Рішення № 34273076, 14.10.2013, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

14.10.2013 Справа № 905/5488/13

Господарський суд Донецької області у складі судді Сич Ю.В.

при секретарі судового засідання Щитовій Л.М.

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергозберігаючі технології 2010», м.Київ (ідентифікаційний код 37100186)

до відповідача Державного підприємства «Макіїввугілля», м.Макіївка (ідентифікаційний код 32442295)

про стягнення основної заборгованості в сумі 28293,20грн., 3% річних у розмірі 416,26грн., пені в сумі 1486,75грн.

за зустрічним позовом Державного підприємства «Макіїввугілля», м.Макіївка (ідентифікаційний код 32442295)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергозберігаючі технології 2010», м.Київ (ідентифікаційний код 37100186)

про стягнення пені та штрафу на загальну суму 8263,45грн.

за участю представників:

від позивача за первісним позовом: Жук С.В. а довіреністю №96 від 15.07.2013р.,

від відповідача за первісним позовом: Ластовенко Є.В. за довіреністю №08-81/01д від 02.01.2013р., Вітер В.Ю. за довіреністю №08-81/176д від 14.06.2013р.

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Енергозберігаючі технології 2010», м.Київ звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Державного підприємства «Макіїввугілля», м.Макіївка про стягнення основної заборгованості в сумі 28293,20грн., 3% річних у розмірі 302,31грн., пені в сумі 1486,75грн.

Ухвалою від 01.08.2013р. зазначену позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі №905/5488/13, сторони зобов'язані надати документи та виконати певні дії.

09.08.2013р. через канцелярію суду надійшла зустрічна позовна заява Державного підприємства «Макіїввугілля», м.Макіївка до Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергозберігаючі технології 2010», м.Київ про стягнення пені та штрафу на загальну суму 8263,45грн.

Ухвалою від 12.08.2013р. господарський суд Донецької області прийняв зустрічну позовну заяву до спільного розгляду з первісним позовом по справі №905/5488/13.

Ухвалою від 04.09.2013р. господарський суд Донецької області продовжив строк розгляду спору на п'ятнадцять днів за клопотанням позивача на підставі ст.69 Господарського процесуального кодексу України.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору підряду №821/473/07 від 06.06.2012р. в частині оплати виконаних робіт, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 28293,20грн. та виникли підстави для нарахування 3% річних у розмірі 302,31грн., пені в сумі 1486,75грн.

На підтвердження вказаних обставин позивач надав копії договору №821/473/07 від 06.06.2012р., актів приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2012р., довідку про вартість виконаних будівельних робіт за вересень 2012р., платіжних доручень №55 від 06.09.2012р., №63 від 22.10.2012р.

Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує ст.ст. 525, 526, 530, 625, 853, 854 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193 Господарського кодексу України, ст. 56 Господарського процесуального кодексу України.

В обґрунтування зустрічних позовних вимог позивач за зустрічним позовом посилається на порушення зобов'язань відповідачем за зустрічним позовом за договором підряду №821/473/07 від 06.06.2012р. в частині своєчасного виконання підрядних робіт, внаслідок чого виникли підстави для нарахування пені у розмірі 3482,94грн. та штрафу у розмірі 4780,45грн.

04.09.2013р. ДП «Макіїввугілля» надало відзив на позовну заяву, за яким заперечило проти позовних вимог та зазначив, що позивачем не була направлена претензія до відповідача з вимогою про виконання своїх зобов'язань. Також посилається на те, що позовні вимоги щодо стягнення основного боргу з урахуванням подвійної ставки НБУ не відповідають дійсності.

04.09.2013р. ТОВ «Енергозберігаючі технології 2010» надало відзив на зустрічну позовну заяву, за яким заперечило проти зустрічних позовних вимог та зазначило, що 02.07.2013р. замовником виконані роботи було вчасно та фактично прийнято без зауважень, про що було підписано акт приймання-передачі об'ємів виконаних підрядних робіт.

На підтвердження своїх доводів позивач за первісним позовом надав копію акту приймання-передачі об'ємів виконаних підрядних робіт.

04.09.2013р. ТОВ «Енергозберігаючі технології 2010» надало заяву про уточнення позовних вимог, за якою фактично збільшує розмір 3% річних та просить стягнути 416,26грн. вищевказаного нарахування.

Враховуючи вищевикладене та приписи ст.22 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд в подальшому здійснює розгляд з її урахуванням.

24.09.2013р. позивачем за зустрічним позовом надано письмові пояснення, за якими зазначено, що протокол розбіжностей до договору №821/473/07 від 06.06.2012р. узгоджений в редакції замовника, а саме ДП «Макіїввугілля».

14.10.2013р. відповідачем за первісним позовом надано письмові пояснення, за якими зазначено, що підпис на акті приймання-передачі об'ємів виконаних підрядних робіт не відомий, зазначений акт на підприємстві відсутній.

Розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу відповідно до ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Розгляд справи відкладався на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України.

