Рішення № 34272972, 21.10.2013, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

21.10.2013 Справа № 905/5810/13

Позивач: Публічне акціонерне товариство "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча", м. Маріуполь

до відповідача: Державного підприємства "Донецька залізниця", м. Донецьк

3-тя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Ровенькиантрацит», м. Ровеньки

про стягнення 6 026,40грн.

Суддя Матюхін В.І.

Представники:

позивача: Огненний А.Б. - нач. бюро

відповідача: Ляшко Д.В. - пров. юр.

3-ї особи: не з'яв.

Публічним акціонерним товариством "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча" до Державного підприємства "Донецька залізниця" пред'явлено позов про стягнення збитків, які виникли у зв'язку з несхоронним перевезенням вантажу (антрацит у вологому стані), відправленого позивачу Товариством з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Ровенькиантрацит» 13.05.2013р. за залізничною накладною № 51765550 у напіввагоні № 67355958, у сумі 7 271,85грн.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що вагон з вантажем на станцію призначення прибув з недостачею, яка підтверджена складеним цією ж станцією комерційним актом від 15.05.2013р. БН 720306/258. На думку позивача нестача виникла під час перевезення і відповідальність за понесені комбінатом збитки має нести перевізник.

Залізниця, не заперечуючи факту нестачі, позов не визнала з посилання на те, що:

- позивачем не доведена ціна продукції, яка перевозилась за спірною відправкою (ст.115 Статуту залізниць України);

- відповідно до ст.31 Статуту залізниць України придатність рухомого складу для перевезення вантажу в комерційному відношенні визначається відправником, якщо завантаження здійснюється його засобами.

На думку залізниці винним у нестачі є відправник, який завантажив вантаж у непідготовлений вагон.

З огляду на те, що відвантаження продукції у спірному вагоні було здійснене ТОВ «ДТЕК Ровенькиантрацит», рішення по цій справі може вплинути на права та обов'язки позивача щодо ТОВ «ДТЕК Ровенькиантрацит» як відправника вантажу за спірною відправкою, господарський суд ухвалою від 05.09.2013р. залучив ТОВ «ДТЕК Ровенькиантрацит» до участі у справі у якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача.

ТОВ «ДТЕК Ровенькиантрацит» свого представника у судове засідання не направив.

Заявою від 04.10.2013р. № 09/49 позивач зменшив розмір позовних вимог і просить стягнутьи з залізниці вантість нестачі вугілля у сумі 6 026,40грн.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін у відкритому судовому засіданні, господарський суд встановив:

13.05.13р. Товариство з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Ровенькиантрацит» (вантажовідправник) на адресу Публічного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча" (вантажоодержувач) у напіввагоні № 67355958 за залізничною накладною № 51765550 зі станції Лобівськи Копи Донецької залізниці на станцію Маріуполь-Сортувальний Донецької залізниці відвантажило антрацит (у вологому стані). За накладною вага нетто у вагоні - 69 000 кг (брутто - не зазначено, тара - 23 000 кг).

Позивач є покупцем вугільної продукції за договором постачання № 4852, укладеним 27.12.12р. з Товариством з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Трейдінг».

Згідно рахунку № 1305-48 від 13.05.2013р. Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Трейдінг», який є продавцем вантажу позивачеві, ціна 1т вугілля АС 6-13 - 724,00грн. без ПДВ.

Згідно рахунку № 967 від 13.05.13р. вантажовідправника ТОВ «ДТЕК Ровенькиантрацит», виставленого ТОВ «ДТЕК Трейдінг», і акту приймання-передачі вугільної продукції від 13.05.13р. ціна 1т вугілля марки АС 6-135 (з приплатами і знижками) - 720,00грн. (з ПДВ).

На станцію Маріуполь-Сортувальний (станція призначення) вагон прибув 15.05.13р., де був складений акт загальної форми № 1-182 від 15.05.2013р. Підстава складення акту загальної форми:

- навантаження нижче рівня бортів на 500мм, марковане вапном;

- над 1-2 люками є воронкоподібне заглиблення на всю ширину вагону на 2000мм х 2000мм в глибину вагону;

- витікання вантажу не має.

