Ухвала суду № 34268543, 04.10.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

04 жовтня 2013 року Справа № 5004/1468/12

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:Данилової Т.Б.,суддів:Бакуліної С.В., Добролюбової Т.В., Могил С.К., Першикова Є.В.,розглянувши заяву Публічного акціонерного товариства "Креді Агріколь Банк"про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 10.07.2013у справі№5004/1468/12за позовом Публічного акціонерного товариства "Креді Агріколь Банк"до1. Публічного акціонерного товариства "Кредобанк" 2. Закритого акціонерного товариства "Горохівзернопрод" 3. Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Приватні інвестиції"третя особа без самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів Приватне підприємство "Імплас"про визнання договору недійсним,

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Креді Агріколь Банк" звернулося до Господарського суду Волинської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Кредобанк", Закритого акціонерного товариства "Горохівзернопрод" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Приватні інвестиції" про визнання недійсним договору застави від 03.10.2007 №239/10/07.

Рішенням Господарського суду Волинської області від 27.02.2013, залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 03.04.2013, позов задоволено частково:

- оспорюваний договір застави визнано недійсним в частині передачі в заставу наступного майна: автомобільна вага (30-ти тонна) (1973 р.в., 1 од.); автомобільна вага (30-ти тонна) (1976 р.в., 1 од.); автомобільна вага (30-ти тонна) (1979 р.в., 1 од.); ємкість для зберігання комбікормів (1982 р.в., 9 од.); котел марки КВАО, 250К (2003 р.в., 1 од.); крупорушка КОПЗК-14 (2002 р.в., 1 од.); крупорушка КОПЗК-2ДЛ (2002 р.в., 1 од.); крупорушка КОПЗК-2ДЛ (2003 р.в., 1 од.); млин марки "Мрія" (2003 р.в., 1 од.); млин марки "Мрія" (2002 р.в., 1 од.); станок круглопильний марки Ц6-2К (1978 р.в., 1 од.).

- у задоволенні позову про визнання недійсним даного договору застави в частині передачі в заставу зернонавантажувача марки КШП-6 (1991 р.в., 1 од.) відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 10.07.2013 постанову апеляційного господарського суду та рішення місцевого господарського суду скасовано, в позові відмовлено.

Публічне акціонерне товариство "Креді Агріколь Банк" звернулось із заявою про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 10.07.2013 у справі №5004/1468/12, у якій просить скасувати зазначену постанову, та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити, мотивуючи свої вимоги неоднаковим застосуванням судами положень статті 17 Закону України "Про заставу", статей 203, 215, 586 Цивільного кодексу України, статті 12 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

В обґрунтування своїх вимог заявником подано постанови Вищого господарського суду України від 24.07.2013 у справі №18/2669/12, від 28.11.2012 у справі №5016/2285/2011(6/144) та від 12.12.2012 у справі №5016/2325/2011(4/97).

Розглянувши заяву про перегляд постанови суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, колегія суддів не вбачає підстав для допуску справи до провадження Верховного Суду України з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 1 статті 11116 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана на підставі неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

Ухвалення різних за змістом судових рішень (пункт 1 цієї статті) матиме місце в разі, коли суд (суди) касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за подібних предмета і підстав позову, змісту позовних вимог та встановлених судом фактичних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень. При вирішенні питання допуску справи до провадження Верховного Суду України враховується сукупність всіх наявних складових ознак неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.

Як вбачається зі змісту постанови від 10.07.2013 у справі №5004/1468/12, про перегляд якої подано заяву, Вищий господарський суд України визнав необґрунтованими висновки судів попередніх інстанцій щодо визнання оспорюваного договору застави №239/10/07 недійсним з підстав існування заборони на передачу предмета застави за договором застави №92/07-03. При цьому, суд касаційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову виходячи з того, що обтяження за договором застави №92/07-03 набрало чинності у відносинах з третіми особами лише після його реєстрації, яка була здійснена позивачем (заставодержателем) майже через п'ять років після укладення самого договору. Разом з тим, оспорюваний договір застави №239/10/07 було укладено до набрання чинності обтяження за договором застави №92/07-03, у зв'язку з чим відсутні підстави для визнання його недійсним.

Водночас, у постанові від 24.07.2013 у справі №18/2669/12, на яку посилається заявник, Вищий господарський суд України визнав обґрунтованими висновки суду першої інстанції щодо задоволення позову та визнання недійсним договору оренди, виходячи з того, що договір оренди було підписано безпосередньо ФОП Бов Л.П. (орендодавець, банкрут), разом з тим на момент укладення оспорюваного договору повноваженнями на укладення договорів був наділений тільки ліквідатор банкрута. При цьому, суд касаційної інстанції дійшов даного висновку з урахуванням того, що предмет застави був переданий в користування іншій особі без згоди заставодержателя.

У постанові від 28.11.2012 у справі №5016/2285/2011(6/144) суд касаційної інстанції погодився з висновками місцевого господарського суду щодо задоволення позову про визнання недійсним договору купівлі-продажу, з огляду на те, що відповідач-1 відчужив відповідачу-2 майно, яке перебувало у заставі позивача (обтяження якого на час відчуження за оспорюваним договором було зареєстровано відповідно до закону), не повідомивши про це заставодержателя (позивача) та не отримавши його згоди.

Приймаючи постанову від 12.12.2012 у справі №5016/2325/2011(4/97), суд касаційної інстанції визнав обґрунтованими висновки судів попередніх інстанцій щодо визнання недійсним договору купівлі-продажу, оскільки відповідачем-2 було відчужено відповідачу-1 майно, яке перебувало у заставі позивача, та обтяження за яким були зареєстровані у відповідності до законодавства, без згоди позивача як заставодержателя.

Таким чином, наведені постанови не підтверджують доводів заявника щодо неоднакового застосування норм матеріального права у подібних правовідносинах, оскільки свідчать про наявність у цих справах різних фактичних обставин, на підставі яких суд касаційної інстанції дійшов відповідних правових висновків.

З огляду на викладене Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для допуску даної справи до провадження Верховного Суду України.

Керуючись статтями 86, 11116, 11121 ГПК України, Вищий господарський суд України

УХВАЛИВ:

Відмовити Публічному акціонерному товариству "Креді Агріколь Банк" у допуску справи №5004/1468/12 до провадження Верховного Суду України.

Головуючий суддяТ.Данилова Судді: С.Бакуліна Т.Добролюбова С.Могил Є.Першиков