Постанова № 34264665, 02.10.2013, Житомирський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа № 806/5851/13-a

категорія 8.2.1

02 жовтня 2013 р. м. Житомир

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Липи В.А.,

при секретарі - Костарчуку О.Ф.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-енергетична компанія "СОЛАР" до Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення-рішення від 02.08.2013 року № 0004431502,-

встановив:

У серпні 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгово-енергетична компанія "СОЛАР" звернулося до адміністративного суду з позовом, в якому просило визнати неправомірним та скасувати податкове-повідомлення рішення Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області від 02.08.2013 року № 0004431502 , яким товариству збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість в сумі 139 610, 00 грн. (за основним платежем - 111 688, 00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 27 922, 00 грн.).

У обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення став Акт невиїзної позапланової документальної перевірки ТОВ "Торгово-енергетична компанія "СОЛАР" з питань фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ "МПК ГСМ" за листопад 2012 року, ТОВ "Галактик-М" за січень 2010 року-січень 2013 року, ТОВ "Матадор" за жовтень 2012 року, ТОВ "ТВК Вінтрейд" за жовтень 2011 року, ТОВ "СУРП Вектор М" від 11.07.2013 року за № 298/15-2/33686714/0100. Так, в Акті перевірки, податковий орган дійшов до висновку про порушення товариством вимог п. 187.1 ст. 187, п.п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198, п. 201.1, п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість на суму 111 688, 00 грн., а саме: жовтень 2011 року - 11 808, 00 грн. (по взаємовідносинах з ТОВ "ТВК "Вінтрейд"); березень 2012 року - 7073, 00 грн. (по взаємовідносинах з ТОВ "СУРП Вектор М"); квітень 2012 року - 3413,00 грн. (по взаємовідносинах з ТОВ "Галактика-М"); травень 2012 року (по взаємовідносинах з ТОВ "Галактика-М"); жовтень 2012 року - 8333,00 грн. (по взаємовідносинах з ТОВ "Матадор"); листопад 2012 року - 77007,00 грн. (по взаємовідносинах з ТОВ "ТК"ГСМ"). Позивач зазначив, що Житомирська ОДПІ Головного управління Міндоходів у Житомирській області прийшла до помилкового висновку про відсутність підстав для формування спірної суми податкового кредиту, оскільки господарські відносини між ТОВ "Торгово-енергетична компанія "СОЛАР" та його контрагентами ТОВ "МПК ГСМ", ТОВ "Галактик-М", ТОВ "Матадор", ТОВ "ТВК Вінтрейд", ТОВ "СУРП Вектор М" підтверджуються відповідними первинними документами бухгалтерського обліку, які відповідають вимогам чинного законодавства. Позивач зауважує, що він не наділений повноваженнями щодо здійснення загального контролю за підприємствами, а тому не має права здійснювати нагляд за своїми контрагентами, а саме, проводити перевірку їх фінансового стану, матеріально-технічної бази, податкової звітності та сплати податку до бюджету. ТОВ "Торгово-енергетична компанія "СОЛАР" являється лише покупцем відповідного товару (послуг), поставка якого була виконана відповідно до умов укладеного договору. Крім того, позивач зазначає, що в момент здійснення господарських операцій всі його контрагенти були зареєстровані в встановленому законодавством порядку та були платниками податку на додану вартість, на підставі чого вказаними контрагентами на законних підставах були видані податкові накладні товариству. Тому, позивач не погоджується з висновками податкового органу викладеними в Акті перевірки та прийнятим на його підставі податковим повідомленням-рішенням, вважає його протиправним, безпідставним та необґрунтованим, а тому просить скасувати у повному обсязі.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив задовольнити в повному обсязі, з підстав викладених у позовній заяві та письмових доказів долучених до матеріалів справи.

Представник відповідача в жодне судове засідання не з'явився, про час та місце судових засідань повідомлений вчасно та належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення та розписками про вручення судових повісток. Заперечень на адміністративний позов до суду також подано не було.

Частиною 2 статті 49 КАС України визначено, що особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Отже, суд вважає що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час, дату і місце розгляду судової справи з його участю та реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів, яким останній не скористався.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача та з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про задоволення позову виходячи з наступного.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Виходячи зі змісту п.1.1. ст. 1 Податкового кодексу України відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства з 01.01.2011 року врегульовано Положеннями Податкового кодексу України.

