Рішення № 34269379, 17.10.2013, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

17 жовтня 2013 р.

Справа № 902/1088/13

Провадження № 4/902/74/13

Господарський суд Вінницької області у складі:

Головуючий суддя В. Білоус

Секретар судового засідання Д.Нестеров

за участю представників:

позивача : Грошовенко О.І. - згідно довіреності;

посадова особа позивача: Андрусенко Р.А. - згідно посвідчення;

відповідача : не з"явився.

Місце розгляду справи : приміщення суду,кімн.№1114

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом: Публічного акціонерного товариства "Вінницяобленерго" (вул.1-Травня, 2 м. Вінниця, 21050) в особі структурної одиниці "Козятинські електричні мережі"(вул. Щорса, 172, с. Сигнал, Козятинський район, Вінницька область) до:Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 (АДРЕСА_1) про стягнення 6952, 56 грн. - боргу за електроенергію поставлену з 01.02.2011 р. по 04.09.2012 р. в кількості 6120 кВт., згідно договору про постачання електричної енергії № - КО- 731000 від 18.11.2009 р., -

ВСТАНОВИВ :

Відповідач вимоги ухвал суду від 05.08.2013 р., 07.10.2013 р. про явку в судове засідання повноважного представника, надання додаткових доказів не виконав. Копія ухвали про порушення провадження у справі від 05.08.2013 р. була надіслана відповідачеві на адресу вказану в позовній заяві. Вказана копія ухвали була вручена відповідачу органом поштового зв"язку 10.08.2013 р, що стверджується поштовим повідомленням. Копія ухвали від 07.10.2013 р., яка надіслана відповідачеві на адресу: АДРЕСА_1, вручена відповідачеві 15.10.2013 р.

Вказане розцінюється судом як вручення рекомендованих листів із ухвалами відповідачу та, як належне повідомлення останнього про час і місце судового розгляду справи за його участю та небажання відповідача скористатись наданим йому правом надавати свої пояснення в суді. Суд вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача про час і місце судового розгляду справи за його участю.

З огляду на надані в справу докази, суд вважає що неявка відповідача, його представника не перешкоджає вирішенню спору і вирішенню його за наявними в справі матеріалами відповідно ст. 75 ГПК України.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги.

Заслухавши пояснення представників позивача, повно, всебічно, об"єктивно, в сукупності, оглянувши оригінали доказів, дослідивши подані в справу докази, надавши їм юридичну оцінку, суд на підставі ст. 33, 34 ГПК України, ст.11, 16, 509, 525, 526, 530 ЦК України, ст.275, 276, 277 ГК України прийшов до висновку про часткове задоволення позову в сумі 115 грн. 89 коп. бору за 102 кВт. електроенергії. Вимоги про стягнення 6836 грн. 67 коп. задоволенню не підлягають в зв"язку із недоведенням позивачем належними засобами доказування правомірності застосування при розрахунку суми позову, кількості спожитої електроенергії, боргу в оплаті (а.с.64) коефіцієнту 60.

До такого висновку суд прийшов з огляду на таке.

18.11.2009 р. між позивачем (в договорі - "Постачальник") і відповідачем (в договорі - "Споживач") було укладено договір постачання електричної енергії № -КО-731000 з додатками (а.с.8-15, 37-44). В п.1.1, 1.2, 9.1, 9.5 договору сторони домовилися про таке: постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановки споживача з приєднаною потужністю 16 кВт, розташованої с. Самгородок, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору. Розрахунковий період за даним договором прирівнюється до календарного місяця, протягом якого визначається обсяг електроенергії, що продається споживачу за цей час та протягом якого споживач повинен здійснити розрахунки за куплену електроенергію за тарифами, що діють на кінець розрахункового періоду. Додатки до цього договору разом з однолінійною схемою постачання електроенергії споживачу: Додаток №1 «Обсяги постачання електричної енергії Споживачу та субспоживачам; Додаток №2 «Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін»; Додаток № 3 м "Перелік місць встановлення електролічильників, за якими проводиться розрахунок за відпущену електроенергію, включаючи субспоживачів". А також повідомлення про встановлення договірних величин споживання електричної енергії є невід'ємними частинами цього Договору. Додаток №3 "Порядок розрахунків". Додаток №4 «Графік зняття показників засобів обліку електричної енергії». Цей Договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до ---. Договір вважається щорічно продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов. Договір може бути розірвано і в інший термін за ініціативою будь-якої із сторін у порядку, визначеному законодавством України. Сторони зобов'язуються письмово повідомляти про зміну реквізитів (місцезнаходження, найменування, організаційно - правової форми, банківських реквізитів тощо) не пізніше ніж через 10 днів після настання таких змін.

