Постанова № 34265247, 30.09.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

30 вересня 2013 року № 826/2259/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Шрамко Ю.Т. розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Європейський банк раціонального фінансування" до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0011482250 від 27.12.2012 р. ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Європейський банк раціонального фінансування", (далі - позивач), звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби, (далі - відповідач), про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0011482250 від 27.12.2012 р.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що висновки акту перевірки щодо заниження позивачем суми податку на прибуток не відповідають дійсності та зроблені з порушенням вимог чинного законодавства України, а тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідач позовні вимоги не визнав, просив у задоволенні позову відмовити повністю, оскільки висновки акту перевірки та оскаржуване податкове повідомлення-рішення є законними та обґрунтованими, прийнятими на підставі, в межах повноважень та у спосіб, визначений законодавством України.

Необхідність у заслуховуванні свідка чи експерта у справі відсутня, так само, як і відсутні перешкоди для розгляду справи у судовому засіданні.

У судовому засіданні 17.06.2013 року за згодою сторін судом було ухвалено продовжувати розгляд справи у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

Відповідачем була проведена документальна планова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2009 р. по 30.06.2012 р., за результатами якої відповідачем було складено Акт про результати виїзної планової перевірки Публічного акціонерного товариства "Європейський банк раціонального фінансування" (код за ЄДРПОУ 19364584, МФО 380292) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2009 р. по 30.06.2012 р. №2120/2250/19364584 від 11.12.2012 р. (надалі - Акт перевірки).

Згідно з висновками, викладеними в Акті перевірки позивачем, зокрема, порушено вимоги пп.5.3.1 п.5.3 ст.5, пп.12.2.1 п.12.2 ст.12 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", пп.139.1.1 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, пп. 14.1.138 п.14.1 ст.14 та п.6 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податкове зобов'язання по податку на прибуток на загальну суму 3734308,00 гри., в т .ч. по періодах: 3 квартали 2009 року - 780318,00 грн., 2009 рік - 1433121,00 грн., 1 півріччя 2010 року - 882816,00 грн., 3 квартали 2010 року - 1424554,00 грн., 2010 рік - 2291058,00 грн., 2 квартал 2011 року - 5405,00 грн., 2-4 квартали 2011 року - 10129,00 грн., 1 квартал 2012 року - 4012,00 грн.

На підставі вказаного Акту перевірки, враховуючи вимоги п.102.2 ст.102 Податкового кодексу України, відповідачем було прийняте податкове повідомлення-рішення №0011482250 від 27.12.2012 р. (далі - ППР №0011482250), яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 3700376,00 грн., з яких 2963407,00 грн., - за основним платежем, а 736969,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Судом встановлено, що Публічне акціонерне товариство "Європейський банк раціонального фінансування" зареєстровано Шевченківською районною у м. Києві державною адміністрацією 11.03.2009 р., взято на податковий облік в ДПІ у Шевченківському районі м. Києва 23.01.2006 р.

З Акту перевірки вбачається, що висновки виявлених порушень відповідач обґрунтовує наступним: 1) позивачем було завищено загальна сума валових витрат за період з 01.07.2009 року по 30.06.2012 року у розмірі 14972516,00 грн., що сталося внаслідок завищення суми страхового резерву на загальну суму 14869711,0 грн.; 2) Донецькою філією ПАТ "Європейський банк раціонального фінансування" до складу валових витрат було включено витрати на оплату праці водія на загальну суму 112601,00 грн., які не пов'язані з провадження господарської діяльності позивача; 3) Донецькою філією ПАТ "Європейський банк раціонального фінансування" завищено суму амортизації у розмірі 8070,00 грн. через неправомірне включення до переліку об'єктів основних засобів транспортних засобів, які не використовуються у господарській діяльності позивача.

Відповідно до пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", в редакції, чинній на час існування спірних правовідносин, до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Згідно вимог пп.5.2.4 п.5.2 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" до складу валових витрат включаються суми коштів, внесені до страхових резервів у порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону.

Положеннями пп.12.2.1 п.12.2 ст.12 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" визначено, що банки та небанківські фінансові установи, крім страхових компаній, недержавних пенсійних фондів, корпоративних інвестиційних фондів та адміністраторів недержавних пенсійних фондів, формують резерви для відшкодування можливих втрат за всіма видами кредитних операцій, за виключенням позабалансових, крім гарантій, коштами, розміщеними на кореспондентських рахунках в інших банках, придбаними цінними паперами (у тому числі іпотечними сертифікатами з фіксованою доходністю), іншими активними банківськими операціями згідно із законодавством, включаючи нараховані за всіма цими операціями проценти (далі - страховий резерв).

Страховий резерв формується та списується банком самостійно в розмірі та в порядку, передбачених методикою, яка визначається для банків Національним банком України, а для небанківських фінансових установ - спеціально уповноваженими органами виконавчої влади у сфері регулювання фінансових послуг та цінних паперів відповідно до повноважень, та включається до складу валових витрат.