Згідно із ст. 61 Податкового кодексу України, податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Податковий контроль здійснюється органами, зазначеними у стаття 41 цього Кодексу, в межах їх повноважень, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пп. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 Податкового кодексу України, контролюючими органами є органи державної податкової службу - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Статтею 62 Податкового кодексу України встановлено, що податковий контроль здійснюється шляхом: ведення обліку платників податків; інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів державної податкової служби; перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Відповідно до п. 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків (пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України).

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.

Особливості проведення документальної невиїзної перевірки визначенні статтею 79 ПК України.

Так, документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Присутність платників податків під час проведення документальних невиїзних перевірок не обов'язкова.

У відповідності до п. 81.3 ст. 81 Податкового кодексу України, під час проведення перевірок посадові (службові) особи органів державної служби повинні діяти у межах повноважень, визначених цим Кодексом.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгово-енергетична компанія "СОЛАР" як суб'єкт підприємницької діяльності - юридична особа зареєстроване виконавчим комітетом Житомирської міської ради, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи та як платник податків перебуває на податковому обліку в Житомирській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області.

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість № 100344242 року являється платником податку на додану вартість.

Судом встановлено, що в період з 02.07.2013 року по 03.07.2013 року посадовими особами Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ "Торгово-енергетична компанія "СОЛАР" з питань фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ "МПК ГСМ" за листопад 2012 року, ТОВ "Галактик-М" за січень 2010 року-січень 2013 року, ТОВ "Матадор" за жовтень 2012 року, ТОВ "ТВК Вінтрейд" за жовтень 2011 року, ТОВ "СУРП Вектор М", результати якої оформлені Актом від 11.07.2013 року за № 298/15-2/33686714/0100.

Так, в Акті перевірки зафіксовано порушення Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгово-енергетична компанія "СОЛАР" вимог п. 187.1 ст. 187, п.п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198, п. 201.1, п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість на суму 111 688, 00 грн., а саме: жовтень 2011 року - 11 808, 00 грн. (по взаємовідносинах з ТОВ "ТВК "Вінтрейд"); березень 2012 року - 7073, 00 грн. (по взаємовідносинах з ТОВ "СУРП Вектор М"); квітень 2012 року - 3413,00 грн. (по взаємовідносинах з ТОВ "Галактика-М"); травень 2012 року (по взаємовідносинах з ТОВ "Галактика-М"); жовтень 2012 року - 8333,00 грн. (по взаємовідносинах з ТОВ "Матадор"); листопад 2012 року - 77007,00 грн. (по взаємовідносинах з ТОВ "ТК"ГСМ").

За результатами перевірки та на підставі Акту перевірки Житомирською ОДПІ Головного управління Міндоходів у Житомирській області було прийнято податкове повідомлення-рішення від 02.08.2013 року № 0004431502 , яким товариству збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість в сумі 139 610, 00 грн. (за основним платежем - 111 688, 00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 27 922, 00 грн.).

Перевіряючи зазначене рішення на відповідність вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, суд вважає його таким, що не узгоджуються з правовими положеннями законів України з наступних підстав.

Відповідно до частин першої, другої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Статтею 1 даного Закону визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно із підпунктами 2.1, 2.4 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704, первинні документи це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Первинні документи (на паперових та машинозчитувальних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити, як назву підприємства, установи, від імені яких складено документ; назву документа (форми), код форми; дату і місце складання; зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному та вартісному виразі); посаду, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно із статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Порядок та підстави формування платником податку податкового кредиту регламентується приписами ст. 198 Податкового кодексу України, яких платник податків зобов'язаний дотримуватися, і за умови порушення яких, формування податкового кредиту може бути визнано неправомірним.

Відповідно до п. 14.1.181 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

У відповідності із п. 198.1 статті 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно із п. 198.2 статті 198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (п. 198.6 ст. 198 ПК України).

Згідно із п. 201.1 ст. 201 Податкового кодекс України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: порядковий номер податкової накладної; дата виписування податкової накладної; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; ціна постачання без урахування податку; ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; вид цивільно-правового договору; код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

У відповідності із п. 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України, податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Пунктом 201.7 статті 201 Податкового кодексу України встановлено, що податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу (п. 201.8 ст. 201 ПК України).

