Постанова № 34265789, 01.10.2013, Чернівецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2013 р. м. Чернівці Справа №824/1927/13-а

Чернівецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Григораша В.О.;

секретаря судового засідання - Павлюка А.Г.;

за участю:

представника позивача - ОСОБА_1;

представника відповідача - Васійчука С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Кіцмнаської міжрайонної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернівецькій області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИТИ:

В поданому до суду адміністративному позові ОСОБА_3 (позивач) просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Кіцманаської міжрайонної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернівецькій області (відповідач) від 19.07.2012 року №0010421700 на суму 6598,95 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 12.07.2012 року відповідачем складено акт №001061/1700/НОМЕР_1 "Про результати документальної позапланової виїзної перевірки з питань нарахування, утримання та сплати до бюджету податку на доходи фізичної особи ОСОБА_3", яким встановлено порушення п. 179.1., ст. 179 Податкового кодексу України, п.п. 18.1 а. п. 18.1. ст. 18 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" №889 та донараховано податок з доходів фізичних осіб в сумі 6598,95грн.

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем 19.07.2012року винесено податкове повідомлення-рішення №0010421700, яким збільшено суму грошового зобов'язання позивача по податку з доходів фізичних осіб на суму 6598,95 грн. Вказане податкове повідомлення-рішення позивач вважає протиправним та таким, що підлягає скасуванню, виходячи з наступного.

Згідно договорів купівлі-продажу корпоративних прав від 21.08.2008 року та від 30.04.2009 року між позивачем та ФОП ОСОБА_5, який діяв від імені ВАТ "Шепетівська реалбаза хлібопродуктів" згідно договору комісії №1 - укладено договори купівлі-продажу права власності на майнові права засвідчені майновим сертифікатом. Згідно вказаних договорів продавець продав, а покупець придбав належне продавцю право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства у пайовому фонді майна СВК "Агрофірма "Оршівська", відповідно до списку осіб, які мають право на майновий пай, затвердженого зборами співвласників від 17.04.2001року. На виконання умов вказаного договору ВАТ "Шепетівська реалбаза хлібопродуктів" сплачено позивачу кошти в сумі 43993,00 грн.

Позивач зазначає, що право власності на майновий пай, засвідчений майновим Сертифікатом серії ЧВ №004528 та серії ЧВ №6/1-14 набуто ним не в процесі приватизації, а в наслідок спадкування. Вважає, що отримані ним кошти в сумі 43993,00 грн., згідно договорів купівлі-продажу права власності на майнові права, в розумінні п. 1.6. ст. 1 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" №889 є оподатковуваним доходом, та не підпадають під визначення п.п. 4.3.18 п. 4.3. ст. 4 цього Закону, оскільки корпоративні права на майно набуто у порядку спадкування, а не в процесі приватизації.

Вважає, що згідно Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" при купівлі-продажу майнових прав у фізичної особи ВАТ "Шепетівська реалбаза хлібопродуктів" є податковим агентом, а тому на фізичну особу не може покладатись обов`язок по утриманню та сплаті податку з доходів фізичних осіб при відчуженні нею корпоративних прав на майно, що набуто у порядку спадкування.

Позивач вважає, що в акті перевірки податковим органом безпідставно та необґрунтовано зроблено висновки про порушення вимог п. 179.1. ст. 179 Податкового кодексу України та п.п. а) п. 18.1 ст. 18 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", оскільки згідно п.18.2 ст. 18 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" для цілей цього Закону обов'язок платника податку за подання декларації вважається виконаним, якщо він отримував доходи виключно від податкових агентів, зобов'язаних подавати звітність з цього податку у встановленому порядку.

Враховуючи зазначене позивач вважає оскаржуване податкове повідомлення-рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Відповідач не погоджуючись із позовними вимогами надав суду письмові заперечення в яких зазначив, що на день підписання акту перевірки позивачем не було подано до Кіцманської МДПІ декларацію про доходи отримані ним від відчуження корпоративних прав набутих не в процесі приватизації.