На підставі абз.2 ч.1 ст.52 Статуту залізниць України (прибуття вантажу з ознаками недостачі під час перевезення у відкритому рухомому складі) вантаж видавався з перевіркою його маси представниками станції Маріуполь-Сортувальний Донецької залізниці. За результатами перевірки залізницею був складений комерційний акт БН 720306/258 від 15.05.2013р., згідно з яким:

· вагон прибув в технічному відношенні не справний (прогинання 1-го люка з лівої сторони в районі кріплення петель, зазор до 25мм);

· навантаження в вагоні нижче рівня бортів на 500мм, розрівняне та ущільнене;

· поверхня вантажу маркована вапном;

· над 1-2 люками є воронкоподібне заглиблення на всю ширину вагону на 2000мм х 2000мм в глибину вагону;

· маркування порушене;

· витікання вантажу на станції Маріуполь-Сортувальний відсутнє;

· зважування вагону проводилося на 150 тонних електронних вагах ст. Сартана 2 комбінату Ілліча з повною зупинкою вагону;

· вага нетто зважування вантажу 59 250 кг (брутто 82 250 кг, тари з брусу 23 000 кг), нестача вантажу складає 9 750 кг проти даних залізничної накладної.

Комерційний акт підписаний належними особами, зокрема: з боку залізниці - заступником начальника станції, двома комерційними агентами; з боку одержувача - прийомоздавальником комбінату ім. Ілліча.

Також на станції призначення був складений акт про технічний стан вагону № 16 від 15.05.2013р., згідно з яким виявлена несправність полягала у наступному: прогинання 1-го люка з лівої сторони в районі кріплення петель, зазор до 25мм, несправність старого походження.

За таких обставин і зважаючи на те, що:

Відповідно до ст.909 Цивільного Кодексу України (ЦК) за договором перевезення перевізник зобов'язаний доставити довірений йому відправником вантаж в пункт призначення і видати його уповноваженій на отримання вантажу особі.

Згідно п.2 ст.924 ЦК перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятого до перевезення вантажу у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Статтею 920 ЦК обумовлено: у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Відповідно до ст. 12 Закону України "Про залізничний транспорт" залізниці повинні забезпечувати збереження вантажів на шляху слідування та на залізничних станціях.

Ст.23 Закону "Про залізничний транспорт" передбачено, що перевізники несуть відповідальність за зберігання вантажу з моменту його прийняття і до видачі одержувачу в межах, визначених Статутом залізниць України. Частиною 2 цієї ж статті встановлено, що за незбереження (втрату, нестачу, псування, пошкодження) прийнятого до перевезень вантажу перевізники несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з незалежних від них причин.

Стаття 110 Статуту залізниць України передбачає, що залізниця несе відповідальність за збереження вантажу з часу його прийняття до перевезення і до моменту видачі одержувачу.

Згідно з ст.113 Статуту залізниць України за незбереження прийнятого до перевезення вантажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача чи пошкодження виникли з не залежних від перевізника причин.

Згідно ст.26 Закону України "Про залізничний транспорт" обставини, які можуть служити підставою для матеріальної відповідальності перевізників вантажу засвідчуються актами; порядок і терміни складення актів визначаються Статутом залізниць України.

Відповідно до ст.130 Статуту залізниць України право на пред'явлення до залізниці претензій та позовів у разі недостачі, псування або пошкодження вантажу має одержувач - за умови пред'явлення накладної, комерційного акта і документа, що засвідчує кількість і вартість відправленого вантажу.

Статтею129 Статуту залізниць України передбачено, що обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць; для засвідчення маси і кількості вантажу з даними, зазначеними у транспортних документах, складається комерційний акт.

Факт нестачі за спірним перевезенням матеріалами справи підтверджений, зокрема комерційним актами.

Залізниця не довела, що нестача виникла з незалежних від перевізника причин.

Відповідно до ч.2 ст.114 Статуту залізниць України недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.

Згідно ст.115 Статуту залізниць України вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу.

