Постанова № 34265199, 08.10.2013, Кіровоградський окружний адміністративний суд

Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(у порядку скороченого провадження)

08 жовтня 2013 року Справа № 811/2560/13-а

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Нагібіної Г.П., розглянув о 09 годині 30 хвилин у порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в м. Олександрії та Олександрійському районі до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення коштів, -

В С Т А Н О В И В:

Управління Пенсійного фонду України в м. Олександрії та Олександрійському районі (далі - позивач) звернулося до суду з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне страхування у розмірі 1068,71 грн., визначеної вимогою про сплату недоїмки №103ФУ від 12.02.2013 року.

Ухвалою суду від 08 серпня 2013 року на підставі пункту 4 частини 1 статті 1832 КАС України відкрито скорочене провадження у справі за вказаним позовом. Зазначена ухвала направлялась відповідачу, проте повернулась до суду 18 вересня 2013 року, із зазначенням причини невручення - "за закінченням терміну зберігання"(а.с. 16).

Частиною одинадцятою статті 35 КАС України встановлено, що розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Заперечень проти позову у встановлений строк не подано.

Розглянувши справу у порядку скороченого провадження, оцінивши повідомлені позивачем обставини, зважаючи на відсутність заперечень відповідача, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа-підприємець 28.07.2008 року виконавчим комітетом Олександрійської міської ради Кіровоградської області (а.с. 4), перебуває в УПФУ в м.Олександрії та Олександрійському районі на обліку як платник єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначено Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 року №2464-VI(надалі - Закон).

За визначенням, наведеним у пункті 2 частини 1 статті 1 Закону, єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 4 Закону платниками єдиного внеску є зокрема фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

Платники єдиного внеску, зазначені у пунктах 2 - 14 частини першої цієї статті, є застрахованими особами відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування. (частина 2 статті 4 Закону).

Відповідно до пунктів 1, 2, 4 частини 2 статті 6 Закону платник єдиного внеску зобов'язаний: своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; вести облік виплат (доходу) застрахованої особи та нарахування єдиного внеску за кожним календарним місяцем і календарним роком, зберігати такі відомості в порядку, передбаченому законодавством; 4) подавати звітність до територіального органу Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом за погодженням з відповідними фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування та центральним органом виконавчої влади у сфері статистики.

Пунктом 2 частини 1 статті 7 Закону встановлено, що для платників, зазначених у пункті 4 частини 1 статті 4 цього Закону, єдиний внесок нараховується на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб, та на суму доходу, що розподіляється між членами сім'ї фізичних осіб - підприємців, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).

Відповідно до частини 11 статті 8 Закону єдиний внесок для платників, зазначених у пунктах 4 та 5 частини 1 статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 34,7 відсотка визначеної пунктами 2 та 3 частини 1 статті 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.

Частинами 2, 3 статті 9 Закону передбачено, що обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок. Обчислення єдиного внеску територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску, звітності, що подається платниками до територіальних органів Пенсійного фонду, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Відповідно до частин 7, 8 статті 9 Закону єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку. Платники єдиного внеску, зазначені у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний рік, до 10 лютого наступного року, крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування, та членів сімей таких осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, які сплачують єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

Порядок обчислення і строки сплати єдиного внеску платниками - фізичними особами - підприємцями передбачений пунктом 4.5 розділу IV Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 27.09.10 №21-5, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27.10.10 за №994/18289. Вказаною нормою встановлено, що обчислення сум єдиного внеску зазначеною категорією платників здійснюється на підставі даних річних податкових декларацій та отриманих від податкових органів відомостей про результати перевірок діяльності таких осіб, що призвели до збільшення або зменшення розміру доходу, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. Платники сплачують єдиний внесок протягом року до 15 березня, до 15 травня, до 15 серпня і до 15 листопада у вигляді авансових платежів в розмірі 25 відсотків річної суми єдиного внеску, обчисленої від суми, визначеної податковими органами для сплати авансових сум податку на доходи фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності. Суми єдиного внеску, сплачені у вигляді авансових платежів, ураховуються платником при остаточному розрахунку, який здійснюється ним до 1 квітня року, наступного за звітним роком, на підставі даних річної податкової декларації. Сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).