Стосовно визначення статусу податкового агента відповідач зазначає, що 25.02.2011 року Шепетівська ДПІ Хмельницької області надіслала листа начальнику ДПІ у Кіцманському районі в якому повідомила про те, що в період з 19.04.2010 року по 19.05.2010 року проведено планову виїзну перевірку ВАТ "Шепетівська реалбаза хлібопродуктів" за період з 01.04.2008 року по 31.12.2009 року. У вказаному листі повідомлялось про те, що ВАТ "Шепетівська реалбаза хлібопродуктів" 24.07.2008 року уклала договір комісії №1 з ФОП ОСОБА_5 про те, що останній зобов'язується за дорученням ВАТ "Шепетівська реалбаза хлібопродуктів", за винагороду вчинити угоди з купівлі продажу майнових паїв у співвласників СВК "Агрофірма "Оршівська". Згідно вищевказаного договору комісії ВАТ "Шепетівська реалбаза хлібопродуктів" перерахувала кошти на рахунок ФОП ОСОБА_5 для закупівлі прав на майнові паї у громадян. Як вбачалось із змісту листа Шепетівської ОДПІ, придбані у жителів с. Оршівці права на майнові паї здобуті ними в процесі приватизації, а відповідно до п.п. 4.3.18 п. 4.3. ст. 4З акону України "Про податок з доходів фізичних осіб" дохід отриманий фізичною особою в результаті відчуження майнових паїв, які безпосередньо отримані у власність у процесі приватизації не включаються до складу оподатковуваного доходу. Таким чином, ВАТ "Шепетівськва реалбаза хлібопродуктів", що придбала майнові паї у громадян не є податковим агентом, оскільки відсутній оподатковуваний дохід.

Із листа Оршівецької сільської ради №47 від 21.03.2011 року було встановлено, що позивач здійснив продаж майнового паю отриманого ним внаслідок спадкування вартістю 43993,00грн. з урахуванням коефіцієнта індексації, а не в процесі приватизації. Всупереч вимогам ст. 179 Податкового кодексу України позивач отриманий дохід за 2008-2009 роки в розмірі 43993,00грн. не задекларував та податкову декларацію до податкового органу у встановлений термін не подав.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити їх у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Заслухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню у повному обсязі, з наступних підстав.

Судом встановлено, що згідно довідки виданої Державним підприємством "Неполовецький комбінат хлібопродуктів" від 27.06.2013року №938, ОСОБА_3 працює на даному підприємстві на посаді тракториста з 26.12.2002року згідно наказу від №59-к від 23.12.2002року і продовжує працювати по даний час (а.с.18).

18.12.2008 року на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, позивач отримав майновий пай у пайовому фонді майна колективного сільськогосподарського підприємства СВК Агрофірма "Оршівська" села Оршівці Кіцманського району Чернівецької області станом на 01.01.2001 року у розмірі 1870,00 грн., що належало ОСОБА_6 на підставі свідоцтва про право власності на майновий пай серіїї ЧВ №6/1-14 000826 від 11.12.2001 року (а.с.16).

17.01.2006 року на підставі Свідоцтва про право на спадщину за заповітом, позивач отримав спадкове майно, яке складається з: 1) права на земельну ділянку (пай), посвідченого сертифікатом на право на земельну частку (пай) у землях колективного сільськогосподарського підприємства ЗСАТ "Агрофірма "Оршівська" села Оршівці Кіцманського району Чернівецької області у розмірі 2,40 умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі вартістю 34 418,00грн., розташованої в селі Оршівці Кіцманського району Чернівецької області, що належало ОСОБА_7 на сертифікату на право на земельну частку (пай) серіїї ЧВ 004528 від 27.01.2007року; 2) майнового паю у пайовому фонді СВК "Агрофірми "Оршівська" села Оршівці Кіцманського району Чернівецької області станом на 06.05.2001 року у розмірі 21910,00 грн., що належало ОСОБА_7 на підставі свідоцтва про право власності на майновий пай серіїї ЧВ №6/1-14 000093 від 06.05.2001 року (а.с.17).

