Постанова № 34265459, 16.10.2013, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 жовтня 2013 року м.Львів № 813/6484/13-а

16 год. 59 хв.

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сподарик Н.І., за участі секретаря судового засідання Перчак С.В., представника позивача Діткун І.З., представника відповідача Ортинської Н.М., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Прем'єр Груп» до державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова Головного Управління Міністерства доходів і зборів України у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Прем'єр Груп» (далі - ТзОВ «Прем'єр Груп») звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова Головного Управління Міністерства доходів і зборів України у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 15.08.2013 року № 0000252220, 0000262220, 0000272220.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що всі операції позивача з ТзОВ «Оптик Україна» є реальними, товарними, а висновки відповідача стосовно нікчемності правочину з контрагентом базуються на припущеннях та не підтверджені належними доказами. Зокрема, зазначив, що висновки органу державної податкової служби, викладені в акті перевірки № 83/22-10/23273893 від 05.08.2013 року щодо заниження податку на додану вартість 125911 грн. та податку на прибуток в сумі 374189 грн., яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки основою для такого висновку податкового органу були акти перевірки ТзОВ «Оптик Україна» від 18.06.2013 року № 161/110/22-40/33533629, № 1162/112/22-40/33533629, від 20.06.2013 року № 1171/106/22-40/33533620 складені ДПІ у Шевченківському районі м. Львова. На переконання позивача, податковий орган не надав належної правової оцінки його правовідносинам з названим підприємством, не дослідив первинних документів за наслідками господарської діяльності і дійшов до нічим не обґрунтованих висновків щодо заниження податку на додану вартість та податку на прибуток. На підтвердження реальності господарських операцій з ТзОВ «Оптик Україна» представник позивача надав усі первинні документи, копії яких долучено до матеріалів справи. Відтак, оскаржувані податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню.

Представник позивача позовні вимоги підтримав, просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач в засіданнях суду позовні вимоги заперечує з підстав викладених у письмових запереченнях поданих представником відповідача в засіданні суду 16.09.2013 року, в яких зазначено, що податковий орган діяв у повній відповідності до вимог чинного законодавства та правомірно встановив порушення позивачем вимог Податкового кодексу України з підстав відсутності реального настання правових наслідків у взаємовідносинах позивача з контрагентом ТзОВ «Оптик Україна». Під час перевірки ТзОВ «Прем'єр Груп» було використано акти перевірки ТзОВ «Оптик Україна», у яких зазначено про те, що ТзОВ «Оптик Україна» встановлено укладення цивільно-правових відносин та проведення транзитних операцій, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди з контрагентами з метою штучного формування податкового кредиту. На основі таких висновків, відповідач вирішив, що оскільки господарських операцій насправді не було, то й правових наслідків такі взаємовідносини позивача з ТзОВ «Оптик Україна» не спричинили. Тому первинні документи, про які зазначив позивач, не мають доказового значення і не можуть бути підставою для формування показників податкового обліку. Отже, в порушення вимог п.138.2 ст.138, п.139.1.9 п.139.1 ст.139, п. 198.1, п.198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України ТзОВ «Оптик Україна» занизило податок на додану вартість у сумі 125911 грн. та податок на прибуток в сумі 374189 грн. сформований на підставі податкових накладних від ТзОВ «Оптик Україна». Зважаючи на наведені обставини відповідач вважає, що підстав для задоволення позову немає.

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши долучені до матеріалів справи докази, оцінивши їх в сукупності та встановив наступні фактичні обставини справи.

ТзОВ «Прем'єр груп» зареєстровано Виконавчим комітетом Львівської міської ради 11.02.1999 року, йому присвоєно ідентифікаційний код 23273893. Позивача взято на облік як платника податків в органах ДПС 05.10.1995 року за № 785, що підтверджено довідкою № 603/29-011 від 26.12.2011 року.

Основними видами діяльності є неспеціалізована оптова торгівля, друкування іншої продукції, виготовлення друкарських форм і надання інших поліграфічних послуг, виробництво паперових канцелярських виробів, виробництво інших виробів з паперу і картону, що підтверджено витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с. 196, том І).