Підпунктом 12.2.2 пункту 12.2 статті 12 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" для комерційних банків встановлено певні обмеження щодо максимального розміру страхового резерву, який дозволено віднести до валових витрат. Судом встановлено, що протягом періоду, який підлягав перевірці відповідачем, такий розмір не був завжди однаковим та становив: з 02.06.2009 року по 23.11.2009 року - 10 відсотків від суми боргових вимог, а саме сукупної заборгованості за кредитами, гарантіями та поруками, фактично наданими (виставленими на користь) дебіторам на останній робочий день звітного податкового періоду; з 24.11.2009 року по 30.06.2010 року - 80 відсотків (для банків на період до 01 січня 2011 року - 100 відсотків) сукупного розміру страхового резерву, сформованого банком або небанківського фінансовою установою згідно з підпунктом 12.2.1 цього пункту; з 01.07.2010 року по 01.01.2011 року - для комерційних банків 20 відсотків (на період до 01 січня 2011 року - 40 відсотків, на період з 01 січня 2011 року до 01 січня 2012 року - 30 відсотків) суми фактичної заборгованості за всіма видами операцій, зазначених у підпункті 12.2.1, а саме суми непогашеної основної суми боргу та нарахованих процентів, на останній робочий день звітного податкового періоду.

Відповідно до вимог статті 66 Закону України "Про банки і банківську діяльність", державне регулювання діяльності банків здійснюється Національним банком України у двох формах: 1-адміністративного регулювання, до якої входять встановлення вимог і обмежень щодо діяльності банків та нагляд за їх діяльністю, а також у формі 2 - індикативного регулювання, яка, крім інших, передбачає визначення норм обов'язкових резервів для банків та встановлення норм відрахувань до резервів на покриття ризиків від активних банківських операцій.

Формування банками страхового резерву регламентується Положенням про порядок формування та використання резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 06.07.2000 №279, (далі - Положення № 279). Відповідно до п. 1.5 вказаного Положення, з метою розрахунку резерву під кредитні ризики банки мають здійснювати класифікацію кредитного портфеля за кожною кредитною операцією залежно від фінансового стану позичальника, стану обслуговування позичальником кредитної заборгованості та з урахуванням рівня забезпечення кредитної операції. За результатами класифікації кредитного портфеля визначається категорія кожної кредитної операції: "стандартна", "під контролем", "субстандартна", "сумнівна" чи "безнадійна". Загальна заборгованість за кредитними операціями становить валовий кредитний ризик для кредитора. Банки зобов'язані створювати та формувати резерви для відшкодування можливих втрат на повний розмір чистого кредитного ризику за основним боргом, зваженого на відповідний коефіцієнт резервування, за всіма видами кредитних операцій у національній та іноземних валютах.

Відповідно до п. 9.5, 9.6 Положення № 279, підрозділи системи банківського нагляду Національного банку систематично проводять перевірки звітності банків та їх філій щодо адекватності класифікації кредитних операцій та дотримання банками порядку створення і використання резерву. У разі виявлення розбіжностей між даними банку і даними звіту про інспектування Національний банк має право висунути до банку вимоги щодо перекласифікації кредитного портфеля і виправлення звітності та за потреби скоригувати розмір резерву на суму різниці, що виявлена під час інспектування. У разі порушення банком рядку створення і використання резерву під кредитні ризики до нього застосовуються заходи впливу згідно зі статтею 73 Закону України "Про банки і банківську діяльність" та нормативно-правовими актами Національного банку з питань застосування заходів впливу.

Таким чином, відповідач під час перевірки правомірності віднесення платником податків сум сформованого страхового резерву до складу валових витрат повинен перевірити лише правильність обчислення гранично допустимого розміру страхового резерву, який вже включений платником податків до складу валових витрат. При цьому, до повноважень відповідача не входить контроль за дотриманням порядку формування страхового резерву та правильності обчислення його загального розміру, оскільки це є прерогативою Національного банку України, що свідчить про перевищення відповідачем своїх повноважень.

Крім того, суд звертає увагу, що позивач стверджував, а відповідач не заперечував, що до ПАТ "Європейський банк раціонального фінансування" жодного разу не було застосовано будь-яких заходів впливу з боку регулятора через недотримання порядку створення страхових резервів.

Суд також звертає увагу, що відповідачем під час перевірки не досліджувалась правильність обчислення гранично допустимого розміру страхового резерву, який позивачем було включено до складу валових витрат, позаяк визнано неправомірним включення всіх сум сформованих страхових резервів до валових витрат, що суперечить наведеним вище нормам законодавства.

З матеріалів справи судом встановлено наступне формування сум страхового резерву за період, що перевірявся.

