Постанова № 34264914, 01.10.2013, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

01 жовтня 2013 року (11 год. 16 хв.) Справа № 808/5967/13-а м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді - Киселя Р.В.,

при секретарі судового засідання - Столяренко О.М.,

за участю представників:

позивача - Тягушева Д.О.,

відповідача - Варьонова А.О., Пурик С.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Відкритого акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів, про визнання протиправними бездіяльності та дій та зобов'язання вчинити певні дії.

02.07.2013 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Відкритого акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» (далі - позивач) до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі Державної податкової служби (далі - відповідач), в якому позивач просить: визнати протиправною бездіяльність відповідача, яка полягає у відмові позивачу списати пеню з податку на прибуток у розмірі 1537311,18 грн.; визнати протиправними дії відповідача щодо самостійного погашення пені у розмірі 1537311,18 грн. за рахунок грошових коштів позивача, яка (пеня) була нарахована в зв'язку з наявністю у позивача податкового боргу з податку на прибуток в сумі 13185617,98 грн. та списаного на підставі «Рішення про списання податкового боргу» від 22.06.2012; зобов'язати відповідача поновити станом на 22.06.2012 в картці особового рахунку з податку на прибуток позивача нараховану пеню у розмірі 1537311,18 грн.; зобов'язати відповідача списати позивачу нараховану пеню з податку на прибуток у розмірі 1537311,18 грн.

Свої вимоги позивач, із посиланням на вимоги Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо питань оподаткування природного газу та електричної енергії» від 12.05.2011 № 3320-VI та Податкового кодексу України, обґрунтовує тим, що відповідач протиправно не списав нараховану на податковий борг з податку на прибуток пеню в розмірі 1537311,18 грн. при списанні цього податкового боргу у сумі 13185617,98 грн., а також протиправно самостійно погасив зазначену пеню за рахунок грошових коштів позивача та протиправно відмовив позивачу у списанні з особового рахунку позивача нарахованої суми пені.

Ухвалою від 04.07.2013 провадження у справі було відкрите, судове засідання призначене на 16.07.2013.

У судове засідання, призначене на 16.07.2013, представники сторін не прибули.

Ухвалою від 16.07.2013 за клопотанням сторін судовий розгляд був відкладений на 24.07.2013.

У судовому засіданні 24.07.2013 на підставі ст. 55 КАС України було здійснене процесуальне правонаступництво первинного відповідача на його правонаступника - Спеціалізовану державну податкову інспекцію з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів.

У судовому засіданні 24.07.2013 було оголошено перерву до 02.08.2013.

У судове засідання 02.08.2013 представники сторін не прибули.

Ухвалою від 02.08.2013 за клопотанням відповідача провадження у справі було зупинене до 10.09.2013.

Ухвалою від 10.09.2013 провадження у справі було поновлене, судове засідання призначене на 10.09.2013.

У судове засідання 10.09.2013 представники сторін не прибули.

Ухвалою від 10.09.2013 за клопотанням позивача провадження у справі було зупинене до 01.10.2013.

Ухвалою від 01.10.2013 провадження у справі було поновлене, судове засідання призначене на 01.10.2013.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві, зокрема зазначивши, що в силу вимог Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо питань оподаткування природного газу та електричної енергії» від 12.05.2011 № 3320-VI, який діяв з 04.06.2011 по 01.07.2012, відповідач повинен був списати позивачу податковий борг перед бюджетом, який виник внаслідок визначення податковими органами податкового зобов'язання суб'єкта господарювання через наявність небалансу технологічних витрат електроенергії (понаднормативних витрат електроенергії), що відносяться до періодів до 1 січня 2011 року. В Рішенні про списання податкового боргу від 22.06.2012, зазначено, що за результатами списання податкового боргу пеня, штрафи за порушення правил сплати (перерахування) податків, а також проценти за фактичний строк користування розстроченням (відстроченням) податкового боргу підлягають скасуванню. Тому позивач був впевнений, що при списанні 22.06.2012 його податкового боргу з податку на прибуток у сумі 13 185 617,98 грн. пеня, нарахована на цю суму боргу, також буде списана (скасована) відповідачем, проте при списанні зазначеного податкового боргу відповідачем не була списана (скасована) пеня, нарахована позивачу за несвоєчасну сплату податкового боргу. Крім того, в порушення законодавства відповідачем сума пені, нарахована позивачу за несвоєчасну сплату податкового боргу була самостійно погашена за рахунок сплачених позивачем грошових зобов'язань з податку на прибуток. Просив позов задовольнити у повному обсязі.

