Постанова № 34265628, 14.10.2013, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2013 року м. ПолтаваСправа № 816/5484/13-а

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бойка С.С.,

при секретарі судового засідання - Лисак С.В.,

за участю:

представника позивача - Шмельова М.М.,

представника відповідача - Павленко К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "Крюківський вагонобудівний завод" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання протиправними та скасувати податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

13 вересня 2013 року Публічне акціонерне товариство "Крюківський вагонобудівний завод" звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання протиправними та скасувати податкових повідомлень-рішень.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що відповідачем протиправно зроблено висновок про нікчемність операцій товариства з його контрагентами та порушення вимог податкового законодавства, оскільки договори укладені між товариством та його контрагентами в судовому порядку недійсними не визнавалися. Стверджував, що про реальність господарських операцій свідчать належним оформлені первинні бухгалтерські документи. Крім того, вказував на те, що відповідачем протиправно застосовано до товариства штрафні санкції за порушення вимог Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" стосовно граничного строку розрахунків між нерезидентом - ЗАТ "Гомельський вагонобудівельний завод" та товариством, оскільки позивачем було дотримано вимоги статті 4 вказаного Закону та постанови НБУ від 16.11.2012 "Про зміну строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і запровадження обов'язкового продажу надходжень в іноземній валюті" щодо строку звернення до суду з позовом про стягнення заборгованості.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та просив в задоволенні позову відмовити посилаючись на те, що за результатами перевірки не встановлено факту передачі товарів від контрагентів до позивача. Стверджував, що позивачем включено до складу витрат суми витрат, які призводять до отримання збиткового фінансового результату. Крім того, за результатами проведеної перевірки було встановлено порушення вимог Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", а саме порушення термінів розрахунків в іноземній валюті.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Публічного акціонерного товариства "Крюківський вагонобудівний завод" зареєстровано 29.12.1993 Виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради Полтавської області та є платником податку на додану вартість згідно свідоцтва № 100339436 від 14.06.2011.

В період з 10.06.2013 по 23.07.2013 працівниками Кременчуцької ОДПІ проведено планову виїзну документальну перевірку Публічного акціонерного товариства "Крюківський вагонобудівний завод" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2012 по 31.12.2012, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012 по 31.12.2012.

Результати перевірки оформлені актом № 1357/16-03-22-01-08/05763814 від 20.08.2013, яким зокрема зафіксовано порушення позивачем п.п. 138.1.1 п. 138.1 п. 138.4, п.п. 138.10.2 п. 138.10 ст. 138 Податкового кодексу України в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток в сумі 1 025 221,00 грн.; п. 198.3, 198.4, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на додану вартість в сумі 882 243,00 грн. та завищення від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість в сумі 90 949,00 грн.; ст. 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" при виконанні експортних контрактів № 7612/121084/с від 20.06.2012 з ЗАТ "Гомелевський вагонобудівельний завод", Республіка Білорусь - порушення строку оплати за поставлені вагонокомплекти в сумі 820 845,00 дол. США з простроченням законодавчо встановленого терміну 6 днів та № 5006/0241 від 15.06.2006 с СЗАТ "Могілевський вагонобудівельний завод", Республіка Білорусь - порушення строку оплати по утриманню конструкторської документації на піввагон в сумі 8 500,00 дол. США з простроченням законодавчо встановленого терміну 1 день.

За результатами розгляду вказаного акту Кременчуцькою ОДПІ винесено податкові повідомлення-рішення від 06.09.2013 № 0005652202/371 яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на суму 1 281 526,25 грн. (в тому числі за основним платежем 1 025 221,00 грн. та за штрафними санкціями в сумі 256 305,25 грн.), № 0005662202/372 яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на 90 949,00 грн., № 0005672202/373 яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 882 243,00 грн. та застосовано штрафні санкції в розмірі 220 560,75 грн. та № 0000322205/374 яким позивачу нараховано суму грошового зобов'язання за платежем пеня за порушення термінів розрахунку у сфері ЗЕД в розмірі 118 302,06 грн.

З вимогою про визнання протиправними та скасування вказаних податкових повідомлень-рішень позивач звернувся до суду.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи оцінку податковим повідомленням-рішенням від 06.09.2013 № 0005652202/371, № 0005662202/372 та № 0005672202/373, суд виходить із наступного.

Відповідно до пункту 1.1 статті 1 Податкового кодексу України Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит визначено як суму, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України ) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 статті 198 вказаного Кодексу визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

В пункті 198.6 статті 198 Податкового кодексу України зазначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (пункт 201.7 статті 201 Податкового кодексу України).