Під час судового розгляду справи представників сторін було ознайомлено з правами та обов'язками у відповідності із ст. 22 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням та заслухавши представників сторін, суд встановив:

06.06.2012р. між ТОВ «Енергозберігаючі технології 2010» (підрядник) та ДП «Макіїввугілля» (замовник) укладено договір №821/473/07 (далі - Договір), за умовами якого замовник доручає, а підрядник зобов'язується виконати власними та залученими силами і засобами такі види робіт: гідрохімічна очистка калориферів на території шахти Кірова, Донецька область, м.Макіївка. Замовник зобов'язується своєчасно прийняти та оплатити роботи, зазначені в п.1.1. цього договору (п.п.1.1., 1.2. Договору).

Зазначений Договір підписаний сторонами з протоколом розбіжностей.

Дослідивши вищезазначений протокол розбіжностей, судом встановлено наступне.

За змістом протоколу замовник змінив редакцію п.п.4.1.1., 4.2.1., 4.2.2., 4.2.4., 6,2., 6.3., 6.4., 9.2., 12.1., додатків до договору.

Відповідно до ч.5 ст. 181 Господарського кодексу України сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, зобов'язана протягом двадцяти днів розглянути його, в цей же строк вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною та включити до договору всі прийняті пропозиції, а ті розбіжності, що залишились неврегульованими, передати в цей же строк до суду, якщо на це є згода другої сторони.

З аналізу вимог ст. ст. 641, 642, 646 ЦК України вбачається, що пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Відповідь про згоду укласти договір на інших, ніж було запропоновано, умовах є відмовою від одержаної пропозиції і водночас новою пропозицією особі, яка зробила попередню пропозицію.

Відтак, враховуючи, що уповноваженою особою підрядника підписано протокол розбіжностей та підпис скріплено відбитком печатки підприємства підрядника, суд вважає, що підрядником прийнято пропозицію замовника щодо внесення змін до Договору.

На момент розгляду справи до матеріалів справи не надано ані змін, ані доповнень щодо виконання умов договору.

За п.2.1. Договору загальна сума договору складає 68293,00грн.

Відповідно до п.2.2. Договору кінцева сума договору може змінюватися, виходячи з фактичного обсягу виконаних робіт, про що зазначається в акті виконаних робіт форми №КБ-2в та довідці №КБ-3.

Згідно з п. 3.3. Договору оплата здійснюється протягом 164 календарних днів з моменту підписання обома сторонами актів виконаних робіт в безготівковій формі шляхом перерахування замовником грошових коштів на поточний рахунок підрядника.

Так, сторонами 20.09.2012р. складено акт приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2012р. на суму 68293,20грн. та довідку про вартість виконаних будівельних робіт за вересень 2012р., які підписано з обох сторін та підписи скріплені відбитками печаток підприємств. Отже, суд робить висновок, що виконані роботи прийняті замовником без заперечень.

Відтак, кінцевий термін оплати виконаних робіт становить 03.03.2013р.

Як вбачається з матеріалів справи, замовником за Договором сплачено 06.09.2012р. грошові кошти у розмірі 20000,00грн., 22.10.2012р. - 20000,00грн., про що свідчать наявні в матеріалах справи копії платіжних доручень №55 від 06.09.2012р., №63 від 22.10.2012р.

Проте, у встановлені Договором терміни замовник не здійснив розрахунків з підрядником, у зв'язку із чим 04.03.2013р. виникла заборгованість у розмірі 28293,20грн.

Проаналізувавши вищезазначений договір, судом встановлено, що останній за своєю правовою природою є договором підряду та підпадає під регулювання статей 837-864 Цивільного кодексу України.

За статтею 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 509 Цивільного кодексу України закріплено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, сплатити гроші тощо), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права і обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також з дій осіб, що не передбачені актами цивільного законодавства, але за аналогією породжують цивільні права і обов'язки.

Частиною 2 ст.11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Доказів погашення зазначеної заборгованості відповідачем за первісним позовом суду не представлено.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

За таких обставин, суд вважає позовні вимоги щодо стягнення заборгованості у розмірі 28293,20грн. обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

Також позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 416,26грн. за період з 04.03.2013р. по 29.08.2013р., нарахованих на суму 28293,20грн., пеню у розмірі 1486,75грн. за період з 04.03.2013р. по 11.07.2013р., нараховану на суму 28293,20грн.

Проаналізувавши умови Договору (в редакції протоколу розбіжностей), господарським судом встановлено, що вказаний Договір не передбачає можливості застосування, порядку та розміру відповідальності до замовника за порушення виконання грошового зобов'язання у вигляді пені.

Згідно до ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 547 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що пеня не підлягає стягненню, оскільки між сторонами в порушення вимог ст. 547 Цивільного кодексу України не укладено письмової угоди про можливість застосування відповідальності у вигляді сплати пені, укладений між сторонами договір також не містить такої умови.

Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення пені у розмірі 1486,75грн. не підлягають задоволенню.

Перевіривши розрахунок 3% річних, судом встановлено, що визначений позивачем період нарахування, розрахунок та визначена сума є вірними, у зв'язку із чим позовні вимоги щодо стягнення 3% річних у розмірі 416,26грн. підлягають задоволенню.