У період з 16.07.2013 року по 29.07.2013 року державною податковою інспекцією у Сихівському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області проведено планову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Прем'єр груп», про що складено Акт № 83/22-10/23273893 від 05.08.2013 року про результати планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2011р. по 31.12.2012р., валютного законодавства за період з 01.10.2011р. по 31.12.2012р. Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог п.44.1, п.138.2 ст.138, п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 374189,0 грн. в т.ч. за 2011рік на суму 44875,0 грн. (4-ий кв.2011р.), 1 квартал 2012 року на суму 329314,0 грн., а також порушення п.193.1 ст.193, п. 198.6 ст.198, п.201.1 п.201.4 ст.201 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість 125911,0 грн., в т.ч. за січень 2012р.в сумі 105027,0 грн., квітень 2012р. в сумі 20884,0 грн., та встановлено завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за січень 2012 р. в сумі 2629,0 грн.

15.08.2013 року відповідачем на підставі акта перевірки № 83/22-10/23273893 від 05.08.2013 прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Р» №0000252220, яким відповідно збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток в сумі 456517,00 грн., у тому числі основний платіж 374189,00 грн., штрафні (фінансові) санкції (штрафи) 82328,00 грн.; податкове повідомлення-рішення форми «Р» №0000262220, яким відповідно збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в сумі 188866,50 грн., у тому числі основний платіж 125911,00 грн., штрафні (фінансові) санкції (штрафи) 62955,50 грн.; податкове повідомлення-рішення форми «В4» №0000272220, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 2629,00 грн.

Перевіркою встановлено, що одним із постачальників ТОВ «Прем'єр груп» у 4 кварталі 2011 року та 1 кварталі 2012 року було ТзОВ «Оптик Україна». ДПІ у Сихівському районі м.Львова отримано інформацію (акт позапланової виїзної документальної перевірки ТзОВ «Оптик Україна» № 1161/110/22-40/33533629 від 18 червня 2012 року, №1162/112/22-40/33533629 від 18 червня 2012 року, №1171/106/22-40/33533629 від 20 червня 2012 року) про те, що встановлено укладання ТзОВ «Оптик Україна» фіктивних договорів щодо поставки товарів та проведення транзитних операцій, спрямованих на отримання податкової вигоди з метою штучного формування податкового кредиту, в тому числі з ТзОВ «Прем'єр груп». Правочини, які виконувалися ТзОВ «Оптик Україна», в тому числі з ТзОВ «Прем'єр груп», не спричиняють реального настання правових наслідків. Господарські операції щодо придбання товару не підтверджуються стосовно врахування реального часу їх здійснення, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, основних фондів, виробничих активів і транспортних засобів. Таким чином, податковий орган встановив відсутність фактичного отримання ТзОВ «Прем'єр груп» товарів та послуг від ТзОВ «Оптик Україна» та перерахування коштів без мети реального настання правових наслідків з метою заниження об'єкта оподаткування та несплати податків.

Позивач не погоджуючись з висновками посадових осіб державної податкової служби та з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, оскаржив останні в судовому порядку.

Оцінюючи встановлені обставини та доводи сторін, суд керується наступними положеннями чинного законодавства.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно п.138.1 ст.138 Податкового кодексу України, витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються зокрема з витрат операційної діяльності. Витрати операційної діяльності включають в себе також собівартість реалізованих товарів (пп.138.1.1 п.138.1 ст.138 Податкового кодексу України).

Згідно п. 138.8 ст.138 України, собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, зокрема прямих матеріальних витрат. До складу прямих матеріальних витрат включається вартість сировини та основних матеріалів, що утворюють основу виготовленого товару, виконаної роботи, наданої послуги, придбаних напівфабрикатів та комплектувальних виробів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат (пп. 138.8.1 п.138.1 ст.138 Податкового кодексу України).

Відповідно до п.138.2 ст.138 ПК України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, установлених розділом ІІ цього Кодексу.

До складу витрат згідно з п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового Кодексу не включаються витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно п.138.4 ст.138 Податкового кодексу України, витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України (набув чинності з 1.01.2011 року) право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.1 ст. 198 ПК України).

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (п. 198.3 ст. 198 ПК України). Якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника (п. 198.4. ст. 198 ПК України). Якщо у подальшому такі товари/послуги фактично використовуються в операціях, які не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування відповідно до цього розділу (за винятком випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу), чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів або встановлено факти недостачі (крадіжки), то з метою оподаткування такі товари/послуги, основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає таке використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження), у тому випадку, якщо платник податку скористався правом на податковий кредит за цими товарами/послугами. (п. 198.5 ст. 198 ПК України). Датою використання товарів/послуг вважається дата визнання витрат відповідно до розділу ІІІ цього Кодексу.