У судовому засіданні представник відповідача заперечив проти позовних вимог з підстав викладених у запереченнях проти позову, зокрема зазначивши, що на підставі рішення №1 про списання безнадійного податкового боргу 29.07.2011 було списано податковий борг, який виник станом на 01.01.2011 та залишився непогашений станом на 01.06.2011, в сумі 71156724,46 грн., в т.ч. податок - 28338721,56 грн., штрафні санкції - 42084351,54 грн., залишок несплаченої пені - 733651,36 грн. Протягом 2010-2012 років до моменту списання податкового боргу нараховано пені в сумі 2270962,54 грн., суми коштів, перерахованих позивачем за цей період в рахунок сплати податку на прибуток в автоматичному режимі було зараховано в погашення пені в розмірі 1537311,18 грн. Зазначив, що ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду на відповідача було покладено обов'язок скасувати в особовому рахунку з податку на прибуток чітко визначену суму податкового боргу у розмірі 13185617,98 грн. і не покладено обов'язок щодо скасування пені та будь-якого іншого боргу понад визначену суму. Отже, дії відповідача є законними, а тому просив відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

У судовому засіданні 01.10.2013 проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали і з'ясувавши обставини адміністративної справи, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності,

ВСТАНОВИВ:

Податковим повідомленням-рішенням № 0000180203/0 від 21.07.2004 відповідачем були визначені податкові зобов'язання з податку на прибуток позивача через наявність небалансу технологічних витрат електроенергії (понаднормативних витрат електроенергії) за періоди 2001-2004.

Постановою Верховного Суду України від 02.02.2010 у справі № 21-2310во09 були скасовані ухвала Вищого адміністративного суду від 14.03.2007, ухвала Запорізького апеляційного господарського суду від 20.01.2006, рішення господарського суду Запорізької області від 07.04.2005, в задоволенні позову позивача про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення відповідача від 21.07.2004 №0000180203/0, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток підприємств в сумі 84168703,08 грн. (42084351,54 грн. основного платежу та 42 084351,54 грн. штрафних санкцій) - відмовлено.

Враховуючи те, що зазначена сума не була сплачена позивачем у строк, встановлений п.п.5.3.2. п.5.3 ст.5 Законом України від «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» 21.12.2000 № 2181-ІІІ, у позивача виник податковий борг з податку на прибуток підприємств в сумі 84168703,08 грн. з 13.02.2010.

Після 01.01.2011, тобто дати набрання чинності Податковим кодексом України, за декларацією з податку на прибуток за 2010 від 08.02.2011, позивачем була сплачена до державного бюджету сума 560012,00 грн. Відповідач зарахував зазначену сплачену суму в рахунок погашення податкового боргу позивача, тобто загальний розмір податкового боргу зменшився та станом на 01.06.2011 складав (без урахування пені) 83608691,08 грн. (84168703,08 грн. - 560012,00 грн.).

04.06.2011 набрав силу Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо питань оподаткування природного газу та електричної енергії» від 12.05.2011 № 3320-VI, яким підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України було доповнено пунктом 2-1, за змістом якого протягом дії цього Закону - до 01.07.2012, підлягав списанню податковий борг суб'єктів господарювання, що здійснюють постачання електричної енергії за регульованим тарифом, перед бюджетом, який виник внаслідок визначення податковими органами податкового зобов'язання суб'єкта господарювання через наявність небалансу технологічних витрат електроенергії (понаднормативних витрат електроенергії), що відносяться до періодів до 1 січня 2011 року.

05.07.2011 позивач звернувся до відповідача із заявою (вих. №001-008/5051 від 05.07.2011) про списання податкового боргу в сумі 83608691,08 грн., а також пені, яка нарахована на суму податкового боргу та обліковується за даними відповідача.