Згідно пункту 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Податкова накладна, відповідно до абзацу першого пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Із системного аналізу вказаних вище правових норм, можливо дійти до висновку, що для отримання права на формування податкового кредиту із сум ПДВ, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), та права на віднесення витрат по його придбанню до складу валових витрат, платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності.

Правові відносини з приводу формування валових витрат унормовані розділом ІІІ Податкового кодексу України.

Згідно з приписами пункту 14.1.56 статті 14 Податкового кодексу України доходи - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі у виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Стаття 135 Податкового кодексу України містить у собі склад доходів та порядок їх визначення, так відповідно до п. 135.1 доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з: доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 135.4 статті 135 Податкового кодексу України дохід від операційної діяльності визнається в розмірі договірної (контрактної) вартості, але не менше ніж сума компенсації, отримана в будь-якій формі, в тому числі при зменшенні зобов'язань, та включає: дохід від реалізації товарів, виконаних робіт, наданих послуг, у тому числі винагороди комісіонера (повіреного, агента тощо); особливості визначення доходів від реалізації товарів, виконаних робіт, наданих послуг для окремих категорій платників податків або доходів від окремих операцій встановлюються положеннями цього розділу; дохід банківських установ.

Пунктом 135.2 статті 135 Податкового кодексу України встановлено, що доходи визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до приписів пункту 14.1.27 статті 14 Податкового кодексу України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Поняття господарської діяльності визначено в пунктом 14.1.36 статті 14 Податкового кодексу України, відповідно до якого господарська діяльність -це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Стаття 138 Податкового Кодексу України містить у собі склад витрат та порядок їх визнання, так, відповідно п.138.1 витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, 138.11 цієї статті; інших витрат, визначених згідно з пунктами 138.5, 138.10-138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 138.1.1 пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Згідно з підпунктом 138.2 статті 138 Податкового Кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно із приписами абзаці 1 підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України до витрат не включаються витрати, які не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Крім того, слід зазначити, що за змістом частини 2 статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Таким чином, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку.

Судом встановлено, що 11.03.2010 між позивачем (покупець) та ТОВ "МВС "Зевс" (постачальник) укладено договір поставки № 480, за умов якого постачальник зобов'язується поставити, а покупець прийняти та оплатити спецодяг.

20.06.2012 між ТОВ "НПО Днепромаш" (постачальник) та позивачем (покупець) укладено договір на разову поставку продукції № 2912/010363/р, за умов якого постачальник зобов'язується передати у власність покупця редуктор Ц2-400-25-11У2, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити продукцію.

25.06.2012 між ТОВ "НПО Днепромаш" (постачальник) та позивачем (покупець) укладено договір на разову поставку продукції № 2912/010369/р, за умов якого постачальник зобов'язується передати у власність покупця мотор-редуктор МЧ-100М-12.5-120-56-1-2-ПЗ-УЗ, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити продукцію.

09.11.2010 між ТОВ "ТД Евротех" (постачальник) та позивачем (покупець) укладено договір № 80-10/0-10-192, за умов якого постачальник зобов'язується передати, а покупець прийняти та оплатити запчастини до автомобільної і тракторної техніки.

16.12.2011 між ТОВ "ТД Евротех" (постачальник) та позивачем (покупець) укладено договір поставки № 239, за умов якого постачальник зобов'язується передати, а покупець прийняти та оплатити продукцію на умовах передбачених цим договором.

25.08.2011 між позивачем (покупець) та ТОВ "Ітєу" (постачальник) укладено договір поставки № 579, за умов якого постачальник зоболв'язується поставити, а покупець оплатити та прийняти продукцію, найменування та кількість якої вказано у специфікації № 1, яка є невід'ємною частиною цього договору.

Крім того, 04.03.2011 між позивачем (покупець) та ФОП ОСОБА_3 (постачальник) укладено договір поставки № 2911/010105/з за умов якого постачальник зобов'язується поставити у власність покупця, а покупець прийняти та оплатити отриману продукцію, згідно специфікації № 1, яка є невід'ємною частиною цього договору.

22.02.2012 між Публічного акціонерного товариства "Крюківський вагонобудівний завод" (замовник) та ТОВ "Нова лінія" (виконавець) укладено договір підряду № 2912/082010/з за умов якого замовник доручає, а підрядник приймає на себе зобов'язання по виконанню робіт по виготовленню та монтажу алюмінієвих виробів орієнтовною загальною площею 44,49 м. кв., згідно додатків, які є невід'ємною частиною цього договору.

