Рішення № 34273046, 22.10.2013, Арцизький районний суд Одеської області

Справа № 492/1407/13-ц

У К Р А Ї Н А

АРЦИЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

22 жовтня 2013 року м. Арциз

Арцизький районний суд Одеської області в складі: головуючого судді Борисової С.П., при секретарі Каширній О.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитом,

встановив:

Представник ПАТ «ВТБ Банк» (далі Банк) звернувся до суду з позовною заявою до відповідача, в якій просить стягнути з нього заборгованість за кредитним договором від 26.06.2012 р. (далі Договір) на загальну суму 79 879,22 грн., а також судові витрати по сплаті судового збору, посилаючись на те, що відповідно до зазначеного Договору відповідач отримав кредит у розмірі 50 000,00 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 32 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 26.06.2015 року. У порушення умов договору відповідач зобовязання за вказаним договором належним чином не виконав, у звязку з чим станом на 13.06.2013 р. у нього виникла заборгованість на загальну суму 79 879,22 грн., яка складається з: 39 390,43 грн. заборгованість за кредитом; 9 826,48 грн. заборгованість за простроченим кредитом; 171,62 грн. заборгованість по відсоткам; 5 173,31 грн. заборгованість за простроченими відсотками; 7 915,96 грн. заборгованість за простроченими відсотками понад 31 день; 17 075,50 грн. сума штрафних санкцій (0,5% від суми прострочених зобовязань за кожен день прострочки, нарахованих на несвоєчасну сплату кредиту та процентів за користування кредитом відповідно до п. 7.1. Кредитного договору); 280,54 грн. 3% річних на прострочені платежі з погашення кредиту та відсотків за користування кредитом; 45,38 грн. інфляційні нарахування на прострочені платежі з погашення кредиту та користування кредитом.

Представник позивача за довіреністю ОСОБА_2 у судове засідання не зявилася, заявою просила справу розглянути у відсутність представника позивача, позов підтримала, не заперечувала проти заочного розгляду справи та постановлення заочного рішення по справі.

Відповідач у судове засідання також не зявився, клопотання про розгляд справи у його відсутності не подавав, про причини неявки суд не повідомляв. Судові повістки про виклик до суду відповідача у відповідності до абз. 4 ч. 5 ст. 74 ЦПК України надсилалися на адресу місця проживання відповідача, зареєстрованого у встановленому законом порядку. Так відповідно до поштового повідомлення про вручення, що долучене до матеріалів справи, відповідач отримав судову повістку про виклик його до суду на 23 вересня 2013 року 09:30 год. Але відповідно до повернутого листа з відміткою «судова повістка» з викликом відповідача в судове засідання на 22 жовтня 2013 року09:00 год., адресат відмовився від одержання судової повістки, у звязку з чим відповідач у відповідності до ч. 8 ст. 76 ЦПК України вважається належним чином повідомленим. У звязку з неявкою відповідача, суд зі згоди представника позивача, що викладена у письмовій заяві, ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Крім того, у звязку з неявкою всіх осіб, які беруть участь у справі, в судове засідання в силу ч. 2 ст. 197 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, перевіривши матеріали справи, вважає, що позовна заява підлягає задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.

Відповідно до заяви відповідача ПАТ «ВТБ Банк», кредитного договору № R53100285760В від 26 червня 2012 року та меморіального ордеру № 41372 від 26 червня 2012 року, відповідач отримав кредит у розмірі 50 000,00 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 32% на рік на строк з 26.06.2012 року по 26.06.2015 року включно. Відповідно до кредитного договору відповідач зобовязався здійснювати щомісячне погашення кредиту та відсотків за користування ним.

Крім того, відповідно до зазначеного договору відповідач зобовязався дотримуватись інших умов, встановлених кредитним договором.