Згідно із п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Підставою для висновку податкового органу про заниження позивачем податку на додану вартість на суму 111 688, 00 грн., згідно Акту перевірки, стало те, що перевіркою фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ "СУРП Вектор М" (ЄДРПОУ 2482934) за березень 2012 року на підставі наданих до перевірки копій документів обліку та згідно матеріалів, які отримані від Олександрійської ОДПІ - акту від 08.04.2013р. № 416/22.5-10/24829234 встановлено: у наданих до перевірки накладних, не вказані реквізити, обов'язковість заповнення яких передбачено вимогами чинного законодавства, а саме "отримав товар" - без зазначення підписів та їх розшифровок. У видатковій накладній відсутній підпис отримувача ТМЦ палива пічного. ТОВ "Торгово-енергетична компанія "СОЛАР" не надано документи щодо підтвердження транспортування товарів. Зокрема, доставка товарів перевізником не підтверджується товарно-транспортними накладними, що ж до транспортування товарів власними силами, то до перевірки не надані подорожні листи. У поясненні зазначено, що підприємство за договором оренди з фізичною особою винаймає автомобіль Рено з напівпричепом, яким здійснюється перевезення товарів, але підтверджуючих документів до перевірки не надавались.

Перевіркою фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ "Галактика М" (ЄДРПОУ 31890900) за період з 01.01.2010р. по 31.01.2013р. на підставі наданих до перевірки копій документів обліку, та згідно матеріалів, які отримані від ДПІ у Бабушкінському р-ні м. Дніпропетровська - акту від 21.12.2012р. № 7201/224/31890900, встановлено: у наданих до перевірки накладних, не вказані реквізити, обов'язковість заповнення яких передбачено вимогами чинного законодавства, а саме "отримав товар" - без зазначення підписів та їх розшифровок. ТОВ "Торгово-енергетична компанія "СОЛАР" не надано документи щодо підтвердження транспортування товарів. Зокрема, доставка товарів перевізником не підтверджується товарно-транспортними накладними, що ж до транспортування товарів власними силами, то до перевірки не надані подорожні листи. У поясненні зазначено, що підприємство за договором оренди з фізичною особою винаймає автомобіль Рено з напівпричепом, яким здійснюється перевезення товарів, але підтверджуючих документів до перевірки не надавались.

Перевіркою фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ "ТВК "Вінтрейд" (ЄДРПОУ 31890900) за жовтень 2011р. на підставі наданих до перевірки копій документів обліку, та згідно матеріалів, які отримані від ДПІ у Ленінському р-ні м. Дніпропетровська - акту від 03.02.2012р. № 63/233/36726466, встановлено: у наданих до перевірки накладних, не вказані реквізити, обов'язковість заповнення яких передбачено вимогами чинного законодавства, а саме "отримав товар" - без зазначення підписів та їх розшифровок. ТОВ "Торгово-енергетична компанія "СОЛАР" не надано документи щодо підтвердження транспортування товарів. Зокрема, надана товарно-транспортна накладна містить підписи без зазначення розшифровок, а також не зазначений договір оренди автомобіля. У поясненні зазначено, що підприємство за договором оренди з фізичною особою винаймає автомобіль Рено з напівпричепом, яким здійснюється перевезення товарів, але підтверджуючих документів (договір оренди) до перевірки не надавались.

Перевіркою фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ "Матадор" (ЄДРПОУ 31820299) за жовтень 2012р. на підставі наданих до перевірки копій документів обліку та згідно матеріалів, які отримані від ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська - акт від 21.12.12р. за № 7200/224/31820299, встановлено: у наданих до перевірки накладних, не вказані реквізити, обов'язковість заповнення яких передбачено вимогами чинного законодавства, а саме "отримав товар" - без зазначення підписів та їх розшифровок, видаткова накладна не скріплена печаткою постачальника. ТОВ "Торгово-енергетична компанія "СОЛАР" не надано документи щодо підтвердження транспортування товарів. Зокрема, надана товарно-транспортна накладна містить підписи без зазначення розшифровок, не зазначений договір оренди автомобіля. Товарно-транспортна накладна не скріплена печаткою постачальника. У поясненні зазначено, що підприємство за договором оренди з фізичною особою винаймає автомобіль Рено з напівпричепом, яким здійснюється перевезення товарів, але підтверджуючих документів (договір оренди) до перевірки не надавались. Крім того, відсутні документи, які б засвідчували якість та походження товарів. Тобто, на думку податкового органу, надані документи є дефектними.