Згідно з п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Податкова накладна, згідно з п. 201.6. ст. 206 ПК України, є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу. Відповідно до п. 201.7. та п. 201.10 ст. 201 ПК України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Беручи до уваги наведені вище норми закону, необхідною умовою для віднесення платником ПДВ до податкового кредиту звітного періоду сум ПДВ, включених в ціну придбаних товарів (послуг), є факт придбання таких товарів (послуг) з метою їх використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи - платника. Закон не ставить у залежність необхідність попередньої сплати ПДВ до бюджету кінцевим споживачем чи первісним постачальником як умову для формування податкового кредиту платника податку. Аналіз господарської діяльності платника податку повинен здійснюватися на підставі даних його податкового, бухгалтерського обліку та відповідності їх дійсному економічному змісту операцій.

Судом встановлено, що 04 січня 2011 року ТзОВ «Оптик Україна» та ТОВ «Прем'єр груп» уклали договір № 01-11, згідно якого ТзОВ «Оптик Україна» продає, а ТзОВ «Прем'єр груп» приймає і оплачує отриманий товар згідно рахунків. Умови та строки поставок визначено у п.2.1 цього договору, а саме поставки відбуваються на склад покупця за рахунок і транспортом покупця протягом семи календарних днів з моменту виставлення рахунку. Пунктом 2.2. договору встановлено, що оплата за товар відбувається протягом 90 банківських днів з моменту поступлення товару на склад покупця.

Згідно угоди № 003-11 від 04 січня 2011 року ТзОВ «Оптик Україна» взяло на себе зобов'язання надавати ТзОВ «Прем'єр груп» послуги по порізці поліграфічного паперу, картону та інших матеріалів, а ТзОВ «Прем'єр груп» - оплатити їх у відповідності з рахунками, які є невід'ємною частиною цієї угоди.

Як вбачається з матеріалів справи, у грудні 2011, січні-квітні 2012 року ТзОВ «Оптик - Україна» оформило ТзОВ «Прем'єр груп» рахунки-фактури на оплату товарів, а саме: крокового двигуна, ножа, фольги, паперу, тощо із зазначенням ціни, кількості та повної вартості партії (а.с.73-89, том І).

На підставі вищевказаного договору ТзОВ «Оптик Україна» здійснило поставку позивачу товарів за ціною та асортиментом, що вказані у наданих рахунках - фактурі.

Факт поставки товарів ТзОВ «Прем'єр груп» оформлено сторонами шляхом підписання видаткових накладних з відомостями про асортимент, кількість та вартість кожної партії товару, яку ТзОВ «Оптик Україна» доставив на замовлення свого покупця, зокрема РН00367 від 02.12.2011, РН-0000381 від 06.12.2011, РН-0000389 від 07.12.2011, РН-0000390 від 0712.2011, РН-0000413 від 21.12.2011, РН-0000005 від 11.01.2012, РН-0000020 від 20.01.2012, РН-0000034 від 26.01.212, РН-0000056 від 6.02.2012, РН-0000061 від 7.02.2011, РН-0000080 від 13.02.212, РН-0000095 від 21.02.2012, Рн-0000104 від 24.02.2012, РН-0000117 від 01.03.2012, РН-0000126 від 05.03.2012, РН-0000131 від 07.03.2012, РН-0000142 від 16.03.212, РН-0000152 від 20.03.2012, РН-0000158 від 26.03.2012 (а.с.53-72, том І).

Згідно витягу із журналу довіреностей ТзОВ «Прем'єр груп» довіреності на отримання товару від ТзОВ «Оптик Україна» були видані завідуючому складом Думич І.П. Підпис цієї особи, як такої, що отримала товар, значиться у видаткових накладних на отримання товару від ТзОВ «Оптик Україна» (а.с.1-14, том ІІ).

По факту поставки товару ТзОВ «Оптик Україна» видало ТзОВ «Прем'єр груп» податкові накладні, копії яких містяться в матеріалах справи (а.с.97-119, том І).

Товари перевезено автомобілем JAC HFC, держ № ВС2795АХ, та автомобілем VolksWagen, держ № ВС8983 ВІ та ГАЗ 4301 державний № 8624 АР згідно товарно-транспортних накладних та власним автотранспортом, що підтверджується подорожніми листами (а.с. 35-57, том ІІ).

Актами здачі-приймання виконаних робіт №145 від 05 грудня 2011, № 150 від 29 грудня 2011, № 33 від 12 березня 2012 року підтверджено факт приймання позивачем від ТзОВ «Оптик Україна» послуг по розмотці паперу етикеткового (а.с. 91-93, том І). По цьому факту ТзОВ «Оптик Україна» також видало податкові накладні № 9 від 05.12.2011, № 63 від 29.12.2011, №21 від 12.03.2012 (а.с.117-119, том І).