Рішенням відповідача №1 від 18.07.2011 заява позивача про списання безнадійного податкового боргу задоволена частково, списаний податковий борг на загальну суму 71156962,46 грн., в т.ч.: 28338721,56 грн. податку, 42084351,54 грн. штрафних (фінансових) санкцій; 733889,36 грн. пені.

Різниця між сумою, зазначеною в заяві позивача, та сумою рішення про списання (без урахування пені) складає 13185617,98 грн. Відповідач фактично відмовив у задоволенні заяви позивача від 05.07.2011 №001-008/5051 про списання податкового боргу саме на суму 13185617,98 грн.

22.07.2011 позивач звернувся до відповідача з листом №001-82/5544 від 22.07.11 про надання пояснень щодо факту неповного задоволення його заяви про списання податкового боргу.

Листом від 29.07.2011 №6296/10/10-013 відповідач надав відповідь на лист позивача, зазначивши, що податковий борг позивача, який виник на підставі постанови Верховного Суду України від 02.02.2010 у справі №21-2310во09, погашався податковим органом в порядку застосування п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 №2181-III.

Відповідач самостійно (без отримання на те згоди позивача) змінив призначення платежів та спрямував грошові кошти позивача, сплачені останнім до бюджету як поточні зобов'язання з податку на прибуток з 2010 року, на погашення податкового боргу в сумі 13185617,98 грн., що виник на підставі рішення Верховного Суду України від 02.02.2010.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 19.08.2011 по справі №2а-0870/6081/11 було визнано протиправними дії відповідача щодо відмови у задоволенні заяви позивача про списання податкового боргу з податку на прибуток в частині 13185617,98 грн., а також, зобов'язано відповідача прийняти рішення про списання 13185617,98 грн. податкового боргу позивача з податку на прибуток, який виник внаслідок визначення відповідачем податкового зобов'язання позивача з податку на прибуток через наявність небалансу технологічних витрат електроенергії (понаднормативних витрат електроенергії), та був зменшений неправомірним зарахуванням за самостійним розподілом відповідачем грошових коштів за податковими деклараціями позивача з податку на прибуток за 4 квартал 2009 року, 1 квартал, півріччя та 3 квартали 2010 року.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21.12.2011 постанова Запорізького окружного адміністративного суду від 19.08.2011 по справі №2а-0870/6081/11 була залишена без змін, а апеляційна скарга без задоволення.

22.06.2012 відповідачем було прийняте Рішення про списання податкового боргу, згідно якого було списано податковий борг позивача з податку на прибуток, який виник станом на 13.02.2010 у сумі 13185617,98 грн.

Листом від 18.05.2013 №001-06/3657 позивач звернувся до відповідача, з проханням надати розшифровку сум, які були зараховані в погашення пені під час погашення податкового боргу (13185617,98 грн.) за період з лютого 2010 по 22.06.2012, а також списати з особового рахунку позивача нараховану пеню в сумі 2019974,78 грн. з метою уникнення розбіжностей між даними обліку податку на прибуток позивача та відповідача.

Відповіддю від 12.06.2013 №3677/10/20-210/2 відповідач повідомив, що ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду на відповідача було покладено обов'язок скасувати в особовому рахунку з податку на прибуток чітко визначену суму податкового боргу у розмірі 13185617,98 грн. і не покладено обов'язок щодо скасування пені та будь-якого іншого боргу понад визначену суму, на сьогоднішній день питання поновлення в особовому рахунку з податку на прибуток раніше зарахованих в погашення пені сум не має підстав.