15.01.2012 між ПАТ "Крюківський вагонобудівний завод" (покупець) та ТОВ "Кредере" (продавець) укладено договір на разову поставку продукції № 25/5-4 за умов якого продавець зобов'язується передати у власність покупця: перчатки CLEMCO 02243, комбінезон CLEMCO MD805 та фартук CLEMCO 04435, а покупець прийняти та оплатити вказану продукцію.

05.06.2012 між ПАТ "Крюківський вагонобудівний завод" (покупець) та ТОВ "Кредере" (продавець) укладено договір на разову поставку продукції № 25/5-89 за умов якого продавець зобов'язується передати у власність покупця: комбінезон CLEMCO MD805 та фартук CLEMCO 04435, а покупець прийняти та оплатити вказану продукцію.

20.10.2011 між ПАТ "Крюківський вагонобудівний завод" (покупець) та ТОВ "Промснаб" (постачальник) укладено договір № 45-11/082-133/з за умов якого постачальник зобов'язується поставити, а покупець прийняти та оплатити продукцію зазначену у специфікації № 1, яка є невід'ємною частиною цього договору.

13.09.2011 між ПАТ "Крюківський вагонобудівний завод" (покупець) та ТОВ "Промснаб" (постачальник) укладено договір на поставку продукції № 45-11/082-124/з за умов якого постачальник зобов'язується поставити, а покупець прийняти та оплатити продукцію зазначену у специфікаціях, які є невід'ємною частиною цього договору.

14.05.2012 між ПАТ "Крюківський вагонобудівний завод" (покупець) та ТОВ "Промснаб" (постачальник) укладено договір на разову поставку продукції № 45-12/082-017/з(р) за умов якого постачальник зобов'язується поставити, а покупець прийняти та оплатити продукцію зазначену у специфікаціях, які є невід'ємною частиною цього договору.

23.05.2012 між позивачем (покупець) та ТОВ "Промснаб" (постачальник) укладено договір на разову поставку продукції № 45-11/082-018з(р) за умов якого постачальник зобов'язується поставити, а покупець прийняти та оплатити продукцію зазначену у специфікації № 1.

01.06.2012 між ПАТ "Крюківський вагонобудівний завод" (покупець) та ТОВ "Промснаб" (постачальник) укладено договір на поставку продукції № 45-12/082-103/з за умов якого постачальник зобов'язується поставити, а покупець прийняти та оплатити продукцію зазначену у специфікаціях, які є невід'ємною частиною цього договору.

20.08.2012 між ПАТ "Крюківський вагонобудівний завод" (покупець) та ТОВ "Промснаб" (постачальник) укладено договір на поставку продукції № 45-12/082-128/з за умов якого постачальник зобов'язується поставити, а покупець прийняти та оплатити продукцію зазначену у специфікаціях, які є невід'ємною частиною цього договору.

09.07.2012 між позивачем (покупець) та ТОВ "НПП "Алкар" (постачальник) укладено договір поставки № 627 за умов якого постачальник зобов'язується поставити, а покупець прийняти та оплатити феросплави на умовах передбачених цим договором.

Крім того, 24.02.2012 між позивачем (замовник) та ПП "Восток-плюс ЛТД" (виконавець) укладено договір надання послуг автопідйониками № 80-12/0-10-124/з за умов якого виконавець надає замовнику послуги автопідйомниками, а замовник зобов'язується сплатити за надані послуги.

17.06.2011 між позивачем (клієнт) та ТОВ "Транс ком логістик" (експедитор) укладено договір на транспортно-експедиторські послуги № 80-11/0-10-183/з за умов якого експедитор зобов'язується за рахунок клієнта здійснювати транспортно-експедиторські послуги, пов'язані з організацією перевезень вантажу до пункту призначення.

12.04.2012 між позивачем (покупець) та ТОВ "Баст Трейд" (постачальник) укладено договір поставки № 538 за умов якого постачальник зобов'язується поставити, а покупець прийняти та оплатити продукцію найменування та кількість якої зазначені в специфікації № 1, яка є невід'ємною частиною цього договору.

05.09.2012 між позивачем (покупець) та ПП "Пластик" (постачальник) укладено договір поставки № 2912/010447/з за умов якого постачальник зобов'язується поставити, а покупець прийняти та оплатити продукцію найменування та кількість якої зазначені в специфікації, яка є невід'ємною частиною цього договору.

28.01.2010 між позивачем (покупець) та ТОВ НВКФ "Вест-Пром" (постачальник) укладено договір № 319 за умов якого постачальник зобов'язується поставити, а покупець прийняти та оплатити трубну продукцію на умовах передбачених цим договором.