До вказаного договору сторонами було підписано додатки № 1 («Обсяги постачання електричної енергії в 2009 р., 2010 р. - а.с.10-11), додаток № 2 («Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін» - а.с.12), додаток № 3 м ("Перелік місць встановлення електролічильників, за якими проводиться розрахунок за відпущену електроенергію, включаючи субспоживачів" - а.с.14), додаток №3 ("Порядок розрахунків" - а.с.13), додаток №4 («Графік зняття показників засобів обліку електричної енергії» - а.с.15).

На підставі заяви відповідача від 09.04.2010 р. відповідачеві 31.05.2010 р. було замінено засіб обліку електричної енергії (електролічильник) з типа NIK 2301 АП1 зав. №0190657 на тип NIK 230 АК 1 зав. № 0225719 та встановлено трансформатор ТС тип Т - 066 ІЗ, ТС "фА" 300/5А. Це стверджується актом № 018882 від 31.05.2010 р. (а.с.48). За електроенергію спожиту до 01 листопада 2010 р. відповідач розрахувався із позивачем за спожиту електроенергію. Це стверджується рахунками на оплату від 25.07.2010 р., 25.08.2010 р., 11.11.2010 р., фіскальними чеками (а.с.49-51).

Оскільки відповідач не подавав щомісячних звітів, рапортів про кількість щомісячно спожитої електроенергії, то посадовими особами позивача (інспектором) проведено контрольне знімання показників лічильників. Так, актами контрольного знімання показань лічильників від 01.02.2011 р. і від 04.09.2012 р. (а.с.52-53) стверджуються показники лічильника відповідача в кількості 84 кВт.год. станом на 01.02.2010 р. і 186 кВт.год. станом на 04.09.2012 р. Різниця, а відтак кількість спожитої відповідачем електроенергії за період лютий 2010 р. - 04.09.2012 р. складає 102 кВт.год. (186 кВт.г. - 84 кВт.г.). В розрахунку суми боргу від 30.09.2013 р. (а.с.64) позивач при визначені кількості спожитої електроенергії застосував розрахунковий коефіцієнт 60 і обраховує борг із кількості спожитої електроенергії 6120 кВт., яку визначив шляхом віднімання від показників лічильника - 000186-000084=102 і помножив на розрахунковий коефіцієнт 60.

Судом ухвалою від 07.10.2013 р. вимагалися від позивача докази про підстави застосування при розрахунку боргу розрахункового коефіцієнта. Позивач в поясненнях від 16.10.2013 р. пояснив, що 30.05.2010 р. відповідачу, в зв"язку із збільшенням кількості споживання електроенергії з квітня 2010 р. було замінено електролічильник, який не міг обліковувати електроенергію без трансформатора струму і при цьому було встановлено трансформатор струму номіналом 300/5. Тому вважає, що кількість електроенергії визначена згідно показників лічильника має множитися на розрахунковий коефіцієнт 60 (300:5).

Суд не погоджується із цими доводами позивача, оскільки згідно ст. 33, ч.2 ст.34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Зміст договору, додатків до нього, взятих в них зобов"язань свідчать про те, що між сторонами виникли господарські правовідносини з енергопостачання, які регулюються ст. 275 ГПК України.

Згідно ч. 1, 2 ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію ... (енергію) споживачеві (абоненту), який зобов"язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання ... Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Відповідно до п. 5.1 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 року № 28 (у редакції постанови Національної комісії регулювання електроенергетики України від 17.10.2005 року № 910) договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В додатку № 3м (а.с.43 "Перелік місць встановлення електролічильників, за якими проводиться розрахунок за відпущену електроенергію, включаючи субспоживачів" (надалі - "додаток № 3м") до договору постачання електричної енергії передбачено розділ який називається "Розрахунковий коефіцієнт", який би при наявності на те підстав мав би був при укладенні сторонами договору заповнений і в ньому мав би вказаний розмір в цифрах розрахункового коефіцієнту, який би мав застосовуватися при розрахунку кількості спожитої електроенергії і розрахунку оплати за неї. В розділі додатку № 3 "Розрахунковий коефіцієнт" зроблено прочерк, що свідчить про те, що розділ при укладенні договору не погоджений і не встановлювався. За відсутності підстав для заповнення цього розділу і зазначення (погодження сторонами) в ньому розрахункового коефіцієнту на момент укладення договору і при виникненні таких підстав при заміні 31.05.2010 р. електролічильника, встановленні при цьому трансформатора струму сторони мали б згідно п.9.2 договору, ч.1 ст.651, ст. 654 ЦК України внести зміни в договір, шляхом підписання письмової додаткової угоди і зокрема в додаток №3м в якому зазначити конкретний розмір розрахункового коефіцієнту для розрахунку кількості і вартості спожитої електричної енергії, чого сторонами не було зроблено.

