Ухвала суду № 34268519, 30.09.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

30 вересня 2013 року Справа № 5013/1532/12

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:Мирошниченка С.В.,суддів:Владимиренко С.В., Демидової А.М., Могил С.К., Шевчук С.Р.,розглянувши заявуТовариства з обмеженою відповідальністю "Новомиргородський цукор" про перегляд Верховним Судом України постановиВищого господарського суду України від 14.05.2013 у справі №5013/1532/12 за позовомПублічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Новомиргородський цукор" простягнення 92 987,17 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулось до Господарського суду Кіровоградської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Новомиргородський цукор" 92987,17 грн. заборгованості, яка складається з 17917,08 грн. пені, 67715,91 грн. штрафу, 3469,21 грн. трьох відсотків річних та 3884,97 грн. інфляційних.

Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 21.12.2012 у справі №5013/1532/12, залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13.02.2013 позовні вимоги задоволено частково; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Новомиргородський цукор" 17917,07 грн. пені, 67715,91 грн. штрафу, 3467,81 грн. 3% річних та 3873,35 грн. інфляційних втрат за прострочку оплати поставленого природного газу; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 14.05.2013 у справі №5013/1532/12 постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13.02.2013 та рішення Господарського суду Кіровоградської області від 21.12.2012 скасовано в частині задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача пені, 3% річних та інфляційних; справу в цій частині направлено до Господарського суду Кіровоградської області на новий розгляд; в решті постанову суду апеляційної інстанції від 13.02.2013 залишено без змін.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Новомиргородський цукор" звернулося із заявою про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 14.05.2013 у справі №5013/1532/12, в якій просить скасувати зазначену постанову та рішення судів попередніх інстанцій в частині стягнення з відповідача 7% штрафу та прийняти нове рішення про відмову в стягненні 7% штрафу.

Заяву з посиланням на постанови Вищого господарського суду України від 30.01.2013 у справі №5011-75/9659-2012, від 22.04.2013 у справі №28/5005/3240/2012, мотивовано неоднаковим застосуванням Вищим господарським судом України норм матеріального права, а саме частини 2 статті 231 Господарського кодексу України (далі - ГК України), внаслідок чого, на думку заявника, ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

Розглянувши заяву про перегляд постанови суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, колегія суддів не вбачає підстав для допуску справи до провадження Верховного Суду України з огляду на наступне.

Відповідно до статті 11116 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана виключно на таких підставах: 1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах; 2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.

Ухвалення різних за змістом судових рішень матиме місце в разі, коли суд (суди) касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за подібних предмета та підстав позову, змісту позовних вимог та встановлених судом фактичних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень.

При вирішенні питання про допуск справи до провадження Верховного Суду України враховується сукупність усіх наявних складових ознак неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.

Як вбачається зі змісту постанови від 14.05.2013 у справі №5013/1532/12, про перегляд якої просить заявник, Вищий господарський суд України погодився з висновками судів попередніх інстанцій щодо наявності підстав для задоволення позову щодо стягнення 7% штрафу (в частині, що стосується доводів заявника), з огляду на встановлений судами попередніх інстанцій факт порушення відповідачем строків оплати, встановлених пунктом 6.1 договору (порядок розрахунків), та враховуючи погоджені сторонами умови договору відповідно до яких за порушення відповідачем строків оплати він зобов'язується сплатити позивачу за прострочення понад 30 днів додатково штраф у розмірі 7% від суми простроченого платежу. При цьому, судом касаційної інстанції враховано, що зазначені положення договору відповідають вимогами чинного законодавства, є чинними та не оспорюються сторонами.

Водночас, у постановах від 30.01.2013 у справі №5011-75/9659-2012 та від 22.04.2013 у справі №28/5005/3240/2012, на які посилається заявник, суд касаційної інстанції погодився з висновками судів попередніх інстанцій про відмову в позові щодо стягнення 7% штрафу (в частині, що стосується доводів заявника) виходячи з того, що умовами договору сторони не передбачили стягнення 7% штрафу, а судами встановлено, що спір у цих справах виник у зв'язку з невиконанням відповідачами грошового зобов'язання, відтак відсутні правові підстави для застосування до відповідачів штрафної санкції, передбаченої приписами частини 2 статті 231 ГК України.

З огляду на викладене заявником не доведено наявності неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, оскільки судові рішення у цих справах прийнято і застосовано норми матеріального права залежно від встановлених судами попередніх інстанцій фактичних обставин справи.

Враховуючи викладене, відсутні передбачені статтею 11116 ГПК України підстави для допуску даної справи до провадження Верховного Суду України.

Керуючись статтями 86, 11116, 11121 ГПК України, Вищий господарський суд України

УХВАЛИВ:

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Новомиргородський цукор" у допуску справи №5013/1532/12 до провадження Верховного Суду України.

Головуючий суддя С.МирошниченкоСудді:С.Владимиренко А.Демидова С.Могил С.Шевчук