Як зазначалось вище, обґрунтування зустрічних позовних вимог позивач за зустрічним позовом посилається на порушення зобов'язань відповідачем за зустрічним позовом за договором підряду №821/473/07 від 06.06.2012р. в частині своєчасного виконання підрядних робіт, внаслідок чого виникли підстави для нарахування пені у розмірі 3482,94грн. та штрафу у розмірі 4780,45грн.

Стягнення вищевказаних пені та штрафу позивач за зустрічним позовом обґрунтовує п.6.2. Договору та приписами ст. 231 Господарського кодексу України.

Відповідно до п.4.1.1. Договору підрядник зобов'язаний виконати гідрохімічне очищення 26 калориферів у термін до 01.08.2012р.

Як вбачається з матеріалів справи, акт КБ-2в приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2012р. складений 20.09.2012р.

За твердженням відповідача за зустрічним позовом 02.07.2013р. замовником виконані роботи було фактично прийнято без зауважень, про що було підписано акт приймання-передачі об'ємів виконаних підрядних робіт.

Дослідивши вищезазначений акт, судом встановлено, що даний акт містить з боку підрядника підпис директора Л.О. Мазко, скріплений відбитком печатки, та позначення про дату підписання 02.07.2012р., в графі «об'єми прийняв замовник» міститься підпис особи, який як зазначено в судовому засіданні належить представнику ДП «Макіїввугілля». Проте, дати, якою представник ДП «Макіїввугілля» підписав вказаний акт, останній за своїм змістом не містить. Також на вказаному акті міститься позначка про підписання 02.07.2012р. вказаного акту особою, прізвище якою не виявилось можливим ідентифікувати. Ні представником позивача, ні представником відповідача не надано суду пояснень з факту підписання вказаною особою зазначеного акту та належності такої особи до уповноважених представників однієї із сторін по справі.

Відтак, з огляду на той факт, що зазначений акт не містить дати підписання його з боку замовника, відтак, не підтверджує факт прийняття замовником 02.07.2012р. виконаних підрядником робіт за Договором.

Інших доказів, які б свідчили про здачі підрядником та прийняття виконаних робіт замовником до 0108.2012р., відповідачем за зустрічним позовом суду не представлено.

За п.3.2. Договору виконання робіт підрядником та прийняття їх результатів замовником оформлюється актами виконаних робіт за формою КБ-2в та КБ-3.

Отже, суд дійшов висновку, що матеріалами справи підтверджується факт прийняття виконаних робіт за Договором саме 20.09.2012р., тобто з порушенням термінів виконання робіт.

За п.6.2. Договору підрядник у разі порушення зобов'язань з якості виконання робіт та строків виконання несе відповідальність згідно ст.231 Господарського кодексу України.

Згідно із частиною 2 статті 231 Господарського кодексу України у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг); за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Відтак, враховуючи, що підрядником допущено порушення зобов'язання щодо своєчасного виконання робіт, у замовника виникли підстави для застосування штрафу та пені, передбачених приписами п.6.2. Договору та ч.2 ст. 231 Господарського кодексу України.

Перевіривши розрахунок пені та штрафу, суд дійшов висновку, що зустрічні позовні вимоги про стягнення пені у розмірі 3482,94грн. та штрафу у розмірі 4780,45грн. підлягають задоволенню.

Судові витрати по сплаті судового збору за подання первісного позову підлягають розподілу між сторонами пропорційно розміру задоволених позовних вимог, по сплаті судового збору за подання зустрічного позову - на відповідача за зустрічним позовом у відповідності до ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 11, 509, 526, 625, 837 Цивільного кодексу України; ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 43, 44, 49, 75, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергозберігаючі технології 2010», м.Київ до відповідача, Державного підприємства «Макіїввугілля», м.Макіївка про стягнення основної заборгованості в сумі 28293,20грн., 3% річних у розмірі 416,26грн., пені в сумі 1486,75грн. задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства «Макіїввугілля» (86157, Донецька область, м.Макіївка, пл.Радянська, буд.2, ідентифікаційний код 32442295) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергозберігаючі технології 2010» (01015, м.Київ, вул.Цитадельна, буд.7, ідентифікаційний код 37100186) суму основного боргу у розмірі 28293,20грн., 3% річних у розмірі 416,26грн., судовий збір у розмірі 1635,79грн.

В іншій частині первісних позовних вимог відмовити.

Зустрічний позов Державного підприємства «Макіїввугілля», м.Макіївка до Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергозберігаючі технології 2010», м.Київ про стягнення пені та штрафу на загальну суму 8263,45грн. задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергозберігаючі технології 2010» (01015, м.Київ, вул.Цитадельна, буд.7, ідентифікаційний код 37100186) на користь Державного підприємства «Макіїввугілля» (86157, Донецька область, м.Макіївка, пл.Радянська, буд.2, ідентифікаційний код 32442295) суму пені у розмірі 3482,94грн. та штрафу у розмірі 4780,45грн., судовий збір у розмірі 1720,50грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 14.10.2013р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційного скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено та підписано 21.10.2013р.

Суддя Ю.В. Сич