.2012 по 30.06.2013 в сумі 1731 грн. 94 коп. та інфляційні нарахування в сумі 96 грн. 87 коп., що також підтверджено відповідними розрахунками.

На суму нарахованої пені, 3 % річних та інфляційних нарахувань позивачем відповідачеві були надані окремі рахунки.

Враховуючи вищевикладена позивач звернувся до суду з даним позовом.

Оцінивши наявні докази у їх сукупності, суд вважає позовні вимоги позивача обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню частково виходячи з наступного.

У відповідності з приписами ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання не допускається, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства. Вказана норма за своїм змістом кореспондується з приписами п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Матеріалами справи позивачем підтверджений факт виконання зобов'язання щодо поставки електроенергії.

Обов'язок з оплати спожитої активної електричної енергії відповідачем у повному обсязі виконаний не був, внаслідок чого, за відповідачем створилась заборгованість протягом травня 2012 - лютого 2013 років за активну електроенергію в сумі 97211 грн. 03 коп., що відповідачем належним чином не спростовано.

При цьому слід зазначити, що під час розгляду даної справи, позивач повідомив про часткове погашення заборгованості відповідачем, за активну електричну енергію у сумі 65000 грн. відповідно до Постанови НКРЕ України від 17.05.2002 № 493 - 27.08.2013, що підтверджено звітом позивача по отриманим платежам за період з 01.08.2013 по 29.08.2013.

Враховуючи надані докази, суд вважає за можливе, провадження у справі у частині стягнення заборгованості за спожиту активну електроенергію в сумі 65000 грн. припинити на підставі пункту 11 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з відсутністю предмету спору, з віднесенням витрат зі сплати судового збору у цієї частині позовних вимог на відповідача, оскільки заборгованість була погашення після порушення провадження у справі.

З врахуванням вищевикладеного, позовні вимоги у частині стягнення з відповідача заборгованості за активну електроенергію в сумі 37185 грн. 67 коп. обґрунтовані та підлягають задоволенню з віднесенням у цієї частині витрат зі сплати судового збору на відповідача.

Обґрунтовані та підтверджені матеріалами справи, у тому числі актом звірення розрахунків станом на 03.10.2013 і вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за перевищення договірних величин у сумі 16691 грн. 59 коп., а тому підлягають задоволенню у повній сумі з віднесенням у цієї частині витрат зі сплати судового збору на відповідача.

У відповідності з умовами договору (п.4.4.1) за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача пеню за порушення строків оплати поставленої активної електроенергії з урахуванням дат виникнення боргу за активну електроенергію за період 10.04.2012 по 30.06.2013 та з врахуванням дат виникнення боргу за перевищення договірних величин за період з 07.06.2013 по 30.06.2013 у загальній сумі 6212 грн. 74 коп., що підтверджено відповідними розрахунками, наявним у матеріалах справи.

Крім того, умовами ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних з простроченої суми.

Позивачем обґрунтовано нараховано та заявлено до стягнення з відповідача за період з 10.04.2012 по 30.06.2013 в сумі 1731 грн. 94 коп. та інфляційні нарахування за період з серпня по грудень 2012 року у сумі 96 грн. 87 коп. за період з серпня по грудень 2012 року, що підтверджено відповідним розрахунком позивача, наявним у матеріалах справи ( а.с. 66-67, 69), а тому позовні вимоги у цієї частині підлягають задоволенню повністю з віднесенням витрат зі сплати судового збору у цієї частині позовних вимог на відповідача.

Щодо стягнення з відповідача пені, то слід зазначити наступне.

З врахуванням дії мораторію на задоволення вимог кредиторів відповідача - ДП "Луганськвугілля" введеного ухвалою Господарського суду Луганської області від 11.03.2013 по справі № 913/206/13-г у відповідності до вимог п.3 ст. 19 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" , який діяв з 11.03.2013 по 06.06.2013 та у період дії якого не нараховуються штрафні санкції, позивачем при нарахуванні пені помилково було взято до розрахунку день початку дії мораторію - 11.03.2013, а тому відповідно до уточненого розрахунку , наданого позивачем належним розміром пені є 6187 грн. 14 коп.

Крім того, на підставі приписів ст. 83 Господарського процесуального кодексу України відповідачем заявлене письмове клопотання щодо зменшення розміру штрафних санкцій (пені).

Положеннями ст. 3, ч. 3 ст. 509 Цивільного кодексу України встановлено, що загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність, зобов'язання, в свою чергу, має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

У відповідності з приписами ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. Вказана норма Цивільного кодексу України за своїм змістом кореспондується з приписами ст. 233 Господарського кодексу України, якою встановлено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Відповідно до п. 3 ч.1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

З урахуванням викладеного, суд вважає за доцільне зменшити розмір належної до стягнення з відповідача суми пені на 50%, а саме до 3093 грн. 57 коп. (з врахуванням уточненого розрахунку позивача).

Задовольняючи клопотання відповідача щодо зменшення суми пені, суд виходить з того, що відповідач є державним підприємством, яке має тяжке фінансове становище та внаслідок аварії , яка сталась , змушений зовсім не здійснювати добиток вугілля.

За таких обставин позовні вимоги є обґрунтованими підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню частково у частині стягнення заборгованості за активну електроенергію у сумі 37185 грн. 67 коп., заборгованості за перевищення договірних величин у сумі 16691 грн. 59 коп., 3% річних у сумі 1731 грн. 94 коп., інфляційні нарахування у сумі 96 грн. 87 коп., пеню у сумі 3093 грн. 57 коп. з віднесенням витрат зі сплати судового збору на відповідача згідно зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно пункту 1 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

З огляду на викладене, позивачу слід повернути судовий збір в сумі 324 грн. 66 коп. Питання по повернення судового збору буде вирішено в ухвалі суду.

У судовому засіданні відповідно до умов ст. 82 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, п. 11 ст. 80 , 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства «Луганськвугілля» в особі відокремленого підрозділу "Шахта ім. Артема", 94313, м. Артемівськ Луганської області, вул. 9 Травня, 1, ідент. код 33846738 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об'єднання», м. Луганськ, кв. Гайового, 35а, код 31443937:

- заборгованість за спожиту активну електричну енергію в сумі 37185 грн. 67 коп., заборгованість за перевищення договірних величин у сумі 16691 грн. 59 коп. на п/р зі спеціальним режимом використання № 260393189060 у філії ЛОУ ВАТ «Ощадбанк», МФО 304665, код 31443937, видавши наказ позивачу після набрання рішенням законної сили;

- пеню в сумі 3093 грн. 57 коп. 3% річних в сумі 1731 грн. 94 коп., інфляційні нарахування в сумі 96 грн. 87 коп., витрати зі сплати судового збору в сумі 2438 грн. 38 коп. на п/р № 2600218961 в ЛОД ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 304007, код 31443937, видавши наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

3. У частині стягнення пені у сумі 3119 грн. 17 коп. у задоволенні позовних вимог відмовити.

4. У частині стягнення заборгованості за активну електроенергію в сумі 65000 грн. провадження у справі припинити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Дата підписання рішення - 22.10.2013.

Суддя О.О. Седляр