Вважаючи протиправними дії та бездіяльність відповідача щодо не списання нарахованої на податковий борг з податку на прибуток пені в розмірі 1537311,18 грн. при списанні податкового боргу, а також протиправним погашенням суми пені за рахунок грошових коштів позивача та протиправною відмову у списанні з особового рахунку позивача нарахованої пені, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинами справи, суд виходить з приписів ч. 3 ст. 2 КАС України, відповідно до яких, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Судом встановлено, що Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 19.08.2011 по справі №2а-0870/6081/11, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21.12.2011 було визнано протиправними дії відповідача щодо відмови у задоволенні заяви позивача про списання податкового боргу з податку на прибуток в частині 13185617,98 грн., а також, зобов'язано відповідача прийняти рішення про списання 13185617,98 грн. податкового боргу позивача з податку на прибуток, який виник внаслідок визначення відповідачем податкового зобов'язання позивача з податку на прибуток через наявність небалансу технологічних витрат електроенергії (понаднормативних витрат електроенергії), та був зменшений неправомірним зарахуванням за самостійним розподілом відповідачем грошових коштів за податковими деклараціями позивача з податку на прибуток за 4 квартал 2009 року, 1 квартал, півріччя та 3 квартали 2010 року.

Згідно з пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до п. 2-1 підрозділу 10 розділу ХХ Закону України Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо питань оподаткування природного газу та електричної енергії від 12.05.2011 №3320-VI (далі - Закон №3320-VI) підлягають списанню:

- податковий борг станом на 1 січня 2011 року суб'єктів господарювання, що здійснюють постачання природного газу за регульованим тарифом, перед бюджетом (у тому числі податковий борг, який виник у зв'язку із порушеннями податкового, валютного та митного законодавства), а також грошові зобов'язання, які виникнуть у зв'язку із застосуванням механізму списання відповідно до статті 2 Закону України «Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію»;

- реструктуризовані суми податків та зборів на умовах, визначених Законом України від 23 червня 2005 року №2711-IV «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу», підприємствам - виробникам електричної енергії, які мають ліцензію на право здійснення підприємницької діяльності з виробництва електричної енергії, а також грошові зобов'язання, які виникнуть у зв'язку із застосуванням механізму списання відповідно до статті 2 Закону України «Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію»;

- податковий борг суб'єктів господарювання, що здійснюють постачання електричної енергії за регульованим тарифом, перед бюджетом, який виник внаслідок визначення податковими органами податкового зобов'язання суб'єкта господарювання через наявність небалансу технологічних витрат електроенергії (понаднормативних витрат електроенергії), що відносяться до періодів до 1 січня 2011 року;

- визначені контролюючими органами станом на 1 січня 2011 року неузгоджені грошові зобов'язання та пені, за якими тривають процедури адміністративного або судового оскарження;

- визначені контролюючими органами неузгоджені грошові зобов'язання та пені суб'єктів господарювання, що здійснюють постачання електричної енергії за регульованим тарифом, через наявність небалансу технологічних витрат електроенергії (понаднормативних витрат електроенергії), що відносяться до періодів до 1 січня 2011 року та за якими тривають процедури адміністративного або судового оскарження;

- розстрочені Національній акціонерній компанії «Нафтогаз України» податкові зобов'язання (з урахуванням процентів, нарахованих на такі розстрочені суми) з податку на прибуток та податку на додану вартість.

Суми, списані відповідно до положень цього пункту та Закону України «Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію», не включаються до валових доходів та валових витрат учасників процедури списання.

Відповідні рішення про списання зазначених сум приймаються контролюючими органами в межах їх компетенції у порядку, передбаченому для списання безнадійного податкового боргу, протягом десяти робочих днів з дня подання заяви платника податків. У разі відмови контролюючим органом у списанні згідно з цим пунктом платники податків можуть оскаржити такі дії в порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу.

Згідно з положеннями цього пункту списанню підлягають суми, що залишаються несплаченими станом на перше число місяця, у якому набрав чинності Закон України «Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію».

На списані відповідно до положень цього пункту суми не нараховуються штрафні санкції та пеня, передбачені цим Кодексом.

Відповідно до ст. 101 Податкового кодексу України списанню підлягає безнадійний податковий борг, у тому числі пеня та штрафні санкції, нараховані на такий податковий борг.

Згідно вимог ст. 129 Податкового кодексу України нарахування пені закінчується:

- у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов'язань;

- у день проведення взаєморозрахунків непогашених зустрічних грошових зобов'язань відповідного бюджету перед таким платником податків;

- у день запровадження мораторію на задоволення вимог кредиторів (при винесенні відповідної ухвали суду у справі про банкрутство або прийнятті відповідного рішення Національним банком України);

- при прийнятті рішення щодо скасування або списання суми податкового боргу (його частини).