Тому суд приходить до висновку про те, що позивач всупереч вимогам ч.1 ст.193, ст.525, 526 ЦК України, п.5.1 ПКЕЕ, ст.33, ч.2 ст.34 ГПК України не довів належними засобами доказування правомірність застосування при розрахунку кількості і вартості спожитої електроенергії розрахункового коефіцієнту "60". Суд не бере до уваги пояснення позивача в листі № 831 від 16.10.2013 р. з приводу застосування розрахункового коефіцієнту при розрахунку суми боргу, оскільки ці пояснення не узгоджуються із ст.193 ГК України, ст. 525, 526, 651, 654 ЦК України, ст.33, ч.2 ст.34 ГПК України, п.5.1 ПКЕЕ, п.9.2 договору. З цих же підстав суд вважає неправомірним виставлення позивачем рахунку - фактури від 04.09.2012 р. на оплату в частині 6018 кВт (6120-102) визначену з урахуванням розрахункового коефіцієнту "60".

Тому, належними доказами, і, зокрема, договором, додатками до нього, актами контрольного знімання показань лічильників від 01.02.2011 р., 04.09.2012 р., рахунком на оплату, претензіям на сплату боргу стверджується законність і обгрунтованість постачання позивачем і споживання відповідачем в лютому 2011 р. по 04.09.2012 р. 102 кВт.г. електроенергії вартістю 115, 89 грн. (102 кВт.г. х 0, 9467 грн.- тариф на кінець розрахункового періоду =96 грн. 57 коп. плюс 19 грн. 32 коп. 20 % ПДВ), а відтак законність і обгрунтованість позовних вимог в сумі 115 грн. 89 коп. боргу.

Відповідач всупереч вимогам ст.525, 526, 530 ЦК України, додатку № 3 "Порядок розрахунків" до договору вказану суму боргу позивачеві не сплатив, що і стало причиною виникнення спору.

Вимоги про стягнення 6836 грн. 67 коп. (6952 грн. 56 коп. - 115 грн. 89 коп.) задоволенню не підлягають, як такі, що обчисленні із застосуванням розрахункового коефіцієнту "60" за відсутності на те правових підстав - а саме, не передбачення договором, додатками до нього застосування такого коефіцієнту. До аналогічних висновків, а саме про те, що розмір розрахункового коефіцієнту для застосування його при розрахунках має бути передбачений в договорі, додатках до нього прийшов і Вищий господарський суд України в постанові від 17.12.2012 р. в справі № 7/247 пн при перегляді в касаційному порядку рішення господарського суду Донецької області від 09.07.2012 р. і постанови Донецького апеляційного господарського суду від 10.09.2012 р.

В зв"язку з доведенням спору до розгляду в суді внаслідок неправильних дій (бездіяльності) відповідача - нереагуванням відповідачем на претензії позивача, неподанням відповідачем щомісячних рапортів, звітів про кількість використаної електроенергії, суд на підставі ч.2 ст. 49 ГПК України приходить до висновку про покладення всіх судових витрат позивача на судовий збір в сумі 1720 грн. 50 коп. на відповідача.

Керуючись викладеним, ст.4-3, 4-5, 22, 28, 32, 33, 34, 43, ч.2 ст. 49, ст. 75, 82-84, 85, 87, 115, 116, 117 ГПК України, -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити частково в сумі 115 грн. 89 коп. боргу за спожиту електричну енергію. В позовних вимогах 6836 грн. 67 коп. боргу відмовити. Судові витрати на судовий збір в сумі 1720 грн. 50 коп. покласти на відповідача.

2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 (АДРЕСА_1) на користь Публічного акціонерного товариства "Вінницяобленерго", код ЄДРПОУ 00130694 (вул.1-Травня, 2 м. Вінниця, 21050) в особі структурної одиниці "Козятинські електричні мережі", код ЄДРПОУ 25510239 (вул. Щорса, 172, с. Сигнал, Козятинський район, Вінницька область) 115 грн.89 коп. - боргу за електроенергію, 1720 грн. 50 коп. витрат на судовий збір. Видати наказ в день набрання рішенням законної сили.

3. Копію рішення направити рекомендованим листом або вручити наручно відповідачеві або його повноважному представнику.

Вступну та резолютивну частини рішення оголошено 17.10.2013 р. Повний текст рішення відповідно до ст.84 ГПК України оформлено і підписано 22.10.2013 р. Рішення набирає законної сили на протязі 10-ти днів з дня повного його оформлення і підписання.

Суддя Білоус В.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - відповідачу (АДРЕСА_1)