Рішення № 34271551, 14.10.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/15873/13 14.10.13

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Головіної К.І., при секретарі судового засідання Брик Я.А., розглянувши матеріали

за позовною заявою Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"

до Публічного акціонерного товариства "Київенерго"

про стягнення 718 182,65 грн.

за участю представників:

від позивача: Чеботарьова І.Г. - представник за довіреністю № 14-352 від 16.03.2012 р.від відповідача:Святюк С.П. - представник за довіреністю № 91/2013/01/17-1 від 17.01.2013 р.

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду міста Києва звернулось Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" з позовом до Публічного акціонерного товариства "Київенерго" про стягнення штрафних санкцій та матеріальних втрат за несвоєчасне виконання умов договору купівлі-продажу природного газу № 1477-12-ПР від 31.07.2012 р. розмірі 718 182,65 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору купівлі-продажу природного газу № 1477-12-ПР від 31.07.2012 р. в частині несвоєчасної оплати за поставлений товар, внаслідок чого у Публічного акціонерного товариства "Київенерго" утворилась заборгованість по сплаті штрафних санкцій та матеріальних втрат за період з 15.12.2012 р. по 29.12.2012 р. в сумі 718 182,65 грн.

У позові Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" просить суд стягнути з Публічного акціонерного товариства "Київенерго" пеню в сумі 462 546,07 грн. за період з 15.12.2012 р. по 28.12.2012 р., інфляційну складову боргу в сумі 163 127,37 грн. та 3% річних в розмірі 92 509,21 грн. за період з 16.11.2012 р. по 15.01.2013 р., а всього - 718 182,65 грн.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та обґрунтував, просив їх задовольнити в повному обсязі.

Присутній в судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечив, просив відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що порушення строків оплати за газ відбувається не з вини ПАТ "Київенерго", оскільки розрахунки за природний газ на вироблення теплової енергії здійснюється відповідно до особливого алгоритму проведення розрахунків і регулюються державою. Просив відмовити в задоволенні позову.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 31.07.2012 року між Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (продавець) та відповідачем - Публічним акціонерним товариством "Київенерго" (покупець) був укладений договір купівлі-продажу природного газу № 1477-12-ПР.

Згідно з п.п. 1.1, 1.2 договору продавець зобов'язується передати у власність покупцю у 2012 році природний газ, ввезений на митну територію України ПАТ "НАК "Нафтогаз України" за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, або/та природний газ, видобутий на території України підприємствами, які не підпадають під дію ст. 10 ЗУ "Про засади функціонування ринку природного газу", а покупець зобов'язується прийняти та оплатити цей природний газ на умовах цього договору. Газ, що продається за цим договором, використовується покупцем виключно для власних потреб. Покупець є кінцевим споживачем.

Приймання-передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу. Не пізніше 5 числа місяця, наступного за місяцем продажу газу, покупець зобов'язується надати продавцеві підписані та скріплені печатками покупця та газотранспортного підприємства три примірники акта приймання-передачі газу, у якому зазначаються фактичні обсяги використаного газу, його фактична ціна та вартість (п.п. 3.3, 3.4 договору).

Пунктом 5.1 договору сторони погодили, що ціна на газ та послуги з його транспортування установлюється НКРЕ.

Відповідно до п. 6.1 договору оплата за природний газ з врахуванням вартості транспортування територією України проводиться покупцем виключно грошовими коштами в такому порядку:

- оплата в розмірі 30% від вартості запланованих місячних обсягів проводиться не пізніше ніж за 5 банківських днів до початку місяця поставки газу;

- оплата в розмірі по 35% від вартості запланованих місячних обсягів проводиться до 5 числа та до 15 числа поточного місяця поставки.

Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

У судовому засіданні встановлено, що відповідно до актів приймання-передачі природного газу від 31.08.2012 р., від 30.09.2012 р., від 31.10.2012 р., від 30.11.2012 р. позивачем поставлено відповідачу природного газу в обсязі 88 678,570 тис. куб. м. на загальну суму 413 396 082,21 грн.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач свої зобов'язання в частині сплати за поставлений природний газ за договором купівлі-продажу природного газу виконав в повному обсязі, проте із порушенням строків оплати.

Отже, у відповідності зі ст.ст. 14, 526 Цивільного кодексу України між сторонами у справі виникли цивільні права і обов'язки (зобов'язання), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору.

Частиною другою статті 712 Цивільного кодексу України встановлено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно статті 692 Цивільного кодексу України у разі прострочення сплати за товар продавець має право вимагати сплати товару. Договір є обов'язковим для виконання сторонами в силу положень ст. 629 ЦК України.

Згідно з положеннями частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач посилається на відсутність його вини у порушенні строків виконання зобов'язань по договору.

Встановивши обставини в справі, перевіривши доводи ПАТ "Київенерго" на їх відповідність нормам закону та договору, суд зазначає, що твердження відповідача про особливий алгоритм проведення розрахунків за газ при виробленні теплової енергії не можуть бути підставою для звільнення відповідача від виконання прийнятого на себе зобов'язання, оскільки умови договору купівлі-продажу природного газу № 1477-12-ПР від 31.07.2012 р. не ставлять у залежність настання строків сплати по договору від такої умови, як отримання чи неотримання відповідачем коштів від споживачів послуг, які надаються ПАТ "Київенерго".