Відповідно до договору купівлі-продажу права власності на майнові права засвідчені майновим сертифікатом від 2009року (а.с.45) позивач продав, а ФОП ОСОБА_5 купив належне позивачу на підставі Свідоцтва про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства серії ЧВ №6/1-14001535 від 18.12.2008 року (а.с.44) право на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства у пайовому фонді майна СВК "Агрофірма "Оршівська" за ціною 3460,00 грн.

Здійснення позивачем продажу власних майнових паїв, отриманих внаслідок спадщини, підтверджується також листом Оршовецької сільської ради Кіцманського району Чернівецької області від 21.03.2011 року №47 (а.с.28-29).

25 лютого 2011 року Шепетівська об'єднана державна податкова інспекція Хмельницької області надіслала начальнику Державної податкової інспекції у Кіцманському районі листа за №2054/8/17-044, в якому зазначила, що Шепетівською ОДПІ в період з 19.04.2010 року по 19.05.2010 року проведено планову виїзну документальну перевірку ВАТ "Шепетівська реалбаза хлібопродуктів", перевірений період становить з 01.04.2008 року по 31.12.2009 року.

З листа Шепетівської об'єднаної державної податкової інспекції Хмельницької області №2054/8/17-044 від 25.02.2011 року встановлено, що 24.07.2008 року ВАТ "Шепетівська реалбаза хлібопродуктів" уклала договір комісії №1 з ФОП ОСОБА_5 про те, що останній зобов'язується за дорученням ВАТ "Шепетівська реалбаза хлібопродуктів", за винагороду вчинити угоду з купівлі у співвласників майнових паїв СВК "Агрофірма "Оршівська". В подальшому, згідно вищевказаного договору комісії ВАТ Шепетівська реалбаза хлібопродуктів" перераховує на рахунок ФОП ОСОБА_5 кошти в сумі 36202855,00 грн. для проведення закупівлі майнових паїв у громадян. Відповідно до вказаного листа, сума придбаних прав на пайове майно СВК "Агрофірма "Оршівська", згідно майнових сертифікатів складає 7740647,00 грн. Вартість придбаних майнових прав на пайове майно СВК "Агрофірма "Оршівська", згідно укладених ФОП ОСОБА_5 договорів купівлі-продажу з власниками складає 35842761,00 грн. (а.с.43).

Як вбачається із матеріалів справи, в період з 06.07.2012 року по 11.07.2012 року, на підставі наказу про проведення позапланової виїзної перевірки від 05.07.2012 року №343, посадовими особами Кіцманської міжрайонної державної податкової інспекції Чернівецької області Державної податкової служби проведено позапланову невиїзну перевірку з питань нарахування, утримання та сплати (перерахування) до бюджету податку з доходів фізичних осіб - фізичною особою ОСОБА_3 (а.с.41). За результатами перевірки складено акт перевірки №001061/790/1700/НОМЕР_1 від 12.07.2012року(а.с.12-14). Перевіркою встановлено порушення позивачем п. 179.1. ст. 179 ПК України, ст. 18.1. а. п. 18.1 ст. 18 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб".

На підставі акта перевірки №001061/790/1700/НОМЕР_1 від 12.07.2012 року податковим органом винесено спірне податкове повідомлення-рішення від 19.07.2012 року №0010421700, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб на суму 6598,95 грн. (а.с.15).

В ході судового розгляду справи, усною ухвалою суду у відповідача витребовувався договір комісії №1, яким ОСОБА_5 уповноважувався вчинити від імені ВАТ "Шепетівська реалбаза хлібопродуктів" угоди з купівлі-продажу майнових паїв.

Однак, вказаний договір на виконання ухвали суду відповідачем не було представлено, у зв'язку з його відсутністю у податкового органу та тим, що під час здійснення перевірки він не використовувався.

Відповідно до ч.4 ст.71 КАС України суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. У разі невиконання цього обов'язку суд витребовує названі документи та матеріали.