Вартість отриманого від ТзОВ «Оптик Україна» товару позивач оплатив протягом жовтня-грудня 2011 та січня-червня 2012 року, що підтверджено копіями платіжних доручень ( а.с. 136-151, том І; а.с. 15-34, том ІІ).

На момент виписки на адресу позивача вказаних податкових накладних його постачальник був зареєстрований як платник податку на додану вартість, що підтверджено також актом перевірки ДПІ у Шевченківському районі від 18 червня 2012 року № 1161/110/22-40/33533629.

З подальшим віднесеннями даних операцій на фінансовий результат основної діяльності підприємства по рахунку 79 «Фінансові результати» в сумі 2189158,0 грн. та Дт644 «Податковий кредит» Дт631 «Розрахунки з постачальниками» на суму ПДВ 437832,0 грн.

У податковому обліку списані на собівартість матеріали, запчастини, спецпристосування та послуги віднесено у декларації з податку на прибуток підприємства до складу «собівартості придбаних та реалізованих товарів (робіт, послуг)» в сумі 1763272,0 грн., в т.ч.: частково за 4-ий кв.2011р. в сумі 195110.0 грн., за 1-ий кв. 2012р. в сумі 1568162,0 грн.

Податок на додану вартість з придбаних від ТзОВ «Оптик Україна» матеріалів, запчастин, послуг, спецпристосування відповідно до податкових накладних, наведених вище віднесено до складу податкового кредиту декларації з ПДВ та відображено в «Розшифровці податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, додаток 5 до податкової Декларації з податку на додану вартість в наступних звітних періодах: за грудень 2011 року в сумі 124199,0 грн.; за січень 2012 року в сумі 105027,0 грн.; за лютий 2012 року в сумі 93 175,0 грн.; за березень 2012 року в сумі 94547,0 грн.; за квітень 2012 року в сумі 20884,0 грн.

На підтвердження подальшого використання отриманого від ТзОВ «Оптик Україна» товарів у господарській діяльності товариства та отримання в наслідок такої діяльності доходу позивачем надано копії технологічних карт-нарядів на виготовлення етикеткової продукції (а.с. 204-208 том І).

Судом встановлено та актом перевірки від 05.08.2013 року підтверджено, що дані податкові накладні не мали недоліків. Перелічені вище первинні документи були надані відповідачеві при проведені перевірки, даний факт відображений в акті перевірки.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що господарська операція - це дія або подія, що викликає зміни у структурі активів і зобов'язань, власному капіталі підприємства. Із положень ч. 1, 3 ст. 9 вказаного Закону вбачається, що бухгалтерський облік полягає, зокрема, у складанні та прийнятті до обліку первинних документів, які фіксують факти здійснення господарських операцій, складенні на їх підставі зведених облікових документів, систематизація інформації первинних документів на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Фактичне здійснення господарських операцій позивача із ТзОВ «Оптик Україна» та отримання товару підтверджується наявною в матеріалах справи роздруківкою даних журналу складського обліку, який ведеться в електронній формі, щодо факту приходу ножа, двигуна, фольги, паперу, проявників, етикеток, тощо та їх подальшого руху (а.с. 203,209-218, том ІІ).

Про реальний характер отримання товару та послуг позивача від контрагента свідчить також факт його подальшого використання у господарській діяльності (здійснення реалізації товару: етикетки іншої поліграфічної продукції, отриманої в ході переробки сировини (патеру, фольги) придбаного в ТзОВ «Оптик Україна»: накладні відвантаження, довіреності на отримання товару, товарно-транспортні накладні (а.с. 65-227,том ІІ).

Стосовно твердження відповідача про те, що діяльність контрагента позивача - ТзОВ «Оптик Україна» спрямована на здійснення операцій, пов'язаних з отриманням податкової вигоди і відповідно це призводить до висновку про те, що взаємовідносини позивача та контрагента не спричинили реального настання правових наслідків, суд зазначає наступне.

У п. 6 розділу І Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства затверджено наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 р. № 984 передбачено, що у висновку акта документальної перевірки зазначається опис виявлених перевіркою порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, з посиланням на підпункти, пункти, статті законодавчих актів або загальний висновок щодо відсутності таких порушень. Відповідно до п. 6 розділу ІІ цього Порядку факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Згідно до ст.83 Податкового кодексу України для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація;. експертні висновки; судові рішення; інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби.