Доводи відповідача, викладені ним у відзиві на позов, щодо особливостей здійснення його господарської діяльності, судом взяті до уваги, однак з цього приводу суд зазначає, що вказані обставини також не звільняють відповідача від оплати поставленого йому природного газу в строк, визначений умовами укладеного договору.

Крім того, суд вважає, що отримання з державного бюджету субвенції для покриття різниці в тарифах на теплову енергію, що виникла внаслідок невідповідності фактичної вартості теплової енергії тарифам, затвердженим НКРЕ, на що посилається відповідач, не є умовою для настання строку розрахунків за поставлений газ по договору укладеному з позивачем, і так само не є предметом регулювання за вказаним договором.

Доводи відповідача з приводу відсутності підстав для застосування відповідальності за порушення строків сплати за поставлений газ, суд відхиляє, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені законом або договором.

Згідно з п. 7.2 договору у разі невиконання покупцем умов п. 6.1 цього договору він у безспірному порядку повинен сплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно ст. 617 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

На думку суду, фінансове становище відповідача не спростовує факту допущеного ним прострочення в оплаті за поставлений газ, за яке договором передбачена відповідальність у вигляді штрафних санкцій.

Частиною 2 ст. 218 Господарського кодексу України встановлено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Зважаючи на вищенаведені норми законодавства та умови укладеного сторонами правочину, вимоги про стягнення пені є такими, що заявлені правомірно.

Разом з тим, суд встановив, що нарахування пені позивачем проведено невірно. Так, згідно з ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Як вже встановлено судом прострочення виконання зобов'язань мало місце з 15 по 16 грудня та з 17 по 27 грудня 2012 року.

Відповідно до п. 2.19 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженою постановою Національного банку України № 22 від 21.01.2004 р. (далі - Інструкція) розрахункові документи, що надійшли до банку протягом операційного часу, банк виконує в день їх надходження.

Пунктом 2.31 Інструкції встановлено, що банк отримувача зобов'язаний зарахувати на рахунки своїх клієнтів кошти, що надійшли за електронними розрахунковими документами протягом операційного дня, у день їх отримання, якщо під час проведення контролю за реквізитами цих документів, що здійснюється відповідно до цієї глави, не виявлено розбіжностей.

Згідно п. 3.3 Інструкції банк, що обслуговує отримувача, зобов'язаний зарахувати кошти на рахунок отримувача на початок операційного дня, який визначений датою валютування.

Як вбачається з матеріалів справи, сплата вартості газу була здійснена відповідачем 17 та 28 грудня, а, отже, в ці дні прострочення виконання зобов'язань не було.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідачу повинні бути нараховані пеня по заборгованості в сумі 81 400 885,62 грн. за період з 15.12.2012 р. по 16.12.2012 р., а по заборгованості в сумі 80 400 885,62 грн. за період з 17.12.2012 р. по 27.12.2012 р.

Провівши перерахунок за визначений судом період суми пені, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня в сумі 429 185,05 грн.

Також у своєму позові ПАТ "НАК "Нафтогаз України" просить суд стягнути з ПАТ "Київенерго" інфляційну складову боргу в сумі 163 127,37 грн. та 3% річних в розмірі 92 509,21 грн. за період з 16.11.2012 р. по 15.01.2013 р.

Відповідно до ч. 1 ст. 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані ним збитки.

Нормами ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Провівши перерахунок заявленої до стягнення суми матеріальних втрат із врахуванням визначеного судом періоду та суми заборгованості, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню інфляційна складова боргу в сумі 162 801,77 грн. та 3% річних в розмірі 86 072,18 грн. за період з 15.12.2012 р. по 27.12.2012 р.

Також суд відмовляє у задоволенні клопотання ПАТ "Київенерго" про зменшення розміру пені, оскільки у судовому засіданні встановлений факт порушення відповідачем строків оплати за поставлений природний газ, а доводи відповідача щодо особливостей здійснення його господарської діяльності не звільняють його від оплати поставленого йому природного газу в строк, визначений умовами укладеного договору.

Згідно зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. 44, ст. 49, ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до Публічного акціонерного товариства "Київенерго" про стягнення штрафних санкцій та матеріальних втрат за несвоєчасне виконання умов договору купівлі-продажу природного газу № 1477-12-ПР від 31.07.2012 р. розмірі 718 182,65 грн. задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Київенерго" (01001, м. Київ, пл. Івана Франка, 5, ідентифікаційний код 00131305) Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01001, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 6, ідентифікаційний код 20077720) пеню в сумі 429 185 (чотириста двадцять девять тисяч сто вісімдесят п'ять) грн. 05 коп., інфляційну складова боргу в сумі 162 801 (сто шістдесят дві тисячі вісімсот одну) грн. 77 коп. та 3% річних в розмірі 86 072 (вісімдесят шість тисяч сімдесят дві) грн. 18 коп.

В іншій частині позову - відмовити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Київенерго" (01001, м. Київ, пл. Івана Франка, 5, ідентифікаційний код 00131305) Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01001, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 6, ідентифікаційний код 20077720) витрати по сплаті судового збору в розмірі 13 645 (тринадцять тисяч шістсот сорок п'ять) грн. 47 коп.

Рішення ухвалено в нарадчій кімнаті та проголошено його вступну та резолютивну частини в судовому засіданні 14 жовтня 2013 року.

Повний текст рішення підписаний 18 жовтня 2013 року.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня підписання повного тексту рішення.

Суддя К.І. Головіна