У разі часткового погашення податкового боргу сума такої частки визначається з урахуванням пені, нарахованої на таку частку.

Порядком списання безнадійного податкового боргу платників податків, затвердженим Наказом Державної податкової служби України від 24.12.2010 №1034 (далі - Порядок №1034) встановлена форма (бланк) Рішення про списання безнадійного податкового боргу, в якій, серед іншого, зазначено, що за результатами списання безнадійного податкового боргу пеня, штрафи за порушення правил сплати (перерахування) податків, а також проценти за фактичний строк користування розстроченням (відстроченням) податкового боргу підлягають скасуванню.

Отже, на виконання постанови Запорізького окружного адміністративного суду від 19.08.2011 відповідач мав здійснити списання податкового боргу позивача з податку на прибуток у сумі 13185617,98 грн., а також, керуючись зазначеними нормами Закону №3320-VI, Податкового кодексу та Порядку №1034, здійснити списання пені, що нарахована на цю суму боргу. Проте відповідачем, в супереч вимогам законодавства, не було списано пеню у сумі 1537311,18 грн., що нарахована на суму боргу, яка підлягає списанню.

Посилання відповідача на те, що ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду на відповідача було покладено обов'язок скасувати в особовому рахунку з податку на прибуток чітко визначену суму податкового боргу у розмірі 13185617,98 грн. і не покладено обов'язок щодо скасування пені та будь-якого іншого боргу понад визначену суму спростовуються тим, що як в діючому на той час законодавстві так і в Рішенні відповідача про списання податкового боргу від 22.06.2012 чітко визначено, що за результатами списання безнадійного податкового боргу пеня підлягає скасуванню.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем суми коштів, перерахованих позивачем за 2010-2012 роки в рахунок сплати податку на прибуток в автоматичному режимі було зараховано в погашення пені в розмірі 1537311,18 грн.

Суд зазначає, що відповідно до ст. 131 Податкового кодексу України нараховані контролюючим органом суми пені самостійно сплачуються платником податків.

При погашенні суми податкового боргу (його частини) кошти, що сплачує такий платник податків, у першу чергу зараховуються в рахунок податкового зобов'язання. У разі повного погашення суми податкового боргу кошти, що сплачує такий платник податків, в наступну чергу зараховуються у рахунок погашення штрафів, в останню чергу зараховуються в рахунок пені.

Якщо платник податків не виконує встановленої цим пунктом черговості платежів або не визначає її у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеного порядку), контролюючий орган самостійно здійснює такий розподіл такої суми у порядку, визначеному цим пунктом.

Відповідно до п. 1.7 Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України, затвердженої Наказом Державної податкової адміністрації України від 18.07.2005 №276 облікові операції з коригування даних у картках особових рахунків платників податків проводяться підрозділами адміністрування облікових показників та звітності на підставі відповідних документів, датою їх надходження, з візою керівника (заступника керівника) органу державної податкової служби «До обліку».

Згідно п. 3.1 зазначеної Інструкції з метою обліку нарахованих і сплачених сум платежів до бюджету органами державної податкової служби на кожний поточний рік відкриваються особові рахунки за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками.

Порядок формування реєстрів платників податків у розрізі платежів (далі - реєстри платників) визначається відповідними нормативно - правовими актами ДПА України.

Особові рахунки платників відкриваються органом державної податкової служби щорічно за платниками, які:

- перебувають на податковому обліку - з початку року шляхом перенесення сальдо розрахунків платника з бюджетом та залишку несплаченої пені (за наявності) до бази даних поточного року після проведення регламентних робіт із закриття звітного року за платежами, за якими передбачено подання платниками податкових декларацій (розрахунків) або які контролюються податковими органами за актами перевірок. За платежами, за якими подання платниками податкових декларацій (розрахунків) не передбачено, при виконанні регламентних робіт із закриття звітного року сальдо розрахунків платника з бюджетом до карток особових рахунків, відкритих у поточному році, не переноситься;

- узяті на податковий облік протягом поточного року - на підставі реєстрів платників з моменту нарахування або сплати платежу (залежно від того, яка з цих подій настала раніше). Підрозділ адміністрування облікових показників та звітності щоденно передає до відповідних підрозділів, які відповідають за адміністрування податків, інформацію щодо надходження нез'ясованих платежів. Підрозділи, які відповідають за адміністрування податків, після опрацювання зазначеної інформації повідомляють підрозділ адміністрування облікових показників та звітності щодо наданої інформації не пізніше чотирьох робочих днів від дати її надходження до відповідних підрозділів.

