Рішення № 34272762, 17.10.2013, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" жовтня 2013 р. Справа № 911/3564/13

Господарський суд Київської області у складі судді Саванчук С.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль",

08307, Київська область, м. Бориспіль, "Міжнародний аеропорт "Бориспіль"

до Приватного акціонерного товариства "Авіакомпанія "АЕРОСВІТ",

08324, Київська обл., Бориспільський р-н, с. Гора

про стягнення 1 039 525,50 грн.

за участю представників:

позивача - Дзюбайло О.О. (довіреність від 29.08.2013 № 35-30-25);

відповідача - не з'явився, про час і місце судового засідання повідомлений належним чином.

Обставини справи:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" (далі - позивач) до Приватного акціонерного товариства "Авіакомпанія "АЕРОСВІТ" (далі - відповідач) про стягнення 1 039 525,50 грн., з яких: 1 023 136,80 грн. - основний борг, 13 384,25 грн. - пеня та 3 004,45 грн. - 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем договірних зобов'язань з оплати послуг з наземного обслуговування повітряних суден, що отримані від позивача у червні та липні 2013 року.

Ухвалою господарського суду Київської області від 16.09.2013 порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 01.10.2013.

У судове засідання 01.10.2013 представники сторін не з'явились, вимоги ухвали суду від 16.09.2013 не виконали, розгляд справи відкладено на 17.10.2013.

У судовому засіданні 17.10.2013 представник позивача повністю підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити з підстав, що викладені у позові.

Відповідач письмовий відзив на позовну заяву не подав, явку представника у судові засідання не забезпечив, хоча належним чином повідомлений про час і місце судових засідань, враховуючи те, що ухвали у справі направлені відповідачу на адресу, яка відповідає тій, що зазначена в позовній заяві та у наявному в матеріалах справи Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 10.09.2013 № 17148992.

Нез'явлення у судове засідання представника відповідача та неподання відповідачем письмового відзиву на позов не перешкоджає розгляду справи.

На підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 17.10.2013 оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення присутнього в судовому засіданні представника позивача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд -

встановив:

Між Державним міжнародним аеропортом "Бориспіль" (далі - позивач, обслуговуюча компанія) та Закритим акціонерним товариством "АВІАКОМПАНІЯ "АЕРОСВІТ" (далі - відповідач, перевізник) укладено договір на наземне обслуговування від 01.05.2010 у вигляді додатку № В1.1/02.1.1-14/23.9-62 до Стандартної Угоди ІАТА про наземне обслуговування від січня 2004 року (далі - Договір).

Договір складено відповідно до спрощеної процедури, згідно з якою сторони погодили, що умови Основної Угоди та Додатку А до СУНО 2004 року, що опубліковані Міжнародною асоціацією повітряного транспорту, застосовуються так, якби ці умови були повністю повторені у Договорі, а також сторони підтвердили, що вказані умови їм відомі.

Умовами Договору сторони, зокрема, погодили послуги, що надаються за Договором та їх ціни, а також те, що аеропортові збори: за посадку-зліт ПС, за обслуговування пасажирів в аеровокзалі, за забезпечення авіаційної безпеки, за наднормативні стоянки ПС, не входять у вартість наземного обслуговування і встановлюються відповідним наказом уповноваженого органу державної виконавчої влади.

Наказом Мінтрансзв'язку України від 26.03.2008 №337 "Про встановлення аеропортових зборів за обслуговування повітряних суден і пасажирів у державному підприємстві "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" передбачено, що аеропортові збори стягуються за аеропортове обслуговування повітряних суден і пасажирів, пов'язане із забезпеченням: посадки-зльоту ПС, обслуговування пасажирів в аеровокзалі, наднормативні стоянки ПС, авіаційної безпеки, а також установлено розміри цих зборів у Державному підприємстві "Міжнародний аеропорт "Бориспіль".

До Договору вносились зміни, шляхом укладення 31 додаткових угод.