07.06.2012 між позивачем (покупець) та ТОВ "Спецфрезінструмент" (постачальник) укладено договір поставки № 45-12/082-107/з за умов якого постачальник зобов'язується поставити, а покупець прийняти та оплатити продукцію зазначену в специфікаціях, які є невід'ємною частиною цього договору.

02.06.2011 між позивачем (покупець) та ТОВ "Досс інструмент України" (постачальник) укладено договір поставки № 45-11/082-087/з за умов якого постачальник зобов'язується поставити, а покупець прийняти та оплатити продукцію найменування та кількість якої зазначені в специфікації № 1, яка є невід'ємною частиною цього договору.

06.02.2012 між позивачем (покупець) та ТОВ "Досс інструмент України" (постачальник) укладено договір поставки № 45-12/082-018/з за умов якого постачальник зобов'язується поставити, а покупець прийняти та оплатити продукцію найменування та кількість якої зазначені в специфікації № 1, яка є невід'ємною частиною цього договору.

02.03.2012 між позивачем (замовник) та ПП "Фірма "Рембудсервіс" (підрядник) укладено договір підряду № 6912/082 007/з за умов якого підрядник виконує роботи по ремонту стиків по фасаду 24-х метрового прольоту пресового цеху та забезпечити поставку необхідних матеріалів, засобів малої механізації, інструментів, а замовник надає підряднику робочі місця, приймає виконану роботу та здійснює її оплату.

20.06.2012 між позивачем (замовник) та ТОВ "Сталькомплект ЛТД" (постачальник) укладено договір поставки № 609 за умов якого постачальник зобов'язується поставити, а покупець прийняти та оплатити продукцію найменування та кількість якої погоджена сторонами в специфікаціях, які є невід'ємною частиною цього договору.

На підтвердження фактичного здійснення господарських операцій з ТОВ "НПО Днепромаш", ТОВ "ТД Евротех",ТОВ "Ітєу", ФОП ОСОБА_3, ТОВ "Нова лінія" ТОВ "Кредере", ТОВ "Промснаб", ТОВ "НПП "Алкар", ПП "Восток-плюс ЛТД", ТОВ "Транс ком логістик", ТОВ "Баст Трейд", ПП "Пластик", ТОВ НВКФ "Вест-Пром", ТОВ "Спецфрезінструмент", ТОВ "Досс інструмент України", ПП "Фірма "Рембудсервіс", ТОВ Сталькомплект ЛТД" позивачем надано: видаткові накладні, рахунки-фактури, податкові накладні, специфікації, накладні, акти приймання виконаних будівельних робіт, шляхові листи, талони замовника, рахунки на оплату, заявки, акти надання послуг, рахунки на оплату по замовленню, акти здачі-прийняття робіт.

Транспортування товару придбаного у вказаних контрагентів та здійснення оплати за отриманий товар та надані послуги підтверджуються рахунками на товарно-транспортними накладними, подорожніми листами вантажного автомобіля, подорожніми листами службового легкового автомобіля та платіжними дорученнями. На підтвердження оприбуткування придбаного товару позивачем суду надано прибуткові ордери.

Судом не встановлено, а відповідачем не надано доказів того, що на час укладання та виконання умов вище вказаних договорів ТОВ "НПО Днепромаш", ТОВ "ТД Евротех",ТОВ "Ітєу", ФОП ОСОБА_3, ТОВ "Нова лінія" ТОВ "Кредере", ТОВ "Промснаб", ТОВ "НПП "Алкар", ПП "Восток-плюс ЛТД", ТОВ "Транс ком логістик", ТОВ "Баст Трейд", ПП "Пластик", ТОВ НВКФ "Вест-Пром", ТОВ "Спецфрезінструмент", ТОВ "Досс інструмент України", ПП "Фірма "Рембудсервіс", ТОВ Сталькомплект ЛТД" були відсутні за місцезнаходженням.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позивач правомірно відніс до складу витрат та податкового кредиту витрати на придбання товарів та послуг у вказаних контрагентів.

Крім того, 04.08.2011 між позивачем (постачальник) та ДП "Донецька залізниця" (покупець) було укладено договір на постачання двосистемних дев'ятивагонних електропоїздів для міжрегіональних пасажирських перевезень № Д/Л-112469/ 1 НЮ, за умов якого постачальник зобов'язується передати у власність покупця, а покупець прийняти та оплатити двосистемні дев'ятивагонні електропоїзди для міжрегіональних пасажирських перевезень за цінами згідно специфікації, що є невід'ємною частиною цього договору.