З урахуванням того, що в ході перевірки відповідачем зазначений договір не витребовувався, а на час розгляду цієї адміністративної справи відсутні будь-які відомості, які б вказували про його місцезнаходження - судом не вживаються процесуальні заходи направлені на витребування доказів, відсутність яких, окрім іншого, на думку суду дає можливість вирішити спірні правовідносини на підставі наявних доказів.

До вказаних спірних правовідносин суд застосовує наступні положення законодавства та робить висновки по суті спору.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та й спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 2 ст. 5 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Правові засади оподаткування доходів фізичних осіб на момент виникнення спірних правовідносин врегульовувались Законом України "Про податок з доходів фізичних осіб" від 22.05.2003 року № 889-IV (Закон України № 889-IV).

Відповідно до п. 1.6 ст. 1 Закону України № 889-IV загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню згідно з цим Законом, нарахований (виплачений) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Згідно п.п. 4.3.18. п. 4.3. ст. 4 Закону України №889-IV до складу загального місячного або річного оподатковуваного доходу платника податку не включаються сума доходу, отриманого платником податку внаслідок відчуження акцій (інших корпоративних прав), одержаних ним у власність в процесі приватизації в обмін на приватизаційні компенсаційні сертифікати, безпосередньо отримані ним як компенсація суми його внеску до установ Ощадного банку СРСР або до установ державного страхування СРСР, або в обмін на приватизаційні сертифікати, отримані ним відповідно до закону, а також сума доходу, отриманого таким платником податку внаслідок відчуження земельних ділянок сільськогосподарського призначення, земельних часток (паїв), майнових паїв, безпосередньо отриманих ним у власність у процесі приватизації згідно з нормами земельного законодавства.

Як встановлено з матеріалів справи та не заперечувалось сторонами, право власності на майнові паї, що були реалізовані позивачем ВАТ "Шепетівська реалбаза хлібопродуктів" через уповноваженого ФОП ОСОБА_5 набуто позивачем у порядку спадкування, в той час як дія вищевказаної статті розповсюджуються на випадок набуття права власності у порядку приватизації.

Згідно ч.3 ст.72 КАС України обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

Враховуючи зазначені обставини, суд погоджується з висновками податкового органу в тій частині, що кошти в сумі 43993,00грн., які отримані позивачем згідно договору купівлі-продажу права власності на майнові права, в розумінні п.1.6 ст.1 Закону України №889 є оподатковуваним доходом, та не підпадають під визначення п.п.4.3.18 п.4.3 ст.4 Закону України №889, оскільки, як встановлено судом, корпоративні права на майно набуто позивачем в порядку спадкування, а не в процесі приватизації.

Разом з тим, суд не погодитись із висновками та твердженнями відповідача про те, що саме позивач в даних правовідносинах зобов'язаний був сплати податок з доходів фізичних осіб згідно п.7.1 ст.7 Закону України № 889 за ставкою податку в розмірі 15 відсотків від об'єкта оподаткування, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 1.15. ст. 1 Закону України №889-IV податковий агент - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа чи представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону.

Підпунктом а) п. 19.2. ст. 19 Закону України №889-IV на осіб, які відповідно до цього Закону мають статус податкових агентів покладено обов'язок своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, який виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати та за її рахунок.

Відповідно до п.п.8.2.2 ст.8 Закону України №889 особою, яка не є податковим агентом, вважається нерезидент або фізична особа, яка не має статусу суб'єкта підприємницької діяльності, або не є особою, яка здійснює незалежну професійну діяльність.

З системного аналізу вищезазначених норм та враховуючи встановлені обставини у справі суд дійшов висновку, що в правовідносинах з купівлі-продажу майнових прав у фізичної особи ОСОБА_3 - саме ВАТ "Шепетівська реалбаза хлібопродуктів" від імені якого діяв по договору комісії №1 ФОП ОСОБА_5, в розумінні п.1.5 ст.1 Закону №889 є податковим агентом і саме останній, як юридична особа, має статус податкового агента на якого і покладено обов'язок своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, який виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати та за її рахунок.