Посилання відповідача в акті перевірки від 05.08.2013 року на безтоварність операцій ТзОВ «Прем'єр Груп» з контрагентом ТзОВ «Оптик Україна» взято фактично з актів перевірки ТзОВ «Оптик Україна» від 18.06.2013 року № 161/110/22-40/33533629, № 1162/112/22-40/33533629, від 20.06.2013 року № 1171/106/22-40/33533620 складені ДПІ у Шевченківському районі м. Львова без врахування обставин їх складання.

Крім того, ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 31.05.2013 у справі №2а-7945/12/1370 за позовом ТзОВ «Прем'єр груп» до ДПІ у Сихівському районі м. Львова про скасування податкового повідомлення-рішення залишено без змін постанову Львівського окружного адміністративного суду від 30.11.2012 року, якою скасовано податкове повідомлення-рішення №0002762321 від 27.08.2012, винесеного на підставі акту з питань правильності обчислення та своєчасності сплати ПДВ при здійсненні взаєморозрахунків з ТзОВ «Оптик Україна» за грудень 2011 року та спростовано висновки податкового органу про безтоварність.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 29.08.2013 у справі № 2а-6828/12/13701370 за позовом ТзОВ «Прем'єр груп» до ДПІ у Сихівському районі м. Львова про скасування податкового повідомлення-рішення скасовано постанову Львівського окружного адміністративного суду 16.10.2012 та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0002482321 від 24 липня 2012 року, винесеного на підставі акту з питань правильності обчислення та своєчасності сплати ПДВ при здійсненні взаєморозрахунків з ТзОВ «Оптик Україна» за лютий-березень 2012 року та спростовано висновки податкового органу про безтоварність.

Суд констатує, що доводи відповідача на обґрунтування висновків про заниження податку на додану вартість та заниження податку на прибуток в контексті правовідносин позивача з ТзОВ «Оптик Україна» зводяться до суб'єктивного твердження про економічну недоцільність укладення договору поставки. Будь-яких доказів, які б свідчили про необґрунтованість формування податкового кредиту за охоплений перевіркою період по відносинах з ТзОВ «Оптик Україна» відповідач не надав і не назвав.

Вищий адміністративний суд України в листі № 1112/11/13-10 від 20.07.2010 року. «Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби» роз'яснив, що не є підставою для відмови у праві на податковий кредит з податку на додану вартість порушення податкової дисципліни, вчинені контрагентом платника податку. З огляду на це, і відповідно до статті 61 Конституції України, виконання одним платником податків своїх зобов'язань перед бюджетом не ставиться у залежність від виконання зазначених зобов'язань будь-яким іншим платником податків.

Висновки податкового органу прямо суперечать не лише нормам Податкового кодексу України, а й практиці Європейського Суду з прав людини, яка відповідно до вимог ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовується національними судами як джерело права. Так, Європейський Суд у рішенні від 22 січня 2009 року у справі «БУЛВЕС АД проти Болгарії» (заява № 3991/03) зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати податок на додану вартість другий раз, а також сплачувати пеню.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Проте, доказів правомірності, законності та обґрунтованості відповідачем прийнятих податкових повідомленнь-рішеннь суду не надано.

Зважаючи на викладене вище, податкові повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова Головного Управління Міністерства доходів і зборів України у Львівській області від 15.08.2013 року № 0000252220, 0000262220, 0000272220 не відповідають критеріям, визначеним ч. 3 ст. 2 КАС України, оскільки прийнято необґрунтовано, без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії). В той же час позивач довів обґрунтованість позовних вимог належними та допустимими доказами. Виходячи з положень п. 1 ч. 2 ст. 162 КАС України, суд приходить до висновку, що такі податкові повідомлення-рішення слід скасувати як протиправні.

Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України підлягають відшкодуванню з державного бюджету України понесені позивачем судові витрати у виді судового збору.

Керуючись ст.ст. 17-19, 94, 160-163, 167 КАС України, суд -

постановив:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 15.08.2013 року № 0000252220;

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 15.08.2013 року 0000262220;

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 15.08.2013 року 0000272220;

Стягнути з державного бюджету на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Прем'єр Груп» (м. Львів, вул. Пасічна,162; ідентифікаційний код 23273893 ) 2294 (дві тисячі двісті дев'яносто чотири) грн. судового збору.

Апеляційну скаргу на постанову суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, виготовленої в повному обсязі. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 21 жовтня 2013 року.

Суддя (підпис) Сподарик Н.І.

З оригіналом згідно

Постанова не набрала законної сили

Суддя Сподарик Н.І.