Судом встановлено, що господарські операції між ТОВ "Торгово-енергетична компанія "СОЛАР" і ТОВ "МПК ГСМ" підтверджуються первинними бухгалтерськими документами і регістрами бухгалтерського обліку, а саме: договором поставки № 45 від 04.04.2011р., видатковою накладною № 80 від 04.11.2012 р., податковою накладною № 84 від 04.11.2012р., видатковою накладною № 83 від 06.11.2012 р., податковою накладною № 85 від 06.11.2012р., видатковою накладною № 84 від 12.11.2012 р., податковою накладною № 86 від 12.11.2012р., видатковою накладною № 85 від 13.11.2012 р., податковою накладною № 87 від 13.11.2012 р., видатковою накладною № 88 від 15.11.2012 р., податковою накладною № 90 від 15.11.2012 р., видатковою накладною № 89 від 16.11.2012р., податковою накладною № 91 від 16.1 1.2012 р., видатковою накладною № 90 від 17.11.2012р., податковою накладною № 92 від 17.11.2012р., товарно-транспортною накладною від 04.11.2012р., товарно-транспортною накладною від 17.11.2012р., товарно-транспортною накладною від 16.11.2012р., товарно-транспортною накладною від 15.11.2012р., товарно-транспортною накладною від 13.11.2012р., товарно-транспортною накладною від 12.11.2012р., товарно-транспортною накладною від 06.11.2012р., банківськими виписками, оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 631, копії яких наявні в матеріалах справи.

Господарські операції між ТОВ "Торгово-енергетична компанія "СОЛАР" і ТОВ "Галактика М" підтверджені наступними первинними бухгалтерськими документами: договором поставки № 47 від 01.04.2012р., видатковою накладною № 993 від 06.04.2012р., податковою накладною № 8 від 06.04.2012р., товарно-транспортною накладною від 06.04.2012р., банківськими виписками, оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 631, копії яких наявні в матеріалах справи.

Господарські операції між ТОВ "Торгово-енергетична компанія "СОЛАР" і ТОВ "СУРП Вектор М" підтверджені наступними первинними бухгалтерськими документами: договором поставки № 1 від 01.02.2012р., видатковою накладною № 81 від 01.03.2012р., податковою накладною № 6 від 01.03.2012р., товарно-транспортною накладною від 01.03.2012р., банківськими виписками, оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 631, копії яких долучені до матеріалів справи.

Господарські операції між ТОВ "Торгово-енергетична компанія "СОЛАР" і ТОВ "Торгівельно-виробнича компанія "Вінтрейд" підтверджені наступними первинними бухгалтерськими документами: видатковою накладною № 1 від 02.10.2011р., товарно-транспортною накладною від 02.10.2011р., податковою накладною № 1 від 02.10.2011р., договором поставки № 16 від 01.08.2011р., банківськими виписками, оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 631, копії яких долучені до матеріалів справи.

Господарські операції між ТОВ "Торгово-енергетична компанія "СОЛАР" і ТОВ "Матадор" підтверджено наступними первинними бухгалтерськими документами: договором № 45 від 01.01.2012р., видатковою накладною № В0000007251 від 16.10.2012р., податковою накладною № 1901 від 16.10.2012р., товарно-транспортною накладною від 16.10.2012р., банківськими виписками, оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 631, копії яких наявні в матеріалах справи.

У ході судового розгляду справи встановлено, що податкові накладні відповідають вимогам ч.2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 року №996-XIV, із змінами і доповненнями, п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України та наказу Державної податкової адміністрації України від 21.12.2010 року №969 "Про затвердження форми Податкової накладної та Порядку її заповнення", і під час проведення перевірки даний факт податковий орган не спростував.

Вищезазначені первинні документи не визнані недійсними, а тому в силу ст.70 КАС України вважаються належними доказами по справі, які свідчать про реальність здійснення господарської операції.

На час здійснення господарських операцій контрагенти позивача - ТОВ "МПК ГСМ", ТОВ "Галактика М", ТОВ "СУРП Вектор М", ТОВ "Торгівельно-виробнича компанія "Вінтрейд", ТОВ "Матадор" були зареєстровані як платники податку на додану вартість та перебували в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, що також підтверджується матеріалами податкової перевірки.