Станом на звітну датуЗагальна сума сукупної заборгованості за кредитами і т.п. (грн.)Сума сформованого страхового резерву відповідно до Положення (грн.)Розмір %, дозволених ЗУ № 334 для включення до складу валових витратСума страхового резерву, включеного до валових витрат (грн.)Розмір страхового резерву у %, фактично включеного до складу валових витрат12345601.10.09 (3 кв. 2009 р.)216158 803,903 255 572,84103121271,001,4401.01.10 (2009 р.)214 624 481,835 925 034,311005 732 481,0096,7501.04.10 (1кв. 2010 р.)233 023 213,604 000 596,201003 895 780,0097,3801.07.10 (2 кв. 2010 р.)233 681 050,448 822 830,031007 427 043,0084,1801.10.10 (Зкв. 2010 р.)242 643 753,1719 181 156,46409 593 995,003,9501.01.11 (2010 р.)249 313 867,0513 037 971,084013 060 010,005,24Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що позивачем не було завищено суми страхового резерву за період, що перевірявся.

Крім того, суд звертає увагу, що відповідачем в Акті перевірки зазначалось, що в ході перевірки встановлено, що на балансі банківської установи наявні автомобілі, які з 2009 року знаходяться у неробочому стані, що підтверджується наданою довідкою та підписом посадових осіб. Також за період, що перевіряється банківською установою жодного транспортного засобу у лізинг взято не було. Однак згідно зі штатним розписом, у штаті установи у періоді, що перевірявся, перебував водій, якому сплачувалась заробітна плата, то разом з відповідними нарахуваннями на заробітну плату була у повному обсязі віднесена до складу валових витрат/витрат банківської установи у відповідних податкових періодах. Таким чином, до складу валових витрат неправомірно включено витрати, не пов'язані з провадженням господарської діяльності на загальну суму 112601,00 грн.

Також в Акті перевірки зазначено, що даними наданих інвентаризаційних відомостей встановлено, що на балансі банківської установи протягом періоду, що перевіряється, знаходяться два транспортні засоби: автомобілі ВА3-21043 L та ГАЗ-2752-104. Згідно з довідкою, наданою під час перевірки посадовими особами Донецької філії ПАТ "ЄБРФ", починаючи з 2009 року по теперішній час автомобілі BA3-21043L та ГАЗ-2752-104 знаходяться у несправному стані. Останній технічний огляд зазначених транспортних засобів було проведено 23.10.2007 р., а тому банківською установою станом на 01.04.2011 р. неправомірно включено до переліку об'єктів основних засобів транспортні засоби, які не використовуються у господарській діяльності, що призвело до завищення амортизації у розмірі 8070,00 грн.

Суд критично відноситься до вищезазначених тверджень відповідача, оскільки на підтвердження зазначеного, ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС, в порушення вимог ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, не було надано жодних доказів.

Також суд звертає увагу, що відповідачем на сторінці 32 Акту перевірки (а.с. 40, т. 1) та у додатку 8 до вказаного Акту перевірки зазначено, що між позивачем та фізичними особами ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 були укладені договори оренди легкових автомобілів, що спростовує доводи відповідача про невикористання у господарській діяльності позивача послуг водія.

Відповідно до положень п. 145.1 ст. 145 Податкового кодексу України, транспортні засоби відносяться до п'ятої групи основних засобів.

Відповідно до положень п. 145.1.4. ст. 145 Податкового кодексу України, амортизація об'єкта основних засобів нараховується, виходячи з нового строку корисного використання та провадиться до досягнення залишкової вартості об'єктом його ліквідаційної вартості.

Відповідно до положень п. 145.1.2. ст. 145 Податкового кодексу України, нарахування амортизації здійснюється протягом строку корисного використання (експлуатації об'єкта і призупиняється на період його виводу з експлуатації (для реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання, консервації та інших причин) на підставі документів, які свідчать про виведення таких основних засобів з експлуатації.

Представник позивача пояснив, що автомобілі ВА3-21043 L та ГАЗ-2752-104 не виводились з експлуатації і у позивача були відсутні підстави не нараховувати амортизацію.

Приймаючи до уваги викладене в сукупності, суд приходить до висновку, що позивачем не було допущено порушень вимог податкового законодавства, що призвело до заниження податкового зобов'язання по податку на прибуток на загальну суму 3734308,00 гри., в т.ч. по періодах: 3 квартали 2009 року - 780318,00 грн., 2009 рік - 1433121,00 грн., 1 півріччя 2010 року - 882816,00 грн., 3 квартали 2010 року - 1424554,00 грн., 2010 рік - 2291058,00 грн., 2 квартал 2011 року - 5405,00 грн., 2-4 квартали 2011 року - 10129,00 грн., 1 квартал 2012 року - 4012,00 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідачем не було доведено правомірність та обґрунтованість прийнятого податкового повідомлення-рішення №0011482250 від 27.12.2012 р.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та наданих сторонами доказів, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Приймаючи до уваги викладене, керуючись вимогами ст.ст. 69-71, ст. 94, ст. 158-163, ст. ст. 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов Публічного акціонерного товариства "Європейський банк раціонального фінансування" задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби №0011482250 від 27.12.2012 р.

3. Судові витрати в сумі 2294,00 грн. (дві тисячі двісті дев'яносто чотири гривні) присудити на користь Публічного акціонерного товариства "Європейський банк раціонального фінансування" (ідентифікаційний номер 19364584) за рахунок Державного бюджету України.

Постанова набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя Ю.Т. Шрамко