Підпунктом 8.1.1. п. 8.1. ст. 8 Закону України № 889-IV податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах статті 7 цього Закону.

Податок підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки не мають права приймати платіжні документи на виплату доходу, які не передбачають сплати (перерахування) цього податку до бюджету. Якщо оподатковуваний дохід нараховується, але не виплачується платнику податку особою, що його нараховує, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для місячного податкового періоду (п.п. 8.1.2. п. 8.1. ст. 8 Закону України №889-IV).

Якщо згідно з нормами цього Закону окремі види оподатковуваних доходів (прибутків) не підлягають оподаткуванню при їх нарахуванні чи виплаті, то платник податку зобов'язаний самостійно включити суму таких доходів до складу загального річного оподатковуваного доходу та подати річну декларацію з цього податку (п.п. 8.1.3. п. 8.1. ст. 8 Закону України № 889-IV).

Враховуючи той факт, що у правовідносинах купівлі-продажу майнових прав податковим агентом виступало ВАТ "Шепетівська реалбаза хлібопродуктів", то отриманий позивачем дохід в сумі 43993,00 грн. є оподатковуваним доходом, а тому обов'язок по сплаті податку з доходів фізичних осіб в даних правовідносинах покладається на податкового агента - ВАТ "Шепетівська реалбаза хлібопродуктів", а не на фізичну особу - ОСОБА_3.

Відповідно до п.п. 20.3.2. п. 20.3. ст. 20 Закону України №889-IV у разі коли податковий агент до або під час виплати доходу на користь платника податку не здійснює нарахування, утримання або сплату (перерахування) цього податку, відповідальність за погашення суми податкового зобов'язання або податкового боргу, що виникає внаслідок таких дій, покладається на такого податкового агента. При цьому платник податку - отримувач таких доходів звільняється від обов'язків погашення такої суми податкових зобов'язань або податкового боргу.

Даючи оцінку у правовідносинах сторін, суд вважає, що в ході перевірки податковим органом в акті перевірки безпідставно та необґрунтовано зроблено висновки про те, що позивачем порушено вимоги п.179.1 ст.179 Податкового кодексу України, та п.п. а) п.18.1 ст.18 Закону України №889.

Згідно п.п.179.1 ст.179 ПК України платник податку зобов'язаний подавати річну декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію) відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до п.п. а) п.18.1 ст.18 Закону України №889 річна декларація про майновий стан і доходи (податкова декларація) (далі - декларація) подається платником податку, який зобов'язаний подавати таку декларацію згідно з нормами цього Закону або інших законів.

На думку суду, податковий орган визначив відповідачу податкові зобов'язання за "загальними нормами", які стосуються обов'язку подання податкової декларації, не мотивувавши свою позицію по здійсненим нарахуванням жодною нормою податкового законодавства, яка матеріально б підтверджувала такі донарахування.

При цьому, податковий орган, визначаючи в акті перевірки порушення позивачем зазначених вище норм, не взяв до уваги приписи п.п.18.2 ст.18 Закону України №889 якими визначено, що для цілей цього Закону обов'язок платника податку з подання декларації вважається виконаним, якщо він отримував доходи виключно від податкових агентів, зобов'язаних подавати звітність з цього податку у встановленому порядку.

Враховуючи вищезазначене, суд вважає, що відповідач при прийнятті спірного рішення діяв всупереч вимог ст. 19 Конституції України та ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Частиною 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В ході судового розгляду відповідач, як суб'єкт владних повноважень не довів належним чином правомірність прийнятого ним рішень, в той час як позивач надав достатні та належні докази зворотного.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11, 70, 71, 72, 76, 79, 86, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Кіцмнаської міжрайонної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернівецькій області від 19.07.2012 року №0010421700 на суму 6598,95 грн.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_3 судовий збір в сумі 114 (сто чотирнадцять) грн. 70коп., сплачений ним відповідно до квитанції №0166 від 04.09.2013року.

Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складено 07.10.2013 року

Суддя В.О. Григораш