Суд також відзначає, що придбані у вказаних контрагентів товари були реалізовані позивачем з націнкою іншим юридичним особам, що підтверджується видатковими та податковими накладними, які містяться в матеріалах справи.

Як вбачається з матеріалів справи, всі перелічені суми податкового кредиту підтверджені відповідними податковими накладними. В свою чергу, ці податкові накладні складені на підставі договорів та відповідають вимогам п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України.

Судом не встановлено невідповідності даних податкових накладних фактичним обставинам. Як свідчать матеріали справи, факт здійснення господарських операцій у перевіряємому періоді підтверджується документально.

В ході перевірки відповідачем не встановлено проведення позивачем збиткових операцій, не встановлено у позивача наміру отримати за вищевказаними договорами поставки інший результат, ніж придбання товару. Досліджуючи витребувані та приєднані до справи документи, суд відзначає, що матеріали справи не містять жодних доказів наявності між позивачем та його контрагентами при укладанні і виконанні договорів взаємоузгоджених зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в державі суспільного ладу або моральних засад. Таких доказів суду відповідачем не надано, а судом при виконанні вимог ст. 11 КАС України не виявлено. При цьому, суд бере до уваги, що доказів, які б вказували на відсутність реальності господарських операцій за цими угодами, за правилами ч. 2 ст. 71 КАС України відповідач до суду не подав.

Суд не приймає до уваги доводи відповідача про ненадання для перевірки окремих документів, зазначених в акті перевірки як відсутніх, адже відсутні, за твердженням відповідача, під час перевірки документи, а саме: договір оренди транспортних засобів від 20.06.2011 р.; товарно-транспортні накладні № 80 від 04.11.2012 р., № 83 від 06.11.2012 р., № 84 від 12.11.2012 р., № 85 від 13.11.2012 р., № 88 від 15.11.2012 р., № 89 від 16.11.2012 р., № 90 від 17.11.2012 р.; подорожні листи вантажного автомобіля: № В-00000001 від 01.03.2012 р., № В-00000003 від 04.04.2012 р., в порядку абз.2 п.44.7 ст.44 Податкового кодексу України протягом п'яти робочих днів з дня отримання Акта перевірки позивач надав відповідачеві з запереченнями на Акт перевірки, що підтверджується долученими до матеріалів справи письмовими доказами.

З огляду на викладене, суд вважає, що висновки Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області про порушення позивачем вимог п. 187.1 ст. 187, п.п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198, п. 201.1, п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України під час вчинення спірних господарських операцій з контрагентами є безпідставними.

Посилання відповідача на неналежне заповнення видаткових накладних (не можливо ідентифікувати особу яка їх підписала), за умови відсутності доказів, які б підтверджували факт фіктивних взаємовідносин між позивачем і зазначеними вище контрагентами, не спростовує висновку про безпідставність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, адже надані позивачем в підтвердження факту господарських взаємовідносин зі своїми контрагентами видаткові накладні дозволяють ідентифікувати зміст та учасників господарської операції. Отже, недоліки у заповненні видаткових накладних, на які вказує відповідач, не спростовують реальності здійснених господарських операцій між позивачем і його контрагентами.

Відповідно до Інформаційного листа ВАС України від 01.11.2011 року № 1936/11/13-11: "відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце".

Відсутність в суб'єкта підприємницької діяльності транспортних засобів та великого штату працівників, на що посилається відповідач, не може бути достатнім підтвердженням його висновків про неможливість ведення підприємницької діяльності таким суб'єктом, оскільки вказані ресурси можуть залучатися на підставі договорів підряду.

Відповідно до ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Частиною другою цитованої статті серед іншого встановлюється, що докази суду надають сторони, які беруть участь у справі.

Згідно із ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 статті 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач не довів суду правомірності прийнятого ним податкового повідомлення-рішення.

Таким чином, суд, перевіривши матеріали справи, оцінивши надані докази, дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені доказами наявними в матеріалах справи, та підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись Податковим кодексом України, ст.ст. 69-70, 86, 94, 158-163, 186, 254 КАС України, суд,

постановив:

Позовні вимоги задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного Управління Міндоходів у Житомирській області від 02.08.2013 року № 0004431502.

Відшкодувати на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-енергетична компанія "СОЛАР" з Державного бюджету понесені судові витрати у сумі 1396 гривень 10 копійок.

Постанова суду може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий суддя В.А. Липа

Повний текст постанови виготовлено: 09 жовтня 2013 р.