Відповідно до п. 138.4 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Згідно з п. 198.4 ст. 198 цього Кодексу якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника.

Підпунктом 140.1.2 п. 140.1 ст. 140 вказаного Кодексу встановлено, що при визначенні об'єкта оподаткування враховуються такі витрати подвійного призначення: витрати (крім тих, що підлягають амортизації), пов'язані з науково-технічним забезпеченням господарської діяльності, на винахідництво і раціоналізацію господарських процесів, проведення дослідно-експериментальних та конструкторських робіт, виготовлення та дослідження моделей і зразків, пов'язаних з основною діяльністю платника податку, витрати з нарахування роялті та придбання нематеріальних активів (крім тих, що підлягають амортизації) для їх використання в господарській діяльності платника податку.

Судом встановлено, що згідно п. 13.1 договору № Д/Л-112469/1НЮ встановлено обмеження щодо набуття чинності вказаним договором, а саме договір набуває чинності лише при надходженні бюджетного фінансування на придбання міжрегіональних поїздів.

ДП "Донецька залізниця" своїм листом від 01.04.2013 № Н-01/802 підтвердила намір виконати умови договору № Д/Л-112469/1НЮ.

Представник позивача в судовому засіданні пояснив, що з метою виконання умов договору укладеного з ДП "Донецька залізниця" було розроблено технічну документацію та виготовлено два дослідні електропоїзди. З метою проведення проведення приймання уповноваженою міжвідомчою Державною комісією електропоїздів та отримання дозволу на їх серійне виготовлення та експлуатацію ПАТ "Крюківський вагонобудівний завод" здійснено випробування вказаних електропоїздів.

Враховуючи викладене та те, що основною статутною діяльністю позивача є виготовлення вагонів різних моделей, в тому числі і транспорту соціального призначення, до категорії якого відносяться електропоїзди, суд приходить до висновку, що позивач правомірно відніс до складу витрат та податкового кредиту послуги по проведенню випробувань двох міжрегіональних двосистемних електропоїздів.

Надаючи оцінку податковому повідомленню-рішенню від 06.09.2013 № 0000322205/374, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

Згідно ст. 4 цього Закону порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

У разі прийняття до розгляду судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортними контрактами, строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону або встановлені Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується.

У разі прийняття судом рішення про задоволення позову пеня за порушення строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, не сплачується з дати прийняття позову до розгляду судом.

Судом встановлено, що 20.06.2012 між позивачем та ЗАТ "Гомельський вагонобудівельний завод", республіка Білорусь було укладено контракт № 7612/121084/с на поставку продукції виробничо-технічного призначення.

Вбачаючи можливе порушення строків розрахунків в іноземній валюті з боку ЗАТ "Гомельський вагонобудівельний завод" по вказаному контракту, позивач звернувся до господарського суду Гомельської області з позовною заявою про стягнення з контрагнета-боржника - ЗАТ "Гомельський вагонобудівельний завод" суми боргу та пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань. Ухвалою господарського суду Гомельської області від 20.12.2012 провадження по справі відкрито.

Рішенням господарського суду Гомельської області від 02.04.2013 позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з ЗАТ "Гомельський вагонобудівельний завод" на користь ПАТ "Крюківський вагонобудівний завод" пені в сумі 10 389,74 дол. США та 23 854,04 дол. США по відшкодуванню витрат по держмиту.

Як пояснив представник позивача в судовому засіданні заборгованість ЗАТ "Гомельський вагонобудівельний завод" перед ПАТ "Крюківський вагонобудівний завод" була повністю погашена до прийняття господарським судом Гомельської області рішення від 02.04.2013.

Граничний термін надходження валютної виручки по контракту настав 23.12.2013.

Враховуючи викладене суд приходить до висновку, що позивачем було дотримано вимоги ст. 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" щодо строку звернення до суду з позовом про стягнення заборгованості з ЗАТ "Гомельський вагонобудівельний завод", а відповідачем протиправно було нараховано пеню за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД.

У відповідності до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, обов'язок щодо доказування правомірності спірних податкових повідомлень-рішень покладено на відповідача у справі - Кременчуцьку ОДПІ.

В даному випадку відповідач не довів правомірність прийнятих ним податкових повідомлень-рішень.

Таким чином, суд перевіривши матеріали справи, оцінивши надані докази, дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції від 06.09.2013 № 0005652202/371, № 0005672202/372, № 000 5672202/373 та № 0000322205/374.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства "Крюківський вагонобудівний завод" витрати зі сплати судового збору в сумі 2294,00 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено 18 жовтня 2013 року.

Суддя С.С. Бойко