Частиною 2 ст. 1054 ЦК України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовується положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобовязаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Ч. 2 ст. 1050 ЦК України передбачено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Однак, всупереч умовам Договору та вимог чинного законодавства відповідач належним чином свої зобовязання по поверненню кредиту не виконав та не здійснив повернення кредиту у встановлені Договором строки у повному обсязі, тому у позивача виникло право вимоги дострокового повернення кредиту, та сплати процентів, належних йому.

Крім того, відповідно до п. 7.1. у разі прострочення Позичальником зобовязань з повернення кредиту та/або сплати процентів за користування та/або інших платежів згнядно кредитного договору Позичальник зобовязаний сплатити банку пеню за кожен день прострочення у розмірі 0,5% суми прострочених зобовязань за кожен день порушення виконання зобовязання, включаючи день погашення.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи з положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу й три проценти річних не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних витрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів і отриманні компенсації (плати) від боржника за користування отриманими ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов'язання.

Індекс інфляції це покажчик характеристики динаміки загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання, а ціни в Україні встановлені в національній валюті гривні. Норма ст. 625 ЦК України щодо сплати боргу з урахуванням встановленої інфляції поширюється на випадки прострочення виконання грошового зобов'язання, яке визначено договором у гривні.

Оскільки грошове зобов'язання між сторонами визначене у гривні, а боржник прострочив його виконання, з нього також підлягають стягненню інфляційні витрати.

Такі висновки суду узгоджуються з висновками ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ, що викладені в Ухвалі від 25 травня 2011 року у справі 6-5885св10.

Таким чином, згідно розрахункам, наданим позивачем, які перевірені судом, загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем за Договором станом на 29.03.2013 р. становить 79 879,22 грн., у тому числі: 39 390,43 грн. заборгованість за кредитом; 9 826,48 грн. заборгованість за простроченим кредитом; 171,62 грн. заборгованість по відсоткам; 5 173,31 грн. заборгованість за простроченими відсотками; 7 915,96 грн. заборгованість за простроченими відсотками понад 31 день; 17 075,50 грн. сума штрафних санкцій (0,5% від суми прострочених зобовязань за кожен день прострочки, нарахованих на несвоєчасну сплату кредиту та процентів за користування кредитом відповідно до п. 7.1. Кредитного договору); 280,54 грн. 3% річних на прострочені платежі з погашення кредиту та відсотків за користування кредитом; 45,38 грн. інфляційні нарахування на прострочені платежі з погашення кредиту та користування кредитом.

Згідно з ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частина 1 ст. 550 ЦК України передбачає, що право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобовязання.

Судом не встановлено, що боржник ОСОБА_1 не виконав зобовязання в повному обсязі по поверненню кредиту внаслідок випадку або непереборної сили, тому відповідач має сплатити штрафні санкції по кредиту.

Згідно ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, зібрані у справі докази та їх належна оцінка вказують на наявність підстав для задоволення позову Банку про стягнення з відповідача заборгованості за кредитом на загальну суму 79 879,22 грн.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України вимоги позивача щодо відшкодування судових витрат підлягають задоволенню, оскільки його позов задоволено та понесені витрати підтверджені квитанціями.

Керуючись ст. ст. 525, 1046, 1048 1050, 1054 ЦК України

ст. ст. 10, 11, ч. 2 ст. 197, ст. ст. 209, 212, 214 215, 224 ЦПК України, суд

вирішив:

Позовну заяву Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 (Реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» (01004, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка/вулиця Пушкінська, буд. 8/26, код ЄДРПОУ 14359319) заборгованість за кредитом на загальну суму 79 879,22 гривень (сімдесят девять тисяч вісімсот сімдесят девять гривень 22 копійки), а також судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 798,79 гривень (сімсот девяносто вісім гривень 79 копійок), а всього стягнути 80 678,01 гривень (вісімдесят тисяч шістсот сімдесят вісім гривень 01 копійку).

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Апеляційного суду Одеської області через Арцизький районний суд Одеської області шляхом подання апеляційної скарги в 10-денний строк з дня отримання копії рішення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано протягом строку оскарження; у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

СУДДЯ

Арцизького районного суду