Сума недостачi з урахуванням норми недостачi (сума норми природної втрати маси вантажу i граничного розходження визначення маси нетто) складає 6 026,40грн. із розрахунку: 8 370кг (нестача вантажу, з урахуванням норми недостачі 2,0%) х 720,00грн. (вартість 1т вугілля д вугілля АС 6-13, зданого до перевезення з ПДВ).

Господарський суд вважає, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню у сумі 6 026,40грн.

Посилання залізниці на те, що відправник міг бачити несправність вагону перед його завантаженням, і ця обставина, на її думку, дає підстави вважати, що нестача виникла з незалежних від перевізника причин і, як наслідок, звільняє залізницю від відповідальності за нестачу, господарський суд вважає безпідставним, оскільки на залізниці лежить обов'язок подавати під завантаження справні, у технічному відношенні, вагони (ст.31 Статуту залізниць України) і тому якщо вона подала несправний вагон, повинна відповідати за нестачу, яка виникла внаслідок цього.

Якщо припустити, що відправник здійснив завантаження у несправний вагон, то постає правомірне питання: чому несправність вагону і витікання вантажу )якщо таке мало місце) не було виявлено на станції відправлення або на одній із проміжних станцій перед станцією Маріуполь-Сортувальний під час перевезення, яке здійснювалось на відстань 276км? На ці запитання залізниця суду пояснень не дала. Однак, згідно пп. 2.1 Правил комерційного огляду поїздів та вагонів усі вагони, які прибувають і відправляються із станції, де розташований пункт комерційного огляду (ПКО) оглядаються з метою виявлення та усунення несправностей, що загрожують збереженню вантажів. У зв'язку з цим є правомірним припущення, що якщо б відправник завантажив несправний вагон, то на станції відправлення або на одній із проміжних станцій, зокрема Дебальцеве, Ясинувата, Волноваха, це було б виявлено.

Також при прийнятті рішення судом врахована та обставина, що:

- згідно п.7.11.1 Інструкції з технічного обслуговування вагонів в експлуатації, затвердженої у вересні 2008р. наказом Укрзалізниці № 417-Ц, заборонено подавати під завантаження вагони, що мають „пошкодження або відсутність металевої обшивки, настилу підлоги, борта та інших вузлів кузова, даху, дверей";

- люки, балки і арміровочні листи є складовою частиною підлоги вагону (інші вузли кузова), а тому наявність зазорів між кришками люків і арміровочними листами, розміри яких не відповідають конструктивним, так само як і прогин люків, свідчить про несправність (технічну) вагону і такий вагон не повинен був подаватись під завантаження.

Судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного, ст.ст.909, 920, 924 п.2 Цивільного Кодексу України, ст.ст.307, 314 Господарського кодексу України, ст.ст.23, 26 Закону України "Про залізничний транспорт", ст.113, ч.2 ст.114, ст.ст.115, 129 Статуту залізниць України, п.27 Правил видачі вантажів і керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства "Донецька залізниця" (83062, м. Донецьк, вул. Артема, 68, п/р 2600101511508, 2600901517249, 2600901517249 в Укрексімбанку м. Донецька, МФО 334817, код ЄДРПОУ 01074957) на користь Публічного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча (87504, м. Маріуполь Донецької області, вул. Левченка, 1, п/р 26002962487612 в ПАТ "ПУМБ", МФО 334851, п/р 26007480906000 у Центральному відділенні ПАТ "Донгорбанк" в м. Маріуполі, МФО 334851, код ЄДРПОУ 00191129) 6 026,40грн. на відшкодування шкоди (вартість нестачі), 1 720,50грн. - відшкодування витрат по оплаті судового збору.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційною інстанцією, якщо його не скасовано.

Апеляційна скарга подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу, протягом 10 днів з дня прийняття рішення місцевим господарським судом.

Суддя В.І. Матюхін

Повний текст рішення складено 21.10.2013р.

Надруковано примірників:

1 - до справи;

1 - позивачу;

1 - відповідачу;

1 - 3-й особі

Вик

Тел.381-91-18