Згідно з пунктом 3.2 Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 08.10.10 №22-2, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 01.11.10 за №1014/18309, фізичні особи - підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, самі за себе і за членів сім'ї, які беруть участь у провадженні підприємницької діяльності, формують та подають до органів Пенсійного фонду звіт один раз на рік до 1 квітня року, наступного за базовим звітним періодом. Базовим звітним періодом для них є календарний рік. Звіт подається за формою згідно з додатком 5 до цього Порядку.

Судом установлено, що авансові платежі з єдиного внеску у встановлені строки не сплачувалися у повному обсязі.

Пунктом 6 частини 1 статті 1 Закону визначено, що сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена територіальними органами Пенсійного фонду України у випадках, передбачених цим Законом є недоїмкою.

Згідно з пунктом 4.9 Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 27.09.10 №21-5, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27.10.10 за №994/18289, Обчислення єдиного внеску органами Пенсійного фонду здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного соціального внеску, звітності, що подається платниками до органів Пенсійного фонду, інформації територіальних органів органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію єдиної державної податкової політики, про нараховані суми доходу, що підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суму виплат (доходу), на які нараховується єдиний внесок.

УПФУ в м. Олександрії та Олександрійському районі на підставі приписів частини 11 статті 8 Закону, обчислено суму єдиного внеску за 2012 рік у розмірі 4572,42 грн. (13177,00 грн. х 34,7%), що підтверджується наданим позивачем розрахунком (а.с. 10). Відповідачем було проведено часткову сплату єдиного внеску у сумі 3503,51 грн.

У зв'язку з виникненням у відповідача недоїмки зі сплати єдиного внеску УПФУ в м. Олександрії та Олександрійському районі сформовано вимогу №103ФУ від 12.02.2013 року про сплату боргу на суму 1068,91 грн., яку направлено відповідачу для узгодження(а.с. 7,8).

Відповідно до положень статті 25 Закону територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом Пенсійного фонду в порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення. У разі якщо згоди з органом Пенсійного фонду не досягнуто, платник єдиного внеску зобов'язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти робочих днів з дня надходження рішення відповідного органу Пенсійного фонду або оскаржити вимогу до органу Пенсійного фонду вищого рівня чи в судовому порядку. У разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом Пенсійного фонду, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів з дня надходження узгодженої вимоги, територіальний орган Пенсійного фонду надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки. У випадках, зазначених в абзаці шостому цієї частини, територіальний орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки. При цьому заходи досудового врегулювання спорів, передбачені законом, не застосовуються.

Вимога про сплату боргу №103ФУ від 16.04.2013 року направлялась відповідачу за адресою, зазначеною при державній реєстрації фізичної особи-підприємця, проте повернулась до позивача без вручення із зазначенням причини невручення - "за строком зберігання"(а.с. 8). У встановленому порядку вказана вимога ним не узгоджена та не оскаржена. На виконання до органів ДВС зазначена вимога про сплату боргу передавалась, проте була повернута стягувачу без виконання згідно постанови по ВП №37597733 від 27.06.2013 року(а.с. 9).

Комп'ютерна програма "Діловодство спеціалізованого суду" відомостей щодо оскарження відповідачем зазначеної вимоги про сплату боргу у судовому порядку не містить.

Управління Пенсійного фонду України в м. Олександрія та Олександрійському районі є суб'єктом владних повноважень, відтак його вимога про сплату боргу, якщо вона не змінена або скасована в установленому законом порядку, є обов'язковою для виконання особою, щодо якої її винесено.

Таким чином, на час вирішення спору за відповідачем рахується недоїмка зі сплати єдиного внеску у розмірі 1068,71 грн. Доказів її погашення суду не надано.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог даного адміністративного позову та про його задоволення.

Судові витрати сторонами у справі не понесені.

Керуючись ст.ст. 11, 71, 86, 94, 158 - 162, 1832, 186, 254, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Позов управління Пенсійного фонду України в м. Олександрії та Олександрійському районі до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення коштів задовольнити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) недоїмку зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціального страхування у розмірі 1068(одна тисяча шістдесят вісім) гривень 71 копійка на користь управління Пенсійного фонду України в м.Олександрії та Олександрійському районі.

Постанова суду підлягає негайному виконанню.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня отримання її копії апеляційної скарги, з одночасним надісланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду Г.П.Нагібіна