Відповідно до п. 4.1 Інструкції нарахуванню в особових рахунках платників підлягають:

- податкові зобов'язання, штрафні санкції та пеня, самостійно визначені платником;

- податкові зобов'язання, штрафні санкції та пеня, нараховані органом державної податкової служби та узгоджені платником відповідно до чинного законодавства;

- пеня за порушення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання;

- відсотки за користування розстроченням (відстроченням) податкових зобов'язань;

- непогашені суми векселя, що видається суб'єктом господарювання при здійсненні операцій з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах.

Отже, замість зарахування коштів позивача в рахунок сплати поточних зобов'язань з податку на прибуток за період з 2010 по 2012 роки, відповідачем було самостійно змінено призначення платежів, а саме погашено пеню, яка була нарахована в зв'язку з наявністю у позивача податкового боргу з податку на прибуток в сумі 13185617,98 грн. списаного на підставі Рішення про списання податкового боргу від 22.06.2012, чим порушено вимоги законодавства.

Крім того, оскільки постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 19.08.2011 встановлено, що податковий борг з податку на прибуток був неправомірно зменшений зарахуванням внаслідок самостійного розподілу відповідачем грошових коштів за податковими деклараціями за 4 квартал 2009 року, 1 квартал, півріччя та 3 квартали 2010 року, то нарахування пені, яка підлягала списанню разом із списанням податкового боргу, також є неправомірним.

Отже, з урахуванням вищевикладеного, оскільки відповідач мав здійснити списання пені разом із податковим боргом, який було списано 22.06.2012, відповідачу необхідно поновити станом на 22.06.2012 в картці особового рахунку з податку на прибуток позивача нараховану пеню у розмірі 1537311,18 грн. та списати по картці особового рахунку з податку на прибуток позивача нараховану пеню з податку на прибуток у розмірі 1537311,18 грн.

З наведених вище підстав суд доходить висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно із ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Доданим до матеріалів справи платіжним дорученням №12165 від 26.06.2013 документально підтверджується факт сплати позивачем судового збору в сумі 2397,23 грн.

Відтак, ця сума підлягає присудженню на користь позивача з Державного бюджету України.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 2, 4, 7-12, 14, 86, 94, 158-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Відкритого акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів про визнання протиправними бездіяльності та дій та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів, яка полягає у несписанні в картці особового рахунку Відкритого акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» з податку на прибуток пені у розмірі 1537311,18 грн., яка була нарахована за період з лютого 2010 року по червень 2012 року.

Визнати протиправними дії Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів щодо самостійного погашення пені у розмірі 1537311,18 грн. за рахунок грошових коштів позивача, яка була нарахована в зв'язку з наявністю у позивача податкового боргу з податку на прибуток в сумі 13185617,98 грн. списаного на підставі «Рішення про списання податкового боргу» від 22.06.2012.

Зобов'язати Спеціалізовану державну податкову інспекцію з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів поновити станом на 22.06.2012 в картці особового рахунку з податку на прибуток Відкритого акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» нараховану пеню у розмірі 1537311,18 грн.

Зобов'язати Спеціалізовану державну податкову інспекцію з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів списати по картці особового рахунку з податку на прибуток Відкритого акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» нараховану пеню з податку на прибуток у розмірі 1537311,18 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» (код ЄДРПОУ 00130926, зареєстроване: 69035, м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, 14) судовий збір у сумі 2397,23 грн. (дві тисячі триста дев'яносто сім гривень 23 коп.).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Р.В. Кисіль

Постанова виготовлена у повному обсязі 04.10.2013.