Додатковою угодою від 02.07.2012 № 18 до Договору, сторони, у зв'язку зі зміною найменування перевізника, внесли зміни в частині повного найменування перевізника та виклали його в наступній редакції: «Приватне акціонерне товариство "Авіакомпанія "АЕРОСВІТ"».

Пунктом 4.1. Договору визначено, що оплата послуг здійснюється відповідачем на підставі рахунків, які виставляються позивачем.

Оплата рахунків за період з 01 по 15 число поточного місяця здійснюється до 20 числа, а рахунків за період з 16 по 31 число поточного місяця здійснюється до 5 числа місяця що, настає за звітним.

Сторони погодили, що датою отримання рахунку вважається фактична дата його отримання, засвідчена підписом представника перевізника.

Разом з рахунком перевізник отримує складений обслуговуючою компанією Акт приймання-здачі виконаних послуг (далі - Акт). Підписаний Акт перевізник зобов'язаний повернути в бухгалтерію обслуговуючої компанії протягом 30 робочих днів з дати його отримання. Акти підписуються керівниками сторін або призначеними ними повноважними особами. У разі підписання Актів не керівниками, сторони надають одна одній належним чином оформлені повноваження на осіб, що підписують Акти. Якщо протягом 30 робочих днів Акт не буде повернено до обслуговуючої компанії, він вважається підписаним.

Згідно з пунктом 4.2. Договору оплата за надані послуги здійснюються відповідачем у розмірі 70 % суми рахунку - протягом 7 робочих днів з дати отримання рахунку та 30 % суми рахунку - протягом 17 робочих днів з дати його отримання.

Відповідно до пункту 4.3. Договору, в редакції пункту 3 Додаткової угоди від 15.04.2011 № 4, рахунки виставляться на основі складених по кожному рейсу Карт на обслуговування авіарейсів в аеропорту Бориспіль та Карток обліку послуг з наземного обслуговування ПС, підписаних представниками сторін (з боку перевізника - командиром повітряного судна або представником перевізника, який належним чином уповноважений на їх підписання, з боку обслуговуючої компанії - техніком групи з забезпечення та контролю наземного обслуговування ПС або іншою належним чином уповноваженою особою). Перевізник надає обслуговуючій компанії документи, що підтверджують право підписання Карт на обслуговування авіарейсів в аеропорту Бориспіль та Карток обліку послуг з наземного обслуговування ПС та своєчасно інформує обслуговуючу компанію про їх зміну. Сторони погодили, що у разі відсутності таких документів, Карти на обслуговування авіарейсів в аеропорту Бориспіль та Картки обліку послуг з наземного обслуговування ПС вважаються належним чином підписаними сторонами.

Позивачем надано відповідачу послуги за Договором в період з червня по липень 2013 року на загальну суму 1 023 136,80 грн., у зв'язку з чим, позивачем виставлено відповідачу рахунки-фактури: від 30.06.2013 № 171/250, від 30.06.2013 № 71/248, від 31.07.2013 № 171/298, від 31.07.2013 № 71/291, копії яких долучені до матеріалів справи.

Рахунки разом з Актами, у відповідності до пункту 4.1. Договору, передані відповідачу згідно реєстрів про передачу рахунків - фактур та доданих до них Актів приймання-здачі виконаних послуг, що підтверджується підписами уповноважених представників відповідача.

Відповідно до вищевказаних документів, що долучені до матеріалів справи, позивачем за період з червня по липень 2013 року надано відповідачу послуги за Договором на суму 1 023 136,80 грн., які прийняті відповідачем без будь-яких зауважень та заперечень, оскільки в матеріалах справи відсутні Акти приймання-здачі виконаних послуг із зауваженнями відповідача або докази направлення таких актів позивачу, а тому, відповідно до пункту 4.1. Договору всі Акти за спірний період вважаються підписаними.

Відповідно до частини 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору на підставі доказів у справі. Зокрема, відповідно до частини 2 статті 32 Господарського процесуального кодексу України - на підставі письмових доказів та пояснень представників сторін. Згідно із частиною 1 статті 36 Господарського процесуального кодексу України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доказів оплати послуг, що отримані відповідачем за Договором у період з червня по липень 2013 року, до матеріалів справи не надано.

Натомість, на підтвердження наявності заборгованості, позивачем надано довідки банківських установ, в яких відкрито поточні рахунки позивача, про відсутність надходжень коштів на рахунки позивача від відповідача за Договором у спірний період.

Враховуючи, що вказані довідки підписано уповноваженими особами банківських установ та скріплено відбитками їх печаток, на підставі статей 32, 36 Господарського процесуального кодексу України, судом взято їх до уваги в якості письмових доказів невиконання відповідачем грошових зобов'язань за Договором у спірний період, а, відтак, наявності заборгованості перед позивачем.

Відповідач не скористався правом подати письмовий відзив на позовну заяву та не спростував доводів позивача щодо наявності заборгованості.

Згідно частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частина 2 статті 509 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори.

Згідно частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

З огляду на викладене та враховуючи, що заборгованість відповідача перед позивачем на час прийняття рішення не сплачена, її розмір підтверджується матеріалами справи, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості в сумі 1 023 136,80 грн. є доведеною, обґрунтованою, відповідачем не спростованою, а, відтак, підлягає задоволенню у повному обсязі.

Крім того, до складу позовних вимог, з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог, входить стягнення з відповідача на користь позивача пені у розмірі 13 384,25 грн. та 3% річних у розмірі 3 004,45 грн.

При розгляді вказаних позовних вимог, господарським судом, зважаючи на те, що відповідно до норм чинного законодавства пеня та 3% річних нараховуються на суму боргу за період прострочення платежу, враховано умови Договору, якими визначаються строки оплати та наявні в матеріалах справи письмові докази для встановлення розмірів сум, що підлягали сплаті, строку виникнення обов'язку відповідача з оплати послуг, на які мають бути нараховані пеня та 3% річних.

У зв'язку з наявністю вказаної заборгованості, позивач заявляє до стягнення з відповідача пеню, передбачену пунктом 4.4. Договору, в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми заборгованості за кожний день прострочення, що в сумі складає 13 384,25 грн.

Відповідно до статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання, або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 4 статті 231 Господарського кодексу України встановлено, що у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Відповідно до частини 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" вiд 22.11.1996 № 543/96-ВР визначено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Статтею 3 вказаного Закону встановлено, що розмір пені передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Крім того, відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, якщо інше не встановлено законом або договором.

Здійснений позивачем розрахунок пені в розмірі 13 384,25 грн. відповідає вимогам законодавства та обставинам справи.

У зв'язку з простроченням відповідачем виконання грошового зобов'язання, позивач на підставі статті 625 Цивільного кодексу України заявляє до стягнення 3% річних у розмірі 3 004,45 грн.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З метою всебічного, повного і об'єктивного розгляду обставин справи, суд здійснив перерахунок розміру 3% річних та з'ясував, що наданий позивачем розрахунок є арифметично вірним, а тому, позовна вимога про стягнення 3 004,45 грн. 3% річних підлягає задоволенню у повному обсязі.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 1 023 136,80 грн., 3 004,45 грн. 3% річних та пені в розмірі 13 384,25 грн. є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростованими, а, відтак, підлягають задоволенню.

Відшкодування судового збору, сплаченого позивачем у розмірі 20 790,51 грн., відповідно до частини 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача.

Керуючись статтями 4, 22, 32, 33, 36, 43, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Авіакомпанія "АЕРОСВІТ" (08324, Київська область, Бориспільський район, с. Гора, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 20048090) на користь Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" (08307, Київська область, м. Бориспіль, Міжнародний аеропорт "Бориспіль", ідентифікаційний код ЄДРПОУ 20572069) 1 023 136 (один мільйон двадцять три тисячі сто тридцять шість) грн. 80 коп. основної заборгованості, 3 004 (три тисячі чотири) грн. 45 коп. 3% річних, 13 384 (тринадцять тисяч триста вісімдесят чотири) грн. 25 коп. пені та 20 790 (двадцять тисяч сімсот дев'яносто) грн. 51 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Повне рішення складено 21.10.2013.

Суддя С.О. Саванчук