Рішення № 34266252, 17.10.2013, Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Справа№ 333/2476/13-ц

пр. № 2/333/1643/13

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

16 жовтня 2013 року м. Запоріжжя

Коммунарський районний суд у складі:

головуючого судді: Піх Ю.Р.

при секретарі Бабенко Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Промінвестекскавація» про стягнення заборгованості по заробітній платі, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом, в якому зазначив, що він працює на посаді директора автотранспортного АТП відповідача, з початку 2013 року відповідач не виплачує йому заробітну плату. Хоча трудовий договір з відповідачем не розірвано, і позивач продовжує виконувати свої обов'язки. Згідно довідки відповідача від 25.03.2013 року №0ПИЕ0000021 з січня 2013 року йому нарахована заробітна плата у розмірі 6146, 14 гривень, але заробітну плату не було виплачено позивачу навіть частково. У зв'язку з чим позивач просив стягнути на його користь заробітну плату за період з січня по лютий 2013 року у розмірі 6146, 14 гривень

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні наполягав на позові,надавши пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про причини неявки суду не відомо. Не маючи відомостей про причину неявки відповідача, с|уд визнав можливим розгляд справи без його участі на підставі наявних матеріалів та доказів згідно ч.4 ст.169 ЦПК України, тобто заочно.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Частина 1 статті 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст.59 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Згідно до ст. 115 КЗпП України заробітна плата працівникам виплачується регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором, але не рідше 2 разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує 16 календарних днів. Наявність заборгованості відповідача перед ОСОБА_1 підтверджується довідкою про заборгованість заробітної плати (а.с. 2).

Частинами 1, 2 ст. 21 Закону України «Про оплату праці» передбачено, що працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору.

Згідно зі ст.ст.21,94 КЗпП України власник підприємства, установи, організації зобов'язаний виплачувати працівникові заробітну плату.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованого Законом України «Про ратифікацію Конценції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2,4,7 та 11 до Конвенції» від 17.07.1997 р. №475/97-ВР «кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів». Європейський суд з прав людини у рішеннях у справах «Тарнавський проти України» (2006 р.), «Трихліб проти України (2005 р.), «Черняєв проти України» (2005 р.), «Анацький проти України» ( 2005 р.) визнав заробітну плату, невиплачену працівнику, його майном, яким він має право вільно володіти, право на яке захищено статтею 1 Першого протоколу до Конвенції, а факт невиплати заробітної плати визнав порушенням статті 1 Першого протоколу до Конвенції.

За таких обставин, суд вважає, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню, так як доведений та обґрунтований.

Питання судових витрат слід вирішити у відповідності до вимог ст. 88 Цивільного процесуального кодексу України, а саме якщо позивач, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Керуючись ст. 115 КЗпП України, ст. ст. 15,60, 209, 212, 214-215, 224-226 ЦПК України,-

ВИРІШИВ:

ОСОБА_3 ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Промінвестекскавація» про стягнення заборгованості по заробітній платі - задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Промінвестекскавація» на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі за період з січня по лютий 2013 року у розмірі 6 146 гривень 14 копійок.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Промінвестекскавація» на користь держави судові витрати у розмірі 229 гривень 40 копійок.

Рішення в частині стягнення заробітної плати в межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, поданою на протязі десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